Постанова

від 29.01.2013 по справі 5017/2033/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.Справа № 5017/2033/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.,

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №54 від 28.01.2013р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Лянна О.А., за посвідченням,

від Одеської міської ради - Динту В.А., за довіреністю,

від ТОВ „МОРОЗКО" - не з'явився,

від ТОВ „МАРАНДА" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 17 серпня 2012 року

у справі №5017/2033/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МОРОЗКО"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРАНДА"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської міської ради

про визнання права власності

встановив:

У липні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „МОРОЗКО" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням уточнень до позовної заяви) до товариства з обмеженою відповідальністю „МАРАНДА" (далі-відповідач) про визнання права власності на нежитлове приміщення - кафе-бару „Морозко", загальною площею 226,34 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Дніпропетровська дорога, 111/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у 1997 році були проведені роботи з реконструкції павільйону „Морозко", розташованого між будинками №7 по вул. Висоцького та будинком №111 по вул. Дніпропетровська дорога у м. Одесі.

У березні 2012 року на підставі усної домовленості між керівниками позивача та відповідача було прийнято рішення щодо ведення спільної діяльності шляхом об'єднання матеріальних, грошових та трудових ресурсів та входження позивача до складу учасників відповідача. На підставі акту приймання-передачі позивач передав на баланс відповідача нерухоме майно - кафе-бар „Морозко", розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 111 кут Висоцького 7.

Всупереч усної домовленості між сторонами та не зважаючи на передачу спірного нерухомого майна до спільної сумісної власності, рішенням загальних зборів учасників відповідача було відмовлено позивачу в прийнятті його до складу ТОВ „МАРАНДА", при цьому спірне майно - кафе-бар „Морозко" прийнято у спільну діяльність та знаходиться на балансі ТОВ „МАРАНДА".

Позивачем запропоновано відповідачу надати у якості внеску до спільної діяльності інше майно - 100000 гривень, в чому позивачу було відмовлено.

Крім того, позивач надіслав позивачу претензію щодо повернення спірного нерухомого майна, але відповідачем відмовлено у задоволенні цієї вимоги.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував проти того, що дійсно позивачем було здійснено передачу нерухомого майна - кафе-бару "Морозко" на баланс відповідача, але спільна діяльність між сторонами не розпочиналась та договір про спільну діяльність сторони не укладали.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17 серпня 2012 року (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ „МАРАНДА" незаконно заволоділо нерухомим майном ТОВ „МОРОЗКО", а саме: приміщенням кафе-бару „Морозко", розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 111 кут Висоцького, 7, що в свою чергу порушує права та інтереси позивача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з апеляційною скаргою на нього, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2012р. повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ „МОРОЗКО" до ТОВ „МАРАНДА" про визнання права власності - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції припустився помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог, неповно дослідив усі обставини справи та наявні докази, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29 січня 2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеську міську раду, оскільки остання є власником земельної ділянки, на якій розташований спірний нерухомий об'єкт і рішення у даній справі може вплинути на її права та обов'язки.

Відповідач та позивач не скористалися своїм правом надання відзивів на апеляційну скаргу та не забезпечили явку своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції.

Представники Одеської міської ради та прокуратури підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Одеської міської ради та прокуратури, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарський суд в оскарженому рішенні зазначив, що позивачем у 1997 році були проведені роботи з реконструкції павільйону „Морозко", розташованого між будинками №7 по вул. Висоцького та будинком №111 по вул. Дніпропетровська дорога у м. Одесі.

Роботи по реконструкції цього павільйону були зроблені на підставі: Листа Суворовської районної адміністрації №10-4284/1 від 16.07.1997 року до міської агенції погоджень про узгодження перенесення павільйону на вільний майданчик між будинками №7 по вул. Висоцького та будинком №111 по вул. Дніпропетровська дорога у м. Одесі; Листа Одеського міського агентства узгоджень виконкому Одеської міської ради народних депутатів №18.08.1997 року за №1167 щодо прохання надати технічні умови на підключення до електричних мереж торгівельного павільйону ТОВ "Морозко", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 111 кут вул. Висоцького, згідно рішення Міськвиконкому №406 віл 12.05.1997 року; Висновку №1367/97 головного управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 07.10.1997 року про реконструкцію вищезазначеного павільйону; Дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю при головному управлінні архітектури та містобудування м. Одеси №272 від 14.11.1997 року про надання ТОВ "МОРОЗКО" дозволу на встановлення павільйону; Договору-дозволу №7146 від 10.12.1997 року, укладеного зі Спеціальною інспекцією по благоустрою м. Одеси на проведення робіт по прокладці каналізаційних труб по вул. Дніпропетровська дор., 111; Договору-дозвілу №7147 від 10.12.1997 року, укладеного зі Спеціальною інспекцією по благоустрою м. Одеси на проведення робіт по прокладці водопроводу по вул. Дніпропетровська дор., 111; Акту державної технічної комісії від 22.02.1999 року про готовність закінченого будівництвом об'єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дор., 111 до експлуатації; Дозволу управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на розміщення павільйону ТОВ "Морозко", виданого на підставі рішення Одеської міської ради від 26 січня 2007 року за №968-V; заяви директора ТОВ "Морозко" Волкова І.М. від 10.11.2011 року до Одеської міської ради щодо надання в оренду земельної ділянки площею 0,0462 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 111 куп вул. Висоцького.

ТОВ „МОРОЗКО", в особі директора Волкова І.М. та ТОВ „МАРАНДА", в особі директора Савицького А.Я. на підставі усної домовленості прийняли рішення щодо ведення спільної діяльності шляхом об'єднання матеріальних, грошових та трудових ресурсів та входження ТОВ „МОРОЗКО" до складу учасників ТОВ „МАРАНДА".

Однак, як вже було зазначено вище, відповідачем не були виконані умови усної домовленості, а саме не прийнято до складу учасників ТОВ „МАРАНДА" позивача, який, в свою чергу, передав відповідачу на баланс спірний кафе-бар „Морозко".

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення не з'ясував, що на момент здійснення позивачем реконструкції павільйону „Морозко" у закінчений будівництвом об'єкт, а саме об'єкт нерухомого майна - кафе-бар „Морозко", розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 111/1, ним не було дотримано процедури, пов'язаної із прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

В матеріалах справи відсутні відповідні докази, які б свідчили про погодження позивачем проекту та отримання усіх передбачених законодавством документів, а також відсутні докази того, що спірне майне було зареєстровано та введено в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, отже позивачем здійснено самочинне будівництво спірного об'єкту.

Статтею 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, місцевим господарським судом не взято до уваги, що спірний об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, яка належить на праві власності Одеській міській раді.

Одеська міська рада, яка наділена відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" правом розпорядження землями державної та комунальної власності, не приймала ніяких рішень щодо відведення земельної ділянки ТОВ „МОРОЗКО" під кафе-бар „Морозко".

Прокурором до апеляційної скарги надано копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05 червня 2012 року у справі №19/17-2109-2011, якою залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011р. про задоволення позову заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ „МОРОЗКО" про стягнення шкоди у сумі 40153,93 грн., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, зобов'язання звільнити та привести у придатний до використання стан шляхом знесення за власний рахунок кафе-бару „Морозко", розташованого за адресою м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 111/1, а також про вилучення у ТОВ „МОРОЗКО" самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,0462 га, на якій знаходиться вказаний об'єкт та повернення її за належністю Одеській міській раді.

Вказане рішення мотивовано відсутністю у ТОВ „МОРОЗКО" будь-яких документів, підтверджуючих право землекористування спірною земельною ділянкою.

Позивачем у даній справі також не надано жодних доказів наявності у нього права власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований спірний об'єкт нерухомості - кафе-бар „Морозко".

Враховуючи те, що позивачем було здійснено реконструкцію спірного об'єкту нерухомості без дотримання відповідних будівельних норм, процедури прийняття в експлуатацію закінчених об'єктів нерухомості, а також те, що вказані реконструкція була здійснена на земельній ділянці, яка не належить позивачу на праві власності і на її використання не було надано відповідного дозволу, судова колегія вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення щодо задоволення позову, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав належної юридичної оцінки фактичним обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим дане рішення підлягає скасуванню.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 17 серпня 2012 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МОРОЗКО" на користь Державного бюджету України 2000 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1000 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Судді Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.