Постанова

від 27.12.2012 по справі 2а-15323/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2012 року 16 год. 08 хв. № 2а-15323/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Цендровської В.В. (довіреність від 20.12.2012р. б/н), відповідача - Павліченко К.В. (довіреність від 13.08.2012р. № 3800/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КосмоПакБуд» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2012 року № 0001902220, № 0001912220,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КосмоПакБуд» (далі - ТОВ «КосмоПакБуд», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Подільському районі м. Києва, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2012 року № 0001902220, № 0001912220.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта планової виїзної перевірки від 15.05.2012р. № 158/22-205/35961131 про заниження ТОВ «КосмоПакБуд» податку на прибуток на суму 545 688, 00 грн. та податку на додану вартість на суму 411 130, 00 грн. протягом 2009 - 2011 років за результатами господарських операцій по придбанню у контрагентів - ТОВ «Білбудмаш» і ТОВ «Компанія Мегафіш» будівельних матеріалів (а саме: фібри стальної, піску, цементу, щебеню) у зв'язку з не підтвердженням таких операцій належними первинними документами, та оскільки зазначені фінансово-господарські операцій визнані податковим органом нікчемними правочинами, є протиправними і необґрунтованими. Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність укладення і виконання Сторонами (позивач - Покупець, а ТОВ «Білбудмаш» і ТОВ «Компанія Мегафіш» - Постачальники) умов усного і письмового договорів поставок будівельних матеріалів підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (видатковими і податковими накладними, рахунками-фактурами, банківські виписками з рахунку позивача, тощо), які містять всі обов'язкові реквізити; придбання позивачем названих товарів безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ТОВ «КосмоПакБуд» (а саме: виробництво та подальша реалізація бетонних сумішей); висновки Акта перевірки по суті базуються не на безперечних доказах неотримання позивачем відповідних товарно-матеріальних цінностей, а на формальному упередженому твердженні про фіктивність правочинів, укладених між ТОВ «КосмоПакБуд» та підприємствами-постачальниками (ТОВ «Білбудмаш» і ТОВ «Компанія Мегафіш»). Згідно висновків Акта перевірки правочини (договори поставки), укладені між позивачем і названими контрагентами є нікчемними відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України (тобто як такі, що порушують публічний порядок). Разом з тим, у даному випадку згідно норм чинного законодавства України, правочини з поставки будівельних матеріалів по-перше, не підпадають під визначення норм ст. 228 Цивільного кодексу України, а по-друге, визнання таких правочинів нікчемними передбачено лише в судовому порядку; в періоди складання первинних документів, виписки податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. При цьому ТОВ «КосмоПакБуд» як Покупець не може нести відповідальність за неподання його контрагентами (Постачальниками) податкової звітності або зазначення ними у такій звітності недостовірних даних з урахуванням необізнаності позивача щодо цих обставин.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 25.12.2012р. б/н і додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ «КосмоПакБуд» перевіряючим встановлено безпідставне завищення цим Товариством сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість у зв'язку з придбанням будівельних товарів у ТОВ «Білбудмаш» і ТОВ «Компанія Мегафіш». Зокрема, відповідає зазначає, що в ході проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ «КосмоПакБуд» встановлено наступне: всі операції з купівлі-продажу ТОВ «Компанія «Мегафіш» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому визнані податковим органом за місцем обліку контрагента нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»; на ТОВ «Білбудмаш відсутні основні засоби, трудові ресурси, що необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди третім особам, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Також ТОВ «КосмоПакБуд» не були пред'явлені до перевірки первинні документи на підтвердження фактів перевезення та передачі товарно-матеріальних цінностей, а тому правочини укладені позивачем і зазначеними підприємствами не спричинили реального настання юридичних наслідків.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «КосмоПакБуд» (ідентифікаційний код 35961131) було зареєстровано як юридичну особу 12 червня 2008 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відомостей про юридичну особу 1 071 102 0000 024745).

ТОВ «КосмоПакБуд» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13 червня 2008 року за № 29322, станом на момент складання Акта перевірки від 15.05.2012р. № 158/22-205/35961131 перебувало на обліку в ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.07.2008р. № 100128186 ТОВ «КосмоПакБуд» являлося платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 359611326567) по дату складання Акта перевірки від 15.05.2012р. № 158/22-205/35961131. Станом на 27 грудня 2012 року реєстрація позивача як платника податку на додану вартість чинна, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www. sts.gov.ua).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 262122 від 30.03.2011р. до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 26.51.0 Виробництво цементу, 26.63.0 Виробництво готових для використання бетонних сумішей, 26.61.0 Виробництво виробів з бетону для будівництва, 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами, 45.21.1 Будівництво будівель.

Протягом періоду з 12.04.2012р. по 23.04.2012р. працівники ДПІ у Подільському районі м. Києва провели планову виїзну перевірку ТОВ «КосмоПакБуд» (код ЄДРПОУ 35961131) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої було складено Акт від 15.05.2012р. № 158/22-205/35961131.

Під час проведення вказаної документальної перевірки на підставі документів, наданих посадовими особами перевіряємого підприємства, та матеріалів, що надійшли до ДПІ у Подільському районі м. Києва (а саме: акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.08.2011р. № 1040/23-3/32665976 за результатами проведення перевірки з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Компанія Мегафіш» за період з 01.01.2011р. по 30.04.2011р., довідка ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Білбудмаш» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «КосмоПакБуд») перевіряючими встановлено наступне.

Протягом перевіряємого періоду ТОВ «КосмоПакБуд» мало взаємовідносини з ТОВ «Компанія Мегафіш» (ідентифікаційний код 32665976) і ТОВ «Білбудмаш» (ідентифікаційний код 33492935), та віднесло до складу валових витрат за 2011 рік суму коштів 2 205 654, 00 грн. (в тому числі за І-ий квартал 2011 року - 696 388, 00 грн., ІІ-ий квартал 2011 року - 123 424, 00 грн., ІІІ-ий квартал 2011 року - 1 385 833, 00 грн.), а до складу податкового кредиту за січень-лютий, квітень і серпень 2011 року податок на додану вартість на загальну суму 441 130, 00 грн.

Так, в 2011 році ТОВ «КосмоПакБуд» здійснено придбання сировини (цементу, щебеню, піску та фібри стальної) для виробництва бетону у контрагентів-постачальників: ТОВ «Компанія Мегафіш» на загальну суму 929 533, 00 грн. (з ПДВ) на підставі усного договору поставки та у ТОВ «Білбудмаш» на загальну суму 1 453 152, 00 грн. (з ПДВ) на підставі договору від 01.06.2011р. за № 010611. ТОВ «КосмоПакБуд» до перевірки не були надані первинні документи, що засвідчують транспортування і зберігання продукції (зокрема, товарно-транспортні накладні).

При цьому перевіряючими виявлено, що у обох названих вище контрагентів ТОВ «КосмоПакБуд» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та зазначені угоди мають ознаки нікчемності. Крім того, основним видом діяльності в реєстраційних даних продавця ТОВ «Компанія Мегафіш» значиться роздрібна торгівля рибою та морепродуктами, а зовсім не реалізація будівельних матеріалів і сировини.

Згідно тексту Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.08.2011р. № 1040/23-3/32665976 старшим експертом з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Печерського РУ відділу організації роботи з ТКЗ ОВС НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Кононченко С.А. було проведено почеркознавче дослідження податкової звітності ТОВ «Компанія «Мегафіш», за результатами якого складений висновок спеціаліста від 26.07.2011р. за № 566. В даному висновку зазначено що, підписи від імені ОСОБА_5, у податковій звітності з податку на додану вартість за січень, лютий, березень і квітень 2011 року ТОВ «Компанія «Мегафіш» виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.

При проведенні аналізу згідно бази «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» шляхом автоматизованого співставлення даних додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що постачальники ТОВ «Компанія «Мегафіш» є фіктивними організаціями.

На підставі вищевикладеного працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва зроблено висновок, що взаємовідносини ТОВ «КосмоПакБуд» та його контрагентами - ТОВ «Компанія Мегафіш» і ТОВ «Білбудмаш» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Також, в ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ «КосмоПакБуд», працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва зафіксовані наступні порушення норм податкового законодавства:

- Товариством до перевірки не були надані документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, які б підтвердили наявність не врахованих витрат, що включені підприємством до рядка 05 «Коригування валових витрат» податкової декларації з податку на прибуток в сумі 50 250, 00 грн. за період 2010 рік, та не встановлено виправлення помилки, що здійснюється за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок коректурним методом або методом «сторно»;

- при здійсненні розрахунку амортизаційних відрахувань та заповненні декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди ТОВ «КосмоПакБуд» допустило перекручення обрахування показників при віднесенні основних фондів до відповідних груп, що призвело до завищення амортизації, на загальну суму 62 128, 00 грн., в тому числі: І-ий квартал 2009 року - 14 537, 00 грн., ІІ-ий квартал 2009 року - 12 711, 00 грн., ІІІ-ій квартал 2009 року - 11 070, 00 грн., IV-ий квартал 2009 року - 23 810, 00 грн.;

- перевіряєме підприємство несвоєчасно подало декларацію з податку на прибуток підприємств за І-ий квартал 2011 року, ІІ - ІІІ-ій квартали 2011 року (з усних пояснень посадових осіб Товариства встановлено, що звітність надано в електронному вигляді з помилкою, а тому вона була повернута. Сплата самої суми податку на прибуток проведена вчасно. Вдруге звітність за вказані звітні періоди подана підприємством 17 квітня (за І-ий квартал 2012 року) та 19 квітня (за ІІ - ІІІ-ій квартали 2011 року ) 2012 року.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 15.05.2012р. № 158/22-205/35961131 перевіряючі встановили наступні порушення ТОВ «КосмоПакБуд» вимог:

1) п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.4 п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94 -ВР (із змінами та доповненнями) та п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвели до заниження Товариством податку на прибуток на загальну суму 549 322, 00 грн., в тому числі

- за 2009 рік - 15 532, 00 грн. (в тому числі за І-ий квартал 2009 року на суму 3 634, 00 грн., за І-е півріччя 2009 року - 6 812, 00 грн., за ІІІ-и квартали 2009 року - 9 580, 00 грн., за 2009 рік - 15 532, 00 грн.);

- за 2010 рік - 12 563, 00 грн. (в тому числі за IV-ий квартал 2010 року - 12 563, 00 грн.);

- за 2011 рік - 521 227, 00 грн. (в тому числі за І-ий квартал 2011 року - 174 097, 00 грн., за ІІ-ий квартал 2011 року - 28 388, 00 грн., за ІІІ-ій квартал 2011 року - 318 742, 00 грн.);

2) пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податку на додану вартість на загальну суму 441 130 , 00 грн., в тому січень 2011 року - 15 857, 00 грн., за лютий 2011 року - 123 421, 00 грн., за квітень 2011 року - 24 685, 00 грн., за серпень 2011 року - 277 167, 00 грн.;

3) пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: не забезпечено своєчасне подання до податкової інспекції декларації з податку на прибуток підприємств за І - ІІІ-ий картали 2011 року.

01 червня 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 15.05.2012р. № 158/22-205/35961131 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001902220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.4 п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94 -ВР (із змінами та доповненнями) та п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «КосмоПакБуд» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 632 681, 00 грн., в т.ч. 545 688, 00 грн. - основний платіж, 86 993, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. При цьому судом встановлено, що сума основного платежу по зазначеному платежу у розмірі 545 688, 00 грн. не відповідає сумі у розмірі 549 322, 00 грн., нарахованій позивачу згідно розд. 4 «Висновок» Акта перевірки від 15.05.2012р. № 158/22-205/35961131;

- № 0001912220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «КосмоПакБуд» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 579 715, 00 грн., в т.ч. 441 130, 00 грн. - основний платіж, 138 585, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення ДПС у м. Києві від 13.08.2012р. за № 4959/10/12-114, винесеного за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «КосмоПакБуд», зменшила розмір застосованих штрафних санкцій по податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню від 01.06.2012р. № 0001902220 на суму 80 876, 75 грн., та залишила без змін інше спірне податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012р. № 0001912220, а скаргу підприємства - задовольнила частково.

