Постанова

від 13.03.2013 по справі 5009/4470/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.03.2013 р. справа №5009/4470/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кододової О.В. суддівАзарової З.П., Геза Т.Д. при секретарі Коломієць С.О. за участю представників сторін: від позивача: не з»явився від відповідача: від ВДВС: не з»явився не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна», м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2013 року по справі№5009/4470/12 (суддя Колодій Н.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуляйпільський елеватор», м. Гуляйполе прозобов'язання ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути позивачу пшеницю 3 класу врожаю 2010 року групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010р. за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна», м. Київ про роз'яснення в частині порядку виконання ухвали господарського суд Запорізької області від 16.01.2013 р. по справі № 5009/4470/12 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та необхідності при цьому вчинення виконавчих дій по складанню акту опису та арешту майна.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна», м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про роз'яснення в частині порядку виконання ухвали господарського суд Запорізької області від 16.01.2013 р. по справі № 5009/4470/12 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та необхідності при цьому вчинення виконавчих дій по складанню акту опису та арешту майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30 січня 2013року у задоволенні заяви ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" про роз'яснення в частині порядку виконання ухвали господарського суд Запорізької області від 16.01.2013 р. по справі № 5009/4470/12 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та необхідністю при цьому вчинення відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що в ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження. З тексту переданої на розгляд суду заяви слідує, що заявник фактично не згоден з діями виконавчої служби, а тому просить роз'яснити порядок виконання ухвали господарського суду про забезпечення позову. Будь-яких питань, які стосуються змісту винесеної ухвали, заявник роз'яснити не просить.

Господарський суд Запорізької області дійшов до висновку, що подана на розгляд суду заява про роз'яснення ухвали суперечить положенням ст. 89 ГПК України. Роз'яснення судом порядку виконання ухвали про забезпечення позову чинним законодавством не передбачено, такий порядок регламентовано нормами Закону України "Про виконавче провадження" та піднормативними актами, та не може роз'яснюватися судом.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2013року по справі №5009/4470/12, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву та надати роз»яснення в частині порядку виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 16.01.2013року по справі №5009/4470/12 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та необхідності при цьому вчинення виконавчих дій по складанню акту опису та арешту майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що з огляду на приписи ст.ст.66,67 ГПК України та ч.2,5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», метою вжиття заходів до забезпечення позову майнового характеру шляхом накладання арешту є не тільки прийняття юридично значимих документів, що визначають арешт та заборону відчуження відповідного майна, але й на підставі прийнятих документів фактичне встановлення наявності майна на яке накладається арешт, що засвідчується відповідним описом цього майна, оскільки лише у такому разі досягається головна мета забезпечення - в майбутньому зробити можливим реальне виконання рішення суду.

Скаржник зауважує, що вищевказана правова позиція щодо порядку виконання ухвали суду про забезпечення позову, винесено в порядку ст..67 ГПК України, не була сприйнята державним виконавцем, який наполягав на тому порядку виконання, що ним було здійснено. Вказані обставини щодо неоднозначності порядку виконання ухвали від 16.01.2013року і призвело до звернення за роз»ясненням до органу, що видав виконавчий документ.

Також, на думку скаржника, зазначені обставини по нерозумінню державним виконавцем порядку, встановленого чинним законодавством України, виконання ухвали господарського суду про накладання арешту відповідно до ст.67 ГПК України і було підставою для звернення про роз'яснення ухвали суду, а не непогодження з діями державного виконавця по закінченню виконавчого провадження.

Крім того, скаржник зазначає, що дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження є предметом розгляду не за заявою про роз»яснення ухвали, а окремо поданої скарги, в порядку ст..121-2 ГПК України, на постанову державного виконавця від 22.01.2013року про закінчення виконавчого провадження. Таким чином, як стверджує скаржник, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що став підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки помилково ототожнив предмет розгляду заяви про роз»яснення ухвали суду та скарги на постанову державного виконавця.

