Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а-497/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-497/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И ЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газовик»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000032300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року даний адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 13 грудня 2011 року по 19 грудня 2011 року на підставі наказу податкового органу № 1795 від 13 грудня 2011 року, з підстав передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Арса-7»за березень 2011 року. За наслідками вказаної перевірки складено акт від 26 грудня 2011 року № 1285/23-2/30161072.

У висновках акту перевірки зафіксовано порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальником ТОВ «Арса-7», п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу, що призвело до заниження р. 25 Декларації з ПДВ на суму 137 116, 36 грн., в т.ч. за березень 2011 року - 137 116, 36 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000032300, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 137 116, 36 грн. та штрафних санкцій на суму 1, 00 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його неправомірним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Арса-7»(постачальник) було укладено договір поставки від 01 вересня 2010 року № 01-09/10. Згідно з умовами договору постачальник зобов'язується поставити газобалонне обладнання, комплектуючі, вузли та деталі для АГЗП. Термін дії договору встановлено до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків - до виконання сторонами своїх зобов'язань. Покупець здійснює оплату товару не пізніше 90 календарних днів після поставки на підставі виписаних накладних. Постачальник зобов'язується передати товар покупцеві на умовах самовивозу.

На виконання умов договору позивачем отримано наступні видаткові накладні від ТОВ «Арса-7», копії яких знаходяться в матеріалах справи: від 01 березня 2011 року № 0025; від 01 березня 2011 року № 0026; від 01 березня 2011 року № 0028; від 07 березня 2011 року № 0031; від 07 березня 2011 року № 0032; від 21 березня 2011 року № 0038; від 21 березня 2011 року № 0039, всього на суму 822 698, 11 грн., в т.ч. ПДВ - 137 116, 36 грн.

На виконання умов договору підприємством ТОВ «Арса-7»оформлено наступні податкові накладні: від 01 березня 2011 року № 0025; від 01 березня 2011 року № 0026; від 01 березня 2011 року № 0028; від 07 березня 2011 року № 6; від 21 березня 2011 року № 14, всього на суму 822 698, 11 грн., в т.ч. ПДВ - 137 116, 36 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за березень 2011 року.

Крім того, позивачем для підтвердження використання у власній господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, які отримано від ТОВ «Арса-7», надано копії актів виконаних робіт, актів здачі-приймання робіт (щодо товарів, відповідно до податкової накладної № 0026 з 1 по 7 позиції); лімітно-забірних карток, акту приймання-здачі робіт від 24 березня 2011 року (щодо ПН № 0026, № 0031, № 0032, № 0038); акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31 березня 2011 року, списання товарів № 1077, № 657 (ПН № 0026, № 0028), а також копії видаткових накладних, зокрема, від 24 березня 2011 року № 3701, довіреностей, які підтверджують реалізацію придбаних у ТОВ «Арса-7»товарів третім особам.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження реальності правочину поставки суду надано завірені копії товарно-транспортних накладних від 01 березня 2011 року № 1031, від 07 березня 2011 року № 7031, від 21 березня 2011 року № 21031, з яких вбачається, що позивач власним автотранспортом здійснював перевезення товарів від вантажовідправника - ТОВ «Арса-7»з м. Прилуки в м. Боярку.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач та ТОВ «Арса-7»дійшли згоди про зменшення розміру взаємних грошових зобов'язань шляхом заліку взаємних зустрічних однорідних вимог, термін погашення яких наступив, про що укладено угоду про залік взаємних зустрічних однорідних вимог від 31 липня 2011 року б/н.

Із вказаного договору вбачається, що позивач (сторона-1) за договорами поставки від 01 вересня 2010 року № 01-09/10 та від 05 липня 2010 року № 0507/10/10 була боржником перед ТОВ «Арса-7»(сторона-2) на суму 3 166 522, 97 грн., тоді як сторона-1 виступала кредитором за договором купівлі-продажу зрідженого газу від 19 березня 2010 року № 93 на суму 3 169 231, 75 грн.

Таким чином, взаємозалік проведено на загальну суму 3 166 522, 97 грн., у зв'язку з чим не мав місця перерахунок коштів Товариством у сумі 822 698, 11 грн., в т.ч. ПДВ - 137 116, 36 грн., за отриманий товар у березні 2011 року відповідно до договору поставки від 01 вересня 2010 року № 01-09/10.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано акт від 20 червня 2011 року № 1471/23-04/36858167 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арса-7»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року.

За результатами вищезазначеної перевірки встановлено, що в перевіреному періоді підприємство декларувало доходи, отримані від будівництва будівель. В той же час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (форма 1-ДФ не подавалась, загальна чисельність працюючих 1 особа), виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається, зокрема, на те, що ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надано до Науково-Дослідного Експертно- Криміналістичного Центру при Головному управлінні МВС України в Київській області звітні документи, на підставі яких проведено почеркознавчу експертизу реєстраційних та звітних документів ТОВ «Арса-7». За результатами експертизи складено висновок спеціаліста від 06 червня 2011 року № 176, згідно з яким встановлено, що підписи, які виконані в деклараціях з ПДВ, розшифровок податкових зобов'язань до них, реєстрах отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Арса-7» за січень-квітень 2011 року належать не керівнику підприємства ОСОБА_5, а іншій особі.

На цій підставі податковим органом було зроблено висновок про те, що TOB «Арса-7» безпідставно сформовано податкові зобов'язання, (задекларовані в декларації з ПДВ за січень-квітень 2011 року) за рахунок сум ПДВ по первинних документах, не наданих до перевірки, згідно з виписаними на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на викладену ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в акті від 20 червня 2011 року № 1471/23-04/36858167 інформацію щодо діяльності ТОВ «Арса-7», оскільки, по-перше, відповідачем не надано суду висновок експерта від 06 червня 2011 року № 176 та матеріали цієї експертизи для ознайомлення, через що неможливо встановити, чи почеркознавча експертиза підписів директора на звітних документах ТОВ «Арса-7»проведена відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.

По-друге, вказана експертиза стосується виключно підписів на звітних документах ТОВ «Арса-7», тому вона не може свідчити про недостовірність первинних документів, підписаних від імені контрагента в межах взаємовідносин з позивачем, на підставі яких останнім сформовано податковий кредит.

На запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06 квітня 2011 року № 3571/10/15-307 ТОВ «Арса-7»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань в т.ч.: журналів-ордерів та карток рахунків: 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладні, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Арса-7»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 cт. 203, ч. 1 cт. 207, cт. 215 , ч. 1 cт. 216, cт. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Арса-7»з контрагентами - покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 cт. 185, п. 188.1 cт. 188, п. 187.1 cт. 187 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва дійшло висновку, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «АРСА-7»не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Зважаючи на викладене та на отриману від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва інформацію, відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Арса-7»не спричиняють реального настання правових наслідків, виходячи із наступного.

Позивач діяв без належної обачності та йому повинно було бути відомий фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ «Арса-7», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

Як зазначено відповідачем, діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань. Крім того, позивач, працюючи у даному сегменті ринку, був також обізнаний щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.

Разом з тим, крім невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Арса-7», оформленої актом від 20 червня 2011 року № 1471/23-04/36858167, перевірок контрагента позивача за вказаний період не проводилось. Висновки, викладені у вказаному акті перевірки, сформовано в основному через відсутність пояснень ТОВ «Арса-7», не надання первинних документів на запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, результати експертизи установчих документів та податкової звітності і відсутність у контрагента ресурсів.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва повинна здійснити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Арса-7», тоді як вказаний захід не проведено, а висновки акту від 20 червня 2011 року № 1471/23-04/36858167 документально не підтверджені.

Колегія суддів зазначає, що всі доводи, на які посилається відповідач у справі, стосуються виключно можливих порушень чинного податкового законодавства з боку контрагента позивача ТОВ «Арса-7», проте жодним чином не доводять протиправність дій позивача.

Так, посилання податкового органу на те, що позивач діяв без належної обачності та йому повинно було бути відомий фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ «Арса-7», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались, не можуть бути прийняті як доказ, оскільки на момент здійснення господарських операцій контрагент був належним чином зареєстрований як суб'єкт господарювання та платник ПДВ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

П. 198.2 ст. 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Проаналізувавши зазначені законодавчі норми та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Арса-7»підтверджено належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи: укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договором поставки, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаної угоди, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, доказами подальшого використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, підтверджуючими можливість отримання та зберігання товарно-матеріальних цінностей угодами оренди нежитлових приміщень тощо.

З приводу тверджень відповідача про невідповідність договору поставки вимогам ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, колегія суддів зазначає, що зі змісту (істотних умов) правочину не вбачається його протиправна направленість, а відповідачем не було доведено наявність неправомірного умислу у діях сторін договору поставки.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність донарахування позивачу податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за березень 2011 року в сумі 137 116, 36 грн. та штрафних санкцій на суму 1, 00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12 січня 2012 року № 0000032300.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.