Постанова

від 06.02.2013 по справі 9/209-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 30» січня 2013 р. Справа №9/209-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П.,суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участі представників сторін:

позивача - Ромась І.М., довір. від 02.01.2013 року,

відповідача - Калмиков О.О., довір. від 28.01.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. 186 С/1-42) на ухвалу господарського суду Сумської області від 20.12.2012 року у справі №9/209-09

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми,

до Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку «Закон і порядок», м. Суми,

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Управління майна комунальної власності Сумської міської ради звернулося до господарського суду Сумської області із заявою, в якій просить суд внести зміни в наказ, вказавши в ньому стягувача - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, та поновити строк для пред'явлення до виконання.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.12.2012 року у справі №9/209-09 (суддя М.С. Лущик) заяву Управління майна комунальної власності Сумської міської ради №71-12юр від 11.10.2012 року про виправлення судового наказу господарського суду Сумської області від 18.01.2010 року у справі №9/209-09 - задоволено частково.

Виправлено помилку в наказі господарського суду Сумської області №9/209-09 від 18.01.2010 року, виклавши його в наступній редакції:

«Стягувач - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Горького, 21, код 33525906)

Боржник - Сумське міське громадське формування з охорони громадського порядку «Закон і порядок» (40011, м. Суми, пров. Промисловий, буд. 7, код 26439868)

Виселити Сумське міське громадське формування з охорони громадського порядку «Закон і порядок» (40011, м. Суми, пров. Промисловий, буд. 7, код 26439868) з нежитлових приміщень, площею 93,2 м 2 у буд. №7 по провулку Промисловому у м. Суми в 10-денний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили».

Видано новий наказ після набрання ухвалою законної сили.

Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Сумської області №9/209-09 від 18.01.2010 року.

Відповідач із ухвалою місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 20.12.2012 року у справі №9/209-09. Відмовити у задоволенні заяви Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про виправлення судового наказу господарського суду Сумської області від 18.01.2010 року у справі №9/209-09 та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи; порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Зокрема, апелянт зазначає, що позивач звернувся до господарського суду із заявою про виправлення наказу майже через два роки після винесення державним виконавцем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Тобто, позивач пропустив строк для пред'явлення наказу до виконання.

До того ж, місцевий господарський суд безпідставно визнав наказ господарського Сумської області від 18.01.2010 року таким, що не підлягає виконанню.

Від апелянта до суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх. №734 від 28.01.2013 року), в яких підтримав вимоги апеляційної скарги.

Від позивача до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. №820 від 30.01.2013 року), де позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу від 20.12.2012 року по даній справі скасувати частково, та винести рішення, яким в даній ухвалі та в судовому наказі виправити адресу боржника та адресу приміщення, з якого боржник має виселитись з провулку Промислового 7 на провулок лікаря Зіновія Красовицького 7.

До судового засідання, яке відбулося 30.01.2013 року з'явились позивач та відповідач, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.09.2009 року у справі №9/209-09 позов задоволено повністю; виселено Сумське міське громадське формування з охорони громадського порядку «Закон і порядок» з нежитлових приміщень площею 93,2 м 2 у буд. №7 по провулку Промисловому у місті Суми в 10- денний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; стягнуто з Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку «Закон і порядок» на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради 85 грн. 00 коп. - держмита, 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищезазначеного рішення 18.01.2010 року господарським судом Сумської області видано відповідні накази.

Однак, у даних наказах помилково не було зазначено найменування стягувача, боржника та невизначено їх місцезнаходження.

Позивачем було направлено наказ від 18.01.2010 року №9/209-09 до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на виконання.

Проте, орган ДВС листом №09-1755/01-09 від 27.11.2012 року повідомив позивача, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на підставі пункту 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 01.02.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього ж Закону, а саме, у виконавчому документі не вказано стягувача.

13.12.2012 року до господарського суду Сумської області надійшла заява №71-12юр від 11.12.2012 року Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, в якій останній просить суд внести зміни в наказ, вказавши в ньому стягувача - управління майна комунальної власності Сумської міської ради, та поновити строк для пред'явлення наказу до виконання.

Оскаржувана ухвала мотивована законністю вимог позивача та невідповідністю наказу вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Місцевий господарський суд керувався ст.ст. 75, 117, ч.1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 117 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, у наказі від 18.01.2010 року помилково не зазначено найменування стягувача, боржника та невизначено їх місцезнаходження, тоді як у відповідності до вищевказаної правової норми, виконавчі документи повинні містити такі відомості.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» виправлення до наказу мають вноситися з урахуванням вимог частини першої статті 89 ГПК, тобто ці виправлення не можуть зачіпати суті судового рішення, на виконання якого видано наказ.

Тому, з огляду на наведені правові норми, колегія суддів вважає правомірним внесення судом першої інстанції виправлень до судового наказу із зазначенням найменування стягувача і боржника, визначивши їх місцезнаходження.

Однак, місцевий господарський суд вийшов за межі повноважень, визнаючи наказ таким що не підлягає виконанню, оскільки відповідно до положень п.2 ст. 117 Господарського кодексу України господарський суд може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню лише за заявою стягувача або боржника. В той час, такої вимоги Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради заявлено не було.

Окрім того, частина 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників:

- Якщо його видано помилково;

- Якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведений перелік підстав є вичерпний.

В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд, визнаючи таким, що не підлягає виконанню наказ від 18.01.2010 року взагалі не навів підстав чи доводів в обґрунтування визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню. До того ж, жодна із встановлених Господарським процесуальним кодексом України підстав для визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню, не знаходить підтвердження в матеріалах справи.

До того ж, місцевий господарський суд вийшов за межі повноважень видаючи повторний наказ після визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

У п. 34 Інформаційного листа від 12.03.2009 року №01-08/163 «Про деякі питання, порушених у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що відповідно до приписів ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Видача при цьому господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено.

Окрім того, в заяві Управління майна комунальної власності Сумської міської ради не заявляв вимоги щодо винесення нового наказу.

Також слід зазначити, що Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в своїй заяві окрім внесення змін до наказу, просив суд поновити строк для пред'явлення до виконання.

Відповідно до положень ч.2 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 року №6 «Про судове рішення» у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Однак, місцевий господарський суд взагалі не розглянув дану вимогу заявника.

Згідно із ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи те, що ані в мотивувальній, ані в резолютивній частинах ухвали вирішення вимоги щодо відновлення строку для пред'явлення судового наказу до виконання судом не зазначено, ухвала господарського суду Сумської області від 20.12.2012 року у справі №9/209-09 підлягає скасуванню частково.

Колегія суддів, повторно розглянувши заяву Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині поновлення строку для пред'явлення наказу до виконанню, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи в обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції листом №09-1755/01-09 від 27.11.2012 року повідомив позивача про те, що державним виконавцем на підставі пункту 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 01.02.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу). Однак, ні постанова про відмову, ні оригінал наказу позивачем не отримані. Через що Управління майна комунальної власності Сумської міської ради пропустило строк для пред'явлення наказу до виконання. Колегія суддів вважає, що наведені обставини обґрунтовують поважність причин пропуску позивачем строку для пред'явлення наказу до виконання.

Слід зазначити, що первісний строк для пред'явлення наказу до виконання вже сплив, а виправлення помилки в судовому наказі пов'язане із повторним зверненням до відділу державної виконавчої служби. Тому, в даному випадку, строк для пред'явлення наказу до виконання підлягає поновленню.

Враховуючи наведені вище порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала господарського суду Сумської області від 20.12.2012 року у справі №9/209-09 підлягає скасуванню в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та видачі нового наказу, а заява Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтями 105, 106, 117, 119 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 20.12.2012 року у справі №9/209-09 скасувати в частині визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та видачі нового наказу.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 20.12.2012 року у справі №9/209-09 в частині виправлення судового заказу залишити без змін.

Заяву Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в частині відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання задовольнити.

Поновити строк для пред'явлення наказу від 18.01.2010 року №9/209-09 до виконання.

Повний текст постанови складено 04.02.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.