Постанова

від 28.01.2013 по справі 22/472

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа№ 22/472

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Дідиченко М.А.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Вознюк М.В. (за довіреністю)

Максімов І.М. (дов. №18995 від 01.03.2011р.)

від відповідача 1: Вінокурова Р.О. - представник (дов. №13/7/2 від 11.01.2013р.)

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2012р.

за заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про скасування наказу №22/472 від 06.11.2012р.

у справі №22/472 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастен»

2. Приватного підприємства «Вір»

треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство №7»

2. Відкрите акціонерне товариство «Експериментальний завод залізобетонних шпал»

про звернення стягнення на предмет застави, іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування наказу №22/472 від 06.11.2012р., розділення вимог щодо двох відповідачів та видачу двох окремих наказів на підставі ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012р. заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» залишено без задоволення.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою та просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2012р. та винести нову, якою заяву про виправлення помилки задовольнити.

Апелянт зазначає, що ухвала суду від 27.11.2012р. винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 117, ст. 116 ГПК України.

Так, як вказує скаржник, наказом суду від 06.11.2012р. №22/472 помилково об'єднано вимоги щодо двох відповідачів, тоді як ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що якщо рішення ухвалено проти кількох відповідачів, то у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач. Судом в ухвалі суду від 27.11.2012р. зроблено висновок, що стягнення з відповідачів має солідарний характер, тоді як норми Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку», вимоги ст.ст. 575, 576, 583, 584 Цивільного кодексу України чітко відокремлюють поруку солідарну та майнову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» та призначено розгляд справи на 21.01.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. розгляд справи було відкладено на 28.01.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та третіх осіб та враховуючи те, що від ТОВ «Бастен» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачі та треті особи по справі не скористались правом, наданим ст. 96 ГПК України, та не надали суду письмові відзиви на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні, яке відбулось 28.01.2013р., представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастен» в усних поясненнях заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2012р. залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2012р. по справі №22/472 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бастен», Приватного підприємства «Вір», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство №7», Відкрите акціонерне товариство «Експериментальний завод залізобетонних шпал» про звернення стягнення на предмет застави, іпотеки позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» задоволені повністю, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №40-47/2-06-з/1 від 09.11.2006р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бастен», на предмет застави за договором №40-47/2-06-з/6 від 09.11.2006р., укладеним з Приватним підприємством «Вір»; для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» за кредитним договором №40-47/206 від 09.11.2006р. в сумі 23 815 462,32 грн. та кредитним договором №40-47/2-06/ПБ від 28.10.2009р. в сумі 16 130 582,54 грн. встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором №40-47/2-06-з/1 від 09.11.2006р. шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу у розмірі 19 203,00 грн.; встановлено спосіб реалізації предмета застави за договором №40-47/2-06-з/5 від 09.11.2006р. шляхом проведення публічних торгів з визначенням початкової ціни продажу предмета застави, що встановлена сторонами у договорі в 5 000,00 грн., встановлено спосіб реалізації предмета застави за договором №40-47/2-06-з/17 від 29.06.2010р. шляхом проведення публічних торгів з визначенням початкової ціни продажу предмета застави, що встановлена сторонами у договорі в 1 500 000,00 грн.; встановлено спосіб реалізації предмета застави за договором №40-47/2-06-з/6 від 09.11.2006р. шляхом проведення публічних торгів з визначенням початкової ціни продажу предмета застави, що встановлена сторонами у договорі в 1 340 0686,08 грн.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2012р. №22/472, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2012р., та яке набрало законної сили 05.09.2012р., судом видано наказ від 06.11.2012р. №22/472.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» зазначає, що наказом суду від 06.11.2012р. №22/472 помилково об'єднано вимоги щодо двох відповідачів, тоді як ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що якщо рішення ухвалено проти кількох відповідачів, то у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішення законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Згідно з ч. 1 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Частинами другою - п'ятою статті 117 ГПК України визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформлення або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

В пункті 3.2. Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначається, що виправлення до наказу мають вноситися з урахуванням вимог частини першої статті 89 ГПК України, тобто ці виправлення не можуть зачіпати суті судового рішення, на виконання якого видано наказ.

Разом з тим, заявник, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», в заяві про виправлення помилки просить суд фактично змінити резолютивну частину рішення та викласти її в новій редакції, що є неможливим відповідно до наведених вище норм чинного законодавства України, та з огляду на що є правомірною відмова Господарським судом міста Києва в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».

Виходячи з вказаного, підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.11.2012р. №22/274 та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103 , ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 р. у справі №22/274 залишити без змін.

3. Справу №22/274 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Зеленін В.О.

Дідиченко М.А.