Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-6997/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6997/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбудсервіс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-Техноресурс», Приватне підприємство «Біг Кепітал» про скасування податкових повідомлень-рішень №0003202307/52203 та №0003202307/52204 від 10.11.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-Техноресурс», Приватне підприємство «Біг Кепітал» про скасування податкових повідомлень-рішень №0003202307/52203 та №0003202307/52204 від 10.11.2011 року. Свої позовні вимоги мотивував тим, що спірні рішення прийняті з порушенням вимог податкового законодавства. Позивач зазначає, що перевірка проведена на підставі постанови слідчого щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Гарант-Техноресурс» та ПП «Біг Кепітал». Позивач зазначає, що із зазначеними підприємствами, які були платниками ПДВ у спірний період, було укладено низку угод щодо виконання окремих робіт, які фактично виконані, виконання операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними. Тобто, як по суті зазначає позивач, при формуванні податкового кредиту з ПДВ ним було дотримано всіх вимог податкового законодавства, а отже підстав для невизнання спірних сум податкового кредиту - не має.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС від 10.11.2011 року №0003202307/52203 та №0003202307/52204.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дарницькому районі м.Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Універсалбудсервіс» (код з ЄДР 32344594; адреса: 02068, м.Київ, Дарницький район, вул.Ревуцького, 30/1, кв. 48) з питань, визначених постановою слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА у Чернігівській області майора податкової міліції Бондаренка Д.Л. від 27.05.2011 р. за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2011 р. № 6726/2307/32344594..

Із вступної частини Акту перевірки вбачається, що вона проведена на підставі наказу від 29.09.2011 р. № 2004-П, постанови слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА у Чернігівській області від 27.05.2011 р. про призначення документальної перевірки та на підставі ст. 130, 22, 66 КПК України та п/п. 78.1.11. ПК України.

Копії зазначеної постанови слідчого та наказу про проведення перевірки залучені до матеріалів справи.

Інших підстав проведення перевірки, визначених ст.. 78 ПК України, крім інших загальних (п/п. 75.1.2. ПК України щодо визначення «документальна перевірка», ст.. 79 ПК України щодо особливостей проведення документальної невиїзної перевірки) в Акті перевірки та наказі про проведення перевірки не визначено.

В Акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки було використано матеріали кримінальної справи № 69-110, в рамках якої призначено перевірку, а також первинні документи.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Гарант-Техноресурс» встановлено укладення низки договорів.

Так, укладено договір № 02 від 20.01.2009 р. на виконання робіт по підключенню секцій зрошення та калорифера за адресою Мурманська ЗАТ «Бліц-Інформ» на загальну суму 8510,40 грн. з ПДВ. Крім того, укладено договір № 03 від 02.02.2009 р. на виконання робіт з підключення зтисненого повітря і води до машин за тією ж адресою на суму 53161,20 грн. з ПДВ. Також встановлено укладання договору № 4 від 11.03.2009 р. про виконання робіт по ремонту підлоги приймальні ТОВ «Дікергофф (Україна)»на суму 4142,40 грн.

В акті перевірки зазначається про складання актів здачі-прийняття робіт відповідно від 01.2009 р., 02.2009 р., 03.2009 р. та видачу позивачу податкових накладних від 29.01.2009 р., 26.02.2009 р., 30.03.2009 р., відповідно на суми 8150,40 грн. з ПДВ, 53161,20 грн. з ПДВ, 3963,60 грн. з ПДВ.

В Акті перевірки зазначається про наявність протоколу допиту ОСОБА_3 (Директора ТОВ «Гарант-Техноресурс») від 04.03.2010 р., який зазначив, що про те, що він є директором, останній дізнався від працівників податкової міліції в березні 2009 року, договорів не укладав, обліком не займався та звітності не підписував. Згідно протоколу від 08.12.2010 р. останній пояснив, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду.

