Постанова

від 05.02.2013 по справі 5017/847/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5017/847/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" на постановувід 02.10.2012 Одеського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Одеської області № 5017/847/2012 за позовомПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" доПублічного акціонерного товариства "Марфін Банк" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Херсоноблагрошляхбуд" прозобов'язання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж, за участю представників: позивача - Зубченко С.М. відповідача -не з'явились ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.08.2012 (суддя Никифорчук М.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" (далі - відповідач) укласти з Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - позивач) договір про спільне використання технологічних електричних мереж та зобов'язання відповідача надати позивачеві кошторис обґрунтованих річних витрат власника електричних мереж на їх утримання та однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання.

Одеський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 02.10.2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Поліщук Л.В.) рішення у справі скасував, позовні вимоги задовольнив, зобов'язавши Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" укласти договір про спільне використання технологічних мереж з Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" та надати останньому кошторис річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання та однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання.

Відповідач з постановою суду апеляційної інстанції у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 317, ч.1 ст. 328 ЦК України, абз.3 п. 1.10 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910).

Зокрема, скаржник зазначає, що, оскільки він не є власником спірної електромережі, у нього відсутній обов'язок щодо укладення договору про її спільне використання з позивачем..

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення.

Представники скаржника і третьої особи не скористалися своїми процесуальними правами на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого сторони належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 22.01.2013.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 25.11.2005 між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" (постачальник, найменування якого змінено на ПАТ "ЕК "Херсонобленерго") та ВАТ "Морський транспортний банк" (споживач, найменування якого змінено на ПАТ "Марфін Банк") укладено договір №3169 про постачання електричної енергії.

Додатковою угодою №2 сторони доповнили зазначений договір додатками №№ 4.3, 6.3, 7.3 до договору по об'єкту адмінбудівля, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 132а.

Зокрема, додатком №6.3 до договору про постачання електроенергії №3169 від 25.11.2005 є акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об'єкту споживача - адмінбудівля, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 132а., яким сторони визначили балансову належність електромереж та установок споживача, а саме: КЛ-0,4кВ від РУ-0,4кВ ТП-578 до к/я адмінбудівлі КЛ 0,4кВ, від к/я адмінбудівлі до РЩ-0,4кВ та КЛ-0,4кВ (пошкоджена), від РУ-0,4кВ ТП-295 до к/я адмінбудівлі, РЩ-0,4кВ з приладами обліку, всі ел.мережі та електрообладнання адмінбудівлі. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється на закінченнях кабелів живлення в ТП-578 та ТП-295.

Листом №24/44-0285 від 02.02.2012 позивач надіслав відповідачеві два примірники договору про спільне використання електричних мереж у формі типового договору, зазначивши про необхідність надання кошторису витрат банку на утримання технологічних мереж спільного використання, а також однолінійної схеми технологічних електричних мереж.

У відповідь на зазначений лист відповідач своїм листом №354 від 21.02.2012 повідомив позивача, що банк являється власником адмінбудівлі, але не є власником електромережі, щодо якої пропонується укласти спірний договір.

Позивач, вважаючи, що укладання даного договору є обов'язковим для відповідача, посилаючись на норми ст. ст. 179, 181 ГК України та пункти 1.10, 1.7, 5.17 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" укласти з Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" договір про спільне використання технологічних електричних мереж та зобов'язання відповідача надати позивачеві кошторис обґрунтованих річних витрат власника електричних мереж на їх утримання та однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог.

Так, місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що укладення спірного договору не є обов'язковим для відповідача, оскільки позивачем не доведено, що Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" є власником вказаних електромереж.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, апеляційний господарський суд рішення у справі скасував та задовольнив позовні вимоги з огляду не те, що обов'язковість укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ПАТ "Марфін Банк" закріплена на законодавчому рівні; відповідач, укладаючи з позивачем договір №3169 про постачання електричної енергії, погодив балансову належність йому технологічних електромереж, до яких приєднані інші споживачі, отже, не має право відмовити позивачеві в укладенні спірного договору щодо спільного їх використання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 №28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910, далі Правила) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з п. 1.2 для цілей цих Правил (в редакції постанови НКРЕ від 25.12.2008 №1449) наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні, зокрема:

договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами ;

технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі внутрішньобудинкові електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам , а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації (даний абзац в редакції постанови НКРЕ від 04.02.2010 №105);

власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії;

межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування , або повного господарського відання (даний абзац в редакції постанови НКРЕ від 04.02.2010 №105);

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації.

За приписами пункту 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 №28 (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 №1449, далі - Правила) у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією , у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж .

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що обов'язок укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж покладається на основного споживача, яким є споживач електричної енергії або власник (користувач) електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є основним споживачем електроенергії, оскільки до технологічних електромереж, які використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання, приєднані також інші субспоживачі - ФОП Громихіна О.А., ПАТ "МТС"Україна", НЕК "Укренерго" Держенергонагляду в Південному регіоні, отже, враховуючи вищенаведені приписи Правил, відповідач позбавлений права відмовити позивачеві в укладенні спірного договору.

За таких обставин, прийняті судом першої в якості підстави для відмови в позові посилання відповідача на недоведеність позивачем належності технологічних електромереж відповідачеві саме на праві власності, правомірно відхилені судом апеляційної інстанції, адже, додатком №6.3 до договору про постачання електричної енергії №3169 від 25.11.2005, між сторонами підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об'єкту споживача - адмінбудівлі, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 132а., яким сторони визначили та погодили балансову приналежність спірних технологічних електромереж відповідачеві, тобто, ці електромережі належать йому на праві користування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності обов'язку ПАТ "Марфін Банк" укласти з Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

Крім того, колегія суддів також зазначає, що кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання та однолінійна схема технологічних електричних мереж спільного використання є невід'ємними частинами спірного договору, складення і надання яких електропередавальній організації покладається на власника (користувача), основного споживача електроенергії.

Так, згідно з п. 6.29 Правил електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 №691.

Відповідно до п. 6.30 Правил відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж. Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж (п. 6.31 Правил).

Положеннями п. 6.32 Правил встановлено, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. До витрат на утримання технологічних електричних мереж належать лише ті витрати, які безпосередньо стосуються вказаного виду діяльності.

Для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (календарний рік) власник мереж складає кошторис витрат (без ПДВ) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності (п.1.8.Методики).

Витрати власника мереж визначаються щодо тих електричних мереж, які використовуються власником мереж спільно з іншим користувачем та виділені на однолінійній схемі, яка є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж (п. 1.3. Методики).

Отже, враховуючи, що однолінійна схема технологічних електричних мереж та кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на їх утримання є невід'ємними частинами договору, складання яких до того ж покладається на відповідача, суд апеляційної інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги і в цій частині, зобов'язавши відповідача надати позивачеві кошторис річних витрат на утримання електричних мереж спільного використання та однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання.

При цьому, колегія суддів враховує, що касаційна скарга відповідача не містить доводів і відповідних обґрунтувань щодо неправомірності постанови суду апеляційної інстанції в цій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та вважає, що доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судом апеляційної інстанції обставини, що відповідно до приписів ст. ст. 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового акту відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у справі господарського суду Одеської області № 5017/847/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк