Постанова

від 15.01.2009 по справі 2/446-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/446-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2009                                                                                       Справа№  2/446-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Врона С.В.

представники сторін:

від позивача: Біленко М.С. представник, довіреність №б/н  від 01.07.08;

від відповідача: Амбразевич О.С. представник, довіреність №б/н  від 14.01.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада”

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  21.10.08р. у справі №2/446-08

за позовом державного регіонального проектно-вишукувального інституту “Дніпродіпроводгосп”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада”, м.Дніпропетровськ

про стягнення в сумі 43 976, 34 грн.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2008 року державний регіональний проектно-вишукувальний інститут “Дніпродіпроводгосп” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада” про стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції 35 091, 00грн., пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт у сумі 6 270, 00грн., три відсотка річних у сумі 515, 34грн., штрафу в сумі 2 100, 00грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.08р. по справі №2/446-08 (суддя Боділовська М.М.) стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада” (далі –ТОВ “МБК “Україна-Канада”) на користь державного регіонального проектно-вишукувального інституту “Дніпродіпроводгосп” (далі –ДРПВІ “Дніпродіпроводгосп”)  30 000, 00грн. суму основного боргу, 5490, 00 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт, 515, 34 грн. річних, 2 100,00грн. штрафу, 5091,00грн. збитків від інфляції, 440, 00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що актом здачі-прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції №140 від 03.12.07р. підтверджується прийняття відповідачем технічної документації на виконання умов додаткової угоди №2 до договору №1898 від 18.05.06р.; у зв'язку з простроченням оплати з відповідача підлягає стягненню сума боргу з урахуванням індексу інфляції, пеня, три відсотка річних та штраф; аргументи відповідача документально не підтверджені і не можуть бути підставою для відмови у позові.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008р., ТОВ “МБК “Україна-Канада” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду по справі №2/446-08 від 21.10.08р. скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що договір не розпочав свою дію, оскільки відповідачем не був перерахований до початку робіт позивача аванс, передбачений п. 2.2 додаткової угоди №2 від 18.09.06р. до договору №1898; що акт №140 здачі-прийняття від 03.12.07р. підписаний з боку ТОВ “МБК “Україна-Канада” неуповноваженою особою Соколовим І.А., оскільки згідно наказу №99-к від 20.08.07р. генеральним директором призначено Брагінського В.В.; що накладні №88 від 02.07.07р., №98 від 16.07.07р., №101 від 18.07.07р., №104 від 20.07.07р. не оформлені належним чином, оскільки в них відсутні посади та прізвище осіб, які здійснили передачу технічної документації.

Позивач в запереченні на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи, що апеляційна скарга суперечить матеріалам та фактичним обставинам справи, а також діючому законодавству.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

18.05.06р. між відповідачем (замовник) та позивачем (виконавець) було укладено договір №1898, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проекту та робочої документації “КНС побутових стічних вод та напірний каналізаційний колектор мкр. “Золоті ключі”. З врахуванням Протоколу розбіжностей від 31.05.06р., вартість робіт становить 153 961, 00 грн.

Згідно п. 2.3 Договору оплата за виконані роботи проводиться поетапно.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що виконавець зобов'язується виконати зазначені в договорі роботи в відповідності з технічним завданням, а замовник протягом 5 днів після одержання проектної документації робить оплату відповідно до п. 2.

18.09.06р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору №1898, згідно якої на додаток до договору №1898 від 18.05.06р. замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робочої документації по реконструкції очисних споруд м. Новомосковськ по об'єкту “КНС побутових стічних вод та напірний каналізаційний колектор мкр. “Золоті ключі” .

Розділом 2 додаткової угоди №2 встановлено, що за виконані роботи відповідно до цієї додаткової угоди замовник перераховує виконавцю відповідно до кошторису №1 суму 127969 грн. в тому числі ПДВ 20% в сумі 21328 грн. (п. 2.1);  до початку робіт замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% від договірної ціни в сумі 63984 грн. в тому числі ПДВ 20% в сумі 10664 грн. (п. 2.2);  умови оплати –за виконані роботи (п. 2.3).

На виконання додаткової угоди відповідачем була передана відповідна технічна документація, що підтверджується актом здачі-прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції №140 від 03.12.07р.

Зазначена в акті №140 від 03.12.07р. до сплати сума етапу, що здається, в розмірі 30000грн. відповідачем не сплачена.

Згідно п.3.5 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору виконавець та замовник несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 231 Господарського  кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 193 Господарського  кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Акт здачі-прийняття №140 підписано 03.12.07р., отже, згідно п. 3.1 Договору останній день сплати грошових коштів –08.12.07р.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, господарський суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача 30000 грн. основного боргу, 515,34 грн. три відсотки річних від простроченої суми, 2 100 грн. штрафу, 5091 грн. збитків від інфляції та 5490 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт, враховуючи, що пеня може нараховуватись лише за останні шість місяців.

Щодо посилань відповідача на підписання акта №140 від 03.12.07р. неналежною особою Соколовим І.А., то підпис Соколова І.А. в акті №140 скріплено печаткою ТОВ “МБК “Україна-Канада”, що не оспорюється відповідачем. Отже, на час складання акта №140 та скріплення його печаткою ТОВ “МБК “Україна-Канада” у відповідача не виникало сумніву в наявності у Соколова І.А. повноважень щодо підписання акта №140. Крім того, відповідачем не спростовано та не заперечується безпосереднє відношення Соколова І.А. до діяльності ТОВ “МБК “Україна-Канада”, участь Соколова І.А. в управлінні підприємством, а також знаходження Соколова І.А. в адміністрації підприємства.

Стосовно інших  доводів скаржника слід зазначити, що:

прийняття відповідачем технічної документації підтверджується актом здачі-прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції №140 від 03.12.07р.;

за банківською випискою від 02.06.06р. відповідач сплатив на користь позивача аванс у розмірі 77 575 грн. за розробку проектної документації, як було передбачено п. 2.2 договору №1898 від 18.05.06р.;

          дійсність додаткової угоди №2 від 18.09.06р. до договору №1898 відповідач підтвердив підписанням акта №139 від 04.07.07р. на аванс за додатковою угодою №2 та сплатою його згідно банківської виписки 27.09.06р. Сплата авансу під кожний акт додатковою угодою не передбачена.

Разом з тим, зауваження господарського суду в рішенні про те, що позивач надав в судове засідання уточнення суми пені, не підтверджується матеріалами справи. Сума пені за позовною заявою становить 6 270грн. Судом стягнута на користь позивача пеня в розмірі 5 490грн.

Заяви позивача про зміну суми позовних вимог, про зменшення суми позовних вимог чи про відмову частково від заявлених позовних вимог в матеріалах справи відсутні. У протоколах судових засідань також не зазначено про усні заяви чи клопотання позивача про зміну позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги задоволено частково, а в решті позову відмовлено, про що не відображено в резолютивній частині рішення господарського суду.

Підлягає зменшенню сума державного мита, що стягнута судом першої інстанції з відповідача. Позовні вимоги задоволені всього в розмірі 43 196, 34грн., державне мито в розмірі 1% становить 432 грн.

За викладених обставин, враховуючи повноваження апеляційної інстанції, передбачені ст.103 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду першої інстанції слід змінити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада”, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.           

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008р. у справі №2/446-08 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Позовні вимоги задовольнити частково.          

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада” на користь державного регіонального проектно-вишукувального інституту “Дніпродіпроводгосп” 30 000,00грн. суму основного боргу, 5490, 00грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт, 515, 34грн. три відсотка річних, 2 100, 00грн. штрафу, 5091, 00грн. збитків від інфляції, 432, 00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позову відмовити”.

          Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                                  Т.А. Верхогляд