Рішення

від 20.01.2009 по справі 40/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/206

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.01.09 р.                                                                                                       Справа № 40/206                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів

Головуючого             Підченко Ю.О.

Суддів                        Левшина Г.В.

                                   Новикова Р.Г.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Об'єднання  співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул. Текстильників „Текстильник” м. Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” м. Донецьк

про стягнення  14 716  грн. 61 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача  Гульвачук Е. М. – голова правління, Шишкіна Л.І. - адвокат

від відповідача не з'явився

    СУТЬ СПОРУ:  

           Об'єднання  співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул. Текстильників „Текстильник” звернулося до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з  Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” боргу з орендної плати в сумі                      9 959 грн. 74 коп. згідно договору оренди нежитлового приміщення .№ 1 від 01.01.06р.

        Представник відповідача до судового засідання не з'явився, однак письмово на листі позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

        - пунктом 3.3 спірного договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується  Орендарем на поточний рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 15-го числа місяця наступного за місяцем використання, згідно щомісячно пред'явлених Орендодавцем рахунків та акта виконаних робіт. Рахунки на оплату боргу з орендної плати та акти виконаних робіт  підприємство відповідача не отримувало;

      -  позивачем завищено  розмір орендної плати, оскільки її нарахування повинно здійснюватися відповідно до Методики та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, яка затверджена рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 16.08.06р. за №430 ( пункт 15 Додатку №2);

     -   з урахуванням викладених обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

           З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, вислухавши доводи представника позивача, суд встановив:

            Приймаючи до уваги складність та категорію  спору розгляд справи  відповідно до вимог ст. 4-6 ГПК України здійснено судом колегіально, у складі трьох суддів.

            До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог на 4 657 грн. 87 коп., ( борг за період з 21.07.07р. по 30.10.07р.) у зв'язку з чим загальна ціна позову щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати за період з 01.12.06р. до 30.10.07р. з урахуванням індексу інфляції дорівнює 14 617 грн. 61 коп.

           Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного договору  оренди нежитлових приміщень №1 від 01.01.06р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул. Текстильників „Текстильник”, далі Орендодавець, передав Комунальному підприємству „ Донецькміськводоканал”, далі Орендар, в строкове платне користування  нежитлове приміщення загальною площею 81,6 кв.м.,  яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Текстильників, 10. Майно було передано в оренду з метою розміщення служби „Водосбуту” Кіровського району.

             Оцінка об'єкту оренди зроблено сторонами відповідно до вимог пункту 1.2  станом на 31.12.05р. і  дорівнює 58 557 грн. без урахуванням ПДВ, що відповідає приписам пункту 2 статті 284 ГК України.

               Пунктом 2.1 договору передбачені умови вступу Орендаря у строкове платне користування майном зокрема, Орендодавець протягом тижня з дня набрання чинності цим договором передає, а Орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом прийому передачі, який підписується сторонами. З  цього моменту починається обчислення строку оренди за цим договором.

              Факт передачі Орендодавцем та приймання спірного майна Орендарем підтверджено актом прийому – передачі від 01.01.06р., підписаного сторонами без зауважень  та заперечень, який є додатком №2 до договору оренди , та відповідає вимогам пункту 2.1 договору.

              З урахуванням пункту 1.3, пунктом 5.1 договір оренди нежитлового приміщення №1 від 01.01.06р.  сторонами узгоджено строк оренди, який  становить 11 місяців, а саме він набирає чинності з 1 січня 2006р. І діє до 30 листопада 2006р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.5.2 договору)

              Пунктом 3.1 договору передбачено, що за користуванням орендованим майном за перший місяць Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату у розмірі 1159 грн. 98 коп. згідно розрахунку визначеного у Додатку 3 договору, який є  його невід'ємною частиною. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається з урахуванням щомісячного індексу інфляції, що відповідає вимогам пункту 1 статті 284 ГК України та приписами статті 286 ГК України.

               Розрахунок орендної плати на час укладення договору було узгоджено сторонами, у зв'язку з чим були прийняті умови її нарахування відповідно до пункту 11 рішення виконкому Донецької міської ради від 26.12.03р. за №534 із змінами  та доповненнями до Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади.

            Змін до порядку нарахуванням орендної плати сторонами до договору не внесено, а тому її розрахунок  приймається судом у тому вигляді, який був підписаний сторонами на час укладення договору  оренди  №1 від 01.01.06р. згідно Додатку №3.

             Відповідно до вимог пункту 3.2 договору орендна плата перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 15-го числа місяця наступного за місяцем використання, згідно щомісячних пред'явлених Орендодавцем рахунків та акта виконаних робіт.

             Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що позивач повторно листом від 09.10.08р. за № 108 надіслав на адресу відповідача рахунки  для сплати орендної плати за користування майном за період з грудня 2006р. по 20.07.07р., у тому числі два екземпляра актів прийому - передачі наданих послуг щодо утворення суми боргу в розмірі 9 959 грн. 74 коп., вісім рахунків на відображення заборгованості з орендної плати за період з грудня 2007р. по липень 2008р.

               Пунктом 4.1 договору передбачений обов'язок Орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

               Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, а заперечення відповідача спростовуються наступним:

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

   Матеріали  справи та докази на їх підтвердження, свідчать про те, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов договору оренди, відносно його предмету, строку укладення та розміру орендної плати, а тому він вважається укладеним за вимогами закону відповідно до  ст.ст. 208, 629, 638 ЦК України  та ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч.1 ст. 181 ГК України.

 За своєю природою між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до вимог загальної норми права зазначеної у  статті 764 ЦК України встановлено, що  якщо  наймач продовжує   користуватися   майном   після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

  Судом прийнято до уваги, що позивач та відповідач є суб'єктами господарювання в розумінні ст. 55 ГК України, а тому до спірних правовідносин слід застосувати також вимоги пункту 4 статті 284 ГК України.  Так у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той  самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Оскільки жодних документів про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору від відповідача не надходило, то договір оренди нежитлового приміщення №1 від 012.01.06р. був продовжений з 01.12.06р., додатково на 11 місяців, а саме до 30.10.07р.

Розпорядженням Донецького міського голови від 20.07.07р. за №798 нежитлове приміщення загальною площею 81,6 кв. м. було передане у повне господарське відання комунальному підприємству Донецької міської ради” Донецькміськводоканал”.

31.07.07р. відповідач листом за №3134 повідомив позивача про наявність такого розпорядження, однак само розпорядження йому не надіслав, що позбавило  можливості позивача виконати пункт 2 цього розпорядження відносно передачі  йому спірного об'єкту оренди.

        За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

        а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

        б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

        в) законні презумпції ( частина п'ята  статті 35 ГПК України).

         Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує  свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

          Позивачем доведено, що на підставі рішення місцевого господарського суду донецької області від 21.01.08р. у справі №33/301пд, що договір оренди №1 від 01.01.06р. було продовжено з 01.12.06р, додатково на 11 місяців – до 30.10.07р. і ці факти є загальновідомими, і не потребують доказуванню під час розгляду даної справи.

          Відповідач не надав суду документальне підтвердження відсутності кредиторської заборгованості перед позивачем за спірним договором оренди нежитлового приміщення, у тому числі відображення її у облікових регістрах, та документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку свого підприємства  відносно проведених між сторонами господарських операцій.

              Натомість представник позивача письмово на листі довів суду існування дебіторської заборгованості за договором оренди № 1 від 01.01.06р. нежитлового приміщення та кредиторської заборгованості відповідача в сумі 14 617 грн. 61 коп. та відображення її у бухгалтерському обліку підприємства відповідно до вимог  ст.ст. 8, 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку розділи: 3 „Звіт про фінансові результати”, 11 „Зобов'язання”  та 14 ” Оренда”.

             Обставини справи свідчать про те, що у відповідача за період  з 01.12.06р. по 20.07.07р. утворився борг з орендної плати в сумі 9 959 грн. 74 коп., а з 21.07.07р. по 30.10.07р. додатково 4 657 грн. 87 коп. оплата якого до наступного часу не проведено. Таким чином, загальна сума боргу з орендної плати, з урахуванням індексу інфляції дорівнює 14 617 грн. 61 коп.

  Статтями 193 ГК України, 526 ЦК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

               Свої зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати відповідач не виконав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу в сумі  14 617 грн. 61 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

             Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу  згідно вимог ст. ст. 44,49 ГПК України покладаються на відповідача.

              За згодою представника позивача присутнього у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини другої ст. 85 ГПК України,  а тому воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

              Позивач зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 38 грн. 43 коп., а тому на підставі п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 “Про державне мито” від 21.01.93р. та статті 47 ГПК України йому підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок  держмито в сумі 38 грн. 43 коп. перераховане п/д  № 184  від 16.10.08р. оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.

            Підставою повернення держмита є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208, 526, 629, 638, 759, 764 ЦК України, ст. ст. 55, ст.180, 181,193, 284, 286 ГК України, ст. ст. 35,  43, 44,  47, 49, 82, 84, ч.ч 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд

          В И Р І Ш И В:

          1.   Позовні вимоги Об'єднання  співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул. Текстильників „Текстильник” задовольнити повністю.

            2. Стягнути Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, 83114,            м. Донецьк, вул. Щорса, 110, р/р 260039801206 у Донецькій обласній філії АКБ  „Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, ід. код 03361477, на користь:

              - Об'єднання  співвласників багатоквартирного будинку №10 по                         вул. Текстильників „Текстильник”, 83117, м. Донецьк, вул. Текстильників, 10, р/р 26008165329861в у Донецькій обласній філії АКБ  „Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, ід. код 32794663,  борг з   орендної  плати в сумі  14 716  грн. 61 коп., витрати по державному миту в сумі  146 грн. 17 коп. та  витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн.,  видавши наказ.  

            3. Повернути позивачу у справі - Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку №10 по вул. Текстильників „Текстильник ” державне мито в сумі 38 грн. 43 коп. перераховане п/д  № 184  від 16.10.08р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи.

           4. Підставою повернення держмита є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

           5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України: 26.01.09р.

               Головуючий суддя                                                                                                                                           

Левшина Г.В.                                                                  Новикова Р.Г.