Щодо відносин з ПП «Біг Кепітал» в Акті перевірки встановлено, що із зазначеним підприємством позивач уклав договір № 03 від 02.08.2010 р. на виконання робіт по ремонту покрівель, компресорної та дизель-генераторної ПАТ «Київцемент». Вартість робіт 24859,20 грн. з ПДВ. В Акті перевірки зазначається про підписання актів виконаних робіт у серні 2010 р., а також про видачу позивачу податкових накладних від 03.08.2010 р. та від 27.08.2010 р. на суму відповідно 18000 грн. з ПДВ та на 6859,20 грн. з ПДВ.

В Акті перевірки зазначається про наявність протоколу допиту свідка від 26.11.2010 р., відповідно до якого та зі свідчень засновника та директора ПП «Біг Кепітал» ОСОБА_4 встановлено, що останній фактично функцій директора та бухгалтера не виконував.

ДПІ в Акті зазначає про суперечність угод інтересам держави і суспільства. Угода, на думку ДПІ, направлена на приховування від оподаткування прибутків та доходів. Згідно з висновками ДПІ угоди також є нікчемними.

Таким чином, за висновком ДПІ, первинні документи за наведеними операціями не мають відношення до господарської діяльності та не можуть бути відображені у складі податкового кредиту позивача, що у свою чергу призвело до порушення податкового законодавства.

Відтак, підсумовуючи у розділі 4 «Висновки» Акту перевірки, ДПІ зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем п/п. 7.4.1., 7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством занижено суму ПДВ за січень 2009 р. на 1418 грн., за лютий 2009 р. на 7725 грн., березень 2009 р. на 145 грн., квітень 2009 р. на 1651 грн., серпень 2010 року на 4143 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) за березень 2009 р. на 1135 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення, які є взаємопов'язаними між собою та які за наслідками оскарження у досудовому порядку у системі ДПС залишені без змін.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 78.1.11 ПК України (в редакції на час прийняття постанови слідчого та наказу про проведення перевірки), на підставі якої в даному випадку проведена перевірка, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання податковим органом постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Наведені приписи не містять вказівки на те, що для цілей проведення перевірки певної особи (платника, що перевіряється) рішення слідчого має бути зумовлено порушенням кримінальної справи лише за конкретно визначеними статтями КК України та лише відносно певної посадової/службової особи такого платника або ж за фактом.

Згідно з п. 86.9 Податкового кодексу України (в редакції на час прийняття постанови слідчого та наказу про проведення перевірки), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, умови застосування цієї норми щодо не надіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Ця норма для цілей її застосування не містить приписів, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано з наявністю ознак вчинення злочинів лише за певними статтями КК України або з лише конкретно визначеним предметом вчиненого злочину.

Ця норма для цілей її застосування не містить вказівки, що певна кримінальна справа, в рамках якої слідчим призначено перевірку, повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, який перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

В даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

В силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України дана норма не підлягає розширеному тлумаченню.

В даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування, та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин у зв'язку з проведенням перевірки, а отже наведена норма підлягає застосуванню за правилом «так як є».

При цьому, у разі у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ПК України, п/п. 4.1.4. ПК України).

В даному випадку, як встановлено судом, перевірка проводилась на підставі рішення слідчого про проведення перевірки конкретного платника податків - позивача.

Відтак, враховуючи що обставини перевірки відповідають умовам застосування п. 86.9 ПК України (в редакції на час складання акту перевірки) та ДПІ не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили на час прийняття оскаржуваних рішень, ДПІ не мала правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, а відтак спірні рішення є протиправними, як такі, що прийняті передчасно.

Зазначена вище правова позиція щодо застосування приписів п.86.9. ПК України у взаємозв'язку з положеннями п/п. 78.1.11. ПК України відповідає правовій позиції, визначеній в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01.10.2012 р. (К/9991/42373/12; номер рішення в ЄДРСР 26353557), від 28.08.2012 (К/9991/96613/11, номер рішення в ЄДРСР 25915784).

Такої ж правової позиції по суті притримується у Державна податкова служба України у листі від 31.07.2012 р. № 20727/7/10-0217/2986.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень, натомість, позивачем було надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 05 лютого 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.