Згідно рішення ДПС України від 25.10.2012р. за № 4200/о/61-12/10-2115, винесеного за результатами розгляду скарги ТОВ «КосмоПакБуд», обидва спірні податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПС у м. Києві від 13.08.2012р. за № 4959/10/12-114 залишені без змін, а скарга підприємства - без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

У відповідності до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 квітня 2011 року)(далі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього ж Кодексу).

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічна норма містяться в пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, якою визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, у відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року)(далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічно відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України (в цій частині застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту/пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР/абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 01 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, як Законом № 168/97-ВР так і ПК України, визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само і помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В ході судового розгляду було встановлено, що між ТОВ «КосмоПакБуд» (Покупець) ТОВ «Компанія Мегафіш» і ТОВ «Білбудмаш» (Постачальники) були укладені усний та письмовий договори відповідно, а саме: усний договір та договір купівлі-продажу від 01.06.2011р. за № 010611, предметом яких є поставки будівельних матеріалів (цементу, фібри стальної, щебеню, піску).

Відповідно до п. 1.1 і 1.2 Договору за № 010611 Продавець зобов'язаний протягом строку дії цього Договору здійснювати постачання, а Покупець - сплачувати і приймати будівельні матеріали (далі - Товар) відповідно до узгодженого між Сторонами асортименту. Асортимент, одиниця виміру, місце здійснення поставки, умови транспортування та загальна кількість Товару, що підлягає поставці, узгоджуються між Сторонами і зазначаються у письмовій чи усній Заявці.

Відвантаження Товару здійснюється партіями відповідно до прийнятих Заявок від Покупця. Датою поставки Товару вважається дата вказана у товарній накладній від Продавця. Продавець направляє Покупцю разом з вантажем пакет документів - рахунок-фактуру, товарну накладну, податкову накладну. Перехід права власності на Товар настає з моменту поставки (п. 3 Договору).

Згідно з п. 2.1, 2.2 і 2.4 зазначеного Договору ціна на Товар узгоджується між Сторонами та зазначається в Додатку до цього Договору, а також у рахунках-фактурах. Ціна Товару включає в себе вартість продукції, всі податки і збори, які передбачені діючим законодавством.

Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця за реквізитами, що зазначені в п. 10 даного Договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 року.

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки та оплати вартості товару) за вказаними Договорами підтверджуються наступними первинними і розрахунковими документами:

- видатковими накладними від 24.01.2011р. № 15 на суму 95 140, 94 грн. (з ПДВ), від 25.02.2011р. № РН-0000025 на суму 554 524, 82 грн. (з ПДВ), від 17.02.2011р. № РН-0000026 на суму 186 000, 00 грн. (з ПДВ), від 08.04.2011р. № РН-0000108 на суму 93 867, 36 грн. (з ПДВ) - щодо поставки будівельних матеріалів ТОВ «Компанія Мегафіш», від 01.08.2011р. № 3 на суму 380 000, 00 грн. (з ПДВ), від 02.08.2011р. № 6 на суму 230 875, 00 грн. (з ПДВ), від 04.08.2011р. № 10 на суму 190 000, 00 грн. (з ПДВ), від 05.08.2011р. № 11 на суму 62 250, 00 грн. (з ПДВ), від 08.08.2011р. № 21 на суму 380 000, 00 грн. (з ПДВ), від 12.08.2011р. № 32 на суму 210 000, 00 грн. (з ПДВ), від 15.08.2011р. № 36 на суму 209 875, 00 грн. (з ПДВ) - щодо поставки будівельних матеріалів ТОВ «Білбудмаш». Зокрема, у відповідності до письмових пояснень позивача від 25.12.2012р. № 25/1-12 сировина та матеріали від постачальників поступали згідно договорів постачання та приходних накладних, по рахунках-фактурах. Доставка сировини здійснювалась за рахунок постачальників. Ваги зважування вантажного транспорту відсутні. Самоскиди, які надходили з вантажем вивантажувалися самостійно, оператор приймав сировину згідно загальної кількості автомобілів та їх вантажної місткості (при цьому начальник складу згідно штатного розпису ТОВ «КосмоПакБуд» не передбачений). Цю цифру оператор надавав в телефонному режимі бухгалтеру ТОВ «КосмоПакБуд», який знаходився в Києві. Бухгалтер оприбутковував по складу сировину по прибутковим накладних постачальника, попередньо звіряючи з даними оператора, які були отримані по телефону. Будівельні сировина та матеріали складувались на відкритому майданчику - с. Мартусівка, Бориспільського району, Київської області (за умовами Договору від 11.05.2011р. за № 11/05/11-Б, укладеного ТОВ «КосмоПакБуд» (Постачальник) з ТОВ «Фактор Консалтс», поряд з бетонно-змішувальним вузлом (БЗВ). В подальшому робоча зміна, яка обслуговувала дану установку складалась з трьох робітників позивача (оператора, помічника оператора, водія фронтального навантажувача). За добу така зміна виробляла до 450 м 3 бетону. Виробництво проводилась цілодобово (працівники були зайняті протягом 24 годин);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку бухгалтерського обліку 201 «Сировина й матеріали» за 2011 рік;

- рахунки на оплату товарів від 24.01.2011р. № СФ-0000007 на суму 95 140, 00 грн., від 14.02.2011р. № СФ-0000022 на суму 554 524, 82 грн., від 15.02.2011р. № СФ-0000023 на суму 186 000, 00 грн., від 08.04.2011р. № СФ-0000116 на суму 93 867, 36 грн., від 29.04.2011р. № СФ-0000117 на суму 54 241, 18 грн.;

- виписками з банківського рахунку позивача за 03.02.2011р., 04.03.2011р., 17.05.2011р., 08.08.2011р., 30.08.2011р., 31.08.2011р., 16.09.2011р. Оплата вартості поставленого товару здійснювалося ТОВ «КосмоПакБуд» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 260040133033 в Київському відділенні АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627) на рахунки своїх контрагентів, що не заперечується відповідачем.

За результатами здійснених поставок контрагентами-постачальниками були виписані податкові накладні: № 25 від 24.01.2011р. на суму 95 140, 94 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 856, 82 грн.), № 6 від 17.02.2011р. на суму 186 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 000, 00 грн.), № 5 від 15.02.2011р. на суму 554 524, 82 грн. (в т.ч. ПДВ - 92 420, 80 грн.), № 39 від 08.04.2011р. на суму 93 867, 36 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 644, 56 грн.), № 40 від 29.04.2011р. на суму 54 241, 18 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 040, 20 грн.), № 3 від 01.08.2011р. на суму 380 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 63 333, 33 грн.), № 6 від 02.08.2011р. на суму 230 875, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 479, 17 грн.), № 10 від 04.08.2011р. на суму 190 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 666, 067 грн.), № 11 від 05.08.2011р. на суму 62 250, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 375, 00 грн.), № 21 від 08.08.2011р. на суму 380 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 63 333, 33 грн.), № 32 від 12.08.2011р. на суму 210 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 35 000, 00 грн.), № 36 від 15.08.2011р. на суму 209 875, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 34 979, 17 грн.). При цьому згідно тексту цього Акта перевірки під час дослідження податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія Мегафіш» і ТОВ «Білбудмаш» на адресу позивача, перевіряючими не виявлено відсутність будь-яких реквізитів, передбачених в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР і ст. 201 Податкового кодексу України, або інші недоліки в їх оформленні.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 25.12.2012р. за № 25/1, наданих в ході розгляду даної справи, з документальним підтвердженням, придбані будівельні матеріали були використані Товариством в своїй подальшій господарській діяльності (виробництво та реалізація бетону), про що свідчать наступні документи: договори та прибуткові накладні по придбанню основних засобів (колісного фронтального навантажувача JCB 426 ZX, бетонно-змішувального вузла (БЗВ) Wiggert M0604-PCS-C); штатний розпис Товариства на 2010 рік, звіти виробництва за зміну та звіти списання матеріалів за січень-серпень 2011 року; договір та видаткові накладні щодо реалізації бетону на адресу ТОВ «Фактор Консалтс», договір та акти виконаних робіт Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6; товарно-транспортні накладні на перевезення бетону за травень 2011 року; товарно-транспортні накладні на перевезення бетону Замовникам за липень-серпень 2011 року.

Під час розгляду даної справи відповідачем не було надано жодних доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «Компанія Мегафіш» і ТОВ «Білбудмаш») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання названих правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в моменти укладення або виконання спірних правочинів. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за січень-лютий, квітень та серпень 2011 року, відповідають вимогам, встановленим в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР і ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у названих контрагентів ТОВ «КосмоПакБуд» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Згідно положень п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 15.05.2012р. № 158/22-205/3596113 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Також згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10: «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між позивачем і його контрагентами.

Зокрема, в Акті перевірки від 15.05.2012р. № 158/22-205/3596113 також відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам цих підприємств та самого ТОВ «КосмоПакБуд» за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок. Зокрема, відповідачем не були надані документи (матеріали зустрічних перевірок, висновок спеціаліста від 26.07.2011р. за № 566 , за результатами проведеного почеркознавчого дослідження, на які наявні посилання в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.08.2011р. № 1040/23-3/32665976 та довідці ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва ДПС від 29.11.2011р. № 217/23-3/33491935).

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо решти епізодів порушень норм Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», допущених позивачем за 2009 -2010 роки, то суд зазначає наступне.

Відповідно до письмових пояснень позивача, наданих до суду 25 грудня 2012 року, останній вказує, що завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 62 128, 00 грн., виникло у зв'язку з допущенням ТОВ «КосмоПакБуд» плутанини при обрахування показників при віднесенні основних фондів до відповідних груп.

За результатами перевірки звітності з податку на прибуток за 2010 рік перевіркою виявлено завищення валових витрат у IV-му кварталі 2010 року на суму 50 250, 00 грн. Дане порушення допущене позивачем в результаті арифметичної помилки бухгалтера при заповненні декларації з податку на прибуток за IV-ий квартал 2010 року.

У 2011 році ТОВ «КосмоПакБуд» несвоєчасно подало декларацію з податку на прибуток за І-ий квартал 2011 року (помилково не була подана) та декларацію з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року (помилково подана із зазначенням звітного періоду за 9-ь місяців 2011 року). Зазначена звітність подавалась в електронному вигляді не за встановленою формою, а тому не була прийнята податковою інспекцією (копія квитанції за № 1 про не прийняття декларації наявна в матеріалах справи). Дане порушення було виправлене шляхом подання вищезазначених декларацій у лютому та квітні 2012 року (копії квитанцій за № 2 про подання та прийняття відповідних звітів наявні в матеріалах справи).

Разом з тим, відповідачем не було надано до суду будь-які пояснення по суті вчинення таких порушень з документальним підтвердженням та відповідного розрахунку сум основного платежу і штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємства окремо по кожному з епізодів виявлених порушень (в тому числі з урахуванням встановленої судом невідповідності між нарахованої Актом перевірки та визначеної спірним податковим повідомлення-рішенням від 01.06.2012р. № 0001902220 суми основного платежу з податку на прибуток).

Будь-яких доводів та доказів на їх підтвердження щодо цих епізодів в запереченні відповідачем не наведено.

При цьому нормами статті 60 Податкового кодексу України визначений механізм і підстави для відкликання органом державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень та передбачена можливість прийняття нового податкового повідомлення-рішення за результатами відкликання попереднього (в тому числі із зменшеною/збільшеною сумою грошового зобов'язання), що відповідачем не було здійснено без наведення причин

З огляду на вищенаведене та, з урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а також не доведення відповідачем наявності порушень з боку позивача в частині інших епізодів, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправними та скасувати спірні по справі податкові повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КосмоПакБуд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2012 року Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби № 0001902220, № 0001912220.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КосмоПакБуд» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32, літера «А», ідентифікаційний код 35961131) 2 236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова