Рішення

від 23.11.2012 по справі 2-1447/12

ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1447/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р. м. Перевальськ

Перевальський районний суд Луганської області в складі:

головуючого-судді: Нікітіна В.В.

при секретарі: Савельєвій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перевальськ цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Луганськвугілля»про стягнення одноразової допомоги при звільненні та витрат на юридичну допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля»про стягнення одноразової допомоги при звільнені на пенсію та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступне.

З 09 листопада 1977 року по 12 грудня 1995 року позивач відпрацював на різних роботах на шахті ім. Артема «Ворошиловградвугілля».

12 грудня 1995 року звільнений за власним бажанням. При звільнені він просив адміністрацію виплатити одноразову допомогу в зв'язку зі звільненням, однак йому було відмовлено через відсутність коштів на підприємстві.

У 2006 році він знову влаштувався на роботу на шахту ім. Артема ДП «Луганськвугілля», на якій пропрацював до 30 квітня 2012 року і звільнився за власним бажанням. При зверненні до адміністрації підприємства для виплати йому тримісячної вихідної допомоги при звільненні, як це передбачено колективним договором, укладеним між адміністрацією та трудовим колективом ВП шахта імені Артема ДП «Луганськвугілля», він отримав відмову через те, що звільняється з підприємства вдруге, а зазначена виплата надається лише тій особі, яка звільняється в зв'язку з виходом на пенсію вперше.

Не погодившись з відмовою, ОСОБА_1 звернувся до Перевальського районного суду Луганської області з даним позовом. До початку судового засідання позивач уточнив позов, зазначивши в якості відповідача ДП «Луганськвугілля»(замість помилково вказаного раніше Відокремленого підрозділу «Шахта імені Артема»ДП «Луганьсквугілля».

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги і просили суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути на користь позивача з ДП «Луганськвугілля»одноразову допомогу в сумі 10235,78 грн. та судові витрати на загальну суму 750 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, вважаючи його необґрунтованим та просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач вже звільнявся з ВП «Шахта імені Артема»ДП «Луганьсквугілля»у 1995 році. Одноразову допомогу йому не було виплачено через відсутність коштів на підприємстві.

Колективним договором, що укладений між трудовим колективом та адміністрацією шахти, передбачено виплату одноразової допомоги при звільненні в зв'язку з виходом на пенсію лише після першого звільнення.

За таких обставин представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позову.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 він працював на підприємстві відповідача (у відокремленому підрозділі «Шахта імені Артема») з 09 квітня 1977 року по 12 грудня 1995 року та з 10 січня 2006 року по 30 квітня 2012 року (а.с. №№ 3-8), тобто більше двадцяти років.

Сторонами у справі не заперечується той факт, що ОСОБА_1 при першому звільненні (12.12.1995 р.) не отримував одноразову допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітків, як це передбачено п. 12.15 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві праці та соціальної політики України за № 71 від 07.08.2001 р. (далі -Галузева угода).

У відповідності до п. 3.1. Галузевої угоди, її дія поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машинобудування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", незалежно від форм власності та господарювання (далі - Підприємство), на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі.

Пунктом 3.2. Галузевої угоди визначено, що її положення є обов'язковими до застосування при укладанні угод, колективних договорів і індивідуальних трудових договорів для всіх Підприємств, що перебувають у сфері дії Сторін, незалежно від форм власності та господарювання, а також під час розгляду трудових спорів.

П. 12.15. Галузевої угоди встановлено, що працівнику, який має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільненні з Підприємства (структурного підрозділу, відособленого підрозділу, філіалу, товариства і др.) (незалежно від причин звільнення крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку. При стажі роботи в галузі більш ніж 20 років розмір одноразової допомоги не може бути меншим за три середньомісячних заробітки.

Згідно Листа Міністерства вугільної промисловості України № 132/04-01/14-09 від 05 червня 2009 року, вбачається, що робітник має право на одержання одноразової допомоги незалежно від випадків, по яких ця допомога не одержана при першому звільнені з підприємства. Про сплату цієї допомоги робиться відповідний запис до трудової книжки (а.с. № 47-48).

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля»на користь ОСОБА_1 одноразової допомоги при звільнені на пенсію у розмірі 3 середньомісячних заробітних плат в сумі 10235 грн. 78 коп.

Суд вважає, що позивач довів наявність понесених ним витрат на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи містяться довідки адвоката про те, що за підготовку позовної заяви позивач сплатив адвокату 250 грн., а за ведення справи адвокатом в суді -500 грн. Зазначені факти не спростовані відповідачем.

Керуючись статтями 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Луганськвугілля»про стягнення одноразової допомоги при звільненні та витрат на юридичну допомогу задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля»на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу при звільненні в сумі 10235 (десять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 78 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля»на користь ОСОБА_1 витрати на юридичну допомогу в розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля»судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Перевальський районний суд Луганської області.

Головуючий суддя: В.В. Нікітін