Постанова

від 20.05.2013 по справі 911/77/21/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. Справа№ 911/77/21/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 20.05.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Київської області від 05.02.2013 року

у справі № 911/77/21/13-г (суддя Ярема В.А.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до приватного підприємства «Інтерхім КС»

про стягнення 2 040,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2013 року по справі № 911/77/21/13-г позов Антимонопольного комітету України до приватного підприємства «Інтерхім КС» про стягнення 2040,00 грн. - задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства «Інтерхім КС» на користь Державного Бюджету України 1530,00 грн. пені та 1290,38 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 05.02.2013 року Антимонопольний комітет України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05.02.2013 року по справі № 911/77/21/13-г повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 року відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Київської області від 05.02.2013 року у справі № 911/77/21/13-г прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судових засіданнях 17.04.2013 року та 20.05.2013 року представник Антимонопольного комітету України надав суду свої пояснення по справі в яких, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники приватного підприємства «Інтерхім КС» в судові засідання 17.04.2013 року та 20.05.2013 року не з'явились про день та час розгляду справи позивач повідомлявся належним чином однак, поштовий конверт з ухвалою по призначення справи до розгляду на 17.04.2013 року повернувся без вручення адресату за закінченням терміну зберігання. Судова колегія звертає увагу на те, що вказана вище поштова кореспонденція направлялася за адресою, яка зазначена у позовній заяві та апеляційній скарзі, а саме: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 19. Судовою колегією було відкладено розгляд справи на 20.05.2013 року про що відповідачу також направлено ухвалу, проте зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулося.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника Антимонопольного комітету України, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ПП «Інтерхім КС» про дату та місце розгляду справи судом повідомлялося належним чином, участь представників ПП «Інтерхім КС» у судовому засіданні 20.05.2013 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. До того ж у пункті 11 Інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 Вищий господарський суд України висловив правову позицію про відсутність повноважень у господарських судів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що відповідні процесуальні документи мають надсилатися господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ПП «Інтерхім КС» про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду була направлена стороні за адресою яка була зазначена в позові та міститься в матеріалах справи. Також, у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

25.07.2012 року Антимонопольним комітетом України, за результатами розгляду матеріалів справи №239-26.13/129-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПП «Інтерхім КС» та подання Департаменту розслідувань від 02.04.2012 року №239-26.13/129-11/109-спр, було прийнято рішення №465-р, яким дії ПП «Інтерхім КС» щодо створення перешкод у проведенні перевірки, зокрема, ненадання членам комісії безперешкодного доступу до комп'ютерів, визнані порушенням, передбаченим п. 16 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.

Зазначене рішення відповідач отримав 17.08.2012 року, що підтверджується підписом представника останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення № 03035 0436413 8. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з несплатою відповідачем накладеного на нього штрафу у строки, встановлені ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (2 місяців з моменту отримання рішення), позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення 34000,00 грн. штрафу згідно рішення №465-р від 25.07.2012 року та 20400,00 грн. пені, нарахованої за період з 18.10.2012 року по 26.11.2012 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.11.2012 року у справі № 17/110-12 позовні вимоги Антимонопольного комітету України до ПП «Інтерхім КС» задоволені у повному обсязі.

Посилаючись на те, що в силу вимог ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені за прострочення сплати штрафу припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача 2040,00 грн. пені, нарахованої з 27.11.2012 року (з наступного дня після періоду, за який пеня вже стягувалась) по 30.11.2012 року включно (день прийняття господарським судом Київської області рішення у справі № 17/110-12) на 34000,00 грн. накладеного штрафу.

Так, як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2013 року по справі № 911/77/21/13-г позов Антимонопольного комітету України про стягнення з ПП «Інтерхім КС» 2040,00 грн. - задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь Державного Бюджету України 1530,00 грн. пені та 1290,38 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вказаного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Приписами статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 30.11.2012 року у справі № 17/110-12, позовні вимоги Антимонопольного комітету України до ПП «Інтерхім КС» про стягнення 34000,00 грн. штрафу згідно рішення № 465-р від 25.07.2012 року та 20400,00 грн. пені, нарахованої за період з 18.10.2012 року по 26.11.2012 року задоволені у повному обсязі.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що при прийнятті зазначеного рішення господарським судом Київської області було встановлено, що оскільки рішення Антимонопольного комітету України № 465-р від 25.07.2012 року є чинним, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржено, штраф накладений на відповідача вказаним рішенням у розмірі 34000,00 грн. останнім несплачений, а розрахунок пені за період прострочення оплати відповідачем штрафу з 18.10.2012 року по 26.11.2012 року є арифметично вірним та таким, що відповідає законодавчому обмеженню її максимального розміру, суд дійшов, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 34000,00 грн. штрафу та 20400,00 грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення (ухвала, постанова) є обов'язковими до виконання на всій території України, набуваючи після набрання законної сили таких правових наслідків, як неспростовність, виключність, преюдиційність, здійсненність та обов'язковість для усіх підприємств, організацій, установ, посадових осіб та громадян, в тому числі і для суду.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції про те, що факти, встановлені зазначеним вище рішенням, а саме: факт несплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 465-р від 25.07.2012 року, є підставою для стягнення з відповідача пені в порядку ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має преюдиціальне значення у розумінні ст. 35 ГПК України, і не потребує доказуванню. А отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення пеню в порядку п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Проте, судова колегія звертає увагу на те, що позивачем, у розрахунок пені помилково взятий період саме 30.11.2012 року (день прийняття рішення господарського суду Київської області у справі №17/110-12).

Частиною 2 пунктом 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Як вірно вказав суд першої інстанції, з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу нарахування пені припиняється. Тобто, за день, коли господарським судом прийнято рішення про стягнення відповідного штрафу пеня не нараховується.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в силу вимог п. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з 30.11.2012 року (включно) у позивача припинилось право на нарахування пені. Таким чином, останнім днем періоду, за який пеня підлягає стягненню є 29.11.2012 року, а не 30.11.2012 року, як помилково вважає позивач.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2011р. у справі №18/690/11.

Судова колегія звертає увагу на те, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» передбачає, що нарахування пені припиняється саме з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу, а не з наступного дня після оголошення рішення, як вважає та розрахував позивач.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені вимоги Закону, перевіривши розрахунок пені зроблений судом першої інстанції за період з 27.11.2012 року по 29.11.2012 року на 34000,00 грн. накладеного штрафу, судова колегія апеляційного господарського суду вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача належить стягнути пеню саме у розмірі 1530,00 грн., а не 2040,00 грн. як розрахував позивач.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку по справі та частково задовольнив позов Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 05.02.2013 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної Антимонопольного комітету України слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 05.02.2013 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Київської області від 05.02.2013 року у справі № 911/77/21/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05.02.2013 року у справі № 911/77/21/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/77/21/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 27.05.2013 року