Ухвала

від 12.07.2013 по справі 5009/4470/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/119/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

12.07.2013 Справа № 5009/4470/12

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна"

про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 5009/4470/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-б, офіс 1019)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпільський елеватор" (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Спортивна, буд. 32)

про зобов'язання повернути пшеницю, передану на відповідальне зберігання

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від заявника (позивача) - Охріменко М.І. (дов. б/н від 05.12.2012 р.);

Від відповідача - не з 'явився

ВСТАНОВЛЕНО:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 р. у справі № 5009/4470/12 (суддя Колодій Н.А.) позовні вимоги ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" задоволено, зобов'язано ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути пшеницю 3 класу, врожаю 2010 р., групи А у кількості 490886 кг, передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р.; стягнуто з відповідача на користь позивача 19439,09 грн. судового збору.

01.07.2013 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 5009/4470/12 шляхом стягнення з ТОВ "Гуляйпільський елеватор" вартості пшениці, яка становить суму 957227,70 грн.

Враховуючи відпустку судді Колодій Н.А., системою документообігу господарського суду здійснено повторний автоматичний розподіл справи для розгляду зазначеної заяви між суддями та призначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою суду від 02.07.2013 р. заява прийнята до розгляду суддею Гандюковою Л.П., судове засідання призначено на 12.07.2013 р., викликано представників сторін.

За письмовим клопотанням заявника, викладеним у заяві про зміну способу та порядку виконання рішення суду, здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального комплексу.

Представник заявника (позивача) у судовому засіданні підтримав заяву, яка мотивована наступним. Ухвалою господарського суду від 16.01.2013 р. вжито заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг, передану на відповідальне зберігання ТОВ "Гуляйпільський елеватор", згідно з договором складського зберігання зерна № 08-70/10 від 08.07.2010 р. Державним виконавцем ВДВС Гуляйпільського РУЮ 04.03.2013 р. було здійснено виїзд за адресами місця передання зерна на зберігання і місцезнаходження ТОВ "Гуляйпільський елеватор" для накладення арешту на зерно з складанням опису та арешту майна та встановлено, що пшениця у боржника відсутня, виробничі потужності - елеватор та обслуговуюча територія продана іншому підприємству, на якому вказане зерно відсутнє, а за місцезнаходженням боржника відсутнє і зерно, і будь-які складські приміщення для його зберігання, про що державним виконавцем складені відповідні акти від 04.03.2013р. Зазначене унеможливлює виконання рішення суду у справі № 5009/4470/12 та відновлення порушених прав стягувача в порядок та спосіб, що визначені у самому рішенні суду, а саме: шляхом зобов'язання боржника повернути вказане майно його власнику ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна". Посилаючись на положення ч. 1 ст. 33 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", ч. 1 ст. 950, п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України, пп.. 6.1.13 п. 6.1 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 р. № 228, стягувач зазначає про виникнення у боржника обов'язку відшкодування вартості втраченого зерна. Згідно з листом-довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" № 11 від 11.11.2012 р. за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р. вартість пшениці продовольчої 3-го класу за 1000 кг становила від 1950,00 грн. до 2300,00 грн. Сума вартості пшениці, яку відповідач повинен був передати позивачу згідно з рішенням суду, за розрахунком стягувача, викладеним у заяві про зміну способу та порядку виконання рішення, становить суму 957227,70 грн. Обґрунтовуючи заяву ч. 1 ст. 33 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", ч. 1 ст. 950, ч. 1 ст. 950 ЦК України, ст. 121 ГПК України, заявник просить змінити спосіб та порядок виконання частини рішення господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 р. по справі № 5009/4470/12 із зобов'язання ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" пшеницю на стягнення з ТОВ "Гуляйпільський елеватор" на користь ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" 957227,70 грн., у рахунок компенсації втраченої пшениці 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг, передану на відповідальне зберігання, згідно з договором складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р.

Представник відповідача (боржника) в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 р. у справі № 5009/4470/12 (суддя Колодій Н.А.) позовні вимоги ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" задоволено, зобов'язано ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути пшеницю 3 класу, врожаю 2010 р., групи А у кількості 490886 кг, передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р.; стягнуто з відповідача на користь позивача 19439,09 грн. судового збору.

08.02.2013 р. на виконання зазначеного рішення був виданий наказ про стягнення з ТОВ "Гуляйпільский елеватор" на користь ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" 19439,09 грн. судового збору.

До прийняття рішення по суті 16.01.2013 р. ухвалою господарського суду Запорізької області вжито заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на пшеницю 3 класу врожаю 2010 року групи А у кількості 490886 кг, передану на відповідальне зберігання ТОВ "Гуляйпільсикй елеватор", згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р. Постановою державного виконавця ВДВС Гуляйпільського РУЮ від 22.01.2013 р. ВП № 36129110 (а.с. 101 т. 2) відкрито виконавче провадження з виконання ухвали від 16.01.2013 р. про накладення арешту на пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг. Постановою державного виконавця ВДВС Гуляйпільського РУЮ від 22.01.2013 р. ВП № 36129110 (а.с. 103 т. 2) накладено арешт на пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг, що передана на відповідальне зберігання боржнику ТОВ "Гуляйпільский елеватор", згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р. та заборонено здійснювати відчуження зазначеної пшениці. 04.03.2013р. державним виконавцем ВДВС Гуляйпільського РУЮ були складені акти, згідно з якими встановлено відсутність пшениці, вказаної в ухвалі суду про накладення арешту; виробничі потужності продані іншому підприємству; за місцезнаходженням боржника відсутнє і зерно, і будь-які складські приміщення для його зберігання.

Мотивуючи відсутністю у боржника зазначеного майна (пшениці), що встановлено актами державного виконавця від 04.03.2013 р., заявник просить змінити спосіб та порядок виконання частини рішення суду у справі на стягнення з боржника на його користь суми 957227,70 грн. в рахунок компенсації втраченої пшениці.

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, встановленому виконавчим документом і цим Законом .

Статтею 25 зазначеного Закону визначено обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У пункті 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом. Отже, ухвала господарського суду про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається.

Як вбачається із заяви стягувача, заявник просить видозмінити зазначену у рішенні форму його виконання, - замість зобов'язання відповідача повернути майно стягнути його вартість. При цьому посилається на ухвалу господарського суду від 16.01.2013 р., якою було вжито заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на пшеницю, і яка виконувалась в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, згідно з матеріалами справи № 5009/4470/12 наказ на виконання рішення суду від 23.01.2013р. щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу пшеницю, господарським судом не видавався.

Дослідивши матеріали в обґрунтування заяви стягувача та вислухавши пояснення його представника, суд прийшов до висновку, що по-суті виконавче провадження на виконання рішення суду в частині зобов'язати повернути пшеницю не відкривалось, примусове виконання рішення суду не здійснювалось. 04.03.2013р. державним виконавцем ВДВС Гуляйпільського РУЮ були складені акти на виконання ухвали суду про забезпечення позову. Проте, акт про неможливість виконання рішення суду в зв'язку з відсутністю предмета, що має бути переданий стягувачу в натурі, як того вимагає ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем не складено.

Відповідно до п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Відповідно до п. 7.4 зазначеної постанови, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення) .

Заявник просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду від 23.01.2013 р. із зобов'язання відповідача повернути позивачу пшеницю на стягнення її вартості. При цьому заявник у заяві про зміну способу та порядку виконання рішення приводить розрахунок визначення вартості пшениці, яку зобов'язаний повернути відповідач, приймаючи до уваги мінімальну вартість пшениці, зазначену в листі-довідці ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 11.11.2012 р., який додано до заяви.

У рішенні господарського суду від 23.01.2013 р. у справі № 5009/4470/12 судом вартість майна (пшениці), яке зобов'язано передати позивачу, не визначено.

Як вбачається з позову ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна", який було задоволено рішенням господарського суду від 23.01.2013 р., позивач просив зобов'язати ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути позивачу пшеницю. Із посиланням на ст.387 ЦК України, позивачем було пред'явлено віндикаційний позов, про що зазначено у назві та мотивувальній частині позовної заяви, при цьому в позовній заяві вартість пшениці, яку необхідно повернути, позивачем не зазначено. Заявляючи позов, позивач самостійно визначив спосіб захисту порушеного права, зобов'язання повернути майно є примусовим виконанням обов'язком в натурі. Задовольняючи позовні вимоги, суд захистив порушене право у спосіб, визначений позивачем . Тобто, зміна способу й порядку виконання рішення можлива лише в межах витребування майна (зобов'язання передати) на користь стягувача. Присудження до стягнення вартості майна, яке за рішенням суду зобов'язано передати позивачу, при даних обставинах, неможливо в порядку зміни способу і порядку виконання рішення, оскільки при розгляді заяви спір не вирішується по суті. В рішенні суду від 23.01.2013 р. вартість майна не визначена . У зв'язку з викладеним, вимога стягнути суму 957 227,79грн. в рахунок компенсації втраченої пшениці із посиланням на ст.33 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», ст.ст.950,951 ЦК України є іншим способом захисту порушеного права.

Даною заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду заявник фактично просить стягнути з відповідача (боржника) збитки, розмір яких розрахований ним у заяві, і при таких обставинах розмір збитків підлягає доказуванню при розгляді справи по суті. При наявності підстав порушене право позивача може бути захищене шляхом подачі останнім окремого позову про стягнення збитків.

Враховуючи положення ст. 121 ГПК України, факт того, що рішенням господарського суду від 23.01.2013 р. у справі № 5009/4470/12 вартість пшениці, яку зобов'язано відповідачем передати позивачу, не визначено, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 р. у справі № 5009/4470/12 - відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова