Рішення

від 07.02.2013 по справі 5023/5405/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р.Справа № 5023/5405/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

розглянувши справу

за позовом ДП завод "Електроважмаш", м. Харків до ТОВ фірма "ARGUS LTD", м. Харків про стягнення 8686,77грн. за участю представників сторін:

позивача - Данилець Д.І., дов. № 248-430 від 14.01.2013р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8686,77грн., в тому числі: 6546,00грн. основного боргу, 1204,46грн. пені, 458,22грн. штрафу, 149,90грн. інфляційних та 328,19грн. 3% річних. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до договору № 23/08 від 17.10.2008р. та на підставі рахунку-фактури № 008, ДП завод "Електроважмаш" здійснено замовлення авіаквитків та страхових полісів на рейс Москва-Астана-Павлодар-Москва на загальну суму 13343,00грн. У зв*язку з тим, що позивач був змушений відмовитися від замовлених авіаквитків Павлодар-Москва, 25.02.2011р. він направив на адресу відповідача лист № 262/430 з проханням повернути кошти, що були сплачені за авіабілети. Проте відповідач повернути сплачені позивачем кошти відмовився, що на думку позивача є порушенням умов укладеного договору, у зв*язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду, а також ухвал про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ № 349337 від 19.12.2012р.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

17.10.2008р. між Державним підприємством заводом "Електроважмаш" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ARGUS LTD" (Виконавець) укладено договір надання послуг № 23/08 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов*язався надати позивачу послуги з бронювання та продажу авіаквитків, а позивач, в свою чергу, зобов*язався сплатити послуги на умовах та в порядку, встановлених Договором.

17.02.2011р. на виконання Договору позивачем, на підставі рахунку-фактури № 008 від 17.02.2011р., здійснено замовлення авіаквитків та страхових полісів на рейс Москва-Астана-Павлодар-Москва для працівників ДП завод "Електроважмаш" Шевченко С.Г. та Кобзарь К.А. на суму 13343,00грн.

У зв'язку з тим, що період відрядження працівників ДП завод "Електроважмаш" необхідно було скоротити, а саме перенести дату вильоту з Павлодару до Москви з 27.02.2011р. на 25.02.2011р., позивач відмовився від замовлених авіаквитків Павлодар-Москва.

Відповідно до умов п. 4.7 Договору, у випадку повернення Замовником виписаних авіаквитків Виконавець проводить повернення грошових коштів, відповідно до правил авіакомпанії та міжнародних норм ІАТА.

Однак відповідач, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов*язань, кошти за невикористані авіаквитки не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 6546,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2011р. позивачем було направлено лист № 262/430 директору ТОВ фірми "ARGUS LTD" з проханням повернути кошти, що були сплачені за авіаквитки, але відповідач кошти не повернув, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 6546,00грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 149,90грн. за період з 07.03.2011р. по 07.10.2012р. та 3% річних в сумі 328,19грн. за період з 07.03.2011р. по 07.10.2012р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо решти вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені та штрафу. За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1204,46грн. пені та 458,22грн. штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ARGUS LTD" (61024, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, будинок 72; код ЄДРПОУ 23453036; в тому числі р/р № 2600001681436 у Харківської філії "Укрексімбанк", МФО 351618) на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, просп. Московський, 299; код ЄДРПОУ 00213121; в тому числі р/р № 26000805612400 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 351016) 6546,00грн. основного боргу, 1204,46грн. пені, 458,22грн. штрафу, 149,90грн. інфляційних, 328,19грн. - 3 % річних та 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 08.02.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.