Постанова

від 04.02.2013 по справі 16/5005/6377/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2013 р. Справа № 16/5005/6377/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання Єрьоміній К.В.

Представники сторін:

від позивача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

від відповідача: Цуркан О.В. - директор, Бровко О.М., представник, дов. від 30.01.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 року у справі №16/5005/6377/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дамко Україна ЛТД",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Вишевичі Агротехніка", м. Дніпропетровськ

про стягнення 76 529 грн 33 коп

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дамко Україна ЛТД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" - 71 421 грн 14 коп заборгованості за договором транспортно-експедиційного обслуговування №154/11 від 16.03.2011р., а також 5 108 грн 19 коп пені та понесених витрат по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012р. у справі №16/5005/6377/2012 (суддя Загинайко Т.В.) позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дамко Україна ЛТД" - 71 421 грн 14 коп заборгованості, 5108 грн 19 коп - пені, 1 609 грн 50 коп витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, порушення ним норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012 року у справі №16/5005/6377/2012 скасувати. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що договір транспортно-експедиційного обслуговування №154/11 від 16.03.2011р. з позивачем не укладав, чіткого відтиску печатки та підпису директора Цуркана О.В. з даного договору не вбачається. Вважає, що відносини виникли лише на підставі підписаних актів надання послуг перевезення, які не є зобов'язанням. Вказує на сплив позовної давності до відносин щодо надання спірних послуг та безпідставність нарахування пені з огляду на відсутність договору. Також відповідач не погоджується із включенням до суми виконаних послуг по актам сум за «простій автомашин» - 3000 грн з 30.03-01.04.2011р та 1000 грн з 06.04.-09.04.2011р. Крім того зауважив, що суд необ`єктивно провів розгляд справи, не взявши до уваги клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника Відповідача.

16.01.2013р. від апелянта надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису директора Товариства Цуркан О.В. та відтиску печатки на спірному договорі.

Ухвалою суду від 15.11.2012р. апеляційна скарга прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Прокопенко А.Є.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду Поплавською Н.О. від 20.12.2012р. у зв`язку із знаходженням судді Орєшкіної Е.В. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справа передана судді -доповідачу Широбоковій Л.П.

Ухвалою суду від 14.01.2013р. на підставі розпорядження заступника голови суду Паруснікова Ю.Б. від 14.01.2013р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

Позивач надав свої заперечення на апеляційну скаргу, в яких, стверджує про те, що спірний договір №154/11 від 16.03.2011р. було укладено сторонами, та він виконувався тривалий час, що вбачається також із тексту актів надання послуг №KS10139101 від 07.04.2011р. та KS10147801 від 09.04.2011р., які містять посилання на цей договір. Крім того зазначив, що підтвердженням виконання договору, а також первинним доказом його укладення в розумінні ст. 9 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" є транспортні накладні CMR VYH002 та CMR VYH005, в яких Відповідач підтвердив отримання вантажу. Таким чином вважає рішення суду обґрунтованим та правомірним, а доводи скаржника безпідставними. У поясненнях, поданих до суду 22.01.2013р., зазначив, що до спірних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності у три роки, борг був визнаний Відповідачем у гарантійному листі, який перериває строк позовної давності, новий перебіг починається з 02.09.2011р. Крім того, вказав, що акти наданих послуг від 07.04.2011р. та від 09.04.2011р. є первинними документами та достатнім підтвердженням згоди Відповідача з об`ємом та вартістю отриманих послуг.

В судове засідання представник Позивача не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представники Відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили рішення суду скасувати, в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вишевичі-Агротехніка" - замовник (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дамко Україна ЛТД" - виконавець (надалі - Позивач) було укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування №154/11 (надалі -Договір) строком дії з часу його підписання на необмежений термін. Доказів розірвання договору суду не надано.

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався від свого імені та за рахунок Відповідача укласти один або декілька договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів Відповідача відповідно до його письмових вказівок, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплатити виконавцю винагороду за виконання згаданого доручення.

Умовами договору (п. 2.1) сторони визначили, що для здійснення кожного перевезення замовник в термін не пізніше 48 годин до бажаної дати початку перевезення оформлює та передає виконавцю факсимільним зв'язком транспортне замовлення, в якому повинна бути зазначена обумовлена в цьому пункті договору інформація. Належним документом підтвердження виконаних обов'язків Позивача є завірена печаткою перевізника копія товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу та митних органів на шляху прямування вантажу (п.2.5. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем були укладені договори із перевізниками: з ТОВ „Велика Ведмедиця» договір на транспортне обслуговування №396 від 07.10.2010р. та з ТОВ „Інтертрансгруп" договір на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом №037/11/60 від 05.01.2011р.

Відповідач підтвердив отримання вантажу 01.04.2011р. та 08.04.2011р. від зазначених перевізників, що підтверджується CMR VYH002 та CMR VYH005. Про надання послуг сторонами складені, підписані та скріплені печатками акти надання послуг №KS10139101 від 01.04.2011р. на суму 37 327,91 грн та №KS10147801 від 09.04.2011р. на суму 34 093,23 грн, загальна сума - 71 421,14 грн. Відповідач підтверджує отримання цих послуг.

Як зазначено у пункті 4.3 Договору підставою для розрахунків за Договором є рахунок виконавця, акт виконаних робіт, податкова накладна, що відправляються замовнику факсимільним зв'язком. Термін проведення розрахунків за договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 5 календарних днів з моменту отримання рахунку, при цьому, замовник повинен сплатити виконавцю всі суми, що належать йому за договором без відрахувань на рахунок будь-якої претензії чи контрпретензії або заліку (пункт 4.4. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу на підставі Договору від 16.03.2011р. №154/11 були виставлені рахунки на оплату від 07.04.2011р. №KS10139101 на суму 37327,91 грн та від 09.04.2011р. №KS10147801 на суму 34 093,23 грн. Про отримання зазначених рахунків свідчать підписані відповідачем, як замовником, акти надання послуг №KS10139101 та № KS10147801, в яких є посилання на рахунки та на спірний договір. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що строк оплати настав відповідно 12.04.2011р. та 14.04.2011р.

Згідно із частинами 1, 2 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, строк оплати настав, тому колегія суддів вважає правомірним стягнення з Відповідача вартості наданих послуг - 71 421,14 грн.

Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати спірний договір не укладеним, оскільки факсимільна копія договору містить підпис та відтиск печатки відповідача, можливість такого укладення договору передбачена п. 9.3, в документах, які оформлені за підписами обох сторін (рахунках на оплату, актах виконаних робіт, документах про оплату) міститься посилання на цей договір. За наявних у матеріалах справи доказів про укладення сторонами спірного договору апеляційний суд не вбачає необхідності у призначенні судової почеркознавчої експертизи та клопотання відповідача відхиляється.

Як встановлено судами, між сторонами склалися правовідносини транспортного експедирування, до яких застосовується загальна позовна давність три роки, встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України. Твердження відповідача про те, що між сторонами наявні відносини з перевезення вантажів не відповідають умовам договору та ст. 929 Цивільного кодексу України, а відтак до них не може застосовуватися скорочена позовна давність.

Умовами договору (п. 5.7.) передбачена сплата штрафу за наднормативний простій автомобіля, суми вказаного штрафу сторонами узгоджено та включено до актів надання послуг, які підписані відповідачем, тому заперечення відповідача про неправомірне нарахування штрафу безпідставні.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), що сторонами визначено у п. 5.8 Договору, згідно якого за порушення термінів розрахунків понад зазначеного в пункті 4.4. даного договору чи додатково узгоджених сторонами строків у транспортному замовленні на конкретне перевезення, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен. день прострочення платежу. Пеня за заявлений Позивачем період з 13.04. по 13.10.2011р. складає 67 421,14 грн (сума по актах без урахування сум за простій автомашини) х 15.5 % х 182 = 5 210,83 грн. Таким чином, судом першої інстанції вірно стягнута з Відповідача пеня в межах заявленої Позивачем суми 5 108,19 грн.

Оскільки Відповідачем не заявлялось про застосування позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені за період з 13.04. по 25.07.2011р., то у суду були відсутні підстави для відмови у позові про стягнення пені в цій частині.

Крім того, колегія суддів не вбачає і порушень судом норм процесуального права. В оскарженому рішенні суд зазначив, що «суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи, оскільки, по-перше, відповідачем не надано доказів в підтвердження зазначеної у клопотанні обставини щодо хвороби представника, по-друге, суд не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками у судовому засіданні і надати витребувані господарським судом документи, по-третє, строк вирішення спору у справі закінчується 25.09.2012р.». Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та не вбачає у ньому порушень норм процесуального права, а також звертає увагу апелянта на те, що він не був позбавлений права надати суду докази в обґрунтування своїх заперечень, оцінка судом яких вплинула б на прийняття рішення по суті спору.

Слід зазначити, що зміна місцезнаходження відповідача (м. Харків) відбулася після винесення рішення судом першої інстанції та прийняття апеляційної скарги до розгляду, отже, дана справа була розглянута із дотриманням правил територіальної підсудності.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається. Рішення суду підлягає залишенню в силі, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012р. у справі №16/5005/6377/2012 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Повний текст постанови складений 05.02.13р.