Постанова

від 07.02.2013 по справі 5021/1018/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 5021/1018/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: відповідача: матеріали касаційної скарги не з'явились, повідомлені належно, Віноградов В.Б. - директор, Приватного підприємства "Діатекс Медіа, Інк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.12 у справі№5021/1018/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Сервіс" доПриватного підприємства "Діатекс Медіа, Інк" простягнення 3435,52 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Сервіс" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Діатекс Медіа, Інк" 3435,52 грн. безпідставно набутих коштів (з урахуванням неустойки). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконанням відповідачем умов договору №12/02-06 від 08.02.12 та факт його розірвання останнім, у зв'язку з чим позивач вважав підставним повернення відповідачем суми попередньої оплати за невиконані роботи. При цьому позивач посилався на приписи статей 526, 530, 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.09.12 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 194,52 грн. неустойки. В іншій частині позову відмовлено. Господарський суд дійшов висновку про часткове виконання відповідачем робіт за спірним договором на суму 3030 грн. Водночас суд визнав, що спірні роботи були виконані відповідачем з порушенням строків, обумовлених договором.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 19.11.12 (суді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Гетьман Р.А.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасував в частині відмови у позові про стягнення 3241 грн. Прийняв нове рішення в цій частині та стягнув з відповідача на користь позивача 3241 грн. безпідставно набутих коштів. В іншій частині рішення залишив без змін з тих же підстав. Апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідачем не були виконані роботи в обумовлений договором строк, відтак суд дійшов висновку, що спірна сума попередньої оплати є безпідставно набутою та підлягає поверненню відповідачем.

Приватне підприємство "Діатекс Медіа, Інк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом приписів статей 530, 837, 1212 Цивільного кодексу України, статті 33 Господарського процесуального кодексу України. Підприємство наголошує на тому, що відповідачем були частково виконані роботи за спірним договором, відтак, на думку скаржника, відсутні підстави для стягнення спірних коштів як безпідставно набутих. Водночас, скаржник зазначає, що позивачем не були надані відповідачеві необхідні матеріали для завершення виконання робіт, і це стало підставою для розірвання договору.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами в процесі розгляду спору установлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.02.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Сервіс" - замовником і Приватним підприємством "Діатекс Медіа, Інк" - виконавцем було укладено договір №12/02-06. За умовами цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з виконання робіт з розробки програмного забезпечення, призначеного для оформлення у вигляді веб-сайта, матеріалів, наданих для його розміщення в мережі Інтернет; комплексу робіт з первинної оптимізації сайту на запити провідних пошукових систем Інтернету і розробки пакету пропозицій щодо повної оптимізації сайту, його розкрутки, реєстрації в каталогах, рейтингах та пошукових системах. Згідно з пунктами 2.3, 2.5 договору готовий сайт здається "під ключ" записаний на СD диску с доданим кодом передачі даних за протоколом ftp: логін, пароль і хост-адреса. Сайт розміщується в мережі Інтернет на хостингу виконавця. Після передачі виконавцем замовнику відкорегованої версії сайту сторони підписують акт здачі-приймання робіт. Строк виконання робіт складає 60 календарних днів тобто до 12.04.12 включно (пункт 2.2 договору). Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що вартість робіт складає 3910 грн. Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 70% вартості робіт, решта 30% вартості робіт замовник сплачує упродовж трьох днів з моменту прийняття сайту замовником. Судами також було установлено, що спірний договір є припиненим. Позивач на виконання умов договору (упродовж його дії) згідно з рахунками №12/02-08 від 08.02.12 і №12/02-09 від 08.02.12 перерахував відповідачеві в якості попередньої оплати усього 3 241 грн. Проте, як установив суд апеляційної інстанції в процесі розгляду спору і це підтверджено матеріалами справи, роботи за спірним договором відповідачем виконані не були; акти приймання-передачі не підписувалися. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Сервіс" про стягнення з Приватного підприємства "Діатекс Медіа, Інк" про стягнення з нього коштів, набутих останнім без достатньої правової підстави. Ухвалюючи постанову у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог у повному обсязі. Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано Главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до частини 3 статті 1212 названого Кодексу положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, апеляційний господарський суд установив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем в якості попередньої оплати були перераховані відповідачеві спірні кошти. Проте, як установив апеляційний господарський суд, з підтвердженням матеріалами справи, замовлені роботи відповідачем не виконувалися; акти прийому-передачі виконаних робіт не підписувалися; спірний договір є припиненим. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі апеляційним господарським судом. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Враховуючи установлений апеляційним господарським судом факт набуття відповідачем спірних коштів поза правовою підставою, висновок судів про підставність стягнення їх з відповідача є обґрунтованим. Доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк спростовуються обставинами установленими апеляційним господарським судом та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги скаржника.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.12 у справі №5021/1018/12 залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Діатекс Медіа, Інк" залишити без задоволення.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець