Постанова

від 14.04.2009 по справі 2/446-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/446-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 квітня 2009 р.                                                                                    № 2/446-08  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Плюшка І.А. –головуючого,

Бернацької Ж.О. –доповідача,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2009 в справі № 2/446-08 за позовом Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут "Дніпродіпроводгосп" у серпні 2008 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" про стягнення 35091 грн.  вартості виконаних робіт з урахуванням індексу інфляції,  6270 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт,  515,34 грн. трьох процентів  річних, 2100 грн.  штрафу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008, дата підписання –27.10.2008 (суддя Боділовска М.М.), стягнуто з відповідача на користь позивача 30000 грн. суми основного боргу, 5490 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт, 515,34 грн. три проценти  річних, 2100 грн. штрафу, 5091 грн. інфляційних втрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2009 (судді: Сизько І.А. –головуючий, Кузнецова І.Л., Верхогляд Т.А.) змінено  рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008,   частково задоволено позов Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Дніпродіпроводгосп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" про стягнення суми, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна будівельна компанія “Україна-Канада” на користь державного регіонального проектно-вишукувального інституту “Дніпродіпроводгосп” 30000 грн. суму основного боргу, 5490 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт, 515,34 грн. три проценти річних, 2100 грн. штрафу, 5091 грн. інфляційних втрат; в решті позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені, про що не зазначив у рішенні.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення та постанову,  в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (замовник) з Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом "Дніпродіпроводгосп" (виконавець) 18.05.2006 укладено договір № 1898, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проекту та робочої документації "КНС побутових стічних вод і напірний каналізаційний колектор мкр. "Золоті ключі" з урахуванням протоколу розбіжностей від 31.05.2006 вартість робіт  -  153961 грн.

Згідно пункту 2.3 договору оплата за виконані роботи проводиться поетапно.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язується виконати зазначені в договорі роботи у відповідності з технічним завданням, а замовник протягом 5 днів після одержання проектної документації проводить оплату відповідно до пункту 2.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" з Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом "Дніпродіпроводгосп" 18.09.2006 укладена додаткова угода № 2 до договору № 1898, згідно якої на додаток до договору № 1898 від 18.05.2006 замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робочої документації з реконструкції очисних споруд м. Новомосковськ по об'єкту "КНС побутових стічних вод і напірний каналізаційний колектор мкр. "Золоті ключі" .

Розділом 2 додаткової угоди № 2 встановлено, що за виконані роботи відповідно до цієї додаткової угоди замовник перераховує виконавцю відповідно до кошторису № 1 суму 127969 грн., в тому числі ПДВ 20% в сумі 21328 грн. (пункт 2.1); до початку робіт замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% від договірної ціни в сумі 63984 грн., в тому числі ПДВ 20% в сумі 10664 грн. (пункт 2.2); умови оплати –за виконані роботи (пункт 2.3).

На виконання додаткової угоди відповідачем передана відповідна технічна документація, що підтверджується актом здачі-прийняття проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції № 140 від 03.12.2007. Вартість прийнятого етапу робіт становить 30000 грн., яка відповідачем не оплачена.

Згідно пункту 3.5 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань з договору виконавець та замовник несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського  кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі  семи відсотків вказаної вартості.

Згідно статті 193 Господарського  кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Акт здачі-прийняття № 140 підписано сторонами договору 03.12.2007. Таким чином, згідно пункту 3.1 договору останній день сплати грошових коштів за виконані роботи –08.12.2007.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене суди обох інстанцій дійшли правильного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 30000 грн. основного боргу, 515,34 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, 2100 грн. штрафу, 5091 грн. інфляційних втрат та 5490 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що за банківською випискою від 02.06.2006 відповідач сплатив на користь позивача аванс у розмірі 77575 грн. за розробку проектної документації як передбачено пунктом 2.2 договору № 1898 від 18.05.2006. Виконання відповідачем додаткової угоди  № 2 від 18.09.2006 до вказаного договору підтверджується актом № 139 від 04.07.2007 на аванс за додатковою угодою № 2 та сплатою його згідно банківської виписки 27.09.2006.

Також суд апеляційної інстанції правильно змінив рішення суду першої інстанції, оскільки позивачем нарахована пеня у розмірі 6270 грн., а судом стягнуто 5490 грн. пені.

Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2009 в справі № 2/446-08 залишити без змін.

Головуючий, суддя:І. Плюшко

Судді:Ж. Бернацька

С. Самусенко