Рішення

від 31.01.2013 по справі 4/5014/2433/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.13 Справа № 4/5014/2433/2012

За позовом

Малого колективного підприємства "Логика", м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод",

м. Свердловськ, Луганська область

про стягнення 60 298 грн. 68 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Щеглов Д.С., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю

№ 1015 від 17.01.2012;

від відповідача - Поспєхова Т.В., дов. № 20/16 від 28.01.2013;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 21/07 від 21.07.2011 в сумі 60 298 грн. 68 коп., в тому числі: борг в розмірі 54 663 грн. 09 коп., пеня в розмірі 4 680 грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 954 грн. 69 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 7 602 грн. 40 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 23.11.2012 (арк. справи 67-69) та доповненнями до відзиву від 05.12.2012 (арк. справи 108-109) проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що між сторонами у справі був укладений договір № 21/7 від 21.07.2011 на виконання робіт з монтування газопроводу та системи теплопостачання.

Згідно п.п. 2.1.13 договору позивач повинен був до підписання акту виконаних робіт здати об'єкт газо-технічній інспекції і тільки потім надати відповідача акти приймання виконаних робіт для оформлення. Але позивач звернувся до відповідача з гарантійним листом від 22.03.2012, за яким просив підписати акти виконаних будівельних робіт, які потрібні йому для оформлення документації в «Сверловськміжрайгаз» і подальшої постановки об'єкта на облік та гарантував запуск системи автономного теплопостачання після підписання актів. Проте на цей час позивач не виконав свої зобов'язання за договором, система теплопостачання в роботу не запущена незважаючи на те, що відповідач підписав відповідні акти виконаних робіт.

Крім цього, ухвалою господарського суду Луганської області від 07.11.2006 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» та відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час дії мораторію не нараховуються штрафні санкції.

Також відповідач відхиляє витрати з оплати послуг адвоката в повному обсязі, виходячи з необґрунтованості заявленої до стягнення суми.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

21.07.2011 між сторонами у справі був укладений договір підряду № 21/07 та додаткова угода до нього.

На виконання умов договору позивач виконав на користь відповідача певні роботи, які відповідач в повному обсягу не оплатив.

Так, згідно п. 4.2 договору оплата здійснюється відповідачем в декілька етапів: 1) 50% від суми договору протягом 3-х днів з моменту підписання договору; 2) 25% від суми договору за виконані роботи згідно графіку виконання станом на 31.07.2011 протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі підрядних робіт форми КБ-2в; 3) 25% від суми договору за виконані роботи протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання передачі підрядних робіт за формою КБ-2в.

Позивач зазначає, що ним всі роботи виконані в належний строк та належним чином.

28.07.2011 замовник сплатив 50% від суми договору в розмірі 78 850 грн. 00 коп.

14.10.2011 замовник також оплатив 25% від суми договору в розмірі 39 245 грн. 00 коп.

Станом на 07.08.2012 відповідач оплатив позивачу вартість виконаних підрядних робіт в сумі 118 095 грн.

За основним договором було підписано 5 актів приймання-передачі виконаних робіт, а саме: у жовтні 2011 року на суму 54 079 грн. 72 коп., у грудні 2011 року 2 акти на загальну суму 56 745 грн. 45 коп.; у квітні 2012 підписано 2 акти на загальну суму 40 378 грн. 03 коп.

Всього за договором підписано актів на загальну суму 151 203 грн. 20 коп.

Таким чином, за розрахунком позивача, відповідач прострочив виконання зобов'язань за договором з 07.05.2012 в сумі 33 108 грн. 22 коп.

Крім цього 12.01.2012 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 21/07, відповідно до якої позивачем було виконано, а відповідачем прийнято додатковий обсяг робіт та 20.04.2012 між сторонами підписано 2 акти здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 54 663 грн. 09 коп.

Тобто, загальна сума заборгованості за договором складає 54 663 грн. 09 коп. і оскільки відповідач вказану суму не оплатив, позивач просить стягнути її на свою користь.

Також, відповідно до п. 9.1.2.1 договору позивач нарахував пеню за період з 18.01.2012 по 18.07.2012 в сумі 4 680 грн. 09 коп., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 18.01.2012 по 22.11.2012 в сумі 954 грн. 69 коп. В обґрунтування вимог за позовом позивач також посилається на положення ст. ст. 180, 193 ГК України, ст. 625 ЦК України.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір і витрати з оплати послуг адвоката в сумі 7 602 грн. 40 коп.

В обґрунтування оплати послуг адвоката позивач зазначає, що для підготування позову по даній справі та забезпечення представництва позивача в судових засідання, між позивачем та адвокатом Щегловим Д.С. був укладений договір про надання правової допомоги № 1-г/12 від 18.09.2012. За надані послуги адвокату було сплачено 7 602 грн. 40 коп., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру, виданого адвокатом клієнту. Розмір послуг адвокату, в даному випадку, склав приблизно 12% від ціни позову, є обґрунтованим та відповідно до ст. ст. 48, 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві та доповненнях до відзиву, і наведених вище.

Оскільки відповідач суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

21.07.2011 між ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» - «Замовник» за договором (відповідач у справі), і МКП «Логика» - «Підрядник» за договором (позивач у справі) був укладений договір підряду № 21/07.

Згідно п. 1.1 договору підрядник зобов'язується за дорученням замовника виконати роботи з газифікації газопроводу і системи автономного теплопостачання САТ дитячого садку «Ласточка», розташованого за адресою - м. Свердловськ Луганської області, вул. Орджонікідзе, 56, у відповідності до затвердженої кошторисної документації і здати об'єкт в експлуатацію. Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору.

12.01.2012 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1, за якою змінено п. 1 договору № 21/07 та зазначено, що підрядник зобов'язується за дорученням замовника виконати додаткові роботи, не узгоджені і не підписані відповідно до кошторису.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановленому ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику.

Згідно п. 2.1.8 - 2.1.12 підрядник зобов'язаний виконати роботи, оформити відповідні документи пов'язані із передачею - прийманням виконаних робіт, надати замовнику акти форми КБ-2в.

Згідно п. 2.1.13 підрядник зобов'язаний здати об'єкт газо-технічній інспекції і надати підтверджуючі акти.

Згідно п. 2.3.5, 2.3.6 договору замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна ціна договору становить 157 700 грн. 00 коп.

Згідно п. 4.2 договору замовник здійснює оплату за виконані роботи в наступному порядку:

1-й платіж - попередня оплата в розмірі 50% від суми договору протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору (закупка матеріалів);

2-й платіж - по виконанню підрядником обсягу робіт згідно графіку виконаних робіт станом на 31.07.2011 оплата в розмірі 25% від суми договору протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акта здачі-приймання підрядних робіт за формою КБ-2в;

3-й платіж - по закінченню виконання робіт в розмірі 25% від суми договору протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в.

За доводами позивача вбачається, що 28.07.2011 з метою виконання умов договору в якості передплати відповідач здійснив перший платіж в розмірі 50% від суми договору та перерахував позивачу кошти в сумі 78 850 грн. 00 коп.

Відповідачем вказаний факт не оспорений та не спростований.

Також, 14.10.2011 на виконання умов договору відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 39 245 грн. 00 коп. - 25% від суми договору (другий етап оплати).

Відповідачем вказаний факт не оспорений та не спростований.

Тобто, на виконання умов договору відповідачем здійснена оплата підрядних робіт на загальну суму 118 095 грн. 00 коп.

Позивачем в позові зазначено, що сторонами було підписано 5 актів приймання-передачі виконаних робіт: у жовтні 2011 року на суму 54 079 грн. 72 коп., у грудні 2011 року підписано 2 акти на загальну суму 56 745 грн. 45 коп.; у квітні 2012 2 акти на загальну суму 40 378 грн. 03 коп.

Всього за договором підписано актів на загальну суму 151 203 грн. 20 коп.

Але при огляді актів виконаних робіт, які додані до справи та оригінали яких були оглянути в судових засідання вбачається наступне.

В матеріалах справи (арк. 9-10) знаходиться акт приймання виконаних будівельних робіт на об'єкті САТ дитячий садочок «Ласточка» по вул. Орджонікідзе, 56 м. Свердловськ на суму 25 616 грн. 94 коп. , який підписаний сторонами та скріплений відповідними печатками підприємств позивача та відповідача. Позивач зазначає, що цей акт був підписаний на виконання додаткової угоди №1 до договору № 21/07 і підписаний 20.04.12. Але як вбачається з самого акту зазначено що він складений за 2011 рік і дописано дату 20.04.12 при цьому в графах акту «здав», «прийняв» будь-яких відміток не має;

- аналогічна ситуація склалася і за актами на суму 13 052 грн. 89 коп. (арк. справи11-14) та на суму 8 502 грн. 00 коп. (арк. справи 16-18), і на суму 14 761 грн. 09 коп.

При цьому в усіх вказаних актах є посилання на об'єкт вказаний за договором № 21/07 від 21.07.2012 та зазначено, що ці акти за 2011 рік.

Також між сторонами був підписаний акт за 2011 рік на суму 44 684 грн. 20 коп. (арк. справи 30-32).

При цьому відповідно до довідки вартості виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року визначено, що загальна вартість робіт складає 56 745 грн. 45 коп.

З урахуванням вказаних вище актів, а також актів приймання здачі-виконаних робіт на суму 54 079 грн. 72 коп. і за грудень 2011 року на суму 12 061 грн. 25 коп. вбачається, що загальна сума виконаних робіт на вказаному вище об'єкті становить 172 758 грн. 09 коп., у той час як відповідно до умов договору узгоджена ціна становить 157 700 грн. 00 коп.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 878 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

В даному випадку відповідач погодився із обсягом виконаних підрядних робіт шляхом підписанні відповідних актів.

З урахуванням п. 4.2 договору, а також приймаючи до уваги, що всі акти були складені за 2011 рік, то логічно вказати на те, що строк рахування для оплати відповідних робіт слід починати з наступного дня після закінчення 2011 року тобто, с 01.01.2012.

За договором, оплата здійснюється протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами акта здачі-приймання підрядних робіт за формою КБ-2в.

Тобто, в даному випадку прострочення платежу слід рахувати з 16.01.2012.

Виходячи з того, що загальна вартість виконаних робіт складає 172 758 грн. 09 коп., а відповідачем сплачені кошти в сумі 118 095 грн. 00 коп. залишається борг в сумі 54 663 грн. 09 коп. і саме вказану суму позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідач розрахунок суми боргу здійснений позивачем не спростував, власного розрахунку не надав, при цьому за відзивом повідомив про неповне виконання позивачем умов договору, а саме нездача в експлуатацію відповідної системи газопостачання. При цьому сам, же відповідач зазначає, що всі запропоновані позивачем акти, ним були підписані.

В той же час, слід визначити, що оплата вартості виконаних робіт пов'язана лише із підписанням сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в і, у зв'язку з чим доводи відповідача за відзивом про не введення об'єкту в експлуатацію судом до уваги не приймаються.

За таких обставин, на момент звернення до суду із даним позовом у позивача виникло право вимоги заборгованості за виконані підрядні роботи. Відповідачем доказів оплати вказаних робіт в повному обсязі - не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник, який в повному обсязі не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг.

Виходячи з наведених вище обстави та матеріалів справи слід зазначити, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 54 663 грн. 09 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4 680 грн. 90 коп., нарахованої за період з 18.01.2012 по 18.07.2012 слід зазначити наступне.

Відповідно до п 9.1.2.1 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне здійснення рахунків за виконані роботи, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

В даному випадку позивачем розрахунок пені здійснений вірно.

В той же час слід зазначити, що посилання відповідача за відзивом на неможливість нарахування штрафних санкцій судом відхиляються виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 07.11.2006 відносно відповідача у справі ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» порушено провадження у справі про банкрутство №21/93б.

На час розгляду даної справи відносно відповідача в рамках справи про банкрутство введено процедуру санації.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, як вказали суди попередніх інстанцій, законодавством не передбачено нарахування, зокрема, пені та штрафу за невиконання чи неналежне виконання боржником грошових зобов'язань в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 6 вказаної статті Закону дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Отже, мораторій на задоволення вимог кредиторів означає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Із наведених обставин та матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача до відповідача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» і після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги позивача є поточними і в силу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на них не розповсюджується.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 954 грн. 69 коп., нарахованих позивачем за період з 18.01.2012 по 22.11.2012 слід зазначити наступне.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109);

В даному випадку нарахування 3% річних здійснено позивачем правомірно і позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За таких обставин позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача борг в розмірі 54 663 грн. 09 коп., пеню в розмірі 4 680 грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 954 грн. 69 коп., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із оплатою послуг адвоката в сумі 7 602 грн. 40 коп. слід зазначити наступне.

