Рішення

від 31.01.2013 по справі 18/2058/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2013 р. Справа №18/2058/12

за позовом ОСОБА_1, с.Пасківка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", с.Залізничне

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Полтавської районної державної адміністрації, м. Полтава, вул.Шевченка,5

про визнання недійсними рішень загальних зборів та змін до установчої угоди

Головуючий суддя Мацко О.С., судді Ківшик О.В., Тимощенко О.М.

Згідно розпорядження голови господарського суду Полтавської області від 14.01.2013 р. для розгляду даної справи сформована колегія, розгляд справи розпочався заново.

Представники у засіданні 15.01.2013р.

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: Дугін М.В.

від третьої особи: Дем"янов В.А.

У судовому засіданні 15.01.2013 р. оголошено перерву до 31.01.2013 р. згідно ст.77 ГПК України, про що представники сторін третьої особи повідомлені під розписку (у матеріалах справи).

За клопотанням позивача з 31.01.2013р. здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представники у засіданні 31.01.2013р. - ті ж самі.

У судовому засіданні 31.01.2013р. оголошувалася перерва до 13 год.30 хв. для вирішення клопотань, заявлених сторонами.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення (05.02.2013р.).

Суть справи: розглядається позовна заява про визнання недійсними рішення зборів засновників ТОВ "Моторсервіс" за протоколом №1 від 15.07.1998р. та визнання недійсними змін та доповнень до установчої угоди від 16.09.1998р.; визнання недійсним рішення позачергових зборів засновників ТОВ "Моторсервіс" за протоколом №2 від 09.10.1998р. та визнання недійсними змін та доповнень до установчої угоди від 22.12.1998р.

Позивач на задоволенні позову наполягає. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що загальні збори учасників товариства 15.07.1998р. та 22.12.1998р. проведені з порушенням порядку їх скликання.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим по суті, а також просить застосувати строк позовної давності (відзив на позов - арк.42-48, том 1 справи).

Третя особа пояснює, що усі зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача вносилися правомірно; зазначає, що оскільки позивач на даний час не є учасником товариства, то він не має права звертатися до суду з даним позовом (письмові пояснення третьої особи - державного реєстратора Полтавської районної державної адміністрації - арк. справи 30-32, том1).

На виконання вимог суду державний реєстратор надав для огляду суду матеріали реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс". Матеріали реєстраційної справи оглянуті судом у судовому засіданні 15.01.2013р. Вирішуючи питання щодо належності даних доказів, суд враховує, що це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Вирішення питання про належність доказів потребує з'ясування двох моментів: чи входять факти, для встановлення яких вилучаються і досліджуються відповідні фактичні дані, до предмета доказування; чи спроможні фактичні дані з урахуванням їх інформативного значення, встановлювати відповідні обставини предмета доказування.

Суд не вбачає необхідності залучати до матеріалів справи усі документи, що містяться у реєстраційній справі ТОВ «Моторсервіс», оскільки вони не мають значення для справи як докази з огляду на їх неналежність.

Позивачем заявлялося письмове (арк. справи 39, том 2) та усне клопотання про ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи, яке судом залишене без задоволення як таке, що не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства. Зокрема, статтею 22 ГПК України передбачено право сторін знайомитися з матеріалами справи, яким останні неодноразово скористалися у встановленому порядку. Під час повторного огляду матеріалів реєстраційної справи у засіданні 31.01.2013р. судом встановлено відповідність копій документів, що надані сторонами та знаходяться у матеріалах справи, однак не засвідчені належним чином, матеріалам реєстраційної справи. Згідно п.2.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Позивачем через канцелярію суду до початку судового засідання подано наступні письмові клопотання:

- клопотання про витребування доказів від 31.01.2013р., згідно якого позивач просить повторно витребувати у державного реєстратора реєстраційну справу ТОВ «Моторсервіс» та надати можливість позивачу у судовому засіданні ознайомитися з даною реєстраційною справою; витребувати копії протоколу загальних зборів ТОВ "Моторсервіс" №2 від 09.01.1998р. та протоколу загальних зборів ТОВ "Моторсервіс" №1 від 15.07.1998р. разом зі змінами і доповненнями до установчої угоди, які на них приймалися; копію квитанції про сплату реєстраційного збору за проведення 08.06.2010р. державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Моторсервіс"; нотаріально посвідчені заяви про вихід зі складу учасників ТОВ "Моторсервіс" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (копії, завірені належним чином для долучення до матеріалів справи, оригінали - для огляду); журнал обліку реєстраційних дій за 2005р. та 2010р.; застосувати до Державного реєстратора Полтавської райдержадміністрації заходи адміністративного примусу за невиконання ухвали суду від 19.12.2012р. Представники відповідача та третьої особи проти задоволення клопотання заперечують.

При вирішенні цього клопотання судом враховано, що матеріали реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс" надавалися суду для огляду представником державного реєстратора; до матеріалів справи залучені судом не були за наведеним вище мотивуванням.

Клопотання про витребування інших документів (копій оскаржуваних протоколів, квитанції про сплату реєстраційного збору) судом уже розглядалося та задовольнялося, однак вказані документи у матеріалах реєстраційної справи відсутні, що унеможливлює їх надання. Позивачем, в порушення ст.38 ГПК України, не доведено, які саме обставини, що мають значення для справи та відносяться до предмету доказування, можуть підтвердити інші докази, які він просить витребувати, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання у цій частині з огляду на його невмотивованість. Також як невмотивоване та таке, що не узгоджується з чинним господарським процесуальним законодавством, відхиляється і клопотання про застосування до державного реєстратора заходів адміністративного примусу;

- клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_10 на змінах та доповненнях до установчої угоди ТОВ «Моторсервіс», та залучення до участі у справі свідка - гр.ОСОБА_10. Представники відповідача і третьої особи проти клопотання заперечують. У обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що у 1998 році ОСОБА_10 обіймав посаду першого заступника райдержадміністрації, а не заступника, тому даний підпис не може йому належати. Суд звертає увагу на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. У даному випадку, з огляду на предмет спору, суд не вбачає підстав для проведення судової експертизи для з'ясування запропонованого позивачем питання.

Суд також відмовляє у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості свідка гр.ОСОБА_10, оскільки покази свідка не відносяться до засобів доказування згідно чинного господарського процесуального законодавства;

- додаткові пояснення до позову від 31.01.2013р., згідно яких позивач просить не залучати до участі у справі в якості представника третьої особи - державного реєстратора - Дем'янова В.А., повноваження якого, на думку позивача, не підтверджені належним чином.

Згідно ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом оглянуто оригінал нотаріально посвідченої довіреності від 23.11.2011 р., виданої Дем'янову В.А. державним реєстратором Полтавської райдержадміністрації Єрмашовою Н.В. на право представляти інтереси останньої у суді. Дана довіреність не суперечить вимогам законодавства, встановленим до її видачі та оформлення (ст.28 ГПК України, ст.245, ст.247 ЦК України). Суд вважає твердження позивача про те, що державний реєстратор не може брати участь у судовому процесі через представника на підставі належним чином оформленої довіреності, необґрунтованими та відхиляє відповідне клопотання.

Від відповідача надійшло усне клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача учасників ТОВ «Моторсервіс» ОСОБА_8 та ОСОБА_12. Позивач проти задоволення клопотання не заперечував. Згідно ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін.

Вирішуючи питання про наявність юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

При вирішенні даного клопотання судом враховано позицію Вищого господарського суду України, викладену у п.5.6 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»: учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та господарське товариство. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається.

У даному випадку суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні, що не перешкоджає зазначеним особам ОСОБА_12 та ОСОБА_8 бути присутнім на відкритому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін і третьої особи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив :

Відповідно до рішення зборів засновників від 26 вересня 1997 року, нотаріально посвідченої Установчої угоди від 11 грудня 1997 року розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації № 698 від 19 грудня 1997 року (арк. справи 10, том 1) було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", що є правонаступником закритого акціонерного товариства "Моторсервіс".

19.12.1997 р. розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації було зареєстровано статут товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс", затверджений рішенням зборів засновників товариства від 26.09.1997р. (арк.справи 64-78, том 1).

Згідно підписного листа до установчої угоди, засновниками ТОВ "Моторсервіс" були 133 фізичні особи.

Частка позивача, який виступив одним із співзасновників товариства, у статутному фонді товариства складала 0,48 %.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням позачергових зборів учасників ТОВ "Моторсервіс" від 07.08.2012 р. позивача було виключено зі складу учасників ТОВ "Моторсервіс", затверджено Статут товариства в новій редакції; відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказане підтверджується і поясненнями сторін та третьої особи.

Як зазначає позивач, у 1998 р. відбулася зміна розподілу статутного фонду між учасниками (згідно змін і доповнень до установчої угоди, прийнятих на загальних зборах товариства 15.07.1998р. частка ОСОБА_12 збільшена з 20,00% до 20,83%; на загальних зборах 09.10.1998р. частка ОСОБА_12 збільшена з 20,83% до 24,53%, відповідні зміни внесені до установчої угоди).

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, у жовтні 2012 року позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати недійсними рішення зборів засновників ТОВ "Моторсервіс" за протоколом №1 від 15.07.1998р. та визнати недійсними зміни та доповнення до установчої угоди від 16.09.1998р.; визнати недійсними рішення позачергових зборів засновників ТОВ "Моторсервіс" за протоколом №2 від 09.10.1998р. та визнати недійсними зміни та доповнення до установчої угоди від 22.12.1998р. (в редакції прохальної частини позовної заяви, арк. справи 4, том 1).

У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що збори засновників ТОВ "Моторсервіс" 15.07.1998 року та 09.10.1998 року не скликалися і взагалі не проводилися, а рішення про внесення змін до установчої угоди товариства не приймалися та не реєструвалися в Полтавській райдержадміністрації у 1998 році; ні позивач, ні жоден з учасників товариства в порушення ст.61 Закону України "Про господарські товариства" не повідомлялися про скликання вищевказаних зборів засновників ТОВ "Моторсервіс" і не брали участі у їх проведенні. Позивач також вказує, що про вказані збори засновників ТОВ "Моторсервіс" та про зміни до установчої угоди товариства він дізнався з листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 24.09.2010 року № 12149 (який позивачем отримано 19.12.2011 року) (арк. справи 10-12, том 2 справи).

З посиланням на даний лист позивач зазначає, що 08.06.2010 року державним реєстратором Полтавської районної державної адміністрації неправомірно, всупереч Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" було змінено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомості про склад засновників ТОВ "Моторсервіс" та їх часток в статутному капіталі ТОВ за зверненням ОСОБА_12

Позивач вважає, що змінами та доповненнями до установчої угоди, які прийняті на оспорюваних загальних зборах товариства, ОСОБА_12 було незаконно та безпідставно передано 4,53 % статутного капіталу ТОВ "Моторсервіс", що, за твердженням позивача, належить саме йому.

Враховуючи викладені обставини, позивач вважає, що рішення загальних зборів ТОВ "Моторсервіс" від 15.07.1998 року та від 09.10.1998 року суд має визнати недійсними.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.50 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на момент проведення оспорюваних загальних зборів товариства) товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Відповідно до ст.4 вказаного закону, акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, та інші відомості, передбачені цим законом.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (ч.1 ст.58 вказаного закону). Компетенція зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та порядок прийняття ними рішень регламентуються відповідно статтями 59,60 Закону.

Згідно ст.61 Закону, збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру. Статутом ТОВ "Моторсервіс" (у редакції на час проведення спірних загальних зборів) визначено, що вищим керівним органом товариства є загальні збори засновників товариства, які вважаються правомочними, якщо в них брали участь члени товариства, що мають більше 60% голосів; визначено питання, вирішення яких відноситься до виключної компетенції загальних зборів; передбачено, що про скликання загальних зборів засновників товариства сповіщають персонально не пізніше, ніж за 30 днів до дня скликання.

Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України у п.18 Постанови №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при розгляді справи суди повинні враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав недопущення до участі в них окремих учасників судам необхідно з'ясовувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Встановивши, що частка позивача у статутному фонді товариства на момент проведення спірних зборів становила 0,48 %, суд вважає, що навіть можлива присутність позивача по справі на загальних зборах не могла істотно вплинути на прийняття рішень загальними зборами товариства. При цьому судом враховано, що вплив учасника на прийняття рішень не вичерпується лише голосуванням. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова від 30.10.2012р. по справі №5028/13/13/2012).

Обґрунтування позовних вимог порушенням прав інших учасників товариства, які ніби-то також не повідомлялися про скликання даних зборів, не є правомірним, оскільки учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших учасників товариства. При цьому судом враховано п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємства суд оцінює критично, так як предметом даного позову не є оскарження дій державного реєстратора. Крім того, судом з'ясовано, що позивач неодноразово звертався до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом про визнання внесених змін до установчих документів незаконними та зобов'язання вчинити дії, однак вказані позовні вимоги задоволені не були.

Внесення змін та доповнень не до статуту, а до установчої угоди товариства також не є підставою для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів, як на тому наполягає позивач.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_8 до проведення оскаржуваних загальних зборів передав свою частку у статутному фонді товариства ТОВ «Моторсервіс» в якості погашення кредиту, а у подальшому (після проведення зборів) окремі учасники товариства відступили свої частки у статутному фонді товариства саме позивачу, також не є підставою для задоволення даного позову, оскільки вказані договори купівлі-продажу часток у статутному фонді між позивачем та ТОВ "Моторсервіс" (арк. справи 25-26, том 1), ОСОБА_13, ОСОБА_5 (арк.справи 156-157, том 1) датовані пізніше, ніж оспорювані рішення, і правомірність їх укладення не є предметом даного судового розгляду; частка ОСОБА_8 передана товариству в погашення кредиту не повністю, а частково, так само як і частка ОСОБА_13 частково передана ОСОБА_12

До того ж, суд зауважує, що позивач у даному позові просить визнати недійсними рішення загальних зборів засновників з підстав порушення процедури їх скликання та проведення; саме у цих межах і розглядаються позовні вимоги. Суд не виходить за межі позовних вимог.

Окремо суд звертає увагу на те, що протоколи загальних зборів учасників товариства, які оскаржуються, так і не були надані суду, що не дає можливості здійснити їх оцінку. Суд неодноразово витребовував ухвалами дані протоколи загальних зборів у сторін та у державного реєстратора. Згідно усних та письмових пояснень сторін, що наявні у матеріалах справи, позивач даних протоколів ніколи не отримував; у відповідача на даний час вони не збереглися (так само, як і інші докази, що свідчили б про проведення спірних загальних зборів); у матеріалах реєстраційної справи дані протоколи також відсутні. Крім того, відповідач стверджує, що ОСОБА_1 (позивач) не передавав новому керівництву товариства жодних документів та печатки товариства, у підтвердження чого надано Акт від 24.06.2010р. (арк. справи 25, том 2), тобто, відповідач наполягає, що дані документи можуть знаходитися саме у позивача.

У матеріалах справи наявні письмові пояснення гр. ОСОБА_14 від 21.08.2010р. (копія, завірена відповідачем, арк. справи 29, том 2), згідно яких дана особа - колишній бухгалтер ТОВ "Моторсервіс" - передала ОСОБА_1 (колишньому директору товариства) певні документи, що стосуються діяльності товариства, у т.ч. і журнали реєстрації засновників на збори. У той же час позивач надав для долучення до матеріалів справи письмові пояснення від 21.12.2012р. гр. ОСОБА_14, завірені нотаріально, згідно яких жодних документів гр. ОСОБА_1 передано не було (арк. справи 25, том 3 справи).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі і мають бути викладені письмово. Громадянка ОСОБА_14 не є особою, яка бере участь у цьому судовому процесі. Пояснення надавалися нею не на вимогу суду, а тому не є допустимими доказами по справі у розумінні статей 32,34 ГПК України і не можуть бути прийняті судом до уваги.

Судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваних рішень загальними зборами товариства та внесення змін до установчої угоди діяло Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №740. Відповідно до п.23 даного Положення, зміни (доповнення) в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності підлягають державній реєстрації у 5-денний термін з дня надходження відповідної інформації до органу державної реєстрації за наявності документа, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію змін (доповнень) до установчих документів.

Внесення змін (доповнень) оформляється у вигляді окремих додатків або шляхом викладення установчих документів у новій редакції з додержанням вимог, визначених цим Положенням. На титульному аркуші оригіналу статуту чи установчого договору робиться відмітка про внесення змін (доповнень), а на титульних аркушах додатків до установчих документів про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів. У разі подання установчих документів у новій редакції на титульному аркуші робиться відповідна відмітка.

При огляді матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс" судом встановлено наявність документів, що підтверджують внесення плати за державну реєстрацію змін (доповнень) до установчих документів (відповідні платіжні доручення №632 від 14.09.1998р., №633 від 14.09.1997р., №815 від 14.12.1998р., №814 від 14.12.1998р., у всіх платіжних дорученнях вказано призначення платежу:" за внесення змін до установчих документів» ); протоколи загальних зборів у матеріалах реєстраційної справи, як уже було зазначено, відсутні, проте вказаним Положенням їх обов'язкове долучення і зберігання до матеріалів реєстраційної справи не передбачено.

31.01.2013р. до суду надійшло клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів - лист архівного відділу Полтавської районної державної адміністрації від 31.01.2013р. №01-08/14, у якому повідомляється, що оригінали розпорядження голови Полтавської державної адміністрації з додатками до них були вилучені на підставі постанови про проведення виїмки слідчим ОВС СВ УБОЗ ГУМВС України у Полтавській області від 12.08.2010р. Проте з вказаного листа неможливо встановити, про які саме документи іде мова (відсутні будь-які реквізити).

Державний реєстратор клопотанням №09-09/544 від 03.12.2012р. надав отримані ним на запит документи з архівного відділу Полтавської районної державної адміністрації: копії розпоряджень голови райдержадміністрації про реєстрацію змін і доповнень до установчої угоди ТОВ «Моторсервіс» №593 від 16.09.1998р., про реєстрацію змін і доповнень до установчої угоди ТОВ «Моторсервіс» №797 від 22.12.1998р. (арк..справи 16,19-20, том 2 справи).

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2010р. не відбувалася державна реєстрація змін до установчої угоди, як на тому наполягає позивач. Згідно пояснень державного реєстратора, 08.06.2010р. державним реєстратором Єрмашовою Н.В. технічними засобами ведення Єдиного державного реєстру відкореговано відомості про склад засновників ТОВ «Моторсервіс» шляхом внесення в актуальний стан відомостей про засновників ТОВ «Моторсервіс» передбачених законодавством відомостей про 130 фізичних осіб. Вказані дії вчинені державним реєстратором на виконання припису прокуратури Полтавського району від 19.04.2010р. "Про усунення порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Винесення даного припису зумовлено наступним: 28.01.2010р. рішенням господарського суду Полтавської області у справі №16/213 за позовом ОСОБА_12 до ТОВ "Моторсервіс" про визнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації змін до установчих документів позовні вимоги задоволені частково, зокрема, визнано недійсним рішення зборів засновників ТОВ "Моторсервіс" від 09.11.2007р., в частині позовних вимог про скасування у Єдиному державному реєстрі змін в складі засновників ТОВ "Моторсервіс", проведених у відповідності до протоколу зборів від 09.11.2007р., та будь-яких інших змін, внесених після 09.11.2007р. - відмовлено. Рішення набрало законної сили 09.02.2010р.. У подальшому представник ТОВ "Моторсервіс" звертався до державного реєстратора з вимогою внести відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; державний реєстратор, відмовивши у вчиненні реєстраційних дій, звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення від 28.01.2010р. у справі №16/213 в частині виконання рішення щодо реалізації скасування реєстраційної дії за судовим рішенням. Ухвалою від 26.04.2010р. господарський суд роз'яснив, що виконання даного рішення державним реєстратором повинно проводитися у відповідності до вимог ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Крім того, вищевказаним приписом прокуратури у державного реєстратора вимагалося негайно вжити заходів по внесенню до Єдиного державного реєстру запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Моторсервіс", які були вчинені на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства від 09.11.2007р.

Тобто, реєстраційні дії 08.06.2010р. вчинялися державним реєстратором не в порядку ст..29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а в порядку ст.31 вказаного Закону.

Вищевикладене досліджувалося судом при розгляді адміністративної справи №2а-1670/1895/11 (копія постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2012р. по даній справі - арк.115-123, том 2 справи).

За змістом положень ст.ст.1, 2 ГПК України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Верховний Суд України у Постанові Пленуму №13 від 24.10.2008р. роз'яснив, що для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, суд не має підстав для задоволення позову.

Легітимні інтереси товариства з обмеженою відповідальністю формуються його органами і захищаються в суді не окремим учасником (засновником), індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших учасників, так і законним інтересам всього товариства, а спеціально уповноваженими на це виконавчими органами останнього. Засновник (учасник) може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання або не визнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є чи іншими акціонерами товариства. Подібні висновки знайшли відображення також у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №18-рп/2004 у справі №1-2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) при розгляді аналогічної ситуації з акціонерним товариством.

Проте, звертаючись до суду з даним позовом, позивач не надав належних доказів того, що його права як учасника товариства були порушені прийнятими загальними зборами товариства рішеннями, які оскаржуються. Крім того, враховуючи, що на даний час позивач не є учасником товариства, ним не обґрунтовано та не доведено, яким чином рішення у даній справі призведе до поновлення його порушених прав.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності відповідно до п.3 ст.276 Цивільного Кодексу України щодо спірних правовідносин задоволенню не підлягає, оскільки корпоративні права є особистим немайновим правом ( ст. 100 ЦК України). Згідно ст. 268 ЦК України до вимог, на які не поширюється позовна давність, віднесено вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, постановами Вищого господарського суду України від 20.01.2011 року у справі № 38/29-10, від 02.02.2011 року у справі № 11/111-10, від 07.12.2010 року у справі № 9/110(2010), від 21.06.2011 року у справі №К7/213-10, від 17.02.2011 року у справі № 19/99(24/72) та ін. Крім того, суд, встановивши необґрунтованість позовних вимог по суті спору та відсутність правових підстав для їх задоволення, не повинен відмовляти в задоволенні вимог з огляду на пропуск строку позовної давності.

Твердження державного реєстратора щодо неправомірності пред'явлення даного позову ОСОБА_1 з огляду на те, що останній рішенням позачергових зборів учасників товариства від 09.08.2012р. виключений зі складу учасників ТОВ "Моторсервіс", суд оцінює критично. При цьому судом враховано положення п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008р., згідно якого право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариством мають ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, яке оскаржується.

Таким чином, позивач не надав належних доказів обґрунтованості та правомірності позовних вимог, не довів факту порушення його прав спірними рішеннями, не обґрунтував, яким саме чином спосіб захисту, обраний позивачем, відновить його порушене право, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколами №1 від 15.07.1998р. та №2 від 09.10.1998р.. Оскільки вказаними рішеннями загальних зборів вносилися зміни та доповнення до установчої угоди ТОВ "Моторсервіс", то позовні вимоги про визнання недійсними змін та доповнень до установчої угоди від 16.09.1998р. та від 22.12.1998р. є похідними, тому задоволенню також не підлягають.

Заперечення відповідача проти позову з наведених вище мотивів суд оцінює як правомірні.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 05.02.2013р.

Головуючий суддя О.С.Мацко

Суддя О.В.Ківшик

Суддя О.М.Тимощенко