Рішення

від 23.01.2013 по справі 5009/4470/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/119/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.13 Справа № 5009/4470/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-б)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпільський елеватор" (70200, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Спортивна, буд. 32)

про зобов'язання ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути позивачу пшеницю 3 класу врожаю 2010 року групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача Мороз О.В., довіреність б/н від 05.12.2012 р.

Охрименко М.І., довіреність б/н від 05.12.2012 р.

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Заявлені позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути позивачу пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4470/12, присвоєно справі номер провадження 32/119/12, з призначенням судового засідання на 12.12.2012 р.

Ухвалою суду від 12.12.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 16.01.2013 р.

Ухвалою суду від 16.01.2013 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 5009/4470/12 було задоволено та вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на пшеницю 3 класу врожаю 2010 року групи А у кількості 490886 кг., передану на відповідальне зберігання ТОВ "Гуляйпільський елеватор", згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 року.

В судовому засіданні 16.01.2013 р. для надання додаткових доказів було оголошено перерву до 23.01.2013 р.

Позивач в судовому засіданні 23.01.2013 р. підтримав позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 387, 949, 957, 961, Цивільного кодексу України та ст. ст. 174, 179, 180, 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання 23.01.2013 р. не з'явився. В судовому засіданні 16.01.2013 р. представник відповідача позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з підстав викладених в відзиві (відзив долучено до матеріалів справи).

За письмовими клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 23.01.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

8 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» (позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Гуляйпільський елеватор» (відповідач) було укладено договір складського зберігання зерна № 08-07/10 (надалі - Договір зберігання № 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору зберігання № 1, позивач передає, а відповідач приймає ранні зернові культури (надалі - продукція), забезпечує - при необхідності - доробку шляхом очищення та сушіння, а також зберігання (включаючи доробку вентилюванням та охолодженням в процесі зберігання) і проводить відпуск продукції позивачу.

У зв'язку зі зміною організаційно-правової форми Товариством з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна», 6 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гуляйпільський елеватор» було підписано договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 6-060711 (надалі - Договір зберігання № 2) .

Згідно до п. 1.1. договору зберігання № 2, позивач зобов'язаний передати відповідачу сільськогосподарську продукцію (надалі - продукцію) у термін до 01.03.2012 р. у максимальній кількості, в тому числі окремими партіями, а відповідач зобов'язався прийняти її на зберігання на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1.2 договору № 2, зерновий склад, у підтвердження прийняття продукції на зберігання видає поклажодавцю один із таких складських документів: перший примірник оригіналу складської квитанції , складське та заставне свідоцтво подвійного складського свідоцтва, просте складське свідоцтво.

На виконання умов договору № 1, позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання пшеницю 3 класу врожаю 2010 року групи А у кількості 490886 кг, що підтверджується копією складської квитанції № 1693 від 17.06.2011 року.

Передана на зберігання продукція залишається власністю позивача протягом усього часу знаходження її на зберіганні у відповідача ( п.1.3 договору зберігання № 2).

06.07.2011 р. сторонами було підписано та скріплено печатками сторін замовлення на виконання робіт по сушінню та очищенню сільськогосподарської продукції. Відповідно до якого відповідач повинен провести роботи по сушінню та очищенню переданої на зберігання сільськогосподарської продукції та оплата виконаних робіт буде проведена згідно умов договору зберігання № 2.

Згідно до п. 6.5 договору № 2, факт виконання послуг за цим договором підтверджується наданими Актами здачі - приймання виконаних робіт, які поклажодавець або його уповноважена особа повинна підписувати та отримувати під розпис на зерновому складі кожний місяць на протязі всього терміну зберігання.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач у період: з січня 2012 року по травень 2012 року включно виконав послуги щодо зберігання зерна, що підтверджується Актами здачі - приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 6.2. договору № 2, послуги зернового складу з приймання, очищення, сушіння та зберігання, інші платежі передбачені цим договором або додатками до нього, повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 1-го робочого дня з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку, який надсилається поклажодавцю поштою цінним листом з описом вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення, чи надається уповноваженому представнику поклажодавця під розпис або доставляється поклажодавцю будь-яким іншим способом, що свідчить про вручення.

Позивач вносив оплату за послуги зберігання відповідно до виставлених рахунків відповідача (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).

Позивач та відповідач проводили звірку наявності продукції, що підтверджується актами звірок наявності продукції: від 06.07.2011р., 12.10.2011р., 31.12.2011р., 05.04.2012 р., (копії яких міститься в матеріалах справи).

Вищезазначені акти звірки наявності продукції були підписані та завірені печатками товариств відповідача та позивача, що свідчать про наявність на зберіганні у відповідача продукції, яка належить позивачу на праві власності.

Пунктом 3.5. договору № 2, відпуск продукції зі зберігання здійснюється зерновим складом партіями на підставі письмової заяви поклажодавця, у присутності його представника, за умови остаточного розрахунку за наданий зерновим складом обсяг послуг. Приймання - передача продукції зі зберігання оформлюється шляхом підписання сторонами Акту приймання -передачі, в якому зазначаються якісні показники продукції, що передається, а також її кількість. Продукція вважається переданою зерновим складом, та прийнятою поклажодавцем за якістю та кількістю, вказаними в Акті приймання - передачі.

22 березня 2012 року позивач направив офіційного листа № 830/03 (квитанція відділення поштового зв'язку № 8899 від 22.03.2012р.) відповідачу з проханням відвантажити пшеницю З класу врожаю 2010 року гули А у кількості 490886 кг.

Відповідач залишив дану вимогу позивача без задоволення.

14.08.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути складську квитанцію № 1693 від 17.06.2011 р.

Станом на сьогоднішній день відповідач не надав жодної офіційної відповіді позивачу.

Крім того, позивач отримав листа від ТОВ «Алекс Трейд і Ко», експедитора позивача відповідно до договору транспортного експедирування № 12/2011 від 30 червня 2011 року (надалі - «Експедитор Позивача»), в якому повідомив, що відвантаження продукції позивача відповідачем не погоджено, а складська квитанція №1693 від 17.06.2011р. перебуває у відповідача.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як передбачено статтею 957 Цивільного кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав.

На момент звернення до суду з позовом відповідач не повернув позивачу пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р.

Згідно до ст. 949 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до вимог ст. 32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Таким чином, Відповідач утримує майно позивача без достатніх на те підстав, а отже відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

За ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р. є правомірною та обґрунтованою.

Заперечення відповідача щодо наданої позивачем копії складської квитанції №1693 від 17.06.2011 р., яка на його думку не відповідає вимогам Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 27.06.2003 р. № 198, зареє строваного в Міністерстві юстиції України 16 липня 2003 р. за N 605/7926 судом до уваги не приймаються, у зв'язку з наступним.

При прийманні продукції відповідачем було оформлено складську квитанцію № 1693 від 17.06.2011 року на пшеницю 3 класу врожаю 2010 року групи А у кількості 490886 кг, як це і передбачено статтею 961 ЦКУ.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (надалі - «Закон»), зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів а) подвійне складське свідоцтво; б) просте складське свідоцтво; в) складську квитанцію. Складські документи на зерно виписуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання і передаються поклажодавцям.

Всупереч, вищенаведеній статті Закону та Договору зберігання № 1 та Договору зберігання № 2 складські квитанції не були передані позивачу, а його вимогу надати оригінали складських квитанцій було проігноровано відповідачем.

Відповідно до п. 1.8. Положення про обіг складських документів на зерно затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 року N 198: «Зерновий склад зобов'язаний виписувати окремо складські документи на зерно для партій зерна, що належать різним товарним класам, відповідно до державних стандартів.»

Щодо заперечень відповідача про невідповідність номеру договору № 8-07/10 який був вказаний в складській квитанції № 1693 від 17.06.2011 р. та між фактично укладеним договором за № 08-07/10, суд зазначає наступне. Надані сторонами докази та фактичні обставини справи свідчать про те, що зазначена складська квитанція була оформлена саме на виконання договору № 08-07/10.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема письмовими доказами.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили про виконання ним обов'язку по поверненню продукції яка була надана йому за договором.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпільський елеватор" про зобов'язання ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р. задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуляйпільський елеватор" (70200, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Спортивна, буд. 32, код ЄДРПОУ 00951646) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-б, код ЄДРПОУ 35919521) пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпільський елеватор" (70200, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Спортивна, буд. 32, код ЄДРПОУ 00951646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-б, код ЄДРПОУ 35919521) 19439 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 28.01.2013 р.