Постанова

від 30.01.2013 по справі 5027/887/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

30.01.13 Справа № 5027/887/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.

при секретарі Ярмолі А.,

за участю представників:

прокурор з'явився,

від позивача 1,2 не з'явився,

від відповідача з'явився,

від третіх осіб не з'явились

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Ностра», м.Чернівці

на ухвалу господарського суду Чернівецької області від 29.11.2012 року, суддя Гушилик С.М.

у справі за №5027/887/2012

за позовом: Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області;

Регіональне відділення фонду державного майна України по Чернівецькій області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Ностра», м.Чернівці

про відшкодування збитків, завданих державі в сумі 1252568,46 грн.,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.11.2012 року задоволено заяву прокурора про забезпечення позову та вжито заходів по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на все майно ТзОВ «Терра Ностра та грошові кошти в межах 1316948,46 грн., що належать ТОВ «Терра Ностра» та обліковуються на його рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах.

Ухвала суду мотивована тим, що підставою необхідності забезпечення даного позову є припущення прокурора, що у зв'язку з поданням позовної заяви до господарського суду Чернівецької області, відповідач може вчинити дії з відчуження, передачі, приховання належного йому майна. А тому невжиття заходів до забезпечення позову, може у майбутньому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить ухвалу місцевого суду скасувати, апелюючи тим, що ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки вважає, що позивач не обґрунтував належним чином обставини, що свідчать про наміри відповідача ухилитися в майбутньому від виконання рішення.

Скаржник зазначає, що підстави забезпечення позову необхідно доводити документально, що не було зроблено місцевим господарським судом.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання представники позивачів та третіх осіб не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вирішення питання про наявність чи відсутність зазначених обставин є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об'ємі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Задовольняючи заяву прокурора про забезпечення позову, місцевий господарський суд покликається лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, при цьому не посилаючись на будь-які докази.

Накладаючи арешт на грошові кошти ТОВ «Терра Ностра» в розмірі 1316948,46 грн., суд першої інстанції не з'ясував фінансового стану підприємства, його річних доходів, оскільки обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання. Окрім того, місцевий господарський суд, накладаючи арешт на грошові кошти відповідача, повинен був зазначити про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, оскільки ухвала про забезпечення позову має статус виконавчого документу. Суд першої інстанції вжив заходи для забезпечення позову як шляхом накладення арешту на кошти так і на майно скаржника, проте не з'ясував про наявність чи відсутність коштів та майна у нього, яка необхідність накладення арешту і на майно, та які дії відповідача дають обґрунтоване припущення, що в майбутньому стане неможливе виконання рішення суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову не відповідає вимогам законодавства, а саме не вказує, в чому саме, крім об'єктивної можливості відповідача зменшити свої активи, полягає ймовірність та обґрунтованість припущення, що кошти та майно, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути на момент виконання рішення, з огляду на його суб'єктивні дії, не містить посилання на докази, що обґрунтовують припущення прокурора.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Скаржником згідно квитанції №4/7/4 від 07.12.2012 року сплачено 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Виконавши вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року скаржник доплатив судовий збір у розмірі 37,00 грн., згідно квитанції №4/L/22 від 21.01.2013 року, що у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу задоволено, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 573,50 грн. слід покласти на позивачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Ностра» задоволити.

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 29.11.2012 року в справі №5027/887/2012 про забезпечення позову скасувати.

Стягнути солідарно з Міністерства оборони України (код 00034022, м.Київ, Повітрофлотський проспект,6) та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці (код 08179180, м.Чернівці, вул. Українська,43) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Ностра» (код 33628076, м.Чернівці, вул..Сіді Таль,3) 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І. Марко

Повний текст постанови виготовлено 01.02.2013р.