Рішення

від 23.01.2013 по справі 2-3134/2011

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-3134/2011

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"23" січня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючої судді Шевченко Н.М.,

при секретарі Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № МL-019/004/2008 від 14.04.2008 року в розмірі 171 269,40 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2011 року 1365188,39 грн., стягнення з відповідачів судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачами порушено умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.

В судовому засіданні 26.04.2012 року представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.90-93), відповідно якої просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № МL-019/004/2008 від 14.04.2008 року в розмірі 179193,37 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 29.11.2011 року 1431701,27 грн. та пеню в розмірі 328776,55 грн., що разом складає 1760477,82 грн., стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., мотивуючи тим, що позичальник та поручитель порушують вимоги умов кредитного договору та договору поруки, а саме не виконуються належним чином, в обумовлені строки зобов'язання щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій кредитним договором, а тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом свої порушених прав.

02.10.2012 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа: ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим, за якою позивач просить визнати договір поруки № SR-019/004/2008 від 14.12.2009 року укладений між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"та ОСОБА_3 припиненим від 16.08.2010 року, посилаючись на ч. 1 ст.559 ЦКУ, за якою порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.08.2010 року відбулась зміна умов кредитного договору № МL-019/004/2008 від 14.04.2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"та ОСОБА_2 у зв'язку з підписанням Додаткового договору № 2, за якою відбулось підвищення процентної ставки, однак, його, як поручителя по кредитному договору, не повідомили належним чином про збільшення відповідальності за кредитним договором та не отримали його згоду про продовження договору поруки, а отже, вважає, що його відповідальність відповідно до договору поруки припинився з моменту порушення банком умов договору поруки. (а.с.143-144)

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2012 року зустрічний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа: ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим об'єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 117)

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" - Рязанова С.О. в судове засідання не з'явилась, однак направила до суду заяву, відповідно до якої просила задовольнити первісний позов з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в задоволені зустрічного позову просила відмовити як необґрунтований з підстав, викладених у запереченнях від 30.10.2012 року, які долучені до матеріалів справи. (а.с. 182-185, 204)

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, однак від їх уповноваженого представника ОСОБА_5 надійшла до суду заява, відповідно до якої просила розглядати справу без участі відповідачів, первісний позов не визнала, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у зустрічному позові, письмових запереченнях на позовну заяву та її усних пояснень наданих у судовому засіданні, крім того просила застосувати строк позовної давності. (а.с. 171-174, 202)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1 Загальних положень Статуту ПАТ "ОТП Банк"(нова редакція) Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк", яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Райффайзен Україна"(а.с.30)

Як убачається з матеріалів справи, 18.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким продавець продає покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори, зокрема договір № МL-019/004/2008 від 14.04.2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк"та ОСОБА_2. Права, що переходить до покупця за кредитними договорами у зв'язку з продажем кредитного портфелю: покупець набуває усі права вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу, правами вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій, право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за кредитними договорами з дати набрання чинності.(а.с. 33-40,41)

Крім того, як відомо з витягу із статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"створене на підставі рішення засновника, згідно з Протоколом Установчих зборів № 1 від 8 жовтня 2009 року. Діяльність Товариства регулюється чинним законодавством України. (а.с.43)

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк"та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МL-019/004/2008, згідно умов якого, відповідачу надано кредит у розмірі 136336,50 дол. США на придбання нерухомого майна, з плаваючою процентною ставкою, а саме фіксований відсоток + FIDR. (а.с.10-11)

Відповідно до п. 3 кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка, а саме фіксований відсоток та FIDR, де фіксована ставка становить 5,99 %, а FIDR -це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому кредитним договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті банку, а також в приміщенні банку (як в головному офісі так і в інших установах банку) на інформативних стендах.

Крім того, між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк"та відповідачем ОСОБА_2 було укладено частину № 2 кредитного договору МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року, де п. 1.4.1.1.3. визначено, що плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії договору щоразу після перебігу 12 календарного місяця, починаючи з дати укладання договору; п. 1.4.1.1.5. визначено, що плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR+фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладення будь-яких додаткових договорів; п. 1.9. визначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банк частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за цим договором чи іншими укладеними з банком договорами. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги; п. 4.1.1. визначено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Разом з тим, 14 грудня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року, відповідно до якого, серед іншого, сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору, а саме на період з 14.12.2009 року до 14.05.2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 6,50% річних, з 14.05.2010 року по 14.11.2010 року буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 15,27% річних, з 15.11.2010 року до повного виконання боргових зобов'язань буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 7,77% річних. (а.с. 19-23)

Крім того, сторони домовились про надання позичальнику траншу в сумі 13574,21 дол. США з метою погашення прострочених процентів та процентів нарахованих на прострочене тіло.

Як убачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"та відповідачем ОСОБА_3 14 грудня 2009 року був укладений договір поруки № SR-019/004/2008, відповідно до якого поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_2 його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором № МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. (а.с.24-26)

Разом з тим, п. 2.3 договору поруки поручитель підтвердив, що він ознайомлений з положеннями кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов'язаннями.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Крім того, 16.08.2010 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року, відповідно до якого, серед іншого, сторони домовились внести зміни та доповнення до кредитного договору, а саме на період з 16.08.2010 року до 15.11.2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 6,50% річних, з 15.11.2010 року до 16.05.2011 року буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 15,78% річних, з 16.05.2011 року до повного виконання боргових зобов'язань буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 8,28% річних. (а.с.152-153)

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

07.04.2011 року Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"направлялись відповідачам листи, якими повідомлялось відповідачів про укладення договору купівлі-продажу кредитного портфелю між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"набув усі права вимоги за кредитним договором № МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року, у зв'язку з чим, банк просив виконати всі зобов'язання за кредитним договором. (а.с.41,42)

Порушення відповідачами умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 Цивільного кодексу України встановлює принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 1056 Цивільного кодексу України, відповідачі мали право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця, проте цим правом вони не скористались.

Тому, відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

В статті 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до наданих представником позивача розрахунків станом на 29.11.2011 року (а.с.94,106-115), непогашена сума заборгованості за кредитним договором № МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року з боку відповідачів становить 179193,37 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку в розмірі 1431701,27 грн. та пеня в розмірі 328776,55 грн., що разом складає 1760477,82 грн., з яких:

- залишку заборгованості за кредитом у сумі 149077,49 доларів США, що еквівалентно 1191084,42 грн.;

-суми несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 30115,88 доларів США, що еквівалентно 240616,85 грн.;

- пені за прострочення виконання зобов'язання у сумі 328776,55 грн.

Під час розгляду судової справи доказів, які мали спростувати наведені представником позивача розрахунки, відповідачами не надано.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідачів зазначила, що позовна давність звернення з позовом до суду у позивача минула, з чим суд не може погодитись з наступних підстав.

Пунктом 3 кредитного договору № МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року передбачено, що дата остаточного повернення кредиту є 14 квітня 2028 року.

Статтями 526, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки в кредитному договорі визначений строк остаточного повернення кредиту 14 квітня 2028 року, то саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності в межах позовного строку встановленого ст. 257 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Представник відповідачів просила врахувати, що ПАТ "ОТП Банк"було вчинено виконавчий напис нотаріуса станом на 16.09.2009 року, виконавче провадження було відкрито 15.09.2011 року на користь ПАТ "ОТП Банк", при цьому заміна стягувача ПАТ "ОТП Банк"на ТОВ "ОТП Факторинг"не відбулася, у зв'язку з чим, вважає, що новий кредитор не вправі заявляти вимогу про стягнення тих же сум заборгованості, які були визначені виконавчим написом нотаріуса.

На що слід зазначити, що 18.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким продавець продає покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори зазначені в додатку 1, у якому, зокрема, кредитний договір № МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року укладений між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"та відповідачем ОСОБА_2, при цьому доказів, які б підтверджували, що заміни стягувача ПАТ "ОТП Банк"на ТОВ "ОТП Факторинг"не відбулася, представником відповідачів суду не надано, а тому суд, вважає дане врахування необґрунтованим та недоведеним.

Відповідно до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом ОСОБА_3, посилаючись на ст. 559 ЦПК України, просив визнати договір поруки № SR-019/004/2008 від 14.12.2009 року укладений між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"та відповідачем ОСОБА_3 припиненим від 16.08.2010 року, мотивуючи свої вимоги тим, що банком не було повідомлено позивача та не отримано його письмового дозволу про збільшення відповідальності за кредитним договором, яка встановлена додатковим договором № 2 до кредитного договору № МL-019/004/2008 від 14 квітня 2008 року, за якою було збільшено процентну ставку за кредитним договором.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"від 30.03.2012 № 5, відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання

Згідно з положеннями п.п. 1.1 договору поруки, поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.

Пунктом 2.2.1. договору поруки визначено, що в разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладання договору поруки, такі боргові зобов'язання забезпечуються в їх повному розмірі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

При цьому, сторонами по справі не заперечувалось, що договір укладений в належній формі, підписаний сторонами на умовах вільного волевиявлення, таким чином, зміст договору поруки в повному обсязі відповідає вимогам встановленим в законодавстві, при укладенні договору банком дотримано всіх вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а отже, належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно виконуватись.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що зустрічний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, а саме підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми заборгованості по кредиту у загальному розмірі -1760477,82 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тобто, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 3219,00 грн. судового збору (1700,00+1519,00) та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 543, 549, 554, 610, 611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1056 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 1 760 477 (один мільйон сімсот шістдесят тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60,00 грн., тобто загальною сумою 1669 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60,00 грн., тобто загальною сумою 1669 грн. 50 коп.

В позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: