Ухвала

від 05.02.2013 по справі 2а/0570/12788/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року справа №2а/0570/12788/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А., секретар судового засідання Братченко О. В., за участі ОСОБА_2, особисто, за відсутності представників ДПІ, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/12788/2012 (суддя Абдукадирова К. Е.) за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся 25 вересня 2012 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 4-7) до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними дій ДПІ по призначенню та проведенню позапланової перевірки позивача, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001391740 від 19 вересня 2012 року.

Позивач 12 листопада 2012 року уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001391740 від 19 вересня 2012 року на суму 39526 грн. (арк. спр. 51).

Позов обґрунтовано тим, що ДПІ була здійснена незаконна перевірка, висновки якої спростовуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року (арк. спр. 175-179) адміністративний позов ПП ОСОБА_2 задоволений повністю, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0001391740 від 19 вересня 2012 року, яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, зменшено розмір суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 31621 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7905 грн.

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ в ході перевірки не встановлено та не доведено в суді того факту, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 181-182) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки ведення бухгалтерського обліку основних фондів фізичними особами - підприємцями законодавством не передбачено, то відсутні підстави перенесення вартості майна, яке використовує підприємець, на собівартість продукції чи послуг та включення сплачених сум ПДВ у разі придбання основних фондів до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Відповідач про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений, представників до суду не направив.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований 30 серпня 2006 року, як фізична особа-підприємець, з 11 вересня 2006 року є платником податку на додану вартість, з 1 січня 2012 року позивач є платником єдиного податку за ставкою 3 % (арк. спр. 114-116). В свідоцтві про реєстрацію позивача платником єдиного податку зазначено, що він здійснює оптову торгівлю та надає послуги вантажним автомобільним транспортом.

ДПІ позивачу був направлений запит № 7946/17-1/112-113 від 4 липня 2012 року (арк. спр. 16-17) про надання пояснень та їх документального підтвердження для з'ясування реальності операцій з придбання і реалізації імпортних товарів у лютому 2012 року та відображення їх у бухгалтерському, податковому обліку, податкових деклараціях. 12 липня 2012 року у відповідь на вказаний запит позивач надав податковому органу договори та докази їх виконання (арк. спр. 17).

З 17 по 23 серпня 2012 року відповідно до наказу № 486 від 16 серпня 2012 року та направлення (арк. спр. 128-130) посадовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Донецька була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року, про що складено акт № 1189/17-2/НОМЕР_2 від 31 серпня 2012 року (арк. спр. 8-14).

У ході перевірки податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за лютий 2012 року включено суму 41475 грн. по придбаному автомобілю RENAULT MASTER (кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4) у ТОВ «Родно», ЄДРПОУ 25331057, згідно податкової накладної № 83 від 9 лютого 2012 року на суму 207375 грн., ПДВ 41475 грн.

ДПІ зазначило, що відповідно до норм Цивільного кодексу України не розповсюджується право власності фізичних осіб - підприємців на основні засоби та законодавчо не передбачено ведення бухгалтерського обліку основних фондів фізичними особами - підприємцями, відображення їх у податковій, фінансовій та статистичній звітності, ФОП ОСОБА_2 завищено податковий кредит декларації з ПДВ за лютий 2012 року на 41475 грн., чим порушено пункт 198.4 статті 198 Податкового кодексу України.

В висновках акту перевірки вказано, що в порушення вимог пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року на суму 41475 грн., у результаті чого суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, завищено на 31621 грн.

19 вересня 2012 року ДПІ у Ленінському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001391740 (арк. спр. 15) про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31621 грн. за лютий 2012 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7905 грн.

В якості доказів придбання автомобіля з метою його використання в господарській діяльності та доказів фактичного використання позивач надав наступні докази:

- договір № И 41/12 від 9 лютого 2012 року (арк. спр. 18-19) купівлі-продажу автомобілю RENAULT MASTER (кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4), укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Родно», при цьому передача автомобілю була оформлена накладною № 672 від 9 лютого 2012 року та податковою накладною № 83 від 9 лютого 2012 року на суму 248850 грн., в тому числі ПДВ 41475 грн. (а. с. 20, 21), оплата вартості автомобіля з рахунку ФОП ОСОБА_2 у банку доведена платіжними дорученнями № 1 від 22 лютого 2012 року на суму 174195 грн. (за рахунок коштів отриманих за кредитним договором у банку), № 596 від 8 лютого 2012 року на суму 74655 грн., автомобіль був позивачем застрахований за договором № 22842Га/12д від 20 лютого 2012 року (арк. спр. 105-113);

- договір № 23/02-12 від 23 лютого 2012 року (арк. спр. 59), укладений між позивачем та ТОВ «Родно», про надання послуг з ремонту та технічному обслуговуванню автомобіля RENAULT MASTER (кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4), належного позивачу на праві власності, наряд-замовлення № 26893 від 21 лютого 2012 року, акт виконаних робіт № 26893 від 23 лютого 2012 року, податкова накладна № 246 від 23 лютого 2012 року на суму 1366 грн. 99 грн., в тому числі ПДВ 227 грн. 83 коп., платіжне доручення № 608 від 22 лютого 2012 року (арк. спр. 60-63);

- договір від 20 січня 2011 року з додатковими угодами (арк. спр. 69-76), укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_3 про реалізацію товару з його поставкою транспортом постачальника;

- договір від 10 січня 2011 року з додатковими угодами (арк. спр. 77-79), укладений між позивачем та ТОВ «РБ «Пріоритет» про реалізацію товару з його поставкою транспортом постачальника;

- договір від 2 березня 2011 року з додатковими угодами (арк. спр. 80-82), укладений між позивачем та ТОВ «Давижн Донецьк» про реалізацію товару з його поставкою транспортом постачальника;

- договір № 0902 від 9 лютого 2011 року з додатковими угодами (арк. спр. 84-87), укладений між позивачем та ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» про реалізацію товару з його поставкою транспортом постачальника;

- договір від 21 січня 2011 року з додатковими угодами (арк. спр. 150-152), укладений між позивачем та ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» про реалізацію товару з його поставкою транспортом постачальника;

- товарно-транспортні накладні на перевезення товарів (арк. спр. 83, 132-149).

3 жовтня 2012 року позивач надав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 довіреність, в якій надав право вказаним особам бути його представниками з питань експлуатації, обслуговування та відчуження автомобіля RENAULT MASTER (кузов НОМЕР_3, двигун НОМЕР_4) (арк. спр. 153). За інформацією Управління ДАІ вказаний автомобіль був зареєстрований 21 лютого 2012 року за ОСОБА_2 та 2 жовтня 2012 року знятий з обліку власником для реалізації.

З огляду на укладення між позивачем та відповідачем договору № 223 від 14 грудня 2008 року про визнання електронних документів (арк. спр. 88-89), ФОП ОСОБА_2 засобами електронного зв'язку направив до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року з додатками (арк. спр. 90-96), в якій до складу податкового кредиту частину ПДВ з податкової накладної № 83 від 9 лютого 2012 року на суму 41702,83 грн. Вказана податкова накладна була включена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (арк. спр. 97-104).

Суд першої інстанції при задоволенні позову виходив з того, що суб'єктом права власності на майно, в даному випадку на автомобіль, визнається фізична особа, при цьому наявність у фізичної особи статусу підприємця не позбавляє її права включення ПДВ сплаченого у складі вартості автомобіля, призначеного для використання в підприємницької діяльності, до складу податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з цими висновками суду першої інстанції з врахуванням того, що законодавством не передбачена окрема процедура реєстрації автомобілів фізичними особами, як суб'єктами підприємницької діяльності, та відповідно до частини 3 статті 45 Господарського кодексу України положення цього кодексу щодо порядку та умов ведення господарської діяльності поширюються, в тому числі на діяльність громадян України, яка за своїм характером є підприємницькою.

Позивач документально довів шляхом надання договорів та товарно-транспортних накладних використання придбаного у ТОВ «Родно» автомобіля для перевезення товарів покупцям. Право на формування податкового кредиту позивач отримав на підставі податкової накладної, виданої за договором № И 41/12 від 9 лютого 2012 року (арк. спр. 18-19), зауважень до правомірності оформлення якої в акті перевірки не зазначено.

В спірному податковому повідомленні-рішенні ДПІ послалося на недотримання позивачем вимог статті 198 Податкового кодексу України та в скарзі апелянт зазначив, що вказана стаття надає право платнику податку на включення до складу податкового кредиту сплачених сум ПДВ при здійсненні витрат на придбання основних фондів лише у разі ведення бухгалтерського обліку основних фондів.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведеної норми вбачається, що право на формування податкового кредиту платник ПДВ, яким є позивач, виникає в незалежності від ведення бухгалтерського обліку основних фондів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ДПІ не надало документальних доказів в підтвердження правомірності прийняття спірного рішення та не довело недотримання судом першої інстанції вимог матеріального й процесуального права при прийнятті судового рішення.

Керуючись статтями 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 5 лютого 2013 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва