Рішення

від 04.02.2013 по справі 5011-49/17140-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-49/17140-2012 04.02.13

За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елетер»

Про стягнення 44 897,37 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Головко П.В. - за дов. №08-06-1 від 02.01.2013р.

Від відповідача Пікуль А.Б. - за дов. №б/н від 01.10.2012р.

Обставини справи:

Позивач - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елетер» про стягнення з останнього 44 897,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору відповідального зберігання №02-ВВ від 27.06.2007р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2012 порушено провадження у справі №5011-49/17140-2012 та призначено розгляд справи на 17.12.2012.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 13.12.2012.

У судовому засіданні 17.12.2012 оголошувалася перерва до 16.01.2013.

У судовому засіданні 16.01.2013 оголошувалася перерва до 28.01.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2013 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 04.02.2013.

Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2013 року надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 04.02.2013зявився, надав пояснення по справі та повністю заперечував проти позову.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-49/17140-2012.

В судовому засіданні 04.02.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2007 року між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі-Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елетер» (далі-Відповідач) було укладено договір відповідального зберігання №02-ВЗ (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник передає, а Виконавець приймає на відповідальне зберігання дослідний зразок системи електричного кабельного опалення з акумулюючим ефектом, розробленого за договором від 19.11.2003р №15 Д (далі - «майно»), для зберігання протягом строку дії цього Договору. Вартість майна становить 44 897,37 грн.

Відповідальне зберігання за цим Договором є безплатним (п. 1.2).

На виконання умов Договору Замовник передав, а Виконавець прийняв на відповідальне зберігання дослідний зразок системи електричного кабельного опалення з акумулюючим ефектом, розробленого за договором від 19.11.2003р №15 Д (далі - Майно).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, при передачі майна Сторонами складається Акт приймання-передачі майна, який підписується в двох примірниках, по одному для кожної із Сторін.

Замовник зобов'язується передати Виконавцеві майно на зберігання не пізніше, ніж через 2 календарних дні після набрання чинності цим Договором (підпункт 3.1.1).

Факт передачі Майна Позивачем Відповідачу підтверджується підписаним повноважними представниками актом приймання передачі від 27.06.2007р. (копія містяться в матеріалах справи).

Згідно п.6.2. Договору Строк Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується на вимогу однієї із сторін, за погодженням іншою.

Виконавець зобов'язаний, зокрема, вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання, нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Замовника, переданого на зберігання Виконавцеві, відповідності із цим Договором та чинним в Україні законодавством моменту одержання майна від Замовника та до моменту його повернення Замовнику (п.п. 2.1.2,2.1.4).

Враховуючи п.3.2 Договору, 27.09.2012 р. листом №493-06-3 Позивач звернувся до Відповідача з проханням про надання інформації щодо умов зберігання дослідного зразка та надати працівнику Позивача можливості ознайомитись з ними.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливості передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договоре зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 942 Цивільного кодексу України на зберігача покладено обов'язок щодо забезпечення схоронності речі зокрема - зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідні для зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь.

У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігання зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця (стаття 945 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу); пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Так, листом від 15.10.2012р. №59 Відповідач повідомив Позивача, що зразки системи електричного кабельного опалення з аккомулюючим ефектом зруйновано разом з приміщенням під час повної реконструкції НСК «Олімпійський».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення відповідач порушив умови Договору, а відтак має заборгованість перед позивачем в розмірі 44 897,37 грн.

Відповідач проти позову повістю заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву. В обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

19.11.2002 року між Державним департаментом з нагляду за охороною праці (далі -Держнаглядохоронпраці), Фонд ССНВВ та ПЗ України (далі - Замовник) та ТОВ «НВП «Елетер» (далі - Виконавець) було укладено Договір №15 Д на створення науково-технічної продукції, відповідно до п.1.2 якого Держнаглядохоронпраці та Замовник доручають, а Виконавець зобов'язується виконати таку роботу. Розроблення і впровадження в промислових спорудах систем електричного кабельного опалення з акумулюючим ефектом.

Відповідно до п.1.3 Договору №15 Д на створення науково-технічної продукції від 19.11.2002 року, результатом виконаних робіт за Договором є: приймальні випробування дослідного зразка системи електричного кабельного опалення.

Зважаючи на вищевказане дослідний зразок за Договором №15 Д на створення науково-технічної продукції від 19.11.2002 року та вимог п.1.1 ДБН В,2.5-24-2003 «Електрична кабельна система опалення», мав бути вбудованим в будівельну конструкцію, а після цього проводились приймальні випробування дослідного зразка.

На виконання Договору №15 Д на створення науково-технічної продукції від 19.11.2002 року та проведення приймальних випробувань дослідного зразка, в приміщенні складу ТОВ «НВП «Елетер» площею 150,0 кв.м, який було орендовано у Регіонального відділення Фонд державного майна України по м. Києву та знаходиться на балансі у Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський», було вбудовано в підлогу вказаний дослідний зразок.

Крім того, будівельні матеріали, які при цьому використовувались, були списані, що підтверджується актом списання від 10.02.2005 року на суму 10 000,00 грн., актом списання від 16.03.2005 року на суму 2 877,07 грн., актом списання від 16.05.2006 року на суму 19819,88 грн. Актом списання від 16.05.2006 року на суму 12 200,42 грн. Загалом - 44 897,37 грн.

У відзиві Відповідач також акцентував свою увагу на тому, що договір відповідального зберігання №02-ВЗ був укладений значно пізніше, лише для внутрішньої документації, також представник Позивача усно повідомив про те, що роботи виконані Відповідачем належним чином.

Строк Договору оренди закінчив свою дію 10.05.2007 року та відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна Державному підприємству «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» було повернуто нерухоме майно, в тому числі, склад площею 300,00 кв.м, в підлогу якого і було вмонтовано дослідний зразок.

Зі слів Відповідача, у жовтні 2012 року ним було отримало лист від Позивача, з прохання надати інформацію щодо зберігання дослідного зразка та подальшої передачі його Позивачу. На який ним було надано відповідь про те, що вказаний зразок було використано на підставі Договору №15 Д на створення науково-технічної продукції від 19.11.2002 року та проведення приймальних випробувань дослідного зразка.

Доводи Відповідача повністю спростовуються листами №2 від 04.12.2007, від 04.02.2008, №2 від 04.12.2009 (копії яких містяться в матеріалах справи), де зазначено що дослідний зразок системи електричного кабелю опалення аккумулюючим ефектом знаходиться на відповідному зберіганні у Відповідача.

Крім того, всупереч ст. 945 Цивільного Кодексу України Відповідач не повідомив Позивача про зміну умов зберігання зразка.

Зі слів позивача відповідно до п. 8.4. Договору 15 Д власником науково-технічної продукції є Фонд. Використання результатів робіт Сторонами договору дозволяється на підставі письмової згоди замовника. Позивачем дослідний зразок не списувався, що ще раз свідчить, про те, що Відповідачем нанесено шкоду майновим інтересам Позивача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елетер» (вул. Магнітогорська, 2 м. Київ, 02660, ЄДРПОУ 13687027) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 92/2, п/р 37173200013764 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 00013764) заборгованості за договором відповідального зберігання №02-ВЗ від 27.06.2007р. у розмірі 44 897,37 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елетер» (вул. Магнітогорська, 2 м. Київ, 02660, ЄДРПОУ 13687027) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 92/2, п/р 37173200013764 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 00013764) 1 609,50 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складення повного рішення 08.02.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна