Постанова

від 04.02.2013 по справі 5020-1603/2011-710/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа № 5020-1603/2011-710/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Владимиренко С.В. за участю представників: від позивача:Севериненко В.А., дов. б/н від 01.01.2013р.; від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у справі господарського суду№5020-1603/2011-710/2012 міста Севастополя за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" м. Севастополь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант" м. Севастополь провизнання недійсною додаткової угоди від 10.06.2009р. до договору від 20.03.2006р. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідністю "Севастопольмарінсервіс" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант" про визнання недійсною додаткової угоди від 10.06.2009р. про розірвання договору про спільну діяльність від 20.03.2006р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант".

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.08.2012р. у справі №5020-1603/2011-710/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у справі №5020-1603/2011-710/2012 зазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволенні позовні вимоги. Визнано недійсною додаткову угоду від 10.06.2009р. про розірвання договору про спільну діяльність від 20.03.2006р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант".

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Васищак І.М. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №5020-1603/2011-710/2012 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 17.12.2012р. № 03.14.03-04/1486.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.12.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії судді: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалою від 21.01.2013р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" про продовження строку розгляду касаційної скарги по справі №5020-1603/2011-710/2012, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.01.2013р. в порядку приписів ст.ст. 77, 111 5 ГПК України відкладено розгляд касаційної.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 31.01.2013р. №02-05/27 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О. для розгляду справи №5020-1603/2011-710/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Владимиренко С.В.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 04.02.2013р. з'явився представник позивача, який заперечував проти задоволення касаційної скарги. Відповідач уповноваженого представника - не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 20.03.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого учасники зобов'язалися об'єднати свої вклади і спільно діяти з метою будівництва, введення в експлуатацію та спільної експлуатації чотирьохповерхової комплексної будівлі для забезпечення потреб громадян та організацій, які знаходяться на території Балаклавського району м. Севастополя.

Відповідно до п. 2.4 зазначеного договору, відповідач зобов'язався внести свій вклад не пізніше 6 місяців з дня підписання договору, а позивач не пізніше 12 місяців з дня спливу строку внесення грошового внеску відповідачем.

Згідно з п. 7.1 договору про спільну діяльність від 20.03.2006р., зазначений договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 01.04.2009р., однак у будь-якому разі до його повного виконання.

Пунктом 7.2 зазначеного договору визначено, що договір вважається припиненим з моменту підписання учасниками угоди про розрахунки, покриття боргів, про розділ спільного майна у відповідності з часткою кожного учасника та про повернення майна, яке передано для спільної діяльності.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вкладом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант" у спільну діяльність є внесок у вигляді будівельних матеріалів загальною вартістю 41 372,45грн. та грошовий внесок у розмірі 8 627,55грн., а також передача в безкоштовне користування земельної ділянки розміром 0, 0231 га в м. Севастополі на вул. Рубцова, 1 (Балаклава), що складає частку 2,5%, а вкладом Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольмарінсервіс" є грошовий внесок в розмірі 900 000 грн., що складає частку 97,5%.

10.06.2009р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода про розірвання договору про спільну діяльність від 20.03.2006р., відповідно до умов якої договір про спільну діяльність від 20.03.2006р. розірвано відповідно до вимог чинного законодавства з 10.06.2009р.; майно передане ТОВ "Фірма "Ант" у спільну діяльність, не ділиться та повертається останньому без винагороди, сторони претензій один до одного не мають.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Частиною 1 ст. 1142 ЦК України визначено, що учасник може зробити заяву про відмову від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як за три місяці до виходу з договору.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, встановивши, що спірна додаткова угода в порушення умов договору про спільну діяльність від 20.03.2006р. та вимог чинного законодавства, була підписана сторонами без узгодження в письмовій формі питань про розрахунки, покриття боргів та про розділ спільного майна та без відповідної заяви про відмову у подальшій участі, дійшла до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 111 7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у справі №5020-1603/2011-710/2012 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у справі №5020-1603/2011-710/2012 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ант" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя С.В. Владимиренко