Постанова

від 05.02.2013 по справі 18/545/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 18/545/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава (далі - відділення АМК),

на рішення господарського суду Полтавської області від 11.06.2012 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012

зі справи № 18/545/12

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Надія", с. Дашківка Кобеляцького району Полтавської області (далі - ПСП "Надія") ,

до відділення АМК,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Агросвіт", м. Кобеляки Полтавської області (далі - ТОВ "Агросвіт"),

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПСП "Надія" - Кольчика С.Ф.,

відділення АМК- Дудник С.П.,

ТОВ "Агросвіт"- Бойка Є.Г.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПСП "Надія" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 24.01.2012 № 2/04-рш у справі № 2-01-50/135-2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - рішення № 2/04-рш).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.06.2012 (суддя Кульбако М.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 (колегія суддів у складі: суддя Фоміна В.О. - головуючий, судді Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.), позов задоволено повністю. Судові рішення мотивовано тим, що в рішенні № 2/04-рш не доведено наявності у відповідних діях позивача ознак порушення конкурентного законодавства.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відділення АМК звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (зі змінами та уточненнями), в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування господарськими судами положень Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, внаслідок невідповідності висновків господарських судів фактичним обставинам справи.

У відзивах на касаційну скаргу ПСП "Надія" та ТОВ "Агросвіт" просили оскаржувані судові акти залишити без змін, а скаргу - без задоволення з мотивів, викладених у даних відзивах.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

Антиконкурентні узгоджені дії є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 50 цього Закону).

У підпункті 8.3 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду Україні від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що: ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій); висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Згідно з рішенням № 2/04-рш:

дії ПСП "Надія" та ТОВ "Агросвіт", що полягали в узгодженні їх поведінки під час процедури проведеної комунальним підприємством "Полтавська МШЕД" закупівлі послуг з санітарного оброблення та аналогічних послуг (послуг з очищення території від снігу), визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

за дане порушення конкурентного законодавства на кожного з названих суб'єктів господарювання накладено 68 000 грн. штрафу.

У мотивувальній частині рішення № 2/04-рш зазначено, що: подані ПСП "Надія" та ТОВ "Агросвіт" документи конкурсних торгів мають однакову структуру, ідентично оформлені, мають однакові помилки (у тому числі технічні), цінові пропозиції ПСП "Надія" завідомо завищені; це свідчить про обмін інформацією між учасниками торгів та узгодженість їх дій, спрямовану на здобуття перемоги ТОВ "Агросвіт" у торгах.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що в рішенні № 2/04-рш не доведено негативного (принаймні ймовірного) впливу позивача на стан конкуренції під час торгів та не здійснено належного економічного аналізу поданих учасниками торгів пропозицій, у тому числі не доведено їх економічної необґрунтованості.

Відповідно до статті 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, попередні судові інстанції, скасовуючи рішення № 2/04-рш в повному обсязі, залишили поза увагою, що воно стосуються не лише прав і охоронюваних законом інтересів позивача ПСП "Надія", а й прав та інтересів ТОВ "Агросвіт".

За таких обставин рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у відповідній частині слід скасувати.

Частиною третьою статті 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

У пункті 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що ставка судового збору з позовної заяви немайнового характеру складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (на день подання позовної заяви у справі 27.03.2012 - 1 073 грн.).

Позивач квитанцією від 07.03.2012 № 105434001 сплатив у доход державного бюджету України 1 073 грн. судового збору з позовної заяви, а платіжним дорученням від 22.03.2012 № 66 додатково 536, 50 грн. Тобто позивач надмірно сплатив судовий збір з позовної заяви в сумі 536, 50 грн., який необхідно повернути з державного бюджету.

Відповідно до наведеного припису статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір з позовної заяви в сумі 1 073 грн.

Однак згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 11.06.2012 з цієї справи помилково повернуто позивачеві з державного бюджету України всю суму сплаченого ним судового збору (1 609, 50 грн.), а розподіл господарських витрат між сторонами не здійснено, тому оскаржувані судові акті в даній частині також необхідно змінити.

Керуючись статтями 49, 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 11.06.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 зі справи № 18/545/12 скасувати частково, виклавши пункти 1, 2 та 3 резолютивної частини рішення місцевого господарського суду в такій редакції:

"1. Позов приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" задовольнити частково.

2. Визнати недійсним пункт 1 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.01.2012 № 2/04-рш у справі № 2-01-50/135-2011 у частині визнання дій приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються результатів торгів (тендеру), та пункт 2 цього рішення в частині накладення на приватне сільськогосподарське підприємство "Надія" штрафу в сумі 68 000 грн.

3. Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Надія" судовий збір з позовної заяви в сумі 1 073 грн.

Повернути приватному сільськогосподарському підприємству "Надія" з державного бюджету України переплачений платіжним дорученням від 22.03.2012 № 66 судовий збір з позовної заяви в сумі 536, 50 грн."

У решті рішення господарського суду Полтавської області від 11.06.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 зі справи № 18/545/12 залишити без змін.

3. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Полтавської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов