Рішення

від 04.02.2013 по справі 18/9/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 лютого 2013 р. Справа № 18/9/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В.

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівці",

23010, Вінницька область, Барський район, с. Комарівці, вул. Леніна, 1

до : Комаровецької сільської ради,

23010, Вінницька обл., Барський район, с. Комарівці, вул. Леніна, 9

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: СВАТ "Подільське" (23010, Вінницька область, Барський район, с. Комарівці, вул. Леніна 1)

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про визнання незаконним та скасування рішення Комаровецької с/р від 25.01.2005 р.

за участю представників:

позивача : Вітка О.Ю., довіреність б/н від 22.11.11;

відповідача : не з'явився;

третіх осіб: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області (суддя Маслій І. В.) від 16.05.2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівці" до Комаровецької сільської ради; третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ФОП ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Комаровецької с/р від 25.01.2005р. задоволено, рішення 13 сесії 4 скликання Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області від 25 січня 2005 року «Про передачу в оренду земельної ділянки з земель резервного фонду на території Комаровецької сільської ради» визнано незаконним та скасовано.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, рішення господарського суду Вінницької області від 16.05.2012 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2012 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комарівці" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 16.05.2012 р. у справі №18/9/2012/5003 скасовано; справу №18/9/2012/5003 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

06.12.2012 р. відповідно до розпорядження керівника апарату суду, справу №18/9/2012/5003 за результатами повторного автоматизованого розподілу перерозподілено судді Стефанів Т. В.

Ухвалою суду від 07.12.2012 р. справу суддею Стефанів Т. В. прийнято до провадження з призначенням судового засідання на 10.01.2013 р.

Ухвалою від 10.01.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача та 3-ї особи та ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення спору, було відкладено на 31.01.2013 р. Крім того, з метою виконання вказівок ВГСУ, викладених в постанові від 14.11.2012 року, суд також даною ухвалою задоволив клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - СВАТ "Подільське", так як останнє на момент винесення оскаржуваного рішення про передачу в оренду земельної ділянки було постійним користувачем вказаної земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування від 15.11.1999 року.

31.01.2013р. у зв'язку з неявкою представників відповідача, третіх осіб та ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи відкладено на 04.02.2013 р.

В судове засідання 04.02.2013 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі з урахуваням поданих ним пояснень від 10.01.2013 р. та від 04.02.2013 р.

Крім того від відповідача 09.01.2013 р. та 04.02.2013 р. через канцелярію суду надійшли відзив та письмові пояснення по суті спору, з яких вбачається, що останній визнає позов в повному обсязі з підстав, викладених у даному відзиві та поясненні.

Також від ФОП ОСОБА_1 28.01.2013 р. через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких він зазначає про підтримання ним позовних вимог позивача з підстав, викладених у даному поясненні, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та треті особа в судове засідання 04.02.2013 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, відкладаючи розгляд справи на 04.02.2013, ухвалою від 31.01.2012 року зобов'язав позивача вручити вказану ухвалу відповідачу та третім особам, докази чого надати суду в наступному судовому засідання.

В судовому засіданні 04.02.2013 року представник позивача надав суду докази належного повідомлення відповідача та третіх осіб про дату, час та місце судового засідання (ухвалу про відкладення розгляду справи від 31.01.2013 р. позивач надав відповідачу та третім особам наручно, про що свідчать підписи представників відповідача та 3-х осіб на примірнику ухвали від 31.01.2013 року, яку останній надав суду для долучення до матеріалів справи. Крім того, до вказаної ухвали позивачем надано копії довіреностей уповноважених представників).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач та 3-ті особи своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористалися, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09 вересня 1999 року Комаровецька сільська рада на своїй сесії прийняла Рішення, яким затвердила існуючі площі СВАТ «Подільське» загальною площею 2 116,7 га та прийняла рішення про видачу державного акту на право постійного користування землею СВАТ «Подільське» розміром 2116,7 га.

На виконання вищевказаного рішення, 15 листопада 1999 року Комаровецька сільська рада видала СВАТ «Подільське» Державний Акт на право постійного користування землею І-ВН №001626 площею 2116,7 га, (том 1 а.с. 22-26). До складу земель, якими СВАТ «Подільське» мав право постійно користуватись відповідно до вказаного державного акту, також входила земельна ділянка розташована в межах с. Комарівці, Барського району, Вінницької області по вул. Першотравнева (квартал №10).

Отже, з 15.11.1999 року належним користувачем земельної ділянки було СВАТ «Подільське».

В той же час, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на момент звернення з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Комарівці» у відповідності до приписів ст.1 ГПК України має право на захист порушеного права та охоронюваного законом інтерес у судовому порядку. На це вказує наявність наступних обставин.

Так, зокрема, по-перше , наявність укладеного 07 травня 2008 року на чинного на сьогоднішній день Договору №1-я купівлі-продажу товарів між Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Подільське» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комарівці» (Позивач у справі), відповідно до умов якого згідно Специфікації 1 (додаток №1 до договору том 1 а.с. 16-18) СВАТ «Подільське» (Продавець за договором) продало, а Позивач (Покупець за договором) придбав товар, в тому числі яблуневі дерева кількістю 5 920 штук, які знаходяться на території кварталу № 10;

по-друге , наявність чинного рішення сесії Комаровецької сільської ради 10 сесії 6 скликання від 12.08.2011 року "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки", яким надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, розташовану в с. Комарівці по вулиці Першотравнева із земель резерву, в межах населеного пункту, орієнтовною площею 11,9 га під багаторічними насадженнями, які належать об'єкту підприємницької діяльності на правах приватної власності;

по-третє, наявність необхідної технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду спірної земельної ділянки, в зв'язку з чим, є перспективи укладення нового договору оренди (Договір оренди землі №10 від 29 вересня 2011 року рішенням Господарського суду Вінницької області від 13 вересня 2012 року, яке залишено в силі Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2012 року, був визнаний недійсним. Підставою визнання недійсним даного договору оренди стало те, що Постановою Барського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2012 року, яка залишена без змін Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2012 року, було визнано незаконним та скасовано рішення Відповідача від 28 вересня 2011 року "Про надання в оренду земельної ділянки", на основі якого між Позивачем та Відповідачем підписано вказаний договір оренди землі) . Вказане підтверджується і в поясненнях відповідача від 04.02.2012 року.

Також судом, на виконання постанови ВГСУ від 14.11.2012 року встановлено, що багаторічні насадження можуть розглядатися як окремий об'єкт відносин права власності на земельну ділянку та можуть бути внесені до статутного фонду акціонерного товариства.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи предметом укладеного між Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Подільське» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комарівці» Договору №1-я від 07 травня 2008 року купівлі-продажу товарів була окрема група дерев, а не земельні угіддя як окрема земельна ділянка з розміщеними на ній деревами як один цілий об'єкт, так як вказані дерева можуть бути відокремлені від земельної ділянки, на якій вони розташовані без їх знецінення та зміни їх призначення шляхом пересаджування в іншу місцевість.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення».

Пунктом 2.3 «Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходяться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації», затверджених Наказом Міністерства юстиції України №660/5 від 14.04.2009 року передбачено, що: «…основним критерієм віднесення майна до об'єктів нерухомості є втрата його якісних і функціональних характеристик при переміщенні в інше місце. Переміщення в інше місце такого об'єкта, як, наприклад, виноградний кущ, можливе без втрати його якостей .

Отже, право власності на багаторічні насадження не підлягає державній реєстрації відповідно до Тимчасового положення».

Виходячи з чого, відокремлення спірних дерев від земельної ділянки шляхом їх пересаджування в іншу місцевість, не призведе до їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, з наведеного слідує , що спірні дерева є окремими рухомими майновими об'єктами права власності , які перебувають у цивільному обігу самостійно, без поєднання з земельною ділянкою, мають самостійну вартість та не пов'язані з вартістю земельної ділянки, не є невіддільними від даної земельної ділянки, а тому в нашому випадку дані багаторічні насадження та земельна ділянка, на якій такі дерева розташовані, не є одним цілим об'єктом нерухомого майна.

Окрім того судом встановлено, що в процесі приватизації держгоспу «Подільський» на підставі Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», було створене СВАТ «Подільське». Відповідно до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області №920-ПП від 18 серпня 1998 року (том 2 а.с.108) було затверджено план приватизації державного майна держгоспу «Подільський» с. Комарівці, Барського р-ну, яке перетворювалося у СВАТ «Подільське».

Відповідно до плану приватизації майна комплексу держгоспу «Подільський», затвердженого Фондом державного майна України, було визначено майно, що підлягає приватизації (том 2 а.с.110-120). Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу держгоспу «Подільський», який затверджений Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області 27.04.1998 року (том 2 а.с. 121-124), встановлено вартість цілісного майнового комплексу та визначено майно, яке вилучено в процесі приватизації держгоспу «Подільський». Також зазначено перелік об'єктів, які не увійшли до статутного фонду (в переліку майна вилученого із статутного фонду яблуневі дерева відсутні). Разом з тим, в плані приватизації встановлено вартість основних та оборотних засобів галузі садівництва та виноробництва. У вказаному акті оцінки наявна також оцінка яблунь (багаторічних насаджень).

Таким чином, наявність цих плодових дерев (багаторічних насаджень) в складі інших основних засобів при проведенні розрахунку відновної вартості основних засобів держгоспу «Подільський» при оцінці цілісного майнового комплексу свідчить про факт їх правомірного включення до статутного фонду СВАТ «Подільське».

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов до висновку, що посаджені дерева були окремим майном, що було набуте держгоспом «Подільський» в процесі використання земельної ділянки та відповідно обліковувались як окреме майно, що перебувало в цивільному обігу самостійно, так як не було пов'язане з земельною ділянкою.

Також слід зауважити, що чинне на час приватизації держгоспу «Подільський» законодавство не містило норм, які б пов'язували право власності на земельну ділянку в її межах з водними об'єктами, лісами і багаторічними насадженнями, які на ній знаходяться.

На час укладення даного Договору №1-я купівлі-продажу товарів вже діяли чинні на сьогоднішній день Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року та Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року, які передбачають, що право власності на земельну ділянку включає зокрема і право власності на посаджені на ній дерева.

Однак, згадані плодові дерева були посаджені ще до набрання чинності вказаними вище нормативно-правовими актами та право власності на них, як на окремий майновий об'єкт, було набуте держгоспом «Подільський» та згодом перейшло до СВАТ «Подільське» також до набрання ними чинності.

Чинні на момент винесення рішення Цивільний кодекс України та Земельнй кодекс України не передбачають припинення вже існуючого права власності після набрання ними законної сили, зокрема на багаторічні насадження, які перебували в цивільному обігу окремо від земельної ділянки, на якій вони були посаджені, та право власності на які було набуте СВАТ «Подільське» до набрання ними законної сили. Також, відсутні будь-які інші нормативно-правові акти, які б передбачали необхідність припинення такого права власності на яблуневі дерева після набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року та Земельним кодексом України від 25.10.2001 року. В зв'язку з чим, згадані вище багаторічні насадження до їх продажу Позивачу цілком правомірно перебували в статутному фонді СВАТ «Подільське» як майновий об'єкт (окрема група дерев), який на момент приватизації перебував у цивільному обігу самостійно, без поєднання з земельною ділянкою, мав самостійну вартість, не пов'язану з вартістю земельної ділянки.

Наведені вище факти мають преюдиційне значення та підтверджуються також Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2010 року у справі №11/5-09 та Вищого господарського суду України від 25.01.2011р., стороною в якій було ТОВ «Комарівці» (том 2 а.с. 128-141). Так, вказаною Постановою встановлено, що «СВАТ «Подільське» правомірно набуло право власності на багаторічні насадження як майновий об'єкт, який на момент приватизації перебував у цивільному обігу самостійно, без поєднання з земельною ділянкою, мав самостійну вартість, не пов'язану з вартістю земельної ділянки. Оскільки СВАТ «Подільське» правомірно набуло право власності на багаторічні насадження, не було перешкод в укладенні договору купівлі-продажу».

Таким чином, в силу чинного на той час законодавства згадані вище багаторічні насадження правомірно перебували у статутному фонді СВАТ «Подільське» як окремі майнові об'єкти, і тому правомірно були відчужені Позивачу на підставі вказаного договору купівлі-продажу товарів.

Отже суд приходить до висновку, що на час укладення зазначеного вище договору купівлі-продажу товарів, вказані багаторічні насадження належали на праві власності СВАТ «Подільське», оскільки вони правомірно були внесені до статутного фонду СВАТ «Подільське» як окрема група дерев, і надалі правомірно були відчужені Позивачу в договірному порядку.

Дослідивши матеріали справи, встановивши повно та об'єктивно усі обставини, що мають значення по справі, заслухавши пояснення позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено 09 вересня 1999 року Комаровецька сільська рада на своїй сесії прийняла Рішення, яким затвердила існуючі площі СВАТ «Подільське» загальною площею 2 116,7 га та прийняла рішення про видачу державного акту на право постійного користування землею СВАТ «Подільське» розміром 2 116,7 га.

На виконання вищевказаного рішення, 15 листопада 1999 року Комаровецька сільська рада видала СВАТ «Подільське» Державний Акт на право постійного користування землею І-ВН №001626 площею 2 116,7 га, (том 1 а.с. 22-26). До складу земель, якими СВАТ «Подільське» мав право постійно користуватись відповідно до вказаного державного акту, також входила земельна ділянка розташована в межах с. Комарівці, Барського району, Вінницької області по вул. Першотравнева (квартал №10).

Відповідно до ч.1 ст.23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, який діяв на час видачі СВАТ «Подільське» державного акту, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Таким чином суд приходить до висновку, що з 15 листопада 1999 року належним користувачем спірної земельної ділянки було СВАТ «Подільське» відповідно до права постійного користування, посвідченого державним актом.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

25 січня 2005 року Комаровецька сільська рада на своїй сесії прийняла Рішення «Про передачу в оренду земельної ділянки з земель резервного фонду на території Комаровецької сільської ради», відповідно до якого передала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з земель резервного фонду (бувший квартал №10) загальною площею 11,9 га для сільськогосподарського використання строком на 10 років.

Представник Комаровецької сільської ради в письмових поясненнях визнав той факт, що на час прийняття вищевказаного Рішення від 25.01.2005 року, спірна земельна ділянка продовжувала належати на праві постійного користування СВАТ «Подільське» відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Таким чином, судом встановлено, що на час прийняття Комаровецькою сільською радою Рішення від 25.01.2005 року, спірна земельна ділянка належала СВАТ «Подільське» на праві постійного користування відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-ВН №001626 від 15 листопада 1999 року.

Відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, яка діяла на момент прийняття Рішення від 25.01.2005р., надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зважаючи на положення ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, можна стверджувати, що перед тим як надати ОСОБА_1 в оренду спірну земельну ділянку, Комаровецька сільська рада повинна була вилучити таку земельну ділянку у СВАТ «Подільське» з постійного користування.

Порядок вилучення земельних ділянок з постійного користування встановлений в ст.149 Земельного кодексу України. Так, відповідно до ч.ч.1-3 вказаної статті, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ч.10 ст.149 Земельного кодексу України, у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, зважаючи на положення вище цитованих норм, суд приходить до висновку про те, що для вилучення спірної земельної ділянки у СВАТ «Подільське» з постійного користування, Комаровецька сільська рада повинна була прийняти на своїй сесії відповідне рішення про таке вилучення, і лише за умови, що СВАТ «Подільське» надасть свою згоду на вилучення земельної ділянки з його постійного користування. В тому випадку, якщо СВАТ «Подільське» не надало Комаровецькій сільській раді свою згоду на вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування, таке питання повинно було вирішуватись в судовому порядку.

Відповідач в письмових поясненнях підтвердив той факт, що СВАТ «Подільське» не надавало своєї згоди для вилучення у нього спірної земельної ділянки, а Комаровецька сільська рада на своїй сесії не приймала рішення про вилучення у СВАТ «Подільське» з постійного користування спірної земельної ділянки. Також Відповідач підтвердив той факт, що Комаровецька сільська рада не зверталася до суду з відповідним позовом про вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування СВАТ «Подільське», і відповідно, судом не приймалося рішення з цього питання.

Зважаючи на той факт, що Комаровецька сільська рада прийняла Рішення від 25.01.2005р. про надання ОСОБА_1 в оренду спірної земельної ділянки без попереднього вилучення такої земельної ділянки у належного користувача такої земельної ділянки СВАТ «Подільське», суд приходить до висновку про те, що Рішення Комаровецької сільської ради від 25.01.2005 року прийнято в порушення ч.5 ст. 116, ст. 149 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ і відповідно, таке рішення не відповідає закону.

Також судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ВН №001626 від 15 листопада 1999 року, спірна земельна ділянка розміром 11,9 га не була виділена як окремий об'єкт і входила до складу земельної ділянки №12 площею 18,2 га, яка у внутрішньому обліку СВАТ «Подільське» обліковувалась як квартал №10.

Оскаржуване Рішення Комаровецької сільської ради, яким ОСОБА_1 була надана в оренду спірна земельна ділянка розміром 11,9 га (бувший квартал №10), свідчить про те, що відбулася фактична зміна меж земельної ділянки №12 розміром 18,2 га, в результаті чого також змінився розмір земельної ділянки, а саме відбулося зменшення земельної ділянки з 18,2 га до 11,9 га.

Відповідно до п. б) ч.1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.03 № 858-IV (далі Закон України «Про землеустрій., землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про землеустрій», об'єктами землеустрою є: територія України; території адміністративно-територіальних утворень або їх частин; території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.

З вищевказаних норм вбачається, що при зміні меж земельної ділянки, обов'язковою умовою є проведення землеустрою, а саме складання відповідної документації з землеустрою, в тому числі складання проекту землеустрою.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Судом встановлено, що перед прийняттям оскаржуваного Рішення від 25.01.2005р., Комаровецька сільська рада не проводила землеустрій у зв'язку зі зміною меж спірної земельної ділянки, в тому числі на своїй сесії не приймала рішення щодо проведення робіт із землеустрою та розроблення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, і відповідно, не встановлювала межі спірної земельної ділянки розміром 11,9 га в натурі (на місцевості). Вказані обставини також були визнані Відповідачем в письмових поясненнях.

Згідно зі ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, зважаючи на положення вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що в разі не встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), при передачі земельної ділянки в оренду необхідно розробляти проект відведення такої земельної ділянки.

Як вже було встановлено вище, при прийнятті оскаржуваного Рішення від 25.01.2005р. межі спірної земельної ділянки в натурі не встановлювалися, а отже передача спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 повинна була відбуватись за умови розроблення проекту відведення такої земельної ділянки, однак проект відведення спірної земельної ділянки не розроблявся, що було визнано Відповідачем.

Отже, зважаючи на той факт, що Комаровецька сільська рада прийняла оскаржуване Рішення від 25.01.2005р. про надання ОСОБА_1 в оренду спірної земельної ділянки без попереднього проведення робіт з землеустрою щодо спірної земельної ділянки та без розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки, суд доходить до висновку, що Рішення Комаровецької сільської ради від 25.01.2005 року прийнято в порушення п. б) ч.1 ст. 20, ст. 50, ст. 55 Закону України «Про землеустрій».

Згідно з ч.2 ст.19 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до вище цитованої норми перебувати в запасі можуть лише ті земельні ділянки, які належать територіальній громаді на праві власності та не надані громадянам або юридичним особам у власність або користування.

Як вже було встановлено судом вище, на момент прийняття оскаржуваного рішення про передачу ОСОБА_1 в оренду спірної земельної ділянки, така земельна ділянка належала СВАТ «Подільське» на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-ВН №001626 від 15 листопада 1999 року площею 2 116,7 га, а, отже, зважаючи на положення ч.2 ст.19 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка не могла перебувати у складі земель запасу Комаровецької сільської ради. Відповідач в письмових поясненнях підтвердив той факт, що на момент прийняття оскаржуваного рішення спірна земельна ділянка не перебувала у складі земель запасу Комаровецької сільської ради.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що Комаровецька сільська рада прийнявши оскаржуване рішення про передачу в оренду ОСОБА_1 спірної земельної ділянки саме з земель запасу, порушила встановлений Земельним кодексом України порядок передачі в оренду такої земельної ділянки, адже, як було встановлено судом, на час прийняття оскаржуваного рішення від 25.01.2005р. спірна земельна ділянка не відносилась до земель запасу Комаровецької сільської ради.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов про визнання незаконним (недійсним) та скасування Рішення 13 сесії 4 скликання Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області від 25 січня 2005 року «Про передачу в оренду земельної ділянки з земель резервного фонду на території Комаровецької сільської ради» підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 4 5 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Рішення 13 сесії 4 скликання Комаровецької сільської ради Барського району Вінницької області від 25 січня 2005 року «Про передачу в оренду земельної ділянки з земель резервного фонду на території Комаровецької сільської ради»визнати незаконним та скасувати.

3. Стягнути з Комаровецької сільської ради (23010, Вінницька обл., Барський р-н., с. Комарівці, вул. Леніна 9; код ЄДРПОУ 04329346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комарівці» (23010, Вінницька обл., Барський р-н., с. Комарівці, вул. Леніна 1; код ЄДРПОУ 34918457) 1073,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 11 лютого 2013 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (23010, Вінницька обл., Барський район, с. Комарівці, вул. Леніна, 9);

3- третій особі, ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

4- третій особі, СВАТ "Подільське" (23010, Вінницька область, Барський район, с. Комарівці, вул. Леніна 1).