Постанова

від 06.12.2006 по справі 12/395-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/395-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06 грудня 2006 р.                                                                                Справа № 12/395-06

за позовом Козятинського міжрайпрокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Вінницька обл., м. Козятин, вул. П. Орлика, 19)

до   Сільськогосподарського виробничого кооперативу приватних пайовиків «Кашперівський»(22100 Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Кашперівка, ідент. код 01195336)

про  стягнення 171931,3 грн. податку з доходів фізичних осіб

Суддя                                        М. Кожухар

Секретар судового засідання  Т. Геєчко

Представники:

Прокурора    -  Фінц Д.Г.

позивача       -  Коломієць В.Б. –за дорученням

відповідача   -  Ситник О.І. –за дорученням

                                                    ВСТАНОВИВ:

      Заявлено позов про стягнення з відповідача 171931,3 грн. утриманого але не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006 р.   

      В судовому засіданні представники прокурора і позивача позов підтримали.

      Представник відповідача позов визнав частково в сумі 55738,41 грн. заборгованості, що утворилась з 31.12.2005 р. по 01.12.2006 р. та подав клопотання про відмову в позові в частині визначення заборгованості за межами річного строку, посилаючись на ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

       З пояснень представників прокурора і сторін вбачається, що на 01.07.2006 р. відповідач утримав податок з доходів фізичних осіб по СВК «Кашперівський»в загальній сумі 422001,49 грн., а перерахував до бюджету 266316,42 грн. Заборгованість складає 155685,07 грн.

      Наведене стверджується:

-          усними та письмовими поясненнями представників прокурора і сторін;

-          доданими до позовної заяви розрахунками відповідача повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб по СВК «Кашперівський»;

-          копіями платіжних доручень про перерахування коштів;

-          поданим представником відповідача в судовому засіданні 06.12.2006 р. розрахунком повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб по СВК «Кашперівський».

      Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши обставини справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

       Відповідач підтверджує суму заборгованості, однак вважає, що вона може бути стягнута лише в межах одного року відповідно до передбаченого ст. 99 КАС України строку звернення до суду з адміністративним позовом.

       Ці доводи відповідача суд вважає помилковими та відхиляє клопотання про відмову в задоволенні позову з цих підстав, оскільки відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний  позов  може  бути  подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

       Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

       Однак для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та  іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду (ч. 3 ст. 99 КАС України).

       Відповідно до п. 1.15 ст. 1, ст. 16 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб»відповідач є податковим агентом стосовно податку, що є предметом спору, тобто особою, яка зобов'язана утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку.

        Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181) встановлено, що у разі, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

        Виходячи зі змісту наведеної норми та пп.3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону № 2181, ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України, на стягнення коштів бюджетного фонду, що є предметом спору, розповсюджуються положення пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону № 2181, яким передбачено право стягнення обов'язкових платежів протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання; якщо ж платіж  стягується  за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

        За таких обставин, суд дійшов висновку, що передбачений ст. 99 КАС України річний строк звернення до суду до даних правовідносин не застосовується.

        Відповідно до п. 1.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” особи,  які  відповідно  до  цього  Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

        Відповідно до п. 16.3.2. ст. 16 Закону України „Про податкок з доходів фізичних осіб” юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

        Пунктом 16.3.4 ст. 16 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” визначено, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

        В силу п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

        Обставини щодо нарахування відповідачем на 01.07.2006 р. податку з доходів фізичних осіб  в сумі 422001,49 грн. та перерахування його на день розгляду справи в сумі 266316,42 грн. підтверджуються сторонами, що, у зв'язку з цим, відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування первинними документами.

        З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають в сумі 155685,07 грн. В решті позову слід відмовити.

      Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71,72 ч. 3, 86, 94 ч. 4, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

        Позов задовольнити частково.

        Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу приватних пайовиків «Кашперівський»(22100 Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Кашперівка, ідент. код 01195336) 155685,07 грн. податку з доходів фізичних осіб.

        В задоволенні позову в частині стягнення 16246,23 грн. податку з доходів фізичних осіб відмовити.

        Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

     У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                             М. Кожухар

Повний текст постанови складено 06.12.2006 р.