Рішення

від 01.02.2013 по справі 5024/1698/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2013 р. Справа № 5024/1698/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного виробничого підприємства "М.А.Л.", м. Херсон

до відповідача-1 Херсонської міської ради, м. Херсон

відповідача-2 Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон

третя особа - 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Примор'я-Сервіс", м. Херсон

третя особа - 2 Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон

про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно

за участю

представників сторін:

від позивача - Канібор С.І. - представник, довіреність б/н від 24.11.2012 р.; Штульман З.В. - представник, довіреність б/н від 24.11.2012 р.; Манько О.Л. - директор, паспорт серії МО №373918, виданий Комсомольським РВХМУУМВС України в Херсонській області 19.07.1997 р.

від відповідача-1 - Маковецький Д.Ю - головний спеціаліст юр. відділу, довіреність № 653-9/21 від 14.12.2012 р.

від відповідача-2 - Маковецький Д.Ю. - головний спеціаліст юр. відділу, довіреність №652-9/21 від 14.12.2012 р.

від третьої особи-1 - Кандалей В.Т. - виконавчий директор, довіреність №01/1-4 від 24.01.2013 р.; Ігнатов Д.І. - представник, довіреність б/н від 16.12.2012 р.

від третьої особи-2 - Щербина А.М. - представник, довіреність №184 від 30.01.2012 р.

Приватне виробниче підприємство "М.А.Л." (позивач) звернулося до суду з позовом, з урахуванням збільшення вимог до Херсонської міської ради (відповідач-1) та виконавчого комітету Херсонської міської ради (відповідач-2) про визнання незаконним та скасування рішення №80 від 15.02.2011р. в частині включення мостіння як нерухомого майна до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.03.2011р., виданого Херсонською міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю "Примор'я-Сервіс". Також позивач просив визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.03.2011р., виданого Херсонською міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю "Примор'я-Сервіс" на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 80 від 15.02.2011р. в частині включення об'єкту нерухомого майна зазначеного № 1 - мостіння.

Також позивач просив визнати право власності на мостіння № 1, яке знаходиться у м. Херсоні, вул. Робоча, 64. ( т.1 арк.80-81)

В ході розгляду справи позивач подав заяву про відмову від позовних вимог про визнання права власності на мостіння, яку суд прийняв. У зв'язку з чим, в цій частині позовних вимог суд припиняє провадження у справі у відповідності до п.4 ст. 80 ГПК України.

Позивач заявляв клопотання про залучення управління комунальної власності Херсонської міської до розгляду справи у якості третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог. Суд зазначене клопотання задовольнив та ухвалою від 27.12.12. ( т.1 арк.110)

Позивач заявив клопотання про визнання управління комунальної власності Херсонської міської ради відповідачем у справі, оскільки саме управління видавало оскаржуване свідоцтво про право власності.

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 21, 24 ГПК України позивач має право визначати до якої особи заявляє вимоги та у випадку достатніх підстав, просити суд змінити відповідача, суд задовольняє зазначене клопотання та визначає Управління комунальної власності Херсонської міської ради відповідачем-3.

Позивач заявив клопотання про відстрочку сплати судового збору за позовну вимогу про визнання права власності на мостіння. Суд розглянув зазначену заяву та задовольнив клопотання про відстрочку сплати судового збору до закінчення розгляду справи судом першої інстанції.

До закінчення розгляду справи позивач надав оригінал квитанції від 24.01.13 про сплату судового збору у повному обсязі.

ТОВ "Примор'я-Сервіс" подав заяву про застосування строків позовної давності щодо вимог про визнання права власності на мостіння. Оскільки провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності на мостіння припинено, суд не розглядає вищезгадану заяву по суті.

Відповідач-1 та відповідач-2 не визнали позовні вимоги, представник відповідачів пояснив, що, як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, виконавчим комітетом вирішено "оформити право власності та управлінню комунальної власності міської ради видати свідоцтва про право власності: ТОВ "Примор'я-Сервіс" на будівлі та споруди по вул. Робочій, 64, згідно з технічною документацією".

На думку відповідача-1, Херсонська міська рада не видавала свідоцтва третій особі та в рішенні, котре оскаржується, відсутнє посилання на видачу свідоцтва про право власності на спірне мостіння, а відтак вимоги позову суперечать змісту оскаржуваного рішення відповідача, адже оформлення прав власності було покладено на управління комунальної власності Херсонської міської ради та в оскаржуваному рішенні не йдеться мова про мостіння.

Також представник відповідача-1 зазначив, що за змістом частини 1 статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Представник відповідачів 1 вважає, що виходячи з зазначеної норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушене виданням переліченими органами актів, і таке право має вже існувати, тобто, беззаперечно передувати зверненню до суду, адже, відсутність права виключає його судовий захист.

Окремо відповідач-1 просить врахувати позицію викладену у інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 №01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" за якою: "Вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002К 7/5 Самі лише свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не є правовстановлюваюльними документами, хоча й можуть змінюватися арбітражними судами у вирішенні спорів відповідно до вимог розділу V АПК в сукупності з іншими доказами у справі. Зазначені свідоцтва не можуть виступати і предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.

На думку представника відповідача- 1 спірне рішення прийнято у відповідності до повноважень, наданих органам місцевого самоврядування, визначених ст. ст. 140,142,144 Конституції України, ст.ст. 317,319 ЦК України, п. п 10 п."б" ст. 30 ЗУ "Про місцеве самоврядування".

Відповідач-3- управління комунальної власності Херсонської міської ради, пояснив суду, що порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентуються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5. У відповідності до п.1.6 Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна. Мостіння є конструктивним елементом в описі об'єктів нерухомого майна, що розміщенні на відповідній земельній ділянці, відносяться до благоустрою прилеглої території.

На думку відповідача-3 мостіння повинно бути віднесено до всіх співвласників цілісного майнового комплексу по вул. Робоча,64 та перебувати в їх користуванні на рівних умовах, адже право власності на землю як у ТОВ "Примор'я-сервіс" так і у ТОВ "М.А.Л." відсутнє.

Третя особа -ТОВ "Примор'я-Сервіс" позовні вимоги не визнало та пояснило, що здійснення будівництва здійснюється на підставі дозволу на виконання будівельних робіт. Оскільки позивач не надав доказів отримання такого дозволу, відповідно усі можливі здійснені ним роботи щодо ремонту асфальтного покриття вважаються самочинним будівництвом, а отже не породжують право власності на відповідне майно.

Третя особа зазначила, що право на мостіння товариство набуло на підставі наявності такого права у його правопопередника - ЗАТ "Примор'я-Сервіс". На його думку, спірне рішення та свідоцтво на право власності прийняті та видані з дотриманням чинного законодавства.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу розглянуто з перервами, що оголошувались в судових засіданнях 18.01.2013р. до 25.01.2013р. та 25.01.2013р. до 01.02.2013р.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Для здійснення господарської діяльності ПВП "М.А.Л." за договорами купівлі-продажу від 16.01.2003року, 25.09.2003 року, 08.11.2004 року, 25.09.2005року та 29.03.2006 року, укладених з ЗАТ "Примор'я-Сервіс", придбало у приватну власність ремонтно-механічні майстерні та інші об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Херсон, вул.Робоча,64., а саме 1/2 складу літ. Б, підвальне приміщення під літ. Ж,, навіс літ. И, туалет літ. Є, адмінбудівля літ. З, із них 2 поверх повністю, 1 поверх приміщення № 1-4 майстерня літ. В, котельна літ. Д зазначені факти підтверджені договорами купівлі -продажу , укладеними між ЗАТ "Примор'я-сервіс" та позивачем № 5130 від 16.01.03,№ 5577 від 25.09.03, 35578 від 25.09.03,б/д 08.11.04, б/д від 29.03.09 та витягами із Держреєстру реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Вказані об'єкти утворюють собою комплекс будівель необхідних для виконання робіт з ремонту та технічного обслуговування техніки рухомого складу. Приватне виробниче підприємство "М.А.Л.", надає послуги з ремонту автомобілів та автотракторної, сільськогосподарської, зернозбиральної, дорожньої техніки, ремонт паливної апаратури, автомобільних і судових двигунів, верстатного обладнання, виконуються ковальські, газозварювальні, токарно-фрезерні, шліфувальні, слюсарські роботи.

Судом встановлено, що 21 березня 2011 року Херсонською міською радою на підставі рішення винесеного виконавчим комітетом Херсонської міської ради № 80 від 15.02.2011р., видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.03.2011р. товариству з обмеженою відповідальністю "Примор'я-Сервіс" (далі - третя особа) відповідно до якого, за останнім зареєстровано наступне нерухоме майно: частина адмінбудівлі - літ. А та літ. З, частина складу - літ. Б, № 1,2 огорожа та №1 -мостіння.

Приватне виробниче підприємство "М.А.Л." не визнає №1 - мостіння як об'єкт нерухомого майна та вважає, що рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради та свідоцтво про право власності на нерухоме майно є протиправними та такими, що порушують права позивача. У зв'язку з цим позивач звернувся в суд з позовом про визнання частково недійсними вищезгаданого рішення та свідоцтва на право власності ТОВ "Примор'я-сервіс".

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При розгляді зазначеної справи, суд має дослідити чи порушують оскаржені рішення виконкому ради та свідоцтво на право власності на нерухоме майно, що видане третій особи, законні права та охоронювані законом інтереси.

Позивач доводив, що оскаржувані рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно порушують його законні цивільні права та законні інтереси, що полягає у наступному. Згідно з ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує з головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач пояснив, що спірне мостіння не створювалось окремо, та ніяким чином не вимощувалось (ні брущаткою, ні тротуарною плиткою та ін.). Асфальтування прилеглої території створювалось при будівництві виробничої бази, як благоустрій прилеглої до будівель території, які належать ПВП "М.А.Л.". В акті приймання-передачі основних фондів "мостіння", як окремий об'єкт не позначався. Ні державне підприємство "Херсонводбуд", яке перетворено у відкрите акціонерне товариство "Херсонводбуд", ні ЗАТ "Примор'я-Сервіс" правонаступником якого є ТОВ "Примор'я-Сервіс", не вводили в експлуатацію мостіння як об'єкт нерухомого майна, документів щодо визнання права власності на даний об'єкт у судовому порядку також не існує. Як зазначено вище асфальтування прилеглої території до будівель первісно входило в кошторис на будівництво виробничої бази, та витрати приймали участь в формуванні балансової вартості будівель, які належать ПВП "М.А.Л.". У зв'язку з цим, на думку позивача, вартість витрат на благоустрій території увійшла у вартість викуплених ПВП "М.А.Л." будівель і споруд. Позивачу незрозуміло, на підставі чого зареєстровано право власності на вищезазначене "мостіння", так як цільове призначення земельної ділянки, в тому числі і під "мостінням" - під ремонтно-механічні майстерні.

Позивач доводить свої вимоги тим, що згідно висновку Держгірпромнагляду асфальтове покриття - проїзна частина двору посередині єдиного майнового комплексу - ремонтно-механічних майстерень з викупленими будівлями та спорудами, існує для переміщення вузлів та агрегатів техніки, що ремонтується а також балонів із стисненим, зрідженим, інертним та вибухонебезпечним газами, а також позначається, як другий протипожежний проїзд через територію до СМУ-1 в генеральному плані і є невід'ємною частиною території майстерні. Також позивач пояснив, що у даний час він позбавлений права на вільне володіння, користування та розпоряджання ремонтно-механічними майстернями та іншими об'єктами нерухомого майна, які сполучає асфальтове покриття, а також та права користування земельною ділянкою, що розташована між об'єктами нерухомого майна, власником яких є позивач.

Позивач пояснив, що відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України він має право на користування земельною ділянкою, на якій розміщенні придбанні ним об'єкти нерухомого майна - виробнича база по вул. Робоча, 64 на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Площа даної земельної ділянки включає також територію необхідну підприємству для обслуговування виробничої бази.

На думку позивача, внаслідок безпідставного оформлення управлінням комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради права власності ЗАТ "Примор'я-Сервіс" на мостіння, розташоване по вул. Робоча, 64, яке не відноситься до об'єктів нерухомого майна відповідно до ст. 181 ЦК України, порушено право ПВП "М.А.Л." на земельну ділянку по вул. Робоча, 64, яка необхідна підприємству для обслуговування виробничої бази. Вказане мостіння фактично є частиною земельної ділянки по вул. Робоча, 64, вільної від забудови та яка використовується для обслуговування виробничої бази (під'їзду до об'єктів нерухомого майна) та є прилеглою територією до об'єктів нерухомості. Також позивач пояснив, що, будучи власником придбаних об'єктів нерухомого майна ПВП "М.А.Л." у 2004 році здійснило благоустрій території ремонтно - механічного цеху, а саме ремонт проїзної частини двору, території вдовж боксів та інше. Тобто фактично дане підприємство здійснило роботи по укладці асфальтного покриття прилеглого до виробничої будівлі та боксів. В ході проведення позивачем ремонту вищевказаного покриття скарг від ТОВ "Примор'я-сервіс" не поступало, тобто останній не суперечив щодо благоустрою території та утворення нового приналежного до боксів асфальтного покриття. Крім того роботи з ремонту асфальтного покриття позивач проводив і у 2012 році. Як зазначено у позові проїзна частина двору необхідна позивачу для здійснення господарської діяльності. Позивач пояснює, що оскільки на ремонтні роботи покриття ( мостіння) двору він витратив кошти, то фактично він є власником цього покриття. Дослідивши докази надані сторонами та норми законодавства у сукупності суд дійшов до наступного. Щодо порушення прав та законних інтересів позивача.

