Постанова

від 08.07.2013 по справі 4/5014/2433/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Справа № 4/5014/2433/2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 у справі№ 4/5014/2433/2012 за позовомМалого колективного підприємства "Логика" доВідкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод" простягнення 54663,09 грн. заборгованості, 4680,90 грн. пені, 954,69 грн. 3% річних

за участю представників сторін: від позивача: не з'явились, від відповідача: не з'явились, ВСТАНОВИВ :

Мале колективне підприємство "Логика" у вересні 2012 року звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод", з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення 54663,09 грн. заборгованості, 4680,90 грн. пені за період з 18.01.2012 по 18.07.2012 та з 07.05.2012 по 07.11.2012, 954,69 грн. 3% річних за період з 18.01.2012 по 07.05.2012 та з 08.05.2012 по 22.11.2012 за договором підряду № 21/07 від 21.07.2011, 7602,40 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 31.01.2013 (суддя Василенко Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 у справі № 4/5014/2433/2012 (колегія суддів у складі: Зубченка І.В. - головуючого, Радіонової О.О., Татенка В.М.), позов задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод" на користь Малого колективного підприємства "Логика" 54663,09 грн. боргу, 4680,90 грн. пені, 954,69 грн. 3% річних, 1609,50 грн. судового збору. Відмовлено у стягненні витрат з оплати послуг адвоката у розмірі 7602,40 грн.

Не погоджуючись з постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 31.01.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 у справі № 4/5014/2433/2012 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням і порушенням норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Відкритим акціонерним товариством "Свердловський машинобудівний завод" (замовник) та Малим колективним підприємством "Логика" (підрядник) 21.07.2011 укладено договір підряду № 21/07.

Згідно з пунктом 1.1. договору, підрядник зобов'язався за дорученням замовника, на свій ризик виконати роботи з монтажу зовнішнього газопроводу та системи автономного теплопостачання САТ дитячого садка "Ластівка", розташованого за адресою: Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Орджонікідзе, 56, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, і здати в експлуатацію об'єкт в установлений строк, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Розділом 2 договору передбачено обов'язки підрядника: надати замовнику документи, які підтверджують якість матеріалів та обладнання, використаних підрядником (пункт 2.1.3.); оформити згідно з діючими нормативними актами України виконавчу документацію, необхідну для здачі-приймання робіт (пункт 2.1.10.); надати для підписання замовнику акти здачі-приймання підрядних робіт за формою КБ-2в, передбачені пунктом 4.2. договору, після підписання акта надати податкову накладну (пункт 2.1.11.); до здачі об'єкту в експлуатацію передати замовнику всю виконавчу документацію, необхідну технічну документацію, паспорти та сертифікати на використані матеріали та обладнання, ТТН на матеріали (пункт 2.1.12.); здати об'єкт газотехнічній інспекції, інспекції з енергозбереження та надати підтверджуючі акти приймання робіт (пункт 2.1.13.). Пунктами 2.3.4., 2.3.5. передбачено обов'язки замовника прийняти результати робіт та оплатити вартість виконаних підрядником робіт в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що сума договору визначається відповідно до договірної ціни; загальна сума договору складає 157700 грн., у тому числі ПДВ - 26283,33 грн.

Пунктом 4.2. договору визначено наступний порядок здійснення замовником розрахунку з підрядником: перший платіж - придбання матеріалів та початок виконання робіт, попередня оплата у розмірі 50% від суми договору протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного договору сторонами; другий платіж - після виконання підрядником об'єму робіт згідно з графіком виконання робіт станом на 31.07.2011, оплата в розмірі 25% від суми договору протягом трьох банківських днів після підписання сторонами акта здачі-приймання підрядних робіт за формою КБ-2в; третій платіж - після закінчення виконання робіт остаточна оплата у розмірі 25% від суми договору протягом десяти днів після підписання сторонами акта здачі-приймання підрядних робіт за формою КБ-2в.

Пунктом 5.2. договору визначено, що підрядник зобов'язується виконати роботи відповідно до графіку виконання робіт та закінчити їх виконання в строк не пізніше 31.08.2011.

Здача-приймання виконаних підрядних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання підрядних робіт за формою КБ-2в (пункт 6.1. договору). Замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня надання підрядником акта, прийняти виконані роботи та підписати акт або надати мотивовану відмову від прийняття робіт (пункт 6.2. договору). При пред'явленні обґрунтованих претензій замовником до підписання акта, підрядник зобов'язаний виправити неякісно виконані роботи протягом 30-ти календарних днів з моменту пред'явлення претензій (пункт 6.3. договору).

У розділі 7 договору встановлено гарантійні зобов'язання. Згідно з пунктом 7.3. договору, перелік недоліків у роботі підрядника, визначається в акті про дефекти, складеного сторонами.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що останній вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до пункту 9.1.2.1. договору, за несвоєчасне здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 12.5. договору, до нього додаються та є його невід'ємними частинами дефектна відомість, договірна ціна, локальний кошторис за формою 4, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, графік виконання робіт.

Додатковою угодою № 1 від 12.01.2012 до договору № 21/07 від 21.07.2011 встановлено, що підрядник за завданням замовника зобов'язався виконати додаткові роботи, які не передбачені узгодженою кошторисною документацією, необхідні для закінчення будівельно-монтажних робіт з монтажу системи автономного теплопостачання САТ дитячого садка "Ластівка" по вул. Орджонікідзе, 56 м. Свердловськ. Кошторисна документація на виконання додаткових робіт є невід'ємною частиною додаткової угоди № 1 від 12.01.2012.

Пунктом 1.3. додаткової угоди встановлений обов'язок замовника прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Додатками до договору є договірні ціни на окремі види робіт, локальні та об'єктні кошториси на окремі види робіт. Загальної договірної ціни та кошторису, графіку виконання робіт між сторонами не укладалось.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частин 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України , замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаного обома сторонами.

Відповідно до частин 3, 4 статті 853 Цивільного кодексу України , якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Таким чином, якщо замовник приймає результат роботи без проведення перевірки, він позбавляється права посилатися на наявність явних недоліків у результаті роботи. Явні недоліки повинні виявлятися безпосередньо при прийнятті результату робіт. В свою чергу, приховані недоліки замовник може виявляти і після прийняття результату. Замовник зобов'язаний у такому випадку негайно повідомити про це підрядника. Виконання цього обов'язку дозволить підряднику спільно із замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання. Якщо підрядник відмовляється спільно із замовником зафіксувати їх, останній може це зробити із залученням третіх осіб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що роботи, виконані позивачем за договором № 21/07 від 21.07.2011 та додатковою угодою № 1 від 12.01.2012 прийнято відповідачем за актами приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 172758,09 грн.

Вказані акти за формою КБ-2в підписані відповідачем без зауважень та скріплені печаткою підприємств сторін. Господарським місцевим судом встановлено, що акти складені за 2011 рік. Строк оплати - з 01.01.2012.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за актом приймання закінченого будівництвом об'єкта системи газопостачання котельної дитсадка "Ластівка" по вул. Орджонікідзе, 56 в м. Свердловськ, 23.11.2011 комісією у складі: представників замовника, підрядника, проектної та експлуатаційної організацій та головного державного інспектора Луганської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в газовому комплексі прийнято рішення вважати об'єкт прийнятим в експлуатацію та переданим замовнику разом з доданою виконавчою документацією з 23.11.2011.

Відповідно до пункту 3.21. Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01.10.1997 № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.1998 за № 318/2758, приймання закінченого будівництвом об'єкта систем газопостачання оформляється актом за формою обов'язкового додатку 9 СНиП 3.05.02-88, на підставі якого виконується пуск газу і видача власнику (замовнику) дозволу на проведення пусконалагоджувальних робіт. Із закінченням пусконалагоджувальних робіт органи Держнаглядохоронпраці дають дозвіл на експлуатацію об'єкта і беруть його під контроль. Акт приймальної комісії є дозволом на введення об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до статей 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судами обох інстанцій встановлено, що від відповідача не надходили будь-які заяви про виявлення допущених підрядником у роботі відступів від умов договору або інших недоліків.

Суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача 54663,09 грн. заборгованості на підставі статті 837 Цивільного кодексу України і умов договору, оскільки зобов'язання з повної оплати вартості виконаних робіт відповідачем не виконано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 954,69 грн. 3% річних за періоди: з 18.01.2012 по 07.05.2012, з 08.05.2012 по 22.11.2012, а також 4680,90 грн. пені за періоди: з 18.01.2012 по 18.07.2012, з 07.05.2012 по 07.11.2012.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

За приписами частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України , виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Таким чином, неустойка за своєю правовою природою є забезпеченням виконання зобов'язань та штрафною санкцією.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України , правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, в тому числі і неустойка, вчинюється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З урахуванням зазначеного, штрафні санкції (неустойка, пеня, штраф) можуть стягуватися тільки у випадку встановлення їх розміру в договорі чи в законі.

Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вказані норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Цивільного та Господарського кодексів України мали бути відомі сторонам при укладенні договору № 21/07 від 21.07.2011, в розділі 9 якого "Відповідальність сторін" передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Перевіривши розрахунок позивача, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення пені у розмірі 4680,90 грн. за порушення зобов'язання на підставі статей 611 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судами обох інстанцій встановлено фактичні обставини справи підтверджують порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт. Перевіривши розрахунок, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача 3% річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України .

Місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про відмову у стягненні витрат з оплати послуг адвоката Щеглова Д.С. по договору № 01-г/12 від 18.09.2012 за статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в порушення пункту 3.4. Положення "Про ведення касових операцій у національний валюті в Україні" касовий ордер про одержання готівки не підписаний керівником та головним бухгалтером; в порушення пункту 3.5. вказаного Положення у касовому ордері не зазначено паспорт чи документ, що його замінює, не записано його найменування і номер, ким і коли він виданий; у видатковому касовому ордері про одержання готівки відсутній підпис адвоката із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

Таким чином, Апеляційний господарський суд дійшов до правильного висновку, що відповідачем не надано належних доказів отримання з каси підприємства готівки для оплати послуг адвоката незалежно від висновку, викладеного в постанові.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Свердловський машинобудівний завод" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 у справі № 4/5014/2433/2012 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від

24.04.2013 у справі № 4/5014/2433/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.