Постанова

від 03.02.2009 по справі 9/700-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/700-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2009 р.                                                         Справа № 9/700-08

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Карбань І.С., судді Гончар Т.В., судді Кравець Т.В.,

при секретарі  - Щербак Н.Б.,

за участю представників сторін:

позивача –Герман І. В. за довіреністю ВЕІ № 902599 від 23.11.2006р.,

відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3114С/2-4)  ТОВ «Автодім Суми», м. Суми на рішення господарського суду Сумської  області від 04.12.2008  р.  по справі № 9/700-08

за позовом   ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми,

до відповідача  ТОВ «Автодім Суми», м. Суми,

про стягнення 1 392 741, 06  грн., -

встановила:

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції звернулося з позовом,  в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 1392741,06 грн. заборгованості по кредитному договору № 012/06-11/2148 від 31.08.2006р., а судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від  04.12.2008р. по справі № 9/700-08   (суддя Лущик М.С.)  позов  задоволено повністю. Стягнено зТОВ «Автодім Суми», м. Суми, на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми, 1392741,06 грн. заборгованості по кредитному договору № 012/06-11/2148 від 31.08.2006р., 13 927,41 грн.  витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Відповідач, не погоджуючись з рішенням  господарського суду Сумської  області від  04.12.2008р. по даній справі  подав апеляційну скаргу, в якій просив  скасувати  вказане рішення і прийняти нове рішення, яким залишити без задоволення вимоги позивача, посилаючись на неповне з'ясування  обставин, що мають значення для  справи та  порушення норм чинного законодавства.

В обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі,  апелянт вказував, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутності представника відповідача, якій прибув до суду вчасно, але до судового засідання запрошений не був, що  свідчить про порушення норм процесуального права.

На думку апелянта судом першої інстанції не було враховано, що згідно з положенням п. 8.1. договору підприємство має право порушувати перед позивачем питання про перенесення строків платежів за кредитним договором (строків повернення кредиту, сплати відсотків) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин і таке звернення повинно бути направлене позивачу в письмовій формі. Використовуючи, узгоджене при укладенні кредитного договору право, відповідач, неодноразово доводив до відома позивача про існуючі, незалежні від нього причини, які суттєво перешкоджають виконанню  зобов'язань за  кредитним договором. Відповідач двічі звертався до позивача з проханням перенести строк відкритої відновлювальної кредитної лінії (листи від 10.08.2008 р. № АС-08-63 та від 19.08.2008 р. № 08-ВР/19-240), але жодної відповіді від позивача не отримував.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення  господарського суду Сумської області від  04.12.2008р. по справі № 9/700-08  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу позивач вказував, що в строк, встановлений кредитним договором – 25.08.2008 р., ТОВ «Автодім Суми»не виконало свої зобов'язання - не сплатило основний борг по кредиту в сумі 296000,00 дол. США. Протягом вересня 2008 р. ТОВ «Автодім Суми»частково погасило основну заборгованість по кредиту в сумі 45000,00 дол. США.

Позивач  стверджував, що відповідач  направляючи позивачу письмові відповідно до п. 8.1. кредитного договору не позбавляють позивача  права нараховувати передбачену п. 10.2. кредитного договору пеню за порушення строків повернення кредиту.

Також в судовому засіданні позивач  вказував, що  30.01.2009р. відповідач за платіжним дорученням сплатив заборгованості по несплаченим відсотках, яка  становить  у розмірі  2482,43 дол. США.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представник відповідача  в судове засідання суд не повідомив. Враховуючи, що неприбуття  представника відповідача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

До початку судового засідання до суду надійшла телеграма № 765 від 02.02.2009р., яка ніким не підписана і в ній не вказано відправника, в якій зазначалось про неможливість прибуття у судове засідання для надання  додаткових обґрунтувань своєї позиції та доказів про сплату державного мита в розмірі 6963,71 грн., в зв'язку з хворобою.  

Представник позивача заперечував проти відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання, викладене у вказаній телеграмі, та враховуючи, що в телеграмі не вказано особу, яка її відправила, колегія суддів пришла до висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду 26.12.2008р.  по даній справі апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження і призначено її розгляд на 02.02.2009р. Зазначену ухвалу 26.12.2008р. за вих. № 012743 надіслано на адресу відповідача, а 05.01.2009р. відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення дана ухвала була отримана його уповноваженим представником. Тобто, у сторін було достатньо часу для підготовки та надання додаткових обґрунтувань своєї позиції по справі, а також  доказів про сплату державного мита у розмірі 6963,71 грн. В п. 6 ухвали Харківського апеляційного господарського суду 26.12.2008р. було повідомлено сторін, що їх нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції  не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає, що в справі достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками  господарського суду Сумської області по даній справі, виходячи з наступного.

