Рішення

від 29.01.2009 по справі 6/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" січня 2009 р.Справа №  6/191

Суддя господарського суду Кіровоградської області Баранець О.М., розглянувши матеріали справи № 6/191

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро ТВ-Кремінь",             м. Кременчук Полтавської області  

до відповідача: Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром",                          м. Світловодськ Кіровоградської області    

про стягнення 145864,90 грн.  

Представники сторін:

від позивача - Пшеничний О.Л., довіреність б/н  від 05.10.2008 року;

від позивача - Телюра О.В., директор;

від відповідача - Бабаченко А.Г., довіреність № 23 від 14.01.2009 року.

при секретарі судового засідання - Царенко К.К.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.01.2009 року до        29.01.2009 року

Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро ТВ-Кремінь" (надалі -     ТОВ "Євро ТВ-Кремінь") подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 318825,61 грн., пеню в сумі 106806,58 грн., штраф в сумі 31882,56 грн., 3% річних в сумі 1755,72 грн., інфляційні витрати в сумі 5420,04 грн., а всього - 464690,51 грн.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "Євро ТВ-Кремінь" пеню в сумі 106806,58 грн., штраф в сумі 31882,56 грн., 3% річних в сумі 1755,72 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 5420,04 грн. Загальна сума стягнення становить 145854,90 грн.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що загальна сума позовних вимог до відповідача повинна складати не 145854,90 грн., а 145864,90 грн.

Представники позивача позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підтримують в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 1 від 08.01.2009 року просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю в зв'язку з відсутністю предмету спору. Крім того, відповідач посилається на світову фінансову кризу, яка вплинула на економіку України та є форс-мажорною обставиною. Клопотанням       № 32 від 14.01.2009 року відповідач визнає позовні вимоги частково в сумі     1458,55 грн.  

Клопотанням від 28.01.2009 року відповідач просить зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яку позивач просить стягнути з відповідача до       30000,00 грн.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача господарський  суд , -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Євро ТВ - Кремінь" (Постачальник) та ДП "Завод залізобетонних виробів" ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (Покупець) укладений договір поставки від 12.09.2008 року № Е 12/9.

За умовами договору постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному договору термін у власність покупця металопродукцію (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Ціна, загальна  кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у специфікаціях, рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами даного договору, та/або у видаткових/залізничних накладних.

Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках-фактурах та/або у видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка/фактури означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони вказані в рахунку-фактурі постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою товару, які зазначені у рахунках-фактурах постачальника та/або у видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку-фактури для оплати товару, який постачальник постачає/поставив.

Загальна сума цього договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по даному договору.

Покупець оплачує 100% вартості товару протягом восьми днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Договір підписаний представниками позивача та відповідача та посвідчений печатками сторін.

На виконання умов договору ТОВ "Євро ТВ-Кремінь" на підставі рахунку-фактури від 12.09.2008 року № Е-0000031 було поставлено відповідачу металопродукцію, в тому числі транспортні витрати, на загальну суму 328825,61 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 16.09.2008 року № Е-57                        ДП  "Завод залізобетонних виробів" ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" за договором поставки від 12.09.2008 року № Е 12/9 отримано арматуру А-500 ф8, арматуру А-500 ф10, арматуру А-500 ф18, арматуру А-500 ф25. Всього отримано товару на загальну суму 222435,21 грн.

На виконання договору поставки від 12.09.2008 року № Е 12/9 та відповідно до видаткової накладної від 17.09.2008 року № Е-58 відповідачем отримано арматуру А-500 ф16, катанку ф 6,5 ст 3 пс, круг ф 12 ст 3 пс, арматуру 14А 500 мдл. Всього отримано товару, враховуючи транспортні витрати, на загальну суму 106390,40 грн.

Зазначені вище видаткові накладні підписані представниками позивача та відповідача.

Відповідач позовні вимоги заперечив та просить суд відмовити в задоволенні позову. ДП "Завод залізобетонних виробів" ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" зазначає, що повністю сплатило суму основної заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями № 2474 від  31.10.2008 року на суму 10000,00 грн., № 2713 від 10.12.2008 року на суму 50000,00 грн. та № 2742 від 12.12.2008 року на суму 268825,61 грн. Затримка платежів відбулася у зв'язку з суб'єктивними обставинами, що не залежать від підприємства - відповідача. З огляду на наведене нарахування штрафних санкцій є помилковим.

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони, третіх осіб та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийнято товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання  є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.2 договору сторони домовились, що за прострочення строків оплати товару, встановлених у цьому договорі, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Крім сплати пені покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 10% від суми несплаченого товару.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а  також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між позивачем та відповідачем встановлені договірні відносини щодо поставки товару, вказаного в  видаткових накладних № Е-57 від 16.09.2008 року та № Е-58 від 17.09.2008 року.

Позивачем необґрунтовано включено до суми боргу відповідно до умов договору поставки № Е 12/9 від 12.09.2008 року транспортні витрати в сумі    1400,00 грн., з врахуванням податку на додану вартість в сумі 233,33 грн.  

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.12.2008 року позивач повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу:              31.10.2008 року - 10000,00 грн., 10.12.2008 року - 50000,00 грн., 12.12.2008 року - 268825,61 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 50-52). З огляду на наведене, ТОВ "Євро ТВ-Кремінь" просить стягнути з відповідача  пеню в сумі 106806,58 грн., штраф в сумі 31882,56 грн., 3% річних в сумі 1755,72 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 5420,04 грн., всього в сумі        145864,90 грн.

З урахуванням часткового погашення в сумі 10000,00 грн. заборгованість         ДП "Завод залізобетонних виробів" ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" до звернення позивача до господарського суду повинна становити не 318825,61 грн., а 317425,61 грн. (318825,61 - 1400,00).

П. 3.4 договору поставки № Е 12/9 від 12.09.2008 року передбачено, що покупець сплачує 100 % вартості товару протягом 8-и днів від дати поставки товару.

Згідно п. 1.1 договору поставки № Е 12/9 від 12.09.2008 року постачальник зобов'язується передати у встановленому у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Таким чином, відповідач був не зобов'язаний сплачувати позивачу транспортні витрати в сумі 1400,00 грн., які вказані в видатковій накладній № Е-58 від   17.09.2008 року.

Відсутність оплати за товар, фактично поставлений позивачем призвела до утворення заборгованості, що складала 317425,61 грн.

Тому, за неналежне виконання зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити пеню в сумі 106337,58 грн.,  штраф в сумі  31742,56 грн., 3% річних від простроченої суми в сумі 1748,01 грн. та інфляційні втрати в сумі 5396,24 грн., а всього в сумі 145224,39 грн.

Згідно з  ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, на відміну від цивільно-правової, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.

Відповідно  до ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України сторони  зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Пунктами 6.1, 6.3, 6.4 договору поставки № Е 12/9 від 12.09.2008 року передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор), що виникли після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру, які постачальник або покупець не могли ні передбачити, ні запобігти їх виникнення розумними заходами. До обставин непереборної сили відносяться події, на які сторони не можуть вплинути і за виникнення яких вони не несуть відповідальності, а саме: стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, воєнні дії, втручання з боку влади, акти органів державної влади тощо. Сторона, що посилається на дію обставин непереборної сили, зобов'язана протягом 10 днів проінформувати іншу сторону про настання таких обставин у письмовій формі і підтвердити наявність таких обставин довідкою, виданою Торгово-промисловою Палатою України. Якщо сторона не направить або несвоєчасно направить необхідне повідомлення, вона втрачає право посилатися на обставини непереборної сили як на підстави для звільнення від відповідальності.

Господарський суд вважає, що обставини на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву та у клопотанні щодо зменшення розміру позовних вимог не є підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, оскільки не характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.    

Крім того, вказані обставини не віднесені в договорі поставки Е № 12/9 від 12.09.2008 року до обставин непереборної сили. Порушено порядок інформування про настання обставини непереборної сили.   

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Тому, можливість зменшення неустойки (штрафу, пені), які нараховані відповідно до умов договору, пов'язується з наявністю тільки виняткового випадку. Відповідач не надав господарському суду доказів щодо можливості вважати факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, як винятковим випадком.

Доказів погашення заборгованості в сумі 145224,39 грн. ДП "Завод залізобетонних виробів" ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" до суду не надано.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

                                                        В И Р І Ш И В:

1.   Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Комсомольська, 29, п/р 260051329 в Райффайзен Банк "Аваль" МФО 380805, код ЄДРПОУ 05784779) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро ТВ-Кремінь" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, 63/62, кв. 60, п/р 26000001011081 в АКБ "АвтоКразБанк" МФО 331100, код ЄДРПОУ 30343300), - пеню в сумі          106337,58 грн., штраф в сумі 31742,56 грн.,  3 % річних в сумі 1748,01 грн., інфляційні втрати в сумі 5396,24 грн., а всього в сумі 145224,39 грн. сплачене державне мита в сумі 1452,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,48 грн.   

3.   Наказ видати після набрання рішенням у справі законної сили.

4.   В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, визначені статтею 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя