Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а/1270/8263/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2013 року Справа № 2а/1270/8263/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

позивача: Силки Ю.В.,

представника позивача: Анникової Н.А. (довіреність від 01.02.2013),

представника відповідача: Каракулова С.С. (довіреність від 24.09.2012 № 7/12-20916вих12),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «Агат» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправними та скасування постанов від 15.05.2012 № 40 та № 41, -

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду з Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовною заявою Фермерського господарства «Агат» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправними та скасування постанов від 15.05.2012 № 40 та № 41 - для продовження розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової перевірки від 29.02.2012 на підставі направлення №3 - ППБн від 03.01.2012 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил 29.02.2012 та припис №3-ППБн/1 - 1 від 29.02.2012.

Відповідно до направлення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 03.01.2012 року №3ППБ було доручено проведення позапланової перевірки щодо забудови споруд в охоронній зоні магістрально газопроводу ф/г «Агат» за адресою: м. Свердловськ Луганської області.

На основі матеріалів позапланової перевірки відповідачем винесено постанови про

накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.05.2012 №№40, 41, якими на позивача накладено штраф на підставі абз. 2 п. 4, ч. 2 ст. 2 та абз. 2 п. 6 ч.2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності»в сумі 39 384,00 грн. та 49 230,00 грн. відповідно, за порушення:

- ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме: будівельні роботи виконувались без реєстрації дозвільних документів (декларації) про початок будівельних робіт та без затвердження проекту;

- п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме, експлуатація завершеного будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію.

Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.05.2012 №№ 40, 41 були відправлені відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення та були отримані позивачем 22.05.2012. Протокол про правопорушення у сфері містобудуванні позивачу не надавався.

Рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради від 11.09.1996 №319/4 позивачу було надано в постійне користування земельну ділянку для розміщення кемпінгу площею 0,4 га. На підставі цього рішення 24.03.1998 позивачу був наданий державний акт на право постійного користування землею 1-ЛГ №001739, реєстр №278.

Рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради від 06.09.2001 №35 було змінено цільове призначення земельної ділянки наданої позивачу під розміщення кемпінгу на розміщення окремої нежитлової підсобної будівлі.

На підставі цього рішення позивачем було змонтовано та розміщене на земельній ділянці підсобне приміщення - ангар.

Монтажні роботи були виконані у 2001 році. На момент проведення цих робіт Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» ще не було прийнято, тобто його не можливо було порушити. Постанова Кабінету Міністрів України №466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» була прийнята 13.01.2011.

На момент монтажу (період до 2001 року) ангару діяла інша редакція Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

При розміщенні підсобного приміщення накладення штрафу після одинадцяти років суперечить ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», згідно з якою штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Відповідач вказує в матеріалах позапланової перевірки на те, що позивачем збудована споруда ангар в охоронній зоні магістрального газопроводу, що зобов'язувало позивача отримати (зареєструвати) дозвільні документи (декларацію) про початок будівельних робіт, затвердити проект та прийняти капітальну будівлю до експлуатації у відповідності до вимог ст. 34 та п.8, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Збудований позивачем ангар стандартного типу, тобто виготовлений на заводі, арочної форми, розташований на бетонних блоках, покриття з жерстяного металу, без внутрішнього оздоблення, фундамент - відсутній.

Під нерухомим майном слід розуміти все, що тісно пов'язано із землею, а саме об'єкти, переміщення яких неможливо без збитків для їх призначення. Ці критерії не підходять до ангару, який був змонтований та розміщений на земельній ділянці та який можливо без яких - то збитків для нього розмонтувати та перенести на інше місце.

Те що, ангар є рухомим майном, а не капітальною будівлею, відносно якої застосовуються вимоги законодавства України щодо отримання дозволу на початок будівельних робіт та дозволу на експлуатацію, підтверджується також рішенням Господарського суду Луганської області по справі №29пн/5014/774/2012 від 21.05.2012, згідно з яким ф/г «Агат» було зобов'язано демонтувати та винести споруду (ангар) за межі охоронної зони газопроводу.

Постанова КМУ від 30.09.2009 №1104 «Про деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт», а також нормативні документи, що діяли на час розміщення позивачем ангару містить перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, в т.ч. зведення тимчасових будівель та споруд, у тому числі контейнерного типу, без улаштування фундаментів.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

У відповідності до пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 розмір штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію залежить від категорії складності даних об'єктів.

Згідно постанов про накладення штрафу № 40 та № 41 від 15.05.2012 відповідач самостійно визначив категорію складності, що є порушенням статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач необґрунтовано відніс зазначений вище об'єкт до 2 категорії складності, а тому необґрунтовано здійснив на цій підставі нарахування штрафу стосовно позивача в розмірі 39 384,00 грн. та 49 230,00 грн.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили суд скасувати постанови відповідача від 15.05.2012 № 40 та № 41.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у раніше наданих суду письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких відповідач зазначив, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області є територіальним органом Держархбудінспекції України, входить до сфери її управління, підзвітна та підконтрольна їй.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Держархбудінспекції України та Положенням про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області.

У відповідності до пункту 3 Положення про Інспекцію архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 №22 основними завданнями Інспекції є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

При проведенні позапланової перевірки посадова особа Інспекції діяла лише на підставі та в межах, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 553, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244.

Відповідно до пп. 8 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 553, отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами перевірки було встановлено, що будівельні роботи виконувались без проектної документації, тому, посилання позивача на ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в обґрунтування своїх позовних вимог є недоречним, у зв'язку з тим, що дана норма діє при наявності у суб'єкта містобудування проектної документації.

Настанова щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 № 59 розроблена для застосування проектувальниками і замовниками на стадії розроблення завдання на проектування об'єктів будівництва та при здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

Відповідно до зазначеної Настанови посадовою особою Інспекції був проведений розрахунок категорійності об'єкта, збудованого Фермерським господарством «Агат» в охоронній зоні магістрального газопроводу-відчуження за адресою: м. Красний Сулін, Свердловський район.

Відповідач зазначив, що відповідно до п. 2 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» категорія складності об'єкта будівництва визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.

На момент проведення позапланової перевірки був чинний ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», згідно якого визначаються категорії складності об'єктів цивільного призначення. Згідно додатку Б цього ДБН, II - категорія складності об'єкту будівництва належить до класу наслідків СС1 (всі об'єкти промисловості, енергетики, транспорту і зв'язку, сільського господарства і переробки сільгосппродукції).

Самовільно збудований об'єкт будівництва - ангар, використовується суб'єктом містобудування у сільському господарстві для зберігання сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Посадовою особою Інспекції було визначено, що самовільно збудований об'єкт будівництва - ангар збудований з улаштуванням фундаменту та більше ніж 30 квадратних метрів, а отже, не є тимчасовою спорудою, тому посилання на норми, які регулюють порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в обґрунтування своїх позовних вимог є недоречним та не правильним.

Будівництво об'єкту вважаються закінченими з моменту прийняття такого об'єкту до експлуатації.

За інформацією, яка міститься у Інспекції, вищевказаний самовільно збудований об'єкт будівництва, не приймався до експлуатації до теперішнього часу, а отже, об'єкт не вважається закінченим будівництвом.

На момент проведення перевірки було встановлено, що будівельні роботи виконувались без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, об'єкт експлуатується без документа, який надає таке право, а саме без зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації.

Враховуючи викладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ФГ «Агат».

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «Агат» є юридичною особою, ідентифікаційний код 20169215.

Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради від 11.09.1996 №319/4 позивачу було надано в постійне користування земельну ділянку для розміщення кемпінгу площею 0,4 га. На підставі цього рішення 24.03.1998 позивачу був наданий державний акт на право постійного користування землею 1-ЛГ №001739, реєстр №278.

Рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради від 06.09.2001 №35 було змінено цільове призначення земельної ділянки наданої позивачу під розміщення кемпінгу на розміщення окремої нежитлової підсобної будівлі.

У 2001 році на підставі цього рішення позивачем було змонтовано та розміщено на земельній ділянці підсобне приміщення - ангар.

Матеріалами справи підтверджується, що 13.01.2012 головним державним інспектором Інспекційного відділу у Західному регіоні Інспекційного управління № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Матвієнко С.М. у присутності керівника Фермерського господарства «Агат» Силка Ю.В. проведена позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під виконання підготовчих і/або будівельних робіт Фермерського господарства «Агат» (Луганська область, м. Свердловськ, вул. Чічеріна, 8). Об'єкт будівництва - споруда ангару за адресою: Луганська область, м.Свердловськ, ФГ «Агат» в охоронній зоні магістрального газопровіду-відгалуження на м.Красний Сулін в Свердловському районі.

За результатами перевірки складено акт від 29.02.2012, в якому зазначено, що перевіркою встановлено, що на момент проведення перевірки ФГ «Агат» збудована споруда ангар в охоронній зоні магістрального газопровіду-відгалуження на м. Красний Сулін в Свердловському районі. Будівельні роботи виконувалися без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ст. 34 п. 2 без проекту, без ведення виконавчої документації, що є порушенням п. 3.2 ДБН А.3.1-5 «Організація будівельного виробництва», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Споруда ангар зі слів Силка Ю.В. експлуатується в період збору врожаю, що є порушеннями ст. 39 п. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно бази даних наданих дозволів на виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про початок виконання робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на будівництво будівлі за вищевказаною адресою документів дозвільного характеру на виконання будівельних робіт не надавалося, що відповідно до п. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України є самочинним будівництвом.

29.02.2012 головним державним інспектором Інспекційного відділу у Західному регіоні Інспекційного управління № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Матвієнко С.М. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та внесено припис № 3-ППБн/1-1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від ФГ «Агат» вимагалося вжити заходів щодо демонтажу споруди ангару із охоронної зони газопровіду-відгалуження на м. Красний Сулін.

15.05.2012 на підставі вищевказаних акту перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису № 3-ППБн/1-1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.02.2012 відповідачем винесено постанову № 40 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ФГ «Агат» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 39 384,00 грн.

Постановою № 41 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.05.2012 ФГ «Агат» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 49 230,00 грн.

Суд вважає, що постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 15.05.2012 № 40 та № 41 є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011, (далі - Положення) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно п. 6 Положення Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Відповідно до п. 5 Положення Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції;

2) залучати до проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що належать до її компетенції, представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ;

3) одержувати (безоплатно) в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичні дані для виконання покладених на неї завдань і функцій;

4) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції;

5) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

6) видавати обов'язкові до виконання приписи щодо:

а) усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

в) усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства;

7) складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;

8) складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства;

9) здійснювати контроль за виконанням виданих приписів про усунення порушень;

10) вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю порушень;

11) одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на неї функцій;

12) одержувати від посадових осіб місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, замовників, проектних та будівельних організацій письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства у відповідних сферах;

13) використовувати у своїй діяльності власні акредитовані лабораторії та контрольно-вимірювальні засоби, сертифіковані в установленому законодавством порядку;

14) визначати відповідність житлово-комунальних послуг кількісним та якісним показникам, встановленим порядками, правилами, нормами, нормативами та стандартами, у тому числі із застосуванням технічних засобів;

15) скасовувати рішення, прийняті її територіальними органами з порушенням норм законодавства;

16) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

17) брати в установленому законодавством порядку участь у роботі комісій із розслідування причин і наслідків аварій на будівництві та на об'єктах сфери житлово-комунального господарства;

18) здійснювати претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства;

19) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

20) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки чи кожної окремої дії засобами аудіо- та відеотехніки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (із змінами та доповненнями) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Статтею 2 вказаного Закону визначено відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, відповідно до абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності.

Згідно абз. 2 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності.

Відповідно до ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

В судовому засіданні встановлено, що Інспекцією Держархбудконтролю 13.04.2001 вже видавався припис ФГ «Агат» на будівлю складського приміщення (ангар) на земельній ділянці в охоронній зоні газопровіду-відгалуження.

Згідно вказаного припису, в результаті перевірки було встановлено, що ФГ «Агат» не оформлено дозвіл на монтаж ангару в обласній інспекції держархбудконтролю. Даним приписом було запропоновано ФГ «Агат» узаконити будівництво або розібрати до 01.05.2001.

З викладеного слід, що відповідач виявив правопорушення щодо не оформлення дозволу на монтаж вищевказаного ангару ще у 2001 році. Штраф відповідачем накладено лише у 2012 році, що суперечить вимогам Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» щодо строків накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 15.05.2012 № 40 та № 41 діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 886,14 грн., з яких: 853,95 грн. сплачено згідно квитанції № 71/75 від 08.11.2012, 32,19 грн. сплачено згідно квитанції № 191/246 від 29.05.2012.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 11.02.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Агат» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправними та скасування постанов від 15.05.2012 № 40 та № 41 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 15.05.2012 № 40 та № 41.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Агат» витрати по сплаті судового збору в сумі 886,14 грн. (вісімсот вісімдесят шість гривень 14 коп.), з яких: 853,95 грн. сплачено згідно квитанції № 71/75 від 08.11.2012, 32,19 грн. сплачено згідно квитанції № 191/246 від 29.05.2012.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.02.2013.

Суддя Т.С. Ушаков