Постанова

від 16.04.2013 по справі 16/5005/6377/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 16/5005/6377/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" на постановувід 04.02.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 16/5005/6377/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дамко Україна ЛТД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" простягнення 76 529,33 грн. в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: Стежко А.Ю. (довіреність № 22/13 від 11.04.2013р.) від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Загинайко Т.В.) від 25.09.2012 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Широбокова Л.П., судді - Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В.) від 04.02.2013 року, у справі № 16/5005/6377/2012 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дамко Україна ЛТД" - 71421,14 грн. заборгованості, 5108,19 грн. - пені, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та припинити провадження по справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.202, 258, 509, 549, 551 ЦК України, ст.ст.179, 181, 193, 231 ГК України, ст.ст.22, 33, 41, 107, 109-111 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дамко Україна ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" - 71421,14 грн. заборгованості за договором транспортно-експедиційного обслуговування №154/11 від 16.03.2011 року, а також 5108,19 грн. пені та понесених витрат по справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

16.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі-Агротехніка" - замовник (відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дамко Україна ЛТД" - виконавець (позивач), було укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування №154/11 (Договір) строком дії з часу його підписання на необмежений термін. Доказів розірвання договору суду не надано.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався від свого імені та за рахунок відповідача укласти один або декілька договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів відповідача відповідно до його письмових вказівок, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплатити виконавцю винагороду за виконання згаданого доручення.

Умовами Договору (п.2.1.) сторони визначили, що для здійснення кожного перевезення замовник в термін не пізніше 48 годин до бажаної дати початку перевезення оформлює та передає виконавцю факсимільним зв'язком транспортне замовлення, в якому повинна бути зазначена обумовлена в цьому пункті договору інформація. Належним документом підтвердження виконаних обов'язків позивача є завірена печаткою перевізника копія товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу та митних органів на шляху прямування вантажу (п.2.5. Договору).

На виконання умов Договору позивачем були укладені договори із перевізниками: з ТОВ "Велика Ведмедиця" договір на транспортне обслуговування №396 від 07.10.2010 року та з ТОВ "Інтертрансгруп" договір на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом №037/11/60 від 05.01.2011 року.

Відповідач підтвердив отримання вантажу 01.04.2011 року та 08.04.2011 року від зазначених перевізників, що підтверджується CMR VYH002 та CMR VYH005. Про надання послуг сторонами складені, підписані та скріплені печатками акти надання послуг №KS10139101 від 01.04.2011 року на суму 37 327,91 грн. та №KS10147801 від 09.04.2011 року на суму 34 093,23 грн., загальна сума - 71 421,14 грн. Відповідач підтверджує отримання цих послуг.

Як зазначено у пункті 4.3 Договору підставою для розрахунків за Договором є рахунок виконавця, акт виконаних робіт, податкова накладна, що відправляються замовнику факсимільним зв'язком. Термін проведення розрахунків за договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 5 календарних днів з моменту отримання рахунку, при цьому, замовник повинен сплатити виконавцю всі суми, що належать йому за договором без відрахувань на рахунок будь-якої претензії чи контрпретензії або заліку (пункт 4.4. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу на підставі Договору від 16.03.2011 року №154/11 були виставлені рахунки на оплату від 07.04.2011 року №KS10139101 на суму 37327,91 грн. та від 09.04.2011 року №KS10147801 на суму 34 093,23 грн. Про отримання зазначених рахунків свідчать підписані відповідачем, як замовником, акти надання послуг №KS10139101 та № KS10147801, в яких є посилання на рахунки та на спірний договір. З урахуванням встановлених обставин суди дійшли вірного висновку, що строк оплати настав відповідно 12.04.2011 року та 14.04.2011 року.

Згідно із частинами 1, 2 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, строк оплати настав, тому суди дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартості наданих послуг - 71 421,14 грн.

За оцінкою судів Договір є укладеним, оскільки факсимільна копія договору містить підпис та відтиск печатки відповідача; можливість такого укладення Договору передбачена п.9.3.; в документах, які оформлені за підписами обох сторін (рахунках на оплату, актах виконаних робіт, документах про оплату), міститься посилання на цей Договір.

Касаційна інстанція погоджується з тим, що оскільки між сторонами склалися правовідносини транспортного експедирування, то до них застосовується загальна позовна давність три роки, встановлена ст.257 Цивільного кодексу України. Твердження відповідача про те, що між сторонами наявні відносини з перевезення вантажів не відповідають умовам Договору та приписам ст.929 Цивільного кодексу України, а відтак до них не може застосовуватися скорочена позовна давність.

Умовами Договору (п.5.7.) передбачена сплата штрафу за наднормативний простій автомобіля; суми вказаного штрафу сторонами узгоджено та включено до актів надання послуг, які підписані відповідачем, тому заперечення відповідача про неправомірне нарахування штрафу безпідставні.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), що сторонами визначено у п.5.8. Договору, згідно якого за порушення термінів розрахунків понад зазначеного в пункті 4.4. даного договору чи додатково узгоджених сторонами строків у транспортному замовленні на конкретне перевезення, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу. Тому судами правомірно стягнута пеня в сумі 5108,19 грн. в межах пред'явленого позову.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вишевичі Агротехніка" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 року у справі № 16/5005/6377/2012 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк