Постанова

від 30.01.2013 по справі 2а-9552/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 січня 2013 року 14:57 № 2а-9552/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючий суддя Саніна Б.В., судді - Клочкова Н. В., Скочок Т. О. при секретарі судового засідання Карпенко Я. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» доДержавної виконавчої служби України проскасування постанови про накладення штрафу за участю представників:

від позивачаРівний Є. О. (довіреність) від відповідачаІванюк Д. С (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

26.01.2011 р. до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Маєвської Дар'ї Василівни, в якому позивач просить:

1. Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

2. Прийняти скаргу на постанову ВП №17076924 від 24.12.2010 р. до свого провадження.

3. Визнати дії відповідача по винесенню постанови ВП №17076924 від 24.12.2010 р. про накладення штрафу на боржника ВАТ КБ «Надра» в розмірі 680 грн. - неправомірними.

4. Постанову ВП № 17076924 від 24.12.2010 р. про накладення штрафу на боржника ВАТ КБ «Надра» в розмірі 680 грн. - скасувати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2011 р. було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 р. вищевказану ухвалу суду скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2011 р. позовну заяву було повернуто в зв'язку із невиконанням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012 р. апеляційну скаргу позивача задоволено, скасовано ухвалу суду від 05.07.2011 р. і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні, в порядку передбаченому положеннями ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), судом протокольною ухвалою було замінено неналежного відповідача, який не є юридичною особою на належного, зокрема Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було замінено на Державну виконавчу службу України. Крім того, під час судового розгляду справи позивачем змінено організаційно-правову форму з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», що підтверджується даними свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

В судовому засіданні з'явився представник позивача, який позов підтримує в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, що відповідач виніс Постанову про накладення штрафу №17076924 від 24.12.2010 р. (надалі - Постанова №17076924), із порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинні на момент винесення спірної постанови) (надалі - Закон №606).

В судове засідання з'явився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає що відповідачем було дотримано положень Закону №606 під час винесення Постанови №17076924.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 31.01.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

В зв'язку із відсутністю у відповідача (станом на 24.12.2010 р.) інформації щодо виконання рішення господарського суду, державний виконавць відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою №17076924 від 24.12.2010 р. було накладено на позивача штраф в розмірі 680 грн.

Позивач, вважаючи, що Постанова №17076924 порушує його права та охоронювані законом інтереси звернувся до суду за їх захистом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

12.10.2009 р. Господарським судом м. Києва було видано наказ №25/237, яким було зобов'язано ВАТ «КБ «Надра» здійснити перерахування грошових коштів в сумі 7243,20 грн. з рахунку ПП «Виробничо-комерційної компанії «Амірпласт» Євросалон «Кленовий лист» (ідентифікаційний код 31907594, адреса: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Кременчуцька, 60) №2600323036801 у Кіровоградському регіональному управлінні АКБ «Надра», МФО 323624 за призначенням (отримувач: філія ТОФ «Єврофасад», ідентифікаційний код 33632810) згідно платіжного доручення №12 від 09.01.2009 р.

Згідно зі ст.124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до преамбули Закону №606 цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно вимог ст.1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати 7 днів, а рішень про примусове виселення - 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

04.12.2009 р. постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ВП №17076924 було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва №25/237 від 12.10.2009 р. та вставлено боржнику 7-ми денний строк для добровільного виконання рішення суду.

В ч.3 ст.24 Закону №606 зазначено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до матеріалів справи, що не спростовано позивачем та доведено відповідачем, відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві листом №3456/5 від 07.12.2009 р. постанову про відкриття виконавчого провадження було відправлено на адресу ВАТ «КБ «Надра».

В ч.1 та ч.2 ст.30 Закону №606 вказано, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст.24 цього Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст.32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Водночас, суд критично ставиться до посилання позивача про не можливість надання до суду Журналу реєстрації вхідної кореспонденції ВАТ «КБ «Надра» за 2009 р. - 2010 р. для посвідчення або спростування факту надходження постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №17076924 в зв'язку із відсутністю паперових Журналів вхідної кореспонденції в ВАТ «КБ «Надра». Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було надано до позовної заяви Журнал Реєстрації вхідної кореспонденції ВАТ «КБ «Надра» з 04.11.2010 р., що має паперову форму та ведеться у вигляді журналу. Більше того, відповідно до положень ст.11 та ст.70 КАС України, позивачем не надано жодних доказів ведення електронних реєстрів вхідної кореспонденції ВАТ «КБ «Надра» в період з 2009 р. по 2010 р.

Суд також приймає до уваги посилання відповідача, що ні Законом №606 ні Інструкцією про проведення виконавчих дій, що затверджена наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 р. (в редакції чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) не передбачалось обов'язкове направлення на адресу сторін копій постанов, винесених державним виконавцем, рекомендованим листом із повідомленням. З огляду на це, суд приймає доводи відповідача що державний виконавець направляв копії постанови простою поштовою кореспонденцією.

З огляду на це, суд вважає, що доводи представника позивача про неврахування відповідачем положень ч.2 ст.30 Закону №606 не знайшли фактичного підтвердження.

Крім того, суд критично ставиться до посилання представника позивача що ВАТ «КБ «Надра» дізналось про виконавче провадження ВП №17076924 лише в день отримання спірної постанови, зокрема 18.01.2011 р. Водночас, як вбачається із наданої позивачем до матеріалів справи Заяви №2/1233 від 24.11.2010 р. позивач, станом на 24.11.2010 р., був обізнаний про існування ВП №17069271, оскільки просив закрити вказане виконавче провадження.

31.03.2010 р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, в порядку передбаченому положеннями ст.17, ст.20 та ст.20 1 Закону №606 було прийнято до виконання виконавче провадження ВП №17076924.

Відповідно до ч.1 ст.76 Закону №606, у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому ч.2 ст.87 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.87 Закону №606, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

В зв'язку із невиконанням рішення суду в строк вказаний в постанові про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 16.11.2010 р. було винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 340 грн. та одночасно, в даній постанові було повторно зобов'язано ВАТ «КБ «Надра» виконати рішення суду в строк до 25.11.2010 р.

Листом №1439-10-25/1 від 18.11.2010 р. постанова №17076924 від 16.11.2010 р. про накладення штрафу була направлена на адресу ВАТ «КБ «Надра».

Із підстав викладених вище, суд погоджується із доводами відповідача, що державним виконавцем направлялась копія постанови №17076924 від 16.11.2010 р. на адресу позивача простою поштовою кореспонденцією.

Крім того, суд критично сприймає доводи позивача про не отримання копій постанови №17076924 від 16.11.2010 р. про накладення штрафу, оскільки позивачем не надано до суду, в порядку передбаченому положеннями ст.11 та ст.70 КАС України, Журналу реєстрації вхідної кореспонденції ВАТ «КБ «Надра» за 2010 рік.

Водночас, станом на 24.12.2010 р. позивачем вищезазначене рішення Господарського суду м. Києва добровільно виконано не було, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні. Жодних поважних причин невиконання рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем, представником позивача не наведено, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у відповідача достатніх правових підстав для накладення відповідно до ст.87 Закону №606 на ВАТ «Комерційний банк «Надра» штрафу за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.87 Закону №606, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.

Як наслідок, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач із дотриманням положень Закону №606 виніс Постанову №17076924, якою на позивача було накладено штрафу в розмірі 680 грн.

Водночас, колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на неможливість накладення штрафу на юридичну особу відповідно до ст.88 Закону №606, оскільки, як вбачається із тексту оскаржуваної Постанови №17076924, вона була винесена на підставі ст.87 Закону №606, а відтак положення ст.88 Закону №606 не застосовуються до спірних правовідносин.

Також у судовому засіданні позивач посилався про направлення на адресу в. о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Заяви №2/1233 від 24.11.2010 р. із проханням закрити виконавче провадження по справі №25/237 ВП №17069271, та вказав на протиправне неврахування вказаної заяви державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України під час винесення Постанови №17069271. При цьому, на підтвердження факту відправки вказаної Заяви №2/1233 від 24.11.2010 р. на адресу в. о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України позивач надав копію фіскального чека Кіровоградської дирекції УДПЗ «Укрпошта» №9522 від 24.11.2010 р.

Однак, суд критично ставиться до Заяви позивача №2/1233 від 24.11.2010 р., оскільки як вбачається із копії фіскального чека Кіровоградської дирекції УДПЗ «Укрпошта» №9522 від 24.11.2010 р., вказана заява направлялась «Калевичу» на адресу « 01001 Київ». Інших доказів (Журнал реєстрації вихідної кореспонденції ВАТ «КБ «Надра», повідомлення про вручення поштового відправлення, реєстру відправлених листів тощо) направлення Заяви позивача №2/1233 від 24.11.2010 р. саме в. о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України позивачем, в порядку передбаченому ст.11 та ст.70 КАС України, не надано.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положення ст.94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 181, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Державної виконавчої служби України відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя Б. В. Санін

Судді Н. В. Клочкова

Т. О. Скочок