Рішення

від 03.02.2009 по справі 17/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.09                                                                                           Справа№ 17/244

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виробничого кооперативу “Крок”, м. Дрогобич

до відповідача: ТзОВ “Яблуневий дар”, м. Городок

про стягнення 10 029,73 грн.

Представники:

Від позивача: Куца Л.П. –заступник директора.   

Від відповідача: Заковець З.І. –представник (Довіреність б/н від 11.02.2008р.)  

Суть спору: на розгляд господарського сду Львівської області поступила позовна заява Виробничого кооперативу “Крок”, м. Дрогобич до ТзОВ “Яблуневий дар”, м. Городок про стягнення 10 029,73 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і Ухвалою від 11.12.2008 р. призначив розгляд справи на 15.01.2009 р.

В судовому засіданні 15.01.2009р. представник позивача вказав, що відповідачем сплачено суму основного боргу, на підтвердження чого надав суду банківську виписку за 09.01.2009р. В частині стягнення штрафних санкцій позовні вимоги підтримав.

За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 15.01.2009р. розгляд справи відкладався.

В судовому засідання 03.02.2009р. представник позивача позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних та 3 % річних підтримав.

Представник відповідача проти вимог позивача заперечив та просив суд у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій відмовити. Свої заперечення представник відповідача обгрунтовував важким фінансовим становищем ТзОВ “Яблуневий дар”. Однак, жодних доказів на підтвердження вказаного суду не надав.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

16.05.2006р. між сторонами у справі укладено Договір підряду № 12, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати за завданням відповідача ремонт покрівлі консервного цеху, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання договірних зобов'язань позивачем виконано роботи на загальну суму                 20 336,83 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2006р. від 26.06.2006р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Відповідно до п. 3.3. Договору остаточний розрахунок за виконані  роботи відповідач зобов'язався здійснити не пізніше 15 днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених у процесі приймання недоліків.

Як вказано у позовній заяві відповідач виконані роботи оплатив лише часково –в сумі             12 999,17 грн. Станом на 15.11.2008р. дебіторська заборгованість ТзОВ “Яблуневий дар” перед позивачем становила 7 336,83 грн.

27.08.2007р. позивач направив на адресу відповідача лист № 82 із вимогою оплатити заборгованість. Однак вимога позивача залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення Виробничого кооперативу “Крок” до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку

Як вже зазначалося після порушення провадження у справі відповідач сплатив існуючу заборгованість, про що свідчить Платіжне доручення № 7 від 09.01.2009р.

За несвоєчасну оплату виконаних робіт на підставі п. 6.1. Договору позивачем нараховано пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення, що становить 18,09 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 2 164,35 грн. інфляційних втрат та 510,64 грн. 3 % річних.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 7 336,87 грн. провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив, якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяви про застосування позовної давності від відповідача не надходило.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 18,09 грн. пені, 2 164,35 грн. інфляційних втрат та 510,64 грн. 3 % річних. є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи документами та підлягають до задоволення.

У відповідності  з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що суму основного боргу відповідач сплатив після порушення провадження у справі, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 258, 267, 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з ТзОВ “Яблуневий дар” (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська, 274а. Код ЄДРПОУ 32475074, р/р № 2600002411801 у ЛРУАТ “Індекс-банк”, МФО 325279) на користь Виробничого кооперативу “Крок” (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Репіна,18. Код ЄДРПОУ 19162403, р/р № 260026901094 у ЛФ ВАТ “Кредит Промбанк”, МФО 385305) 18,09 грн. пені, 2 164,35 грн. інфляційних втрат та 510,64 грн. 3 % річних., всього –2 693,08 грн.; 102,00 грн. державного мита та               118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 7 336,83 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

        4.  Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.