Сторони, представник ВДВС не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, причини неявки суду не повідомили, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, тому згідно зі ст. 75,99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу розглянуто за наявними матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Згідно з положеннями ст.101, ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Ухвалою суду від 16.01.2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 5009/4470/12 було задоволено та вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на пшеницю 3 класу врожаю 2010 року групи А у кількості 490886 кг., передану на відповідальне зберігання ТОВ "Гуляйпільський елеватор", згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 року.

Рішенням від 23.01.2013р. господарського суду Запорізької області позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпільський елеватор" про зобов'язання ТОВ "Гуляйпільський елеватор" повернути ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р. було задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуляйпільський елеватор" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" пшеницю 3 класу врожаю 2010 р. групи А у кількості 490886 кг передану на відповідальне зберігання згідно договору складського зберігання зерна № 08-07/10 від 08.07.2010 р. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуляйпільський елеватор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" 19439 грн. 09 коп. судового збору.

22.01.2013року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по виконанню ухвали господарського суду по даній справі. В цей же день виконавчою службою було винесено постанову, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, направлено її сторонам по справі та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна з метою внесення відповідного запису до реєстру.

22.01.2013р. державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з повним виконанням ухвали господарського суду Запорізької області від 16.01.2013р. по справі № 5009/4470/12 про забезпечення позову.

29.01.2013 р. до господарського суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" з заявою в порядку ст. 89 ГПК України про роз'яснення ухвали суду про забезпечення позову в частині порядку її виконання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30 січня 2013року у задоволенні заяви ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна" про роз'яснення в частині порядку виконання ухвали господарського суд Запорізької області від 16.01.2013 р. по справі № 5009/4470/12 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та необхідністю при цьому вчинення відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального Кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим , державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Порядок роз'яснення і виправлення рішення, ухвали встановлений ст.89 ГПК України.

Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали.

У вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта .

Господарський суд Запорізької області прийнявши ухвалу від 16.01.2013року ухвалив вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на пшеницю 3 класу врожаю 2010року групи А у кількості 490886кг., передану на відповідальне зберігання ТОВ «Гуляйпільський елеватор», згідно договору складського зберігання зерна №08-07/10 від 08.07.2010року. Зазначена ухвала є виконаною згідно постанови ВДВС Гуляйпільського районного управління юстиції від 22.01.2013року ВП №36129110, при встановленні судом обов'язку з боку ДВС здійснювати дії щодо складання акту опису й арешту майна в процесі виконання судового рішення, судом встановлюється певний обов'язковий порядок здійснення дій, які у сукупності роблять рішення суду виконаним, що є недопустимим.

Як вбачається із заяви скаржника про роз'яснення ухвали господарського суду Запорізької області від 16.01.2013року та апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2013року скаржник не погоджується з виконавчою службою щодо порядку виконання ухвали господарського суду, що полягає у не складенні акту опису й арешту майна Державною виконавчою службою .

Як слідує із зазначеної заяви та скарги скаржник не просить роз»яснити судове рішення (ухвалу) викладену у резолютивній частині рішення, у той час коли суд може роз»яснити рішення у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою.

В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

Державний виконавець при виконанні рішення суду керується зокрема Законом України «Про виконавче провадження». При незгоді з діями або бездіяльністю органу ДВС щодо порядку виконання судового рішення сторони вправі звернутися з відповідною скаргою на дій чи бездіяльність ВДВС.

Таким чином є вірним висновок господарського суду Запорізької області, з яким погоджується колегія Донецького апеляційного господарського суду, що подана на розгляд суду заява про роз'яснення ухвали суперечить положенням ст. 89 ГПК України. Роз'яснення судом порядку виконання ухвали про забезпечення позову чинним законодавством не передбачено, такий порядок регламентовано нормами Закону України "Про виконавче провадження" та піднормативними актами, та не може роз'яснюватися судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 30.01.2013року по справі №5009/4470/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна» - без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №5009/4470/12 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.99, ст.101, ст.103, ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нобл Ресорсіз Україна», м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2013року у справі №5009/4470/12- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.01.2013року у справі № 5009/4470/12- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Геза Т.Д.

Надруковано 6екз.: позивачу-1екз., відповідачу-1екз., у справу - 1екз.,ДАГС-1екз., господарському суду-1екз., ВДВС-1екз.