Рішення

від 29.01.2013 по справі 2-3726/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3726/12

Провадження 2/369/263/13

РІШЕННЯ

іменем України

29.01.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

головуючого судді: Коцюрби М.П.

за участю секретаря: Кучер В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавест Інвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ», Банк, Позивач) звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1, Поручитель), Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавест Інвест» (далі - ТОВ «Діавест Інвест», Відповідач-2) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що між Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Діавест Інвест» був укладений Кредитний договір № 2008-45 від 11.06.2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: Додаткова угода № 1 від 02.12.2009 року, Додаткова угода № 2 від 17.12.2009 року, Додаткова угода № 3 від 11.08.2010 року, Додаткова угода № 4 від 01.10.2010 року, Додаткова угода № 5 від 01.11.2010 року (далі разом - Кредитний договір), згідно з яким Банк зов'язався надати ТОВ «Діавест Інвест» кредит в сумі 1 470 000,00 грн. (один мільйон чотириста десят тисяч гривень), а ТОВ «Діавест Інвест», в свою чергу, зобов'язалось прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в тому обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-2 за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № 45-2008/2 від 17.12.2009 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: Додаткова угода № 1 від 11.08.2010 року, Додаткова угода № 2 від 01.10.2010 року, Додаткова угода № 3 від 01.11.2010 року (далі разом - Договір поруки), відповідно до якого, Відповідач-1 поручився перед Позивачем за виконання Позичальником усіх його зобов'язань за Кредитним договором.

Так, Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши Відповідачу-2 позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком Позичальника.

Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені пунктами 1.1, 3.3.4, 3.4.3 Кредитного договору.

Відповідач-2 здійснював виплату процентів за користування кредитом за період, що передував листопаду 2010 року. Однак, починаючи з 01.11.2010 року Позичальником повністю припинено виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором склала 771 532 (сімсот сімдесят одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн. 44 коп.

Згідно з умовами Кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути наданий Банком кредит в строк до 01.06.2010 року (п.1.1 Кредитного договору).

У зв'язку з порушенням Позичальником взятих на себе зобов'язань та неповерненням суми кредиту в строк, визначений п.1.1 Кредитного договору, Банком було направлено письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом від 16.09.2009 року (за вихідним номером 2488).

Однак ні в строки, встановлені у вищезазначеній вимозі, ні на момент звернення до суду, Позичальником не виконано взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором та не повернути наданий Банком кредит.

Заборгованість Позичальника за сумою кредиту склала 1 280 000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Пунктом 5.1 Кредитного договору встановлено, що в разі несвоєчасної сплати процентів по кредиту Позичальник сплачує на користь Банку пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Таким чином, загальна непогашена заборгованість за сумою пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами, згідно умов Кредитного договору склала 76 644 (сімдесят шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 14 коп.

Загальна заборгованість Відповідачів перед банком становить 2 128 176 (два мільйони сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 58 коп. з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1 280 000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 771 532 (сімсот сімдесят одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн. 44 коп.; заборгованість за сумою пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом - 76 644 (сімдесят шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 14 коп.

Відповідно до положень статей 1 та 2 укладеного між Позивачем та Відповідачем-1 Договору поруки, Відповідач-1 відповідає перед Позивачем за виконання зобов'язань Відповідача-2 в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.

У разі порушення Відповідачем-2 зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, Відповідач-1 і Відповідач-2 відповідають перед Позивачем як солідарні боржники, що означає право Позивача, як кредитора, вимагати виконання зобов'язань в повному обсязі як від Відповідача 1 і Відповідача 2 разом, так і від кожного з них окремо (п. 3.1 Договору поруки).

Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Діавест Інвест» на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 128 176 (два мільйони сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 58 коп. та судові витрати.

Представником ОСОБА_1 подав до суду заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що 17 грудня 2009 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений Договір поруки № 45-2008/2 до Кредитного договору № 2008-45 від 11 червня 2008 року.

Згідно до Договору поруки Відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання відповідати перед Позивачем за порушення основного зобов'язання по Кредитному договору ТОВ «Діавест Інвест».

Відповідно до умов Договору поруки п.4.1. - мовою оригінала Договору : «Настоящий договор вступает в действие с момента подписания и действует до момента полного исполнения Сторонами всех обязательств по настоящему договору».

Основним договором - Кредитним договором строк повернення кредиту Відповідачем-2 був встановлений до 02 грудня 2009 року.

Додатковою угодою № 2 до Кредитного договору № 2008-45 від 11.06.2008 року складеною 17 грудня 2009 року між Позивачем та Відповідачем-2 строк повернення кредиту був продовжений до 01 червня 2010 року.

Додатковою угодою № 3 до Кредитного договору № 2008-45 від 11.06.2008 року складеною 11 серпня 2010 року між Позивачем та Відповідачем-2 встановлено, що строк повернення кредиту 01 червня 2010 року, проценти за безпідставне використання кредиту та прострочення заборгованості в національній валюті - 27% річних за період з 01 серпня 2010 року по 01 жовтня 2010 року.

Додатковою угодою № 4 до Кредитного договору № 2008-45 від 11.06.2008 року, складеною 01 жовтня 2010 року між Позивачем та Відповідачем-2 встановлено, що проценти за безпідставне використання кредиту та прострочення заборгованості в національній валюті - 27 % річних за період з 02 листопада року по 01 листопада 2010 року.

Додатковою угодою № 5 до Кредитного договору № 2008-45 від 11.06.2008 року, складеною 01 листопада 2010 року між Позивачем та Відповідачем-2 встанолвено, що проценти за безпідставне використання кредиту та прострочення заборгованості в національній валюті - 27 % річних за період з 02 листопада 2010 року по 01 грудня 2010 року.

Виходячи з вищевказаного по кредитному договору строк повернення кредитних коштів Відповідачем-2 Позивачу був встановлений 01 червня 2010 року.

Відповідач-1 зазначає, що з Договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання Сторонами всіх обов'язків по договору не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

На виконання вимог ч.4 ст. 559 ЦК України, Позивач повинен був пред'явити Відповідачу-1 вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором до 01 грудня 2010 року, а щодо оплати процентів за безпідставне використання кредиту та прострочення заборгованості до 01 червня 2011 року.

Відповідач-1 зазначив, що Позивач немає права на звернення до нього з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку із закінченням строку дії Договору поруки та строку пред'явлення вимог.

ОСОБА_1 зазначив, що до вищезазначеного Кредитного договору, укладеного між Позивачем і Відповідачем-2 був також укладений договір іпотеки, де майновим поручителем згідно іпотечного договору № 45-2008/1 від 11 червня 2008 року виступало ТОВ «ТД Офіс Україна».

На даний час ТОВ «ТД Офіс Україна» є банкротом, проте не відомо чи був проданий предмет іпотеки.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1.

В судовому засіданні представник Позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позовних вимог.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи. приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи, та з урахуванням вимог ст. 15-16, ч. 2. ст. 118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією із сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Як встановлено в судовому засіданні, між Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «Діавест Інвест» був укладений Кредитний договір № 2008-45 від 11.06.2008 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: Додаткова угода № 1 від 02.12.2009 року, Додаткова угода № 2 від 17.12.2009 року, Додаткова угода № 3 від 11.08.2010 року, Додаткова угода № 4 від 01.10.2010 року, Додаткова угода № 5 від 01.11.2010 року (далі разом - Кредитний договір), згідно з яким Банк зов'язався надати ТОВ «Діавест Інвест» кредит в сумі 1 470 000,00 грн. (один мільйон чотириста десят тисяч гривень), а ТОВ «Діавест Інвест», в свою чергу, зобов'язалось прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в тому обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-2 за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № 45-2008/2 від 17.12.2009 року з усіма змінами та доповненнями до нього, а саме: Додаткова угода № 1 від 11.08.2010 року, Додаткова угода № 2 від 01.10.2010 року, Додаткова угода № 3 від 01.11.2010 року (далі разом - Договір поруки), відповідно до якого, Відповідач-1 поручився перед Позивачем за виконання Позичальником усіх його зобов'язань за Кредитним договором.

Так, Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши Відповідачу-2 позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком Позичальника.

Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом встановлені пунктами 1.1, 3.3.4, 3.4.3 Кредитного договору.

Відповідач-2 здійснював виплату процентів за користування кредитом за період, що передував листопаду 2010 року. Однак, починаючи з 01.11.2010 року Позичальником повністю припинено виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором склала 771 532 (сімсот сімдесят одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн. 44 коп.

Згідно з умовами Кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути наданий Банком кредит в строк до 01.06.2010 року (п.1.1 Кредитного договору).

У зв'язку з порушенням Позичальником взятих на себе зобов'язань та неповерненням суми кредиту в строк, визначений п.1.1 Кредитного договору, Банком було направлено письмову вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом від 16.09.2009 року (за вихідним номером 2488).

Однак ні в строки, встановлені у вищезазначеній вимозі, ні на момент звернення до суду, Позичальником не виконано взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором та не повернути наданий Банком кредит.

Заборгованість Позичальника за сумою кредиту склала 1 280 000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Пунктом 5.1 Кредитного договору встановлено, що в разі несвоєчасної сплати процентів по кредиту Позичальник сплачує на користь Банку пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Таким чином, загальна непогашена заборгованість за сумою пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами, згідно умов Кредитного договору склала 7 6 644 (сімдесят шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 14 коп.

Загальна заборгованість Відповідачів перед банком становить 2 128 176 (два мільйони сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 58 коп. з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1 280 000 (один мільйон двісті вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 771 532 (сімсот сімдесят одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн. 44 коп.; заборгованість за сумою пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом - 76 644 (сімдесят шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 14 коп.

Відповідно до положень статей 1 та 2 укладеного між Позивачем та Відповідачем-1 Договору поруки, Відповідач-1 відповідає перед Позивачем за виконання зобов'язань Відповідача-2 в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки.

У разі порушення Відповідачем-2 зобов'язань, що випливають з Кредитного договору, Відповідач-1 і Відповідач-2 відповідають перед Позивачем як солідарні боржники, що означає право Позивача, як кредитора, вимагати виконання зобов'язань в повному обсязі як від Відповідача 1 і Відповідача 2 разом, так і від кожного з них окремо (п. 3.1 Договору поруки).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст. 554 ЦК України зазначає, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 до уваги з наступних підстав.

Договір поруки набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за даним договором (п. 4.1 договору поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як встановлено судом, зобов'язання за кредитним договором з боку Відповідачів виконано не було, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої становить 2 128 176 (два мільйони сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 58 коп.

Згідно зі змістом частин 1-3 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Згідно ч.4 вищезазначеної статті порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як було встановлено судом, укладаючи договір поруки, сторони визначили строк його дії, зокрема, відповідно до п. 4.1 договору поруки договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за даним договором. Таким чином, на переконання суду, не є слушними доводи Відповідача-1 щодо того, що Банк міг пред'явити позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до 01 грудня 2010 року, а щодо оплати процентів за безпідставне використання кредиту та прострочення заборгованості до 01 червня 2011 року.

Так статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Отже, юридичне значення для вирішення виниклого між сторонами за цим позовом спору має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Як було встановлено судом та вже зазначено у цьому рішенні, в п. 4.1. договорі поруки визначено строк його дії. Таким чином, виходячи зі змісту приписів ст.ст. 251, 252, 253, 530 ЦК України та умов договору поруки та кредитного договору, на переконання суду, у Відповідача-1 відсутні підстави вважати, що договором поруки не було встановлено строку договору поруки, як й відсутні правові підстави для тверджень про сплив шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя.

Суд вважає, що розрахунки заборгованості по Кредитному договору зроблені правильно і враховані всі періоди нарахування.

Відсоткова ставка основана на договорах, було погоджена і підписані сторонами договору.

Щодо пені, то Відповідачі не зверталися до суду із заявами про зменшення суми пені, не приводили правових підстав цього та не надавали докази, посилаючись що позов не визнають.

Всі суттєві умови вищезазначених кредитного договору та договору поруки відображені в укладених договорах і підписані сторонами. Ніяких протиріч чи зміни тексту договорів не встановлено.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавест Інвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати покладено на Відповідачів.

На підставі ст. ст. 509, 526, 553, 554, 559, 610, 612, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та керуючись ст. ст. 88, 208, 209, 212, 213, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавест Інвест» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавест Інвест» (код ЄДРПОУ 31463801) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 128 176 (два мільйони сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 58 коп.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавест Інвест» (код ЄДРПОУ 31463801) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Суддя М.П. Коцюрба