Постанова

від 23.11.2006 по справі 28/289-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/289-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2006  року                                                                                 Справа № 28/289-06  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)

суддів :Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання :  Шваб О.А.

За участю представників сторін:

від позивача:  Щусь О.Г.  довіреність №б/н  від 12.09.2006 року

від відповідача:  Гордієнко Ю.В. довіреність №587  від 25.09.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Дніпротрансбуд", м. Дніпропетровськ  на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  10.08.2006року   у справі №28/289-06

за позовом   :  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіум Партнер", м. Дніпропетровськ  

до    відповідача:  Відкритого  акціонерного товариства транспортного будівництва "Дніпротрансбуд", м. Дніпропетровськ

про  визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

   Рішенням господарського суду  Дніпропетровської області від 10.08.2006 року у справі № 28/289-06 ( суддя  Манько Г.В)  задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіум Партнер" до Відкритого  акціонерного товариства транспортного будівництва "Дніпротрансбуд" про  визнання права власності  на об”єкт нерухомого майна.

Визнано контракт  № 01-Н від 26.04.2005 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Опіум –Партнер” та Відкритим акціонерним товариством  транспортного будівництва „Дніпротрансбуд”, дійсним.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Оптіум –Партнер” право  власності на об”єкти нерухомого майна, на будівлю  гуртожитку ( літ.А-2), загальною площею 1032 кв.м. та споруди ( літ Г-1, Д-1,Ж.-1, та інш.) загальною площею 135 кв.м, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Толстого, 1.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва  „Дніпротрансбуд”, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіум Партнер” державне мито в сумі 1020 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Оскаржуючи рішення,  Відкрите  акціонерне товариство транспортного будівництва "Дніпротрансбуд"  в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись  на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що  право власності на об'єкт нерухомого майна за позивачем може бути визнане тільки після його державної реєстрації, відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 1 липня 2004 року № 1951, та Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 671. Право власності на нерухоме майно  може переходити тільки після державної реєстрації. Позивачем були порушені умови контракту, викладені в п. 2.1 , відповідно до якого позивач  повинен сплатити повну вартість  об'єкта  нерухомості  на розрахунковий рахунок відповідача не пізніше 10  банківських днів з моменту  надання продавцем документів, що підтверджують право власності.

   Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіум Партнер", м. Дніпропетровськ   відзив на апеляційну скаргу не надало.

Заслухавши представників  сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не     підлягає  задоволенню, з  наступних підстав:

За результатами біржових торгів, проведених 25.04.2005 року товарною біржею „Екатеринославська”,   між  Відкритим акціонерним товариством  транспортного будівництва „Дніпротрансбуд”, м. Дніпропетровськ –продавець та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіум Партнер", м. Дніпропетровськ    -  покупець був укладений  26.04.2005 року біржовий контракт № 01-Н, відповідно до якого  продавець продав, а покупець купив на біржових торгах ( протокол торгів № 1 від 25.04.2005 року) об'єкт нерухомості:  будівлю гуртожитку загальною площею 1032 кв.м. і споруди загальною площею 135 кв.м, що   розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Толстого,1.

Біржовий контракт зареєстрований на товарній біржі 26.04.2005 року.

Пунктом 1.2 договору продавець гарантував, що  об'єкт контракту належить йому на праві  власності, до цього нікому не проданий, не  дарований   та під забороною не знаходиться.

Пунктом 2.2 договору передбачений обов'язок   продавця на протязі  двох банківських днів з часу  перерахування покупцем останнього платежу передбаченого контрактом, передати покупцю всю правовстановлюючу документацію щодо предмету контракту.

Згідно з п. 2.3 договору сторони домовилися, що напротязі не  більш  трьох банківських днів з  моменту виконання сторонами зобов”язань, передбачених п.п. 2.1 та 2.2 контракту продавець та  покупець здійснюють підписання нотаріального договору  купівлі –продажу  об”єкту.

Таким чином сторони домовилися про нотаріальне посвідчення контракту.

На виконання  умов  контракту позивач за прибутковим касовим ордером № 2361 від  03.07.2006 року сплатив  продавцю вартість  об”єкту продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного   кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише  у  випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін.

В силу вимог  ч.4 ст. 656, ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі -  продажу нерухомого майна укладається у  письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

В порушення умов договору відповідач не  надав позивачу  правовстановлюючих  документів на  придбане майно, що позбавило позивача можливості звернутися до нотаріуса за  посвідченням  правочину, оскільки документи, необхідні для посвідчення правочину, передбачені Інструкцією про порядок вчинення  нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Мінюсту України від 03.03.2004 року  № 20/5, у позивача були відсутні.

Зазначена  бездіяльність продавця за договором  оцінюється Дніпропетровським апеляційним господарським судом як ухилення від нотаріального посвідчення право -чину.

    Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного  кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи, що  контрагенти досягли згоди щодо об”єкта договору ( його складу, розміру), ціни, порядку розрахунків, тобто при укладенні договору сторони домовилися  щодо усіх істотних умов  договору,  відбулося з боку покупця повне виконання договору,  продавець ухилився від нотаріального посвідчення договору, спірна  угода  не містить протизаконних умов , господарський суд Дніпропетровської області обґрунтовано визнав спірний контракт  дійсним.

Приймаючи рішення у справі   місцевий господарський суд підставно зазначив, що зміст контракту  №01-Н від 26.04.2005 року не суперечить актам цивільного законодавства, особи, які уклали контракт мали необхідний обсяг цивільної  дієздатності, волевиявлення осіб, які  підписали контракт було вільним, контракт спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на  майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту  такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору непосвідченого  нотаріально, дійсним.

Оскільки спірний  біржовий контракт  визнаний судом дійсним, у позивача в силу статті 334 Цивільного кодексу України виникло право власності на придбаний за  біржовим контрактом об”єкт нерухомості,  в зв”язку з чим позовні вимоги підлягали задоволенню.

Посилання скаржника на те, що право власності на нерухоме майно  може бути  визнане тільки після державної реєстрації договору безпідставне, оскільки ст. 334 Цивільного кодексу України не ставить виникнення права власності на майно у набувача в залежність від державної реєстрації  правочину .

Крім того, для  того, щоб  зареєструвати речове право на нерухоме майно необхідно, щоб таке право виникло у набувача.

З урахуванням викладеного рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими  обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України , Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

            Апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Дніпротрансбуд", м. Дніпропетровськ   залишити без   задоволення.

            Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 10.08.2006року   у справі   №28/289-06 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                         Л.О.Лотоцька

Судді                                                                                               Р.М.Бахмат

                                                                                                       О.С.Євстигнеєв