Рішення

від 05.02.2013 по справі 911/77/21/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 911/77/21/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до Приватного підприємства «Інтерхім КС», Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 2 040,00 гривень

за участю представників:

від позивача: Солотковська-Сотник О.Й. (довіреність №300-122/08-3604 від 29.03.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.01.2013р. Антимонопольний комітет України (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Інтерхім КС» (далі-ПП «Інтерхім КС»/відповідач) про стягнення 2 040,00 грн. пені за порушення строків сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №465-р від 25.07.2012р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013р. порушено провадження у справі №911/77/21/13-г та призначено справу до розгляду на 22.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 05.02.2013р.

В судові засідання 22.01.2013р. та 05.02.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012р. Антимонопольним комітетом України, за результатами розгляду матеріалів справи №239-26.13/129-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПП «Інтерхім КС» та подання Департаменту розслідувань від 02.04.2012р. №239-26.13/129-11/109-спр, було прийнято рішення №465-р, яким дії ПП «Інтерхім КС» щодо створення перешкод у проведенні перевірки, зокрема, ненадання членам комісії безперешкодного доступу до комп'ютерів, визнані порушенням, передбаченим п. 16 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Зазначене рішення відповідач отримав 17.08.2012р., що підтверджується підписом представника останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення №03035 0436413 8. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з несплатою відповідачем накладеного на нього штрафу у строки, встановлені ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (2 місяців з моменту отримання рішення), позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення 34 000,00 грн. штрафу згідно рішення №465-р від 25.07.2012р. та 20 400,00 грн. пені, нарахованої за період з 18.10.2012р. по 26.11.2012р.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.11.2012р. у справі №17/110-12 позовні вимоги Антимонопольного комітету України до ПП «Інтерхім КС» задоволені у повному обсязі.

Посилаючись на те, що в силу вимог ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені за прострочення сплати штрафу припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 040,00 грн. пені, нарахованої з 27.11.2012р. (з наступного дня після періоду, за який пеня вже стягувалась) по 30.11.2012р. (день прийняття господарським судом Київської області рішення у справі №17/110-12) на 34 000,00 грн. накладеного штрафу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Приписами статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 30.11.2012р. у справі №17/110-12, позовні вимоги Антимонопольного комітету України до ПП «Інтерхім КС» про стягнення 34 000,00 грн. штрафу згідно рішення №465-р від 25.07.2012р. та 20 400,00 грн. пені, нарахованої за період з 18.10.2012р. по 26.11.2012р. задоволені у повному обсязі.

При прийнятті зазначеного рішення господарським судом Київської області було встановлено, що оскільки рішення Антимонопольного комітету України № 465-р від 25.07.2012р. є чинним, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржено, штраф накладений на відповідача вказаним рішенням у розмірі 34 000,00 грн. останнім несплачений, а розрахунок пені за період прострочення оплати відповідачем штрафу з 18.10.2012р. по 26.11.2012р. є арифметично вірним та таким, що відповідає законодавчому обмеженню її максимального розміру, суд дійшов, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 34 000,00 грн. штрафу та 20 400,00 грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення (ухвала, постанова) є обов'язковими до виконання на всій території України, набуваючи після набрання законної сили таких правових наслідків, як неспростовність, виключність, преюдиційність, здійсненність та обов'язковість для усіх підприємств, організацій, установ, посадових осіб та громадян, в тому числі і для суду.

З огляду на набрання рішенням господарського суду Київської області у справі №17/110-12 законної сили в порядку ст. 85 ГПК України, суд дійшов висновку, що факти, встановлені зазначеним рішенням, а саме: факт несплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 465-р від 25.07.2012р., що також є підставою для стягнення з відповідача пені в порядку ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має преюдиціальне значення у розумінні ст. 35 ГПК України, і не потребує доказуванню.

За таких обставин, оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем строків сплати штрафу, встановленого ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем пені в порядку п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Водночас, ч. 2 п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

З системного аналізу вказаної норми слідує, що з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу нарахування пені припиняється. Тобто, за день, коли господарським судом прийнято рішення про стягнення відповідного штрафу пеня не нараховується.

З огляду наведеного, а також враховуючи, що рішення господарського суду Київської області у справі №17/110-12 було прийнято 30.11.2012р., суд дійшов висновку, що в силу вимог п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з 30.11.2012р. (включно) у позивача припинилось право на нарахування пені. Таким чином, останнім днем періоду, за який пеня підлягає стягненню є 29.11.2012р., а не 30.11.2012р. як помилково вважає позивач.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2011р. у справі №18/690/11.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені вимоги Закону, а також заявлений позивачем період обрахунку пені, суд здійснював обрахунок пені з 27.11.2012р. по 29.11.2012р. на 34 000,00 грн. накладеного штрафу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний період, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 1 530,00 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 040,00 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 530,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інтерхім КС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 19, ідентифікаційний код 33986966) на користь Державного бюджету України (отримувач - рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106) 1 530 (одну тисячу п'ятсот тридцять) грн. 00 коп. пені.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Інтерхім КС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 19, ідентифікаційний код 33986966) на користь Державного бюджету України 1 290 (одну тисячу двісті дев'яносто) грн. 38 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.02.2013р.

Суддя В.А. Ярема