Рішення

від 21.01.2013 по справі 6/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.13 р. Справа № 6/210

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шабановій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна",

м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м. Донецьк

про стягнення 4 962,94 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Білоцька В.П. - представник по довіреності від 03.01.13р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", м. Київ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м. Донецьк втрат від інфляційних процесів у розмірі 2 189грн. 59коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 774грн. 52коп. (Усього 2 964грн. 11коп.).

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на рішення господарського суду Донецької області від 16.02.2011р. по справі №6/191, розрахунок інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних.

Згідно із ст.79 ГПК України провадження у справі було зупинено ухвалою від 27.09.2011р.

28.12.2012р. провадження по справі №6/210 було поновлено та призначено її розгляд на 21.01.2013р.

16 січня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог вих.№7 від 11.01.2013р. в порядку ст.22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м. Донецьк втрати від інфляційних процесів за період з січня 2011р. по липень 2011р. включно у розмірі 2 189грн. 59коп., 3% річних від простроченої суми за період з 02.02.2011р. по 11.01.2013р. у розмірі 2 773,35грн. (Усього 4 962,94 грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

17 січня 2013р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк надійшла апеляційна скарга від 16.01.2013р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.09.2011р., для скерування її разом з матеріалами справи, на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Проте, таке звернення відповідачем, розцінюється господарським судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки дія ухвали господарського суду Донецької області від 27.09.2011р. на момент подання апеляційної скарги закінчилася, у зв»язку з поновленням провадження по справі ухвалою від 28.12.2012р. Аналогійна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в п.3.14 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга б/н від 16.01.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" м.Донецьк приєднана до матеріалів справи та залишається судом без задоволення.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

У судовому засіданні 21.01.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.02.11 р. по справі №6/210 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС "Обжора" м.Донецьк про стягнення 66 118грн. 68коп. встановлено наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна" м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТС "Обжора" м.Донецьк був укладений договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар №0307-08 від 03.07.2008р.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора" оплату отриманого товару за цим договором у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна" в сумі 47 598,24 грн.

Разом з цим, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ОБЖОРА", м. Донецьк про стягнення 66118 грн. 68 коп. були задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ОБЖОРА", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", м. Київ основний борг за поставлений товар у сумі 47598 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 3178 грн. 55 коп. та інфляційні у сумі 12086 грн. 82 коп. В решті частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2012р. зазначене рішенні залишено без змін.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки відповідач до цього часу свої зобов'язання по сплаті боргу, встановленого вищевказаним рішенням, не виконав, позивач наполягає на стягненні з відповідача втрат від інфляційних процесів за період з січня 2011р. по липень 2011р. включно у розмірі 2 189грн. 59коп. та 3% річних від простроченої суми за період з 02.02.2011р. по 11.01.2013р. у розмірі 2 773,35грн.

Як вбачається з довідки №9 від 11.01.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна" в період з 16.02.2011р. по 11.01.2013р. не мало жодних господарсько-фінансових відносин з ТОВ «ТС Обжора» та за вказаний період не надходило на його поточний рахунок будь-яких грошових коштів зі сторони відповідача. Повернення раніше поставленого товару зі сторони відповідача не проводилось, ніяких поставок на його адресу також не здійснювалось.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідносини у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, відповідно до абзацу третього ч. 1 ст. 174 ГК України.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішення у справі №6/191 від 16.02.11 р. про стягнення з боржника заборгованості не припиняє грошові зобов'язання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

З наданого позивачем розрахунку інфляційного збільшення суми боргу за період з січня 2011р. по липень 2011р. включно та 3 % річних за період з 02.02.2011р. по 11.01.2013р. вбачається, що інфляційне збільшення суми боргу становить - 2 189грн. 59коп., а 3% річних складає - 2 773,35грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м. Донецьк обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні з позовом до суду позивачем було дотримано вимог ст.47 Господарського процесуального кодексу України та Декрету Кабінету Міністрів України від 21січня 1993року «Про державне мито», сплачено державне мито у розмірі 102 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Заявою вих.№7 від 11.01.2013р. позивач збільшив розмір позовних вимог та зайво доплатив платіжним дорученням №32 від 11.01.2013р. судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір" зміст пов"язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м. Донецьк про стягнення 4 962,94 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", м. Київ втрати від інфляційних процесів за період з січня 2011р. по липень 2011р. включно у розмірі 2 189грн. 59коп., 3% річних від простроченої суми за період з 02.02.2011р. по 11.01.2013р. у розмірі 2 773,35грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерснек Україна", (02068, м. Київ, пр-т.Бажана, 1-М, оф.22, п/р 26008014198000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь» в м.Києві, МФО 300379, ЄДРПОУ 30107943) зайво сплачений судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" перерахованого платіжним дорученням №32 від 11.01.2013р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.01.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.