Ухвала

від 29.01.2013 по справі 2а/1770/3016/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"29" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/3016/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" жовтня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "В.К. та Ф.-ЛТД" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "В.К. та Ф.-ЛТД" (далі - ТОВ фірма "В.К. та Ф.-ЛТД") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень №0004462342/1 та № 0004472342/1 від 24.12.2010 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0004462342/1 та № 0004472342/1 від 24.12. 2010 року.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "В.К. та Ф.-ЛТД" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 06 (шість) грн. 80 коп..

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.04.1994 року ТзОВ фірма "В.К. та Ф.-ЛТД" зареєстровано юридичною особою, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Рівненській області №000637 від 12.05.2006 року (т.1 а.с.28).

ДПІ у м. Рівне проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ - фірма "В.К. та Ф. - ЛТД", код ЄДРПОУ 21095022, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Рівне-Метал", код ЄДРПОУ 34643802, за період з 01.09.2007 р. по 31.08.2010 р.. За наслідком перевірки складений акт №1899/23-100/21095022 від 24.11.2010 року (т.1 а.с.9 -13).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0004462342/1 від 24 грудня 2010 року, яким, у зв'язку з порушенням пп. 5.2.1 п. 5.2 абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12. 1994 року, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 21858,00 грн., з яких 14572,00 грн. - основного платежу, 7286,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0004472342/1 від 24 грудня 2010 року, яким, у зв'язку з порушенням пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17487,00 грн., з яких 11658,00 грн. - основного платежу, 5829,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.14).

Позивач у відповідності до ст.56 Податкового кодексу України, звертався із скаргами на названі податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження. Рішеннями про результати розгляду скарг дані податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скарги залишено без задоволення (т.1 а.с.19-27).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню форми "Р" № 0004472342/1 від 24 грудня 2010 року, суд першої інстанції виходив з наступного.

Як встановлено, між позивачем та ТОВ "Рівне-Метал" укладено договори №ДГ-13 від 11.03. 2008 р. та № 000144 від 01.11. 2007 року.

На виконання Договорів ТОВ "Рівне-Метал" поставило позивачу сталь та швелера на загальну суму 69946,00 грн. у тому числі ПДВ - 11657,00 грн.. Вказані обставини підтверджуються:

- видатковою накладною: №121801 від 18.12.2007 року на загальну суму 17856,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2976,00 грн.;

- податковою накладною: № 121801 від 18.12.2007 року на загальну суму 17856,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2976,00 грн. Вказана податкова накладна була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2007 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року (т.1 а.с.15, 17, 129-133);

- видатковою накладною: №031103 від 11.03.2008 року на загальну суму 52090,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8681,80 грн.;

- податковою накладною: №31101 від 11.03.2008 року на загальну суму 52090,80 грн., у т.ч. ПДВ - 8681,80 грн. Вказана податкова накладна була відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року (т. 1 а.с. 16, 18, 152-155).

Таким чином, контрагент - ТОВ "Рівне-Метал" володів необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій.

Придбану сталь та швелера отримано представником позивача, на підставі довіреностей № 85516 від 18.12.2007 року та № 485531 від 14.02.2008 року, виданих ОСОБА_4. Вказані довіреності відображені у журналі реєстрації довіреностей за 2007 та 2008 роки (т. 1 а.с. 113, 114). Крім того, придбані сталь та швелера зберігалися у приміщенні оптового складу товарів позивача, що підтверджено копіями інвентаризаційних описів №12 від 18.12.2007 року та №15 від 11.03.2008 року та копією журналу обліку товарно-матеріальних цінностей на складі (т.1 а.с.54,57, т.2 а.с.78-81).

Розрахунки за отриманий товар, проведено повністю, відповідно до платіжних доручень №319 від 24.12.2007 року на суму 17 856 грн. та №399 від 21.03.2008 р. на суму 52 090,8 грн..

Перевезення сталі і швелерів від ТОВ "Рівне-Метал" відбувалося за рахунок позивача відповідно до заявок на перевезення вантажу від 15.12.2007 року та від 06.03.2008 року (т.1 а.с.44,48).

Факт здійснення перевезення товарно-матеріальних цінностей підтверджено актами виконаних робіт від 18.12.2007 року та від 18.03.2008 року (т.1 а.с.47,51).

Можливість вчинення перевезення товарно-матеріальних цінностей придбаних позивачем у ТОВ "Рівне-Метал" перевізником ВТзОВ "Аутлук" підтверджено копіями Ліцензійних карток (т.1 а.с.108-111).

Податковим органом не взяті до уваги пояснення позивача про переміщення сталі та швелерів за допомогою найманого транспорту, із формуванням подорожніх листів, тому відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за певний період, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Таким чином, факт використання позивачем у власній господарській діяльності придбаної у ТОВ "Рівне-Метал" сталі і швелерів та отримання доходу від їх використання, підтверджується долученими до матеріалів справи документами та поясненнями позивача.

Згідно долучених до матеріалів справи видаткових, податкових накладних та рахунків-фактур, придбані позивачем у ТОВ "Рівне-Метал" сталь та швелера, з метою отримання доходу реалізовані іншим суб'єктам господарювання (т.1 а.с.58-97, 115-120, 166-243).

Звідси, придбання позивачем матеріальних цінностей у ТОВ "Рівне-Метал" здійснювалось для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стосовно ж обставин, визнання правочинів, вчинених позивачем із контрагентом ТОВ "Рівне-Метал", нікчемними, то суд виходив з того, що вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

У вироку ж Рівненського міського суду Рівненської області у справі №1-475/11 від 01.03.2012 року не знайшли відображення обставини щодо наявності вини та умислу на заволодіння шкоди майну держави у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені ТОВ-фірма "В.К. та Ф-ЛТД" та ТОВ "Рівне-Метал" при здійсненні вищезазначених господарських операцій (т.2 а.с.2-32).

Таким чином, суд, при вирішенні даної адміністративної справи, правомірно не взяв до уваги вищезазначений вирок суду, оскільки він не доводить вини та умислу на заподіяння шкоди майну держави у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені ТОВ-фірма "В.К. та Ф-ЛТД" та ТОВ "Рівне-Метал".

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню форми "Р" № 0004462342/1 від 24 грудня 2010 року, суд виходив з того, що підставою для формування валових витрат є наявність первинного документа, що підтверджують понесені підприємством валові витрати. При цьому, в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності.

Як встановлено судом, купівля та реалізація позивачем придбаних у ТОВ "Рівне-Метал" товарно-матеріальних цінностей відповідає виду господарської діяльності позивача, мала реальний характер та підтверджена належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку. Тому суд дійшов вірного висновку, що позивач правомірно та обґрунтовано відніс витрати за отримані послуги до складу валових витрат за IV квартал 2007 року та за І квартал 2008 року (т.2 а.с.104-111).

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови суду першої інстанції.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "30" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "В.К. та Ф.-ЛТД" вул.Кн.Острозького,4/6,м.Рівне,33024

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023