В обґрунтування доводів про стягнення витрат з оплати послуг адвоката позивач посилається на наступне. Позивач звертався за правовою допомогою до адвоката Щеглова Д.С. (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 1015 від 17.01.2012) і про що був укладений відповідний договір.

Відповідно до ст. 44 ГК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Як зазначено в позові та вбачається із матеріалів справи, 18.09.2012 між МКП «Логика» та адвокатом Щегловим Д.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1015 від 17.01.2012) був укладений договір про надання правової допомоги № 01-г/12. (арк. справи 34).

Згідно договору адвокат надає клієнту правову допомогу, а останній, в свою чергу, оплачує надані послуги відповідно до додатку до договору та сторони підписують акт здачі-приймання наданих послуг.

Також між позивачем та адвокатом був підписаний додаток № 1 до договору, акту здачі-приймання послуг від 17.10.2012 на загальну суму послуг 7 602 грн.40 коп.

При цьому в акті було визначено, що вартість однієї години роботи адвоката склала 447 грн. 20 коп.

В доказ оплати послуг адвоката позивач надає квитанцію з прибуткового касового ордера № 1 від 17.10.2012 на суму 7 602 грн. 40 коп. підписаної адвокатом.

А в якості належності оплати послуг надано звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № л-29 від 17.10.2012 (арк. справи 64), де в графі «найменування податкового агенту вказано «Мале колективне підприємство «Логика», сума 7 602 грн. 40 коп. дата 17.10.2012 та підпис Самкова О.О. (директора підприємств). Оплата авансу за договором № 01-г/12 від 18.09.2012.

При чому в акт приймання передачі наданих послуг включені і послуги, які будуть надані адвокатом під час представництва інтересів клієнта в суді лише 18.10.2012.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України» проведення фінансових операцій підтверджується певними документами - тобто документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами.

Відповідно до п. 3.4 вказаного положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на

видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Згідно п. 3.5 вказаного вище Положення зазначено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

В даному випадку відповідачем не було надано суду належних доказів отримання з каси підприємства готівкових коштів для оплати послуг адвоката.

Відповідно до ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як було наведено вище сторонами був узгоджений розмір послуг адвоката в сумі 7 602 грн. 40 коп., але вказана сума є необґрунтованою та завищеною, про що в тому числі свідчить і акт приймання-передачі від 17.10.2012, де зазначено, що вартість послуг адвоката в представництві клієнта в «перемовинах з представниками ВАТ «Свердловський машинобудівний завод» з метою укладення мирової угоди в сумі 2 236 грн. 00 коп. При цьому мирова угода у справі не укладена, та відповідач взагалі заперечує проти позову.

Також як свідчать матеріали справи, суд неодноразово переносив розгляд справи та зобов'язував позивача, інтереси якого представляв адвокат Щеглов Д.С., уточнити розмір позовних вимог, надати відповідні пояснення щодо обґрунтованості заявлених вимог та розмір заборгованості та виконати інші дії.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Вказаний вище договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Тобто, в даному випадку договір на правову допомогу є волевиявленням сторін, що його уклали, і в даному випадку позивач погодився із наданими йому послугами та їх вартістю, і це є його правом. Але витрати по оплаті послуг адвоката позивачем не підтверджені належними доказами, про що було вказано вище.

За таких обставин, витрати з оплати послуг адвоката слід покласти на позивача у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 44, 48, 49, 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Свердловський машинобудівний завод», м. Свердловськ Луганської області, вул. Заводска,1, код 00177945, на користь:

- Малого колектиного підприємства «Логика», м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, буд.7 «д», офіс 219, код 20181908, борг в розмірі 54 663 грн. 09 коп., пеню в розмірі 4 680 грн. 90 коп., 3% річних в розмірі 954 грн. 69 коп., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Витрати з оплати послуг адвоката в сумі 7 602 грн. 40 коп. покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 05.02.2013.

Суддя Т.А. Василенко