Постанова

від 29.01.2013 по справі 24/591

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 24/591 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: ТОВ "Екватор" розглянувши касаційну скаргу Стусова Ю.М. ТОВ "Екватор" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.03.2003р. у справі№ 24/591 господарського суду міста Києва за позовомДочірнього підприємства "Севастополь-Бізнес-Центр" доСевастопольської міської ради третя особаТОВ "Екватор" провизнання недійсним рішення В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2002 позов задоволено. Визнано недійсним рішення Севастопольської міської ради №161 від 13.09.2002.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2003 рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2002 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 (судді Корсакова Г.В., Сулім В.В., Рєпіна Л.О.) заяву дочірнього підприємства "Севастополь-Бізнес-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2003р. у справі № 24/591 задоволено.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2003 року у справі № 24/591 скасувано.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2002р. у справі № 24/591 залишено без змін.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заява дочірнього підприємства "Севастополь-Бізнес-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2003 підлягає задоволенню, оскільки встановлення судом недійсність розпорядження № 495-р від 27.03.2000р. є істотною для справи обставиною, що існувала на час розгляду справи, однак не була відома заявнику, та стала йому відома після прийняття господарським судом міста Києва рішення від 30.01.2012 у справі № 24/609, тому є нововиявленою обставиною, яка спростовує факти, покладені в основу постанови від 28.03.2003р. та впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом апеляційної інстанції у постанові від 28.03.2003р.; оскільки розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 27.03.2000 р. № 495-р "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою МДП "Севастополь-Бізнес-Центр" в районі пр. Ген. Острякова" є недійсним, докази припинення у встановленому законом порядку права постійного користування МДП "Севастополь-Бізнес-Центр" спірною земельною ділянкою в матеріалах справи відсутні, тому висновок місцевого господарського суду, що прийняття Севастопольською міською радою рішення № 161 від 13.09.2002р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 0,7054 га по пр. Ген.Острякова для будівництва та обслуговування громадсько-торгового центру Товариству з обмеженою відповідальністю "Екватор" порушує права позивача та вимоги законодавства є правильним, відтак, рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2002 слід залишити без змін.

ТОВ "Екватор" в касаційній скарзі просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2003 залишити без зміни.

Скаржник доводить, що суд порушив ст. 27 Закону України "Про оренду землі", ст. 152 Земельного кодексу України, ст.321 ЦК України, неправильно оцінивши фактичні обставини справи щодо припинення права землекористування МДП "Севастополь-Бізнес-Центр", оскільки відповідне право було припинено не райдержадміністрацією, як помилково вважає суд, а Севастопольською міською радою; суд не врахував, що спірним розпорядженням райдержадміністрації припинено право землекористування щодо ділянки 0,41 га, тоді як за рішенням міської ради скаржнику було передано земельну ділянку 0,7054 га, тому фактично скаржника неправомірно позбавлено права землекористування на ділянку 0,2954 га; рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 24/609 на підставі якого суд дійшов висновку про нововиявлені обставини скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012.

Дочірнє підприємство "Севастополь-Бізнес-Центр" у відзиві проти скарги заперечує, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність нововиявлених обставин, якою є встановлений рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 24/609 факт неправомірності розпорядження Севастопольської райдержадміністрації № 195-р від 27.03.2000, тому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 залишити без зміни, а скаргу без задоволення.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Дочірнє підприємство "Севастополь-Бізнес-Центр" як на підставу перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2003 у справі № 24/591 за нововиявленими обставинами посилається на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. по справі № 24/609 за позовом Дочірнього підприємства "Севастополь-Бізнес-Центр" до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсними та скасування розпоряджень визнано недійсним та скасоване розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 495-р від 27.03.2000 р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою МДП "Севастополь-Бізнес-Центр".

Зазначені обставини, як доводить заявник, мають істотне значення для справи та існували на час розгляду справи, однак не були відомі заявнику і були встановлені лише після прийняття судом рішення, а тому є нововиявленими, за своєю суттю спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення, яке є предметом перегляду.

Судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що встановлення судом недійсність розпорядження № 495-р від 27.03.2000р. є істотною для справи обставиною, що існувала на час розгляду справи, однак не була відома заявнику, та стала йому відома після прийняття господарським судом міста Києва рішення від 30.01.2012 р. у справі № 24/609. Вказана обставина спростовує факти, які були покладені в основу постанови від 28.03.2003р. та впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом апеляційної інстанції у постанові від 28.03.2003р.

Таким чином, визнання недійсним рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 24/609 розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 495-р від 27.03.2000 р., на що посилається позивач в заяві про перегляд постанови апеляційної інстанції від 28.03.2003р. за нововиявленими обставинами, є нововиявленою обставиною, оскільки характеризується наявністю вищезазначених ознак у сукупності та є підставою для перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2003р. в порядку, передбаченому ст. 112 ГПК України.

Касаційна інстанція не погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що апеляційним господарським судом були допущенні порушення норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1. ч. 2 ст. 112 ГПК України).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2003, яка є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, мотивована тим, що оскільки право постійного користування спірною земельною ділянкою було припинено для МДП "Севастополь-Бізнес-Центр" (позивач), тому перешкоди у Севастопольської міської ради для передачі в оренду земельної ділянки ТОВ "Екватор" були відсутні, відповідно і відсутні підстави для визнання спірного рішення міської ради від 13.09.2002р. недійсним.

Враховуючи дійсність розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 27.03.2000 р. № 495-р "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою МДП "Севастополь-Бізнес-Центр" в районі пр. Ген. Острякова", суд вважав, що прийняття Севастопольською міською радою рішення № 161 від 13.09.2002р. про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 0,7054 га по пр. Ген.Острякова для будівництва та обслуговування громадсько-торгового центру Товариству з обмеженою відповідальністю "Екватор" не порушує права позивача.

Однак, рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 24/609 за позовом Дочірнього підприємства "Севастополь-Бізнес-Центр" до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсними та скасування розпоряджень визнано недійсним та скасоване розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 495-р від 27.03.2000 р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою МДП "Севастополь-Бізнес-Центр". Судом встановлено, що розпорядження № 495-р від 27.03.2000 р. прийнято Севастопольською міською державною адміністрацією з перевищенням повноважень.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що рішення суду набрало законної сили 14.02.2012 р. та є чинним, що підтверджується листом господарського суду міста Києва від 27.02.2012р. №24/609.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 24/609 в позові Дочірнього підприємства "Севастополь-Бізнес-Центр" до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсними та скасування розпоряджень, зокрема, розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 495-р від 27.03.2000 р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою МДП "Севастополь-Бізнес-Центр" відмовлено.

Отже, касаційна інстанція вважає, що висновок апеляційного суду щодо встановлених у спорі фактів ґрунтується на оцінці обставин, які помилково на певний період часу визначені як нововиявлені без врахування результату розгляду справи № 24/609 господарського суду м. Києва за наслідками перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що встановлення апеляційним господарським судом факту набрання 14.02.2012 рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. у справі № 24/609 законної сили, не може підривати принцип юридичної визначеності, який вимагає, що у випадку винесення судом остаточного рішення з певного питання, це рішення не може ставитись під сумнів.

Таким чином, суду слід дослідити обставини, які заявником визначені як нововиявлені, зокрема, що стосується наслідків вирішення спору щодо розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 495-р від 27.03.2000.

З огляду на зазначене, висновки суду апеляційної інстанції про наявність нововиявлених обставин, які спростовують факти, покладені в основу постанови від 28.03.2003 та впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом апеляційної інстанції, не можна визнати такими, що ґрунтуються на оцінці доказів, здійсненої на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

За змістом норм ст. 111 5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

За наведених обставин, враховуючи необхідність встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та встановлену процесуальним законом обмеженість повноважень суду касаційної інстанції, справу слід направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 у справі № 24/591 господарського суду міста Києва скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий, суддя В.Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун