Постанова

від 15.01.2013 по справі 22/5025/969/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

15 січня 2013 року Справа № 22/5025/969/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гудак А.В. ,

судді Петухов М.Г.

за участю прокурора - Войтюка О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - пред-ка Воронюка Т.В. (пост.дов. б/н від 15.05.2012 р.)

третьої особи на стороні позивача Слобідо-Кульчівецької сільської ради - не з'явився

третьої особи на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "ЗС-ЛТД" - пред-ка ОСОБА_3 (пост.дов. б/н від 06.12.2012 р.)

третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 - пред-ка ОСОБА_3 (пост.дов. №4 від 10.01.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.12 р.

у справі № 22/5025/969/12 (суддя Заверуха С.В. )

за позовом Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додерженням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

до відповідача: приватного підприємства "Деметра-2010"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Слобідо-Кульчівецька сільська рада

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "ЗС-ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

про стягнення 188265,00 грн. збитків, заподіяних самовільним спеціальним водокористуванням

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2012 р. у справі №22/5025/969/12 задоволено позов Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до приватного підприємства "Деметра-2010" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Слобідо-Кульчівецької сільської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "ЗС-ЛТД" про стягнення 188265,00 грн. збитків, заподіяних самовільним спеціальним водокористуванням. За рішенням суду з приватного підприємства "Деметра-2010" підлягає стягненню 188265,00 грн. шкоди, заподіяної самовільним спеціальним водокористуванням на користь Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Слобідо-Кульчівецької сільської ради, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій за наступними реквізитами: (код класифікації бюджету 24062100, р/р 33116331700271, банк одержувача ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код 37971377).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач приватне підприємство "Деметра-2010" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2012 року у справі № 22/5025/969/12 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що водозабір із скважини не здійснював, а лише використовував вже добуту воду у своїх господарських цілях. Скаржник зауважує, що на не має технічних пристроїв для видобування корисної копалини - води. Такі технічні пристрої є у ДПФ "Деметра" і зазначена артезіанська свердловина перебуває на її балансі. Тому, саме вищевказана фірма здійснювала водозабір.

Скаржник вказує, що позивачем не надано жодних доказів того, що артезіанська свердловина перебуває на балансі відповідача та саме відповідач здійснює забір води. Вказана свердловина до 01.06.2012 р. перебувала на балансі ДПФ "Деметра", а з 01.06.2012 р. у зв'язку із реорганізацією шляхом приєднання перебуває на балансі ТОВ "ЗС ЛТД". Зазначені обставини, на думку скаржника, мають істотне значення для вирішення справи, проте залишилися поза увагою перевірки та не взяті до уваги судом першої інстанції.

Крім того, скаржник звертає увагу судової колегії на те, що дозвіл на спеціальне водокористування дається на конкретну артезіанську свердловину лише один та одному підприємству. При наданні дозволу приймається до уваги наявність спеціального обладнання (технічних пристроїв) для видобування води. Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів передбачено, що вона використовується у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів. Тому, не може вестися мова про самовільне водокористування з 08.08.2011 р. по лютий 2012 року, оскільки на дану артезіанську свердловину був дозвіл (чинний і ніким не скасований).

У додаткових поясненнях колегії суддів відповідач підтвердив, що на даний час дійсно користується свердловиною і технічними пристроями на підставі договорів, укладених з гр.ОСОБА_4 та ТОВ «ЗС ЛТД», та оформленого дозволу на спецводокористування.

У відзиві на апеляційну скаргу Хмельницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері заперечує про доводів скаржника. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що проведеною Хмельницькою міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевіркою встановлено, що саме ПП "Деметра-2010" здійснювало фактичний забір води із артезіанської свердловини №154 у с.Боришківці та у подальшому використовувало її для власних господарсько-питних та виробничих потреб. Так, встановлено, що ДПФ "Деметра" з 01.07.2011 р. господарської діяльності взагалі не здійснює, а тому воду не використовує та не видобуває. Крім того, 05.03.2012 р. Управлінням навколишнього природного середовища в Хмельницькій області оформлено дозвіл на спеціальне водокористування №003043, що підтверджує наявність у ПП "Деметра-2010" технічних можливостей для видобування води. Усна домовленість ПП "Деметра-2010" з фізичною особою не надає права здійснювати на цій підставі забір води із артезіанської свердловини та здійснювати спеціальне водокористування.

Крім того, посилаючись на проведену Хмельницькою міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевірку, прокурор доводить, що після придбання худоби у ДПФ «Деметра» з липня-початку серпня 2011 року відповідач ПП «Деметра-2010» здійснювало забір води з артезіанської свердловини і продовжувало здійснювати облік води, як і раніше згідно з журналом обліку використаної води. Зазначає також про відсутність у відповідача договорів на оренду земельної ділянки чи про спільну діяльність по вирощуванню худоби.

Зазначивши про оформлення 05.03.2012 р. дозволу на спеціальне водокористування та схеми водопостачання та водовідведення, прокурор вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність технічних можливостей видобування води, а також про факт видобування води для господарсько-побутових і виробничих потреб ПП «Деметра-2010».

Посилаючись на норми ст.ст.1,44,46,48,49 Водного кодексу України та Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321, прокурор вважає спростованими твердження відповідача про відсутність обов'язку одержання дозволу на спеціальне водокористування при добуванні води кожним підприємством-користувачем.

Аналогічного змісту пояснення надані апеляційному суду Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області у відзиві на апеляційну скаргу. Позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "ЗС ЛТД" вважає скаргу обґрунтованою, просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2012 р. у справі № 22/5025/969/12 і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Зазначає, що відповідач ПП "Деметра-2010" не здійснював самовільне водокористування, оскільки відповідач використовував воду із артезіанської свердловини № 154 за згодою як ТОВ "ЗС-ЛТД", на балансі якого перебуває вказана свердловина, так і за згодою ОСОБА_4 як власника земельної ділянки.

Ухвалою від 11.12.2012 р. судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 вважає її обґрунтованою, просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2012 р. у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. На підтвердження своєї позиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 наводить ті ж самі доводи, що ТОВ "ЗС ЛТД". Пояснює, що відповідач використовував воду з артезіанської свердловини за згодою ТОВ «ЗС ЛТД» як балансоутримувача свержловини, так і з дозволу ОСОБА_4 на підставі договору про надання послуг з водопостачання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Слобідо-Кульчієвецька сільська рада відзиву на апеляційну скаргу не надала.

Позивач Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Слобідо-Кульчієвецька сільська рада не забезпечили явку представників у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с.123, 125, 143, 147 у т.1, а.с.25, 27 у т.2/.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача і третіх осіб в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до ст.43 Водного кодексу України водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування. Спеціальним водокористуванням згідно зі ст.48 Водного кодексу України є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно зі ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне використання водних ресурсів лише за наявності дозволу.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.

18-20 січня 2012 року держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області Якубашем Р.А. та Мартинюком Ю.І. у присутності заступника директора ПП "Деметра-2010" Зелениці В.А. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємством "Деметра-2010".

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства був складений 18.01.2012 р. /а.с.10-12 у т.1/.

У акті перевірки зазначено, що відповідачем використовується одна артезіанська свердловина для господарсько-питних потреб та виробничих потреб підприємства без дозволу на спеціальне водокористування.

У акті також зазначено, що використання підземних вод здійснювалось на підставі Дозволу № 001910 на спеціальне водокористування, який був наданий підприємству ДПФ "Деметра" з терміном дії до 07.05.2013 р. В липні 2011 року відбулася ліквідація підприємства та створено ПП "Деметра-2010", яка здійснює забір підземних вод для тих самих цілей, але не отримано дозвіл на спеціальне водокористування. Підприємством забезпечено ведення журналу обліку використаної води та згідно журналу обліку з 08.08.2011 р. самовільно використано підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування 3300 м3 (довідка додається), чим порушено вимог ст. 6, 49, 51 Водного кодексу України.

Акт перевірки підписаний представником відповідача - заступником директора ПП "Деметра-2010" Зеленицею В.А. без зауважень. Разом з тим, у акті перевірки не зафіксовано будь-яких пояснень представника відповідача з приводу зазначених у акті обставин.

На підставі акту перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області Якубашем Р.А. виконаний розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів ПП "Деметра-2010", та визначено суму збитків у розмірі 188265,00 грн. /а.с.14 у т.1/.

Розрахунок виконаний з посиланням на ст.ст.6,49,51,111 Водного кодексу України та Методику розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №220 від 30.06.2011 р. (далі по тексту - Методика).

У розрахунку зазначено, що приватним підприємством «Деметра-2010» за період з 08.08.2011 р. по 20.01.2012 р. з артезіанської свердловини забрано 3300 куб.м води - з посиланням на довідку ПП «Деметра-2010» (без номера і дати).

16.05.2012 р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області на адресу відповідача був направлений лист № 2498/07 з вимогою про відшкодування в добровільному порядку шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в сумі 188265,00 грн./а.с.15 у т.1/.

У відповіді, викладеній в листі від 01.06.2012 р., відповідач заперечив проти висновків ДЕІ у Хмельницькій області стосовно порушення підприємством природоохоронного законодавства і, посилаючись на ст.23 Кодексу України про надра, зазначив, що ПП "Деметра-2010" за період з 08.08.2011 по 20.01.2012 р. використала для власних господарсько-побутових потреб води із колодязя, що розташований на земельній ділянці, що перебуває в користуванні підприємства в розмірі 3300 куб. метрів, що в середньому становить по 20 куб. метрів на добу. /а.с.16 у т.1/.

Разом з тим, відповідач згідно зі ст.ст.33-34 ГПК України не підтвердив жодним доказом, що артезіанська свердловина знаходиться саме в межах його земельної ділянки (на час проведення перевірки), що виключає можливість застосування ст. 23 Кодексу України «Про надра».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на норми ст.23 Кодексу України «Про надра», оскільки судом встановлено, що відповідач не є землекористувачем та землевласником земельної ділянки, на якій знаходиться артезіанська свердловина (на час проведення перевірки).

Так, матеріалами справи, зокрема, Державним актом на право власності на земельну ділянку /а.с.49,51 у т.1, а.с.17-18 у т.2/, листом управління Держкомзему № 05-01-03/3073 від 05.09.2012 р. /а.с.52 у т.1, а.с.16 у т.2/ підтверджено, що артезіанська свердловина перебуває в межах земельної ділянки, яка належить громадянину ОСОБА_4 згідно з Державним актом ЯК № 271850.

Відповідач надав суду договір про надання послуг з водопостачання, укладений ОСОБА_4 та приватним підприємством «Деметра-2010» 27.10.2011 р. /а.с.61-62 у т.1/, та акти про надані послуги /а.с.70-74 у т.1/, посилаючись на які доводив, що в період з 27.10.2011 р. по 22.02.2012 р. не здійснював спеціальне водокористування, але був споживачем відповідно до умов зазначеного договору. У договорі також зазначено (п.1.1), що артезіанська свердловина № 154 розміщена на земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_4.

Колегія суддів не погоджується з критичною оцінкою, наданою зазначеному договору судом першої інстанції з тих підстав, що договір не виконувався споживачем (щодо оплати), а також цей договір та акти виконаних робіт не були надані в січні 2012 року під час проведення перевірки, навпаки актом перевірки (підписаним відповідачем) зафіксовано факт досягнення з фізичною особою лише усної домовленості.