31.08.2006р. між  АППБ «Аваль»(Кредитор) правонаступником  якого є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Автодім Суми»(Позичальник) було укладено кредитний договір № 012/06-11/2148. Відповідно до умов кредитного договору  кредитор відкрив позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію  у сумі 296000 грн.  дол. США  (ліміт кредитування), до 25.08.2008 р., зі сплатою 13 % річних. Під терміном «відновлювальна (револьверна) кредитна лінія»розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту основної (позичкової) заборгованості за кредитом. У разі часткового або повного погашення кредиту, позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту на протязі дії кредитного договору. П. 6.1. кредитного договору визначено, що  позичальник зобов'язувався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечувати повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених даним договором. Також позичальник зобов'язувався сплачувати кредитору, додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит, неустойку,  передбачену п. 10 даного договору, за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит та комісії за встановлення кредитного ліміту, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, порушенням умов п. 8.2. договору (п. 6.2. кредитного договору).

Згідно з п. 8.1. кредитного договору  позичальник має право порушувати перед кредитором питання про перенесення строків платежів за кредитним договором (строків повернення кредиту, сплати відсотків) у разі виникнення тимчасових фінансових або  інших ускладнень з незалежних від нього причин. Таке звернення повинно бути направлено кредитору в письмовій формі за 10 днів до настання строку платежу з наданням документів, що об'єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості.

Пунктом 9.1. кредитного договору визначено, що  договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів тощо).

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених п. 1.1, 6.1 даного договору, комісії за встановлення кредитного ліміту, позичальник сплачує кредитору: пеню від суми  прострочення  платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на  час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення –для кредитів, наданих  в національній валюті України; пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення –для кредитів, наданих в іноземній валюті.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України визначено, що  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

25.08.2008 р. строк дії договору закінчився, про те відповідач свої зобов'язання по кредитному договору не виконав, в зв'язку з чим сума основної заборгованості  становила   241 000 дол. США , а сума   заборгованості по несплаченим відсотках становила  2482,43 дол. США.

Пунктами 1 та 3 ст. 549 ЦК України  передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення виконання.

Відповідно до ст.  230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Позивачем був наданий розрахунок пені станом на 28.10.2008 р.  у розмірі 16843,00 дол. США. Загальна сума заборгованості складала 260325,43 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 1 392 741,06 грн.

Враховуючи, що вимоги позивача  в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості з відсотками та пенею  в розмірі 1 392 741,06 грн. є обґрунтованими, тому господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, вважає безпідставним посилання апелянта на листи від10.08.2008р. за № АС-08-63 та 19.08.2008р. за № 08-ВР/19-240 про продовження строку дії кредитного договору № 012/06-11/2148 від 31.08.2006р. та перенесенні дати кінцевого погашення кредиту, оскільки умовами кредитного договору не встановлено обов'язку позивача у разі неможливості відповідача погасити у строк кредит  продовжувати його дію і сторонами з цього питання не було досягнуто взаємного згоди.    

Посилання апелянта на те, що його представник вчасно прибув до судового засідання 04.12.2008р. об 12 годині 50 хвилин, але не був на нього запрошений, колегія суддів вважає  необґрунтованим  та недоведеним, оскільки апелянтом документально не підтверджено вказана обстава. Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.11.2008р. по даній  справі розгляд справи було  відкладено на 04.12.2008р. на 12 годину 50 хвилин та зазначено, що судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Суми, проспект Т.Г. Шевченка, 18/1, кім. 114. Отримання даної ухвали не заперечувалось апелянтом.

Колегія суддів також зазначає, що за подання апеляційної скарги державне мито  сплачене платіжним дорученням № 100 від 18.12.2008р. у меншому розмірі ніж це визначено в ст. 3 Декрету  КМ України «Про державне мито», відповідно до якої державне мито  сплачується із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів у розмірі 1% від суми позову, а із апеляційних скарг 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а саме  –6963,71 грн.

Враховуючи, що апелянт просив повністю скасувати рішення суду першої інстанції  йому необхідно доплатити державне мито за подання апеляційної у розмірі 6881,56 грн., про що було вказано в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду 26.12.2008р., оскільки апелянтом не надано доказів на виконання вказаної ухвали в частині сплати державного мита в повному обсязі, з апелянта необхідно стягнути недоплачену частину державного мита за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що  рішення господарського суду Сумської  області від 04.12.2008  р.  по справі № 9/700-08  прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає  залишенню без змін. Апеляційна скарга є  необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 44, 45, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103,  ст. 105  ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Клопотання заявлене в телеграмі № 765 від 02.02.2009р. про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської  області від 04.12.2008  р.  по справі № 9/700-08 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Автодім Суми»(40031, м. Суми,  проспект Курський, 135, п/р 260076766 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Суми, МФО  337483, код 32463048) на користь Державного бюджету України  державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 6881, 56 грн.

Зобов'язати господарський суд Сумської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Повний текст постанови підписано 03.02.2009 року.

Головуючий суддя                                                           Карбань І.С.

                      суддя                                                           Гончар Т.В.

                                          суддя                                                            Кравець Т.В.