Постанова

від 20.11.2006 по справі 6/323-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/323-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2006                                                                                   Справа № 6/323-06  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:   судді Науменко І.М. –доповідач

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.          

при секретарі судового засідання: Клименко Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Павленко Валентина Анатоліївна, довіреність №24  від 20.07.06,  представник;

від позивача: Вячеславова Вікторія Бернадівна, паспорт серія АЕ№ 394181  від 16.08.96,  генеральний директор;

від відповідача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Капітал”, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.06р.   у справі № 6/323-06

за позовом   приватної торгівельно-виробничої фірми „Лайн”, м. Дніпропетровськ

до: товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Капітал”, Дніпропетровська область

про  стягнення 159674,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.06р. у справі № 6/323-06 (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено частково.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем частково не було доведено документально ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог, а також з того, що факт заборгованості відповідача перед позивачем 58451,68 грн. частково підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів представлених сторонами в судове засідання.

          Не погодившись з рішенням господарського суду від 12.09.06р., позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, в позові відмовлено, посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначив, що ПТВФ „Лайн” не здійснювало поставок за договором № 10 від 23.11.05р., а фактично товар за накладними № 75 від 30.11.05р., № 95 від 14.12.05р., № 96 від 16.12.05р. поставлений поза договором.

          В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як видно з матеріалів справи, 23.11.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 10, відповідно до якого позивач згідно з видатковими накладними підписаних повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін № 75 від 30.11.2005 р. на суму 169 168,68 грн., № 95 від 14.12.2005 р. на суму 57 794,40 грн. та № 96 від 16.12.2005 р. на суму 25488,60 грн., всього на загальну суму 252451,68 грн. передав відповідачеві товар у кількості 548,808 тонн загальною вартістю 252 451,68 грн. разом з рахунками-фактурами на оплату № 77 від 30.11.2005 р. на суму 169 168,68 грн., № 0812 від 08.12.2005 р. на суму 57 794,40 грн. та № 3 від 16.12.2005 р. на суму 25 488,60 грн., всього на загальну суму 252451,68 грн., який відповідач в порушення п. 2.3 умов вищеназваного договору, на протязі двох банківських днів після отримання товару, оплатив частково у суму 169 000,00 грн., у зв'язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 83451,68 грн., що підтверджується додатковим узгодженням до даного договору підписаного керівниками сторін та скріпленого печатками сторін, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду та визнається відповідачем у судовому засіданні. Приймаючи до уваги, що додаткове узгодження про погашення відповідачем перед позивачем боргу у сумі 83 451,68 грн. у повному обсязі до 19.05.2006 р. відповідачем не було виконано, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, у якій просив суд стягнути з відповідача на його користь 63 451,68 грн. основного боргу, так як відповідач частково оплатив борг у сумі 20 000,00 грн., а оскільки відповідач після порушення провадження у справі 11.07.2006 р. знову частково оплатив борг у сумі 5 000,00 грн. позивач в судовому засіданні зменшив суму основного боргу на 5 000,00 грн. і просив суд стягнути з відповідача на його користь 58451,68 грн. основного боргу посилаючись на оригінали документів наданих як позивачем, так і відповідачем. Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.7.2 умов вищеназваного договору, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 8 198,69 грн. пені, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3 444,41 грн. інфляційних, 1311,54 грн. річних, 13268,32 грн. біржової різниці, 70000,00 грн. моральної шкоди та 1 600,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Колегія суддів вважає, що позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було частково доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу. Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судова колегія вважає, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 58451,68 грн. частково підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів представлених сторонами в судове засідання, а саме: видатковими накладними № 75 від 30.11.2005 р. на суму 169 168,68 грн., № 95 від 14.12.2005 р. на суму 57794,40 грн. та № 96 від 16.12.2005 р. на суму 25488,60 грн., всього на загальну суму 252 451,68 грн., згідно яких позивач передав відповідачеві товар у кількості 548,808 тонн загальною вартістю 252 451,68 грн.; рахунками-фактурами позивача № 77 від 30.11.2005 р. на суму 169 168,68 грн., № 0812 від 08.12.2005 р. на суму 57 794,40 грн. та № 3 від 16.12.2005 р. на суму 25 488,60 грн., а всього на загальну суму 252 451,68 грн., які відповідач отримав, але відповідно до банківських виписок оплатив частково у сумі 194 000,00 грн.; додатковим узгодженням до вищеназваного договору, скріпленого підписами керівників сторін та печатками сторін, яким відповідач зобов'язався частину боргу у сумі 83 451,68 грн. сплатити до 19.05.2006 p., але не оплатив.

Оскільки на день розгляду справи господарським судом, розрахунок позову по основній сумі боргу, що становить 58 451,68 грн., позивачем документально доведено частково, а відповідачем документально частково спростовано у сумі 1 087,89 грн., так як по накладних № 75 від 30.11.2005 р. на суму 169 168,68 грн., № 95 від 14.12.2005 р. на суму 57 794,40 грн. та № 96 від 16.12.2005 р. на суму 25 488,60 грн. була виявлена нестача товару у кількості 2,838 тонни загальною вартістю 1 087,89 грн., то клопотання позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 58 451,68 грн. правильно визнано обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково у сумі 57 363,79 грн.

Також суд першої інстанції правильно задовольнив додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на його користь за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.7.2 умов вищеназваного договору, 8 198,69 грн. пені, про стягнення з відповідача на його користь за порушення строків оплати отриманого товару на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3 444,41 грн. інфляційних та 1 311,54 грн. річних.

Не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою скасування рішення суду першої інстанції посилання скаржника на те, що відповідно до п.2.3 умов вищеназваного договору позивач не надав доказів виставлення відповідачеві рахунків-фактур № 77 від 30.11.2005 р. на суму 169 168,68 грн., № 0812 від 08.12.2005 р. на суму 57 794,40 грн. та № 3 від 16.12.2005 р. на суму 25 488,60 грн. на оплату отриманого товару, у зв"язку з чим строк оплати отриманого товару не настав, слід визнати необгрунтованим і таким, що протирічить оригіналам документів та матеріалам справи, наданих самими сторонами в судове засідання, оскільки в банківських рахунках, про часткову оплату товару отриманого від позивача, відповідач посилається саме на дані рахунки позивача, які відповідач отримав разом з товаром та товарно-транспортними накладними, про що стоїть відмітка в товарно-транспортних накладних.

За таких обставин судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

    ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.06р. у справі № 6/323-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Капітал”, Дніпропетровська область  –залишити без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                                              І.М. Науменко

           Суддя                                                                                         Л.М. Білецька                                                                          

           Суддя                                                                                                   О.В. Голяшкін

          З оригіналом згідно

          Помічник судді                                                  К.С. Лукінова