Рішення

від 28.01.2013 по справі 37/298пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 28.01.13 р.                                                                                Справа № 37/298пд                                Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М., суддів Говоруна О.В., Сажневої М.В., при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю. розглянувши матеріали справи за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка», м. Харцизьк до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ про: зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 348987,76  гривень та за зустрічною позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка», м. Харцизьк про стягнення 7059353,71 гривень Представники сторін: Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Тоніка», м. Харцизьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ про визнання недійсними з моменту вчинення договорів фінансового лізингу №360-LD від 11.01.2008р. і №373-LD від 23.01.2008р.; зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 5477554,62 гривень та стягнення процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1918230,27 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне одержання відповідачем грошових коштів, сплачуваних за договорами фінансового лізингу №360-LD від 11.01.2008р. та №373-LD від 23.01.2008р. 31.01.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка»,  про стягнення 6874977,45 гривень, з яких 50149428 гривень зменшення вартості предметів лізингу в перебігу користування ними Лізингоодержувачем та  1860030,17 гривень процентів за користування грошовими коштами. За зустрічним позовом було збільшено розмір позову до 7059353,71грн. на суму сплачених на користь страхової компанії страхових премій за договорами страхування предметів лізингу за спірними договорами. Рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.2012р. було припинено провадження по справі в частині визнання недійсними з моменту вчинення договорів фінансового лізингу №360-LD від 11.01.2008р. і №373-LD від 23.01.2008р.; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Тоніка» грошові кошти у розмірі 5477554,62 гривень шляхом їх стягнення, стягнуті проценти за користування грошовими коштами у розмірі 1916893,19 гривень; відмовлено повністю у задоволені зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» до товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка» про стягнення  7059353,71 гривень. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. рішення по справ №37/298пд було залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2012р. частково скасовано рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2012р. в частині стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1 919 096,69 гривень та в частині відмови у задоволенні позовних вимог первісного позову щодо стягнення процентів, та в цій частині справу передано на новий розгляд. Розпорядженням від 25.09.2012р. справу №37/298пд було передано на повторний автоматичний розподіл, за наслідками якого, справу було передано судді Колеснику Р.М. Розпорядженням заступника голови господарського суду від 22.10.2012р. для розгляду справи №37/298пд створено колегію суддів у складі головуючого судді Колесника Р.М., суддів Говоруна О.В., Зекунова Е.В. 22.10.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «Тоніка» звернулось до господарського суду Донецької області з заявою по справі №37/298пд про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково. Ухвалою суду від 26.10.2012р. суд задовольнив заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка» та визнав наказ господарського суду Донецької  області № 37/298пд від 12.06.2012р. про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (ідентифікаційний код 33942232) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Тоніка» (ідентифікаційний код 20395986) грошові кошти у розмірі 5477554,62 гривень шляхом їх стягнення  та стягнути проценти за користування грошовими коштами у розмірі 1916893,19грн., таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1916893,19 гривень. 05.12.2012р. від позивача  за первісним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача проценти у розмірі 2357937,63 гривень. 25.01.2012р. від позивача надійшла заява про часткову відмову від позову, а саме в частині нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2008949,87 гривень за період до набрання рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.2011р. по справі № 40/177-178 законної сили, отже в подальшому судом розглядаються позовні вимоги саме в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 348 987,76 гривень Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, у судове засідання свого представника не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться у матеріалах справи. 15.01.2013р. відповідачем були надані письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що проти позову заперечує, оскільки між сторонами у договорі не передбачено ні такого терміну як безпідставно отримані кошти, ні розміру процентів за користування грошовими коштами, в зв'язку з  чим позивач не має права нарахування та отримання процентів за користування коштами у разі їх безпідставного одержання, вважає неправомірним застосуванням позивачем положень ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався. Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами, обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 та правовими наслідками передбачені ст.ст. 78, 80 Господарського процесуального кодексу України. З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача , суд ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Тоніка» (Лізингоодержувач) були укладені договори фінансового лізингу № 360-LD від 11.01.2008р. та  №373-LD від 23.01.2008р. з аналогічними  умовами. На виконання умов зазначених договорів, згідно з узгодженими графіками лізингових               платежів, що виступають додатками до означених договорів, позивачем на користь відповідача були здійснені лізингові платежі усього на загальну суму 5477554,62 гривень., що також узгоджується із підписаними сторонами актами звіряння розрахунків станом на 27.09.2011р. 09.12.2008р. та  10.12.2008р. лізингодавець і лізингоодержувач уклали угоди про часткове розірвання договору фінансового лізингу №373-LD від 23.01.2008р. та договору фінансового лізингу №360-LD від 11.01.2008р. якими, встановивши припинення дію договорів відносно визначеної частини предметів лізингу, запровадили змінений графік лізингових платежів. 15.04.2009р.  між сторонами були укладені угоди, положення яких вказували про розірвання сторонами зазначених вище договорів фінансового лізингу  датою підписання угод і визначали обов'язок лізингоодержувача повернути предмети лізингу і  впродовж 20-ти денного строку  сплати заборгованість з чергових лізингових платежів  в сумі 285988,09грн. – за договором №360-LD від 11.01.2008р., та в сумі 368139,16 гривень – за договором №373-LD від 23.01.2008р. Предмети лізингу були повернуті лізингодавцю за актами приймання-передачі від 01.12.2008р. та 15.04.2009р., в яких вказано про належний стан і комплектність майна та не визначено його передавальної вартості. Як встановлено рішенням господарського суду Донецької області по справі №40/177-40/178 від 10.11.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2011р., були визнані недійсними за ініціативою суду договір фінансового лізингу №373-LD від 23.01.2008р. та договір фінансового лізингу №360-LD від 11.01.2008р. Судом, зокрема, було встановлено, що лізингодавець отримав від лізингоодержувача за весь період правовідносин фінансового лізингу платежі в сумі: - за договором фінансового лізингу №360-LD від 11.01.2008р. – 3003671,85 гривень; - за договором фінансового лізингу №373-LD від 23.01.2008р. – 2473882,77 гривень, а усього – 5477554,62 гривень. Також в межах справи №40/177-40/178 судом було встановлено, що спірні договори фінансового лізингу є недійсними з моменту їх укладання та, відповідно, не були належною підставою для набуття сторонами взаємообумовлених прав і обов'язків. Рішенням господарського суду Донецької області по справі №37/298пд підтверджений факт отримання відповідачем від позивача грошових коштів за договором фінансового лізингу №360-LD від 11.01.2008р., договором фінансового лізингу №373-LD від 23.01.2008р. та збільшення майна відповідача за рахунок позивача та правомірного нарахування відсотків за користування грошовими коштами але за розрахунком суду. Скасовуючи частково рішення господарського суду Донецької області по справі №37/298пд, Вищий господарський суд України зазначив, що необхідно було надати належну оцінку методиці розрахунку процентів, визначитись щодо правомірності нарахування та стягнення процентів, по даній справі, за період до дати набуття законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.2011р. у справі № 40/177-40/178. В матеріалах справи наявна заява позивача за первісним позовом про часткову відмову від позову на підставі п.4. ст.80 Господарського процесуального кодексу України, зі змісту якої вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.2011р по справі №40/177-40/178, а саме з 21.12.2011р. в розмірі 348 987,76 гривень, а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами до моменту набрання вказаним рішенням законної сили ТОВ «Тоніка» відмовляється та просить припинити провадження по справі в цій частині. Відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству. Суд прийняв заяву про відмову від позову відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2008949,87 гривень, підлягає припиненню, в зв'язку з відмовою позивача від  цих позовних вимог. Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 348 987,76 гривень, що нараховані ним за період з 22.12.2011р. по 23.10.2012р. Частиною 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньо правової підстави, зобов'язана відшкодовувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього ж часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Частиною 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що у  разі  безпідставного  одержання  чи  збереження  грошей нараховуються проценти за  користування  ними  (стаття  536  цього Кодексу). Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України  за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Найбільш подібні до передбачених ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу відсотків за користування чужими грошима, є відсотки, що нараховуються за користування позикою відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України. Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець  має право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір  і  порядок  одержання  процентів  встановлюються договором. Якщо  договором  не встановлений розмір процентів,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. Матеріалами справи встановлено, що моментом відсутності правової підстави користування відповідачем коштами позивача є дата набрання рішенням господарського суду Донецької області по справі №40/177-40/178  законної сили, а саме 21.12.2011р. Надавши на виконання вказівок Вищого господарського суду України належну оцінку методиці нарахування відсотків та здійснивши перевірку представленого позивачем розрахунку, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі в розмірі 348 987,76 гривень. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, з урахуванням позиції викладеної у постанові Вищого господарського суду України від 10.09.2012р. суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом процентів за користування чужими в розмірі 348 987,76 гривень, підлягають задоволенню. Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 69, 75, 77, п.4. 80, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд – ВИРІШИВ: Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка» від частини  позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2008949,87 гривень. Припинити провадження у справі  за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка» до товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2008949,87 гривень. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка», м. Харцизьк до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 348 987,76 гривень - задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тоніка» (86700, м.Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, код ЄДРПОУ 20395986) проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 348 987,76 гривень, державне мито в розмірі 3774,14 гривень, інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 34,93 гривні. Видати наказ після набрання рішення законної сили. У судовому засіданні 28.01.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  Повне рішення складено 01.02.2013р. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.            Головуючий суддя                                                               Колесник Р.М.            Суддя                                                                  Говорун О.В.      Суддя                                                                  Сажнева М.В.