Постанова

від 29.03.2007 по справі 28/289-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/289-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 березня 2007 р.                                                                                   № 28/289-06  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Козир Т.П.,Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ВАТ транспортного будівництва “Дніпротрансбуд”

на постановувід 23.11.2006 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 28/289-06

за позовомТОВ “Оптіум Партнер”

доВАТ транспортного будівництва “Дніпротрансбуд”

провизнання права власності

за участю представників:

від позивача -  Саакян Е.В. (15.03.2007 р.)

від відповідача-  Бондаренко Г.В.,    Карнаух О.В. (15.03.2007 р.)

в судовому засіданні 15.03.2007 р. оголошувалась перерва

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006 р. (суддя Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 р. (судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.), позов задоволено: визнано контракт № 01-Н від 26.04.2005 р., укладений між ТОВ “Оптіум Партнер” та ВАТ транспортного будівництва “Дніпротрансбуд”, дійсним; визнано за ТОВ “Оптіум Партнер” право власності на об'єкти нерухомого майна, на будівлю гуртожитку (літ. А-2), загальною площею 1032 кв. м. та споруди (літ. Г-1, Д-1, Ж-1 та інш.), загальною площею 135 кв. м.,  що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Толстого, 1.

Не погоджуючись з постановою, ВАТ транспортного будівництва “Дніпротрансбуд” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 15.03.2007 р. оголошувалась перерва до 29.03.2007 р. Сторони належним чином повідомлені про час і місце наступного судового засідання (а. с. 77 на звороті).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, за результатами біржових торгів, проведених 25.04.2005 р. товарною біржею “Катеринославська”, між ВАТ транспортного будівництва “Дніпротрансбуд” (продавець) та ТОВ “Оптіум Партнер” (покупець) укладено контракт № 01-Н, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав на біржових торгах (протокол торгів № 1 від 25.04.2005 р.) об'єкт нерухомості: будівлю гуртожитку загальною площею 1032 кв. м. і споруди загальною площею 135 кв. м, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Толстого, 1. Контракт зареєстровано на товарній біржі 26.04.2005 р.

Відповідно умов укладеного договору продавець гарантував, що об'єкт нерухомості належить йому на праві власності, до цього нікому не проданий, не дарований та під забороною не знаходиться. Договором передбачений обов'язок продавця на протязі двох банківських днів з часу перерахування покупцем останнього платежу передбаченого контрактом, передати покупцю всю правовстановлюючу документацію щодо предмету контракту. Сторони домовилися про нотаріальне посвідчення контракту. Судами досліджено, що на виконання умов контракту позивач сплатив продавцю вартість об'єкту продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно положень ч. 4 ст. 656, ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частина 3 ст. 334 ЦК України передбачає, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Приймаючи рішення та постанову про задоволення позову суди виходили з наявності передбачених ч. 2 ст. 220 ЦК України підстав для визнання Договору дійсним, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, розпочалося його виконання, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. Також суди врахували, що зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства, останній спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним. У зв'язку із визнанням судом правочину дійсним, вимоги про визнання права власності на придбаний об'єкт нерухомості підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Висновки судів відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ транспортного будівництва “Дніпротрансбуд” залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 р. у справі № 28/289-06 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і:                                                                                          Т. Козир

                                                                                                        Н. Мележик