Постанова

від 04.02.2013 по справі 5023/4992/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5023/4992/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Купрійова Р.А., дов.№950 від 30.11.2012 (копія у справі)

відповідач - Александрової Т.В., дов.б/н від 22.01.2013 р. (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (вх. №35Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11.12. 2012 року по справі № 5023/4992/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія», м. Харків

про стягнення 22187,10 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» суми заборгованості у розмірі 22187,10 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №ХА-148/12 про надання телекомунікаційних послуг, укладеного між сторонами 28 травня 2012 року. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2012 року у справі №5023/4992/12 (суддя Калантай М.В.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ «Австрія» на користь ТОВ «Голден Телеком» 22 187,10 грн. суми боргу та 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач - ТОВ «Австрія», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 11.12.2012 р. з підстав порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. Також, заявник апеляційної скарги просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Позивач, ТОВ «Голден Телеком», падав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2012 р. без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач перед початком судового засідання надав пояснення по справі, в яких зазначив, що в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на будь-які докази, які б підтверджували встановлення судом факту надання позивачем телекомунікаційних послуг відповідачу за спірним договором.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 28.05.2012 року між ТОВ «Голден Телеком» (оператор - позивач по справі) та ТОВ «Австрія» (абонент - відповідач по справі) був укладений договір №ХА-148/412 про надання телекомунікаційних послуг, за умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, згідно з переліком та в обсягах замовлених останнім, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов даного договору.

Перелік і обсяг замовлених телекомунікаційних послуг, а також організаційні та технічні умови їх надання зазначаються у замовленнях, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2).

Згідно з пунктом 1.5 договору, послуги починають надаватися з моменту підписання замовлення, якщо інше не вказано у замовленні. У разі, якщо замовлення передбачає виконання робіт щодо підключення кінцевого обладнання до телекомунікаційної мережі оператора (інсталяційних послуг) послуги починають надаватися з моменту прийняття абонентом виконаних інсталяційних робіт.

Відповідно до п.4.5 даного договору, відповідач повинен був своєчасно здійснювати оплату за надані послуги, а саме, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць повинні були проводитись протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач, ТОВ «Голден Телеком», обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що ним були надані відповідні послуги за спірним договором на суму 22187,10 грн. за період з травня по вересень 2012 року, що підтверджується відповідними рахунками, а саме: №4605078-О/490471 від 31.05.2012 р. на суму 4587,10 грн.; №4686189-О/490471 від 30.06.2012 р. на суму 4400,00 грн.; №4767496-О/490471 від 31.07.2012 р. на суму 4400,00 грн.; №4849053-О/490471 від 31.08.2012 р. на суму 4400,00 грн.; №4922197-О/490471 від 30.09.2012 р. на суму 4400,00 грн. (а.с. 18-27).

Відповідач, ТОВ «Австрія», звернувся до підприємства позивача із заявою, в якій просив розірвати договір №ХА-148/12 від 28.05.2012 року, в зв'язку з тим, що ТОВ «Австрія» не користувалася телекомунікаційними послугами. Зазначений лист був отриманий підприємством позивача 02.10.2012 р., згідно штампу на копії зазначеного документа (а.с. 28).

В свою чергу, 10.10.2012 р. ТОВ «Голден Телеком» своїм листом №5239 відповів підприємству відповідача, що згідно договору №ХА-148/12 від 28.05.2012 р. сервіси були надані 29.05.2012 р., про що свідчать наряди на виконання робіт по підключенню обладнання, підписані з боку ТОВ «Австрія» його представником. В зв'язку з тим, що умови договору ТОВ «Австрія» не виконуються, за абонентом обліковується заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 22187,10 грн. (а.с. 30)

Так, господарський суд першої інстанції в своєму рішенні визначив наявність вищезазначених рахунків достатніми доказами на підтвердження існування заборгованості за договором №ХА-148/12 від 28.05.2012 року в розмірі 22 187,10 грн. та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком господарського суду з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, згідно з пунктом 1.5 спірного договору, послуги починають надаватися з моменту підписання замовлення, якщо інше не вказано у замовленні. У разі, якщо замовлення передбачає виконання робіт щодо підключення кінцевого обладнання до телекомунікаційної мережі оператора (інсталяційних послуг) послуги починають надаватися з моменту прийняття абонентом виконаних інсталяційних робіт .

Між позивачем та відповідачем були підписанні замовлення №1 та замовлення №2, якими передбачалося перед початком надання телекомунікаційних послуг виконання позивачем інсталяційних робіт. Зокрема, вартість таких інсталяційних робіт становить 3000,00 грн. за замовленням №1 (виділений доступ до мережі інтернет), та 1200,00 грн. - за замовленням №2 (фіксований телефонний зв'язок).

Підпунктом В.10 «Додаткові умови» замовлення №1 до спірного договору визначено, що для отримання послуг, зазначених у пункті С даного замовлення, а саме - доступ до мережі Інтернет на швидкості 30000Кбіт/с, абоненту надається у користування обладнання, вказане в акті приймання-передачі.

Крім того, зазначеними замовленнями, зокрема пунктом С, передбачається, що оператор - позивач по справі приступає до виконання інсталяційних робіт за умови 100% передоплати.

Позивачем ТОВ «Голден Телеком» було виставлено рахунки №186167-О/490471 від 29.05.2012 р. та №186079-О/490471 від 30.05.2012 р. для оплати інсталяційних послуг (при цьому доказів вручення або направлення цих рахунків відповідачу позивачем не надано), але відповідач ТОВ «Австрія» суму за виставленими рахунками не сплатив.

Таким чином, згідно умов спірного договору та замовлень №1 та №2 до нього, зважаючи на той факт, що відповідач не вніс 100% попередню оплату та не оплатив виставлені позивачем рахунки для оплати інсталяційних послуг, телекомунікаційні послуги не починали надаватися відповідачу.

Під час судового засідання представник відповідача також зазначила, що в зв'язку з невнесенням відповідачем 100% передоплати жодних інсталяційних робіт позивачем не проводилося.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем копії рахунків (на якому зазначено, що рахунок є актом виконаних робіт) та досліджені судом, на які посилається позивач, як на доказ існування заборгованості відповідача перед позивачем, не можуть підтверджувати факт виконання умов договору з огляду на таке.

В зазначених рахунках за послуги зв'язку не зазначено, які саме послуги були надані відповідачу, тобто не зрозуміло зміст господарської операції, а відтак, в розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», рахунки позивача не можуть вважатися первинними документами та не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції, оскільки підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно визначення зазначеного Закону первинні документи - це документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, вони повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Проте, надані позивачем та досліджені судом копії рахунків за послуги зв'язку не можуть підтверджувати факт надання послуг, оскільки не відповідають вищезазначеним вимогам, а саме: не містять ані підписів представників сторін (позивача та відповідача), ані печаток обох підприємств.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували позовні вимоги позивача.

Стосовно нарядів на виконання робіт по підключенню обладнання, які на думку позивача свідчать про надання сервісу згідно договору №ХА-148/12 від 28.05.2012 р. з 29.05.2012 р., то вони також не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості належного доказу, оскільки підпис в графі «клієнт» належить не відомій особі. Довіреності на уповноваження даної особи підписувати відповідні документи від підприємства відповідача в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Але, як свідчать матеріали справи, всупереч вимогам укладеного між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг та діючого законодавства, інсталяційні роботи, визначенні замовленнями №№1, 2 до спірного договору, позивачем не проводилися. Жодного на підтвердження цього факту в матеріалах справи не має. А копії рахунків та нарядів, які позивач надав суду першої інстанції і на які він посилається, як на факт, що підтверджує надання сервісу за договором №ХА-148/12 від 28.05.2012 р. - не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача ТОВ «Австрія» підлягає задоволенню в зв'язку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2012 року по справі № 5023/4992/12.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 грудня 2012 року по справі №5023/4992/12 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» (вул. Хрещатик, 19а, м. Київ, 01001 (код 19028202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Австрія» (вул. Єнакіївська, 14, м. Харків, 61099 (код 37461972) 804,75 судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 04 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.