Колегія суддів вважає, що наявність договору, укладеного в письмовій формі та підписаного сторонами, зокрема, директором підприємства «Деметра-2010», скріпленого його печаткою не може бути спростована усними поясненнями іншого працівника цього підприємства, а відсутність доказів виконання грошових зобов'язань не свідчить про невиконання інших умов договору. Крім того, у акті перевірки не зафіксовано будь-яких пояснень представника відповідача з приводу обставин, про які у акті зазначено як про встановлені, зокрема, про те, що 'артезіанська свердловина знаходиться за межами орендованих земель та згідно довідки будівля та артезіанська свердловина розміщена на розпайованих землях, що в свою чергу перебуває в приватній власності фізичної особи на даний час з даною особою досягнуто усної домовленості про її використання' (другий аркуш акта).

Усні пояснення заступника директора ПП "Деметра-2010" Зелениці В.А., надані 15.12.2011 р. старшому помічникові Хмельницького міжрайонного прокурора, зафіксовані останнім і залучені до матеріалів справи на а.с.85-86 у т.1, без підтвердження письмовими доказами (обліковими документами тощо) не є допустимими доказами у даній справі, - колегія суддів звертає увагу, що прокурору до пояснень копії документів надані не були /а.с.86 у т.1/. Отже, такими усними поясненнями, на які посилаються позивач і прокурор, не може бути спростовано факт існування договору, долученого до справи в якості письмового доказу.

Разом з тим, наявний договір про надання послуг з водопостачання сам по собі не свідчить про його виконання відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, відповідно до норм гл.10 Водного кодексу України, а також - про обсяги виконання.

Однак та обставина, що артезіанська свердловина перебуває в межах земельної ділянки, яка належить громадянину ОСОБА_4 (на час перевірки) в сукупності з іншими доказами у справі, на думку колегії суддів, свідчить про відсутність протиправної поведінки - порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Висновок суду першої інстанції про те, що саме відповідач здійснював спеціальне водокористування без дозволу в період з 08.08.2011 р. по 18.01.2011 р. (тобто, забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів), колегія суддів вважає необгрунтованим і звертає увагу на таке.

Відповідно до ст.42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними, а не дозволом на спеціальне водокористування.

Отже, вторинні водокористувачі водокористування в розумінні Водного кодексу не здійснюють.

Спеціальним водокористуванням за ст.48 Водного кодексу є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Тобто забір як спецальне водокористування має здійснюватись із застосуванням споруд або технічних пристроїв.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ПП "Деметра-2010" є вторинним водокористувачем, оскільки не встановлено, що відповідач має власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також відсутні докази перебування водозабірних споруд та обладнання в користуванні відповідача на умовах договорів тощо (на час перевірки).

При цьому з витягу з ЄДР станом на 02.10.2012 р. вбачається, що 01.06.2012 р. державним реєстратором було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення дочірнього підприємства Фірми «Деметра» (код 31787200) /а.с.12-14 у т.2/, і матеріалами справи підтверджено, що внаслідок ліквідації цього підприємства згідно з передавальним актом від 26.10.2011 р. (на час перевірки) ліквідаційна комісія ДПФ «Деметра» передала ТОВ "ЗС-ЛТД" все майно (активи та пасиви), права та обов'язки, в тому числі - артезіанську свердловину №154 в с.Боришківці та насос заглиблений /а.с.39-47, 87-90 у т.1/. Отже, саме товариство з обмеженою відповідальністю «ЗС-ЛТД» є водокористувачем, якому виданий дозвіл № 002467 на спеціальне водокористування на термін з 06.04.2010 р. по 06.04.2015 р./а.с.91-93 у т.1/, і яке є відповідальним за порушення умов спеціального водокористування.

Приватне підприємство "Деметра-2010" не є правонаступником ДПФ "Деметра", отже з урахуванням вищенаведеного є безпідставним посилання суду першої інстанції на 'Схему водопостачання та водовідведення ДПФ «Деметра» с.Боришківці свердловина № 154'/а.с.95 у т.1/ як на доказ того, що забір води з артезіанської свердловини здійснювався саме відповідачем із застосуванням споруд та технічних пристроїв.

Використання води є другим різновидом спеціального водокористування. Згідно зі ст.1 Водного кодексу України використанням води є, зокрема, процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення. Термін 'використання води' у ст.48 вжито як вилучення води з природних водних об'єктів, а не з технічних систем.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем використовується/вилучається вода з природних водних об'єктів. При цьому враховано, що відповідач (на час перевірки) не був власником чи користувачем земельної ділянки, на якій розташована артезіанська свердловина №154 (про що зазначено вище), а також - не був власником чи користувачем самої свердловини та водозабірних споруд чи технічних пристроїв. Відсутні докази самовільного використання технічних пристроїв, які належать товариству "ЗС ЛТД". Можливе споживання води з технічних систем первинного водокористувача не є підставою для внесення плати за спеціальне водокористування та отримання дозволу на спецводокористування для підприємства, яке є вторинним водокористувачем.

Третім різновидом спеціального водокористування за ст.48 Водного кодексу України є скидання забруднюючих речовин, однак обставини такого скидання не встановлювались у даній справі. Так само як не встановлювались факти забруднення підземних вод.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, зокрема - порушення правил спеціального водокористування.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на слідуючі обставини.

Відповідно до норм ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Вирішуючи спір про покладення на відповідача відповідальності за збитки, судам необхідно враховувати положення законодавства щодо наявності повного складу правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками і вина правопорушника.

Суд першої інстанції залишив поза увагою зазначені положення чинного законодавства і не надав правильної сукупної оцінки доказам/обставинам, з якими закон пов'язує відшкодування шкоди.

Так, позивач визначив розмір збитків у сумі 188265,00 грн. з посиланням на норми Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.06.2011 р. № 220 (далі по тексту - Методика).

Однак, колегія суддів, досліджуючи достовірність відомостей, використаних при обрахуванні розміру збитків, дійшла висновку про відсутність належних і допустимих доказів щодо кількості спожитої води.

Так, відповідно до п.9.1 Методики складовою формули, за якою здійснюється розрахунок розміру відшкодування збитків, є об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів. За п.9.2 Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

У акті перевірки /а.с.11 у т.1/ зазначено, що підприємством «Деметра-2010» забезпечено ведення журналу обліку використаної води та згідно журналу обліку з 08.08.2011 р. самовільно використано підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування 3300 куб.м (довідка додається). При цьому відсутнє посилання на номер та дату видачі довідки.

З розрахунку, виконаного державним інспектором з ОНПС у Хмельницькій області /а.с.14 у т.1/ вбачається, що розмір відшкодування збитків обчислено із використанням даних довідки ПП "Деметра-2010" про те, що за період з 08.08.2011 р. по 20.01.2012 р. підприємством із артезіанської свердловини забрано 3300 м.куб. води. При цьому також відсутнє посилання на номер та дату видачі конкретної довідки.

Довідка наведеного змісту в матеріалах справи відсутня.

Натомість, суду надана і до матеріалів справи залучена довідка приватного підприємства "Деметра-2010" від 20.01.2012 р. № 7 про те, що ПП "Деметра-2010" за період з 08.08.2011 р. по 18.01.2012 р. використало 3300 куб.м води з артезіанської свердловини № 154 згідно журналу реєстрації використання води /а.с.29 у т.1/. Разом з тим, ця довідка видана ПП "Деметра-2010" без визначення адресата.

Зміст цієї довідки суперечить змісту листа приватного підприємства «Деметра-2010» за вих.№ 55 від 01.06.2012 р., адресованого державній екологічній інспекції у Хмельницькій області /а.с.16 у т.1/, де відповідач заперечив проти висновків ДЕІ у Хмельницькій області стосовно порушення підприємством природоохоронного законодавства і стверджує про використання для власних господарсько-побутових потреб води із колодязя, що розташований на земельній ділянці, що перебуває в користуванні підприємства.

Отже, інформація, що викладена відповідачем у вищезазначеній довідці та надана у листі № 55 від 01.06.2012 р. є суперечливою, тоді як первинні документи, на підставі яких відповідно до ст.34 ГПК України та п.9.2 Методики можливо достовірно перевірити фактичний об'єм води, що використовується, - відсутні в матеріалах справи і суду не надані.

У рішенні суду першої інстанції зазначено, що суд розглядом матеріалів справи встановив кількість використаної відповідачем води відповідно до журналу обліку використаної води (3450-15 згідно показів лічильника).

Разом з тим, журнал обліку/реєстрації використання води також відсутній.

Належним чином засвідчену копію такого журналу суд першої інстанції витребовував у прокурора та сторін відповідно до ухвал від 23.08.2012 р. /а.с.1 у т.1/, від 04.09.2012 р. /а.с.32 у т.1/, від 17.09.2012 р. /а.с.56 у т.1/. Однак, оригінал журналу обліку/реєстрації використання води суду першої інстанції для огляду не наданий, і належним чином засвідчена копія в матеріалах справи відсутня.

З протоколу судового засідання від 02.10.2012 р. /а.с.80 у т.1/ вбачається, що представником відповідача в судовому засіданні подано копію договору про надання послуг з водопостачання та копію журналу. Про огляд судом першої інстанції оригіналу журналу обліку/реєстрації використання води не зазначено у протоколах судових засідань чи у рішенні суду.

Крім копій, залучених до справи на арк.63-68 у т.1, жоден документ у справі не свідчить про фіксацію показників лічильника. Разом з тим, залучені копії не містять відомостей про те, що ці записи є копієї журналу реєстрації використання води приватним підприємством "Деметра-2010": відсутні копії титульного аркушу, посвідчувального напису тощо.

Зазначені копії не засвідчені належним чином всупереч вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, та нормам частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Суд апеляційної інстанції ухвалами від 27.11.2012 р. та від 11.12.2012 р. зобов'язав відповідача надати оригінал журналу реєстрації використання води ПП "Деметра-2010" чи належним чином завірену копію. Такий доказ апеляційному суду наданий не був, представник відповідача в судовому засіданні пояснив про його відсутність.

В судовому засіданні 15.01.2013 р. представник відповідача також пояснив апеляційному суду, що це він завірив копії, які залучені до справи на а.с.63-68 у т.1, однак оригінал журналу реєстрації використання води ПП "Деметра-2010" він не бачив, оскільки йому були надані приватним підприємством "Деметра-2010" аналогічні копії, відповідність яких він посвідчив своїм підписом (протокол судового засідання від 15.01.2013 р. на арк.48 у т.2).

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Надаючи оцінку матеріалам справи в їх сукупності з урахуванням норм ст.ст.33-34, 43 ГПК України, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про доведеність завданої шкоди в розмірі 188265 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відсутні всі складові елементи правопорушення, яке тягне цивільно-правову відповідальність ПП «Деметра-2010» за шкоду, тому відсутні підстави для задоволення позову у даній справі.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі та інших поясненнях не мають значення у справі. Зокрема, не мають значення обставини подальшого (в період після перевірки) викупу відповідачем земельної ділянки, на якій знаходиться свердловина, оформлення користування свердловиною № 154 шляхом укладення договору із ТОВ «ЗС-ЛТД» та одержання дозволу на спецводокористування 05.03.2012 р. /а.с.96 у т.1, 37-41 у т.2/, оскільки такі правочини відбулись після перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої прокурор просить притягнути відповідача до відповідальності.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2012 р. у справі № 22/5025/969/12 прийняте з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню згідно з п.п.2-4 ч.1 ст.104 ГПК України. Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача приватного підприємства "Деметра-2010" задоволити, рішення господарського суду Хмельницької області від 22.10.2012 р. у справі № 22/5025/969/12 скасувати.

Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29001 м.Хмельницький вул.І.Франка, 2/2) на користь приватного підприємства "Деметра-2010" (код ЄДРПОУ 36744946; 32309 вул.Радгоспна,1 с.Боришківці Кам`янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.) 1883 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги. Доручити господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

Справу № 22/5025/969/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.