Статтею 120 ЗК України визначено загальні положення щодо переходу права власності на земельну ділянку при переході права на житловий будинок, будівлю або споруду. Так, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Таким чином, позивач на підставі статті 120 ЗК України має право на отримання в користування земельну ділянку, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, які він придбав у власність за адресою м. Херсон, вул. Робоча,64 з урахуванням площі необхідної для здійснення підприємницької діяльності, пов'язаної з наданням послуг на ремонт автотехніки.

Судом встановлено, що рішенням Херсонської міської ради від 28.12.2007 р. № 681 ПВП "М.А.Л." надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га по вул. Робочій, 64 у м. Херсоні для викупу земельної ділянки.

Як вбачається з проекту землеустрою щодо відведення для викупу ПВП "М.А.Л." земельної ділянки її площа складає площу 0,2505 га. Однак, при зверненні, у відповідності до норм ст. 123 ЗК України, до управління земельних ресурсів у місті Херсоні за погодженням, він отримав негативний висновок від 19.01.2009 р. № 01-2003. Проект землеустрою не погоджено у зв'язку з наявністю на земельній ділянці сторонніх землекористувачів, в тому числі і ЗАТ "Примор'я-Сервіс" та належність останньому на праві власності мостіння на визначеній для викупу позивачу земельній ділянці.

Судом встановлено, що 29.04.2011 рішенням Херсонської міської ради №198 був затверджений проект землеустрою та передана в оренду ЗАТ "Примор'я-Сервіс" (правонаступником якого є третя особа - ТОВ "Примор'я-Сервіс", строком на п'ять років, земельна ділянка площею 0,0917 га, що знаходиться по вул. Робоча, 64.

Земельна ділянка була передана на тих підставах, що мостіння як окремий об'єкт нерухомого майна належить ТОВ "Примор'я-Сервіс" на праві власності згідно оскаржуваного рішення та свідоцтва на право власності.

Таким чином, вказаним підтверджено факт спільного претендування позивача та ТОВ " Примор"я-Сервіс" на одну й ту ж частину земельної ділянки. При чому, позивач має законні права, що витікають із земельного законодавства, третя особа, законні права, гарантовані Конституцією України та цивільним законодавством як власник нерухомого майна, що підтверджено свідоцтвом на право власності та державною реєстрацією.

Зазначене доводить порушення законних інтересів прав землекористувача позивача, які він набув за нормами ст. 120 ЗК України, придбавши нерухомі об'єкти, що розміщені за адресою м. Херсон, вул. Робоча, 64, однак через наявність негативного висновку управління земельних ресурсів у місті Херсоні не зміг його реалізувати шляхом викупу земельної ділянки у власність.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У зв'язку викладеним суд дійшов до висновку про доведеність позивачем порушення своїх земельних прав та законних інтересів, тому правомірно звернувся до суду за їх захистом. Доводи позивача щодо проведення ремонтних робіт спірного мостіння суд до уваги не приймає, оскільки на час проведення вищезазначених робіт дозволу від власника мостіння не було, позивач не оформив право землекористування земельної ділянки, на якій проводив роботи. Таким чином, ремонтні роботи мостіння у 2004 та 2012 роках позивачем виконувались на свій ризик.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентують Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5. (на час винесення оскаржуваного рішення).

Відповідно до п.1.6 Положення, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовленим тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Згідно з п.2.1 Положення, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені Положенням. Згідно з п.1.3 Положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах, визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Для отримання свідоцтва власник нежилих приміщень повинен надати докази які підтверджують його право власності. Згідно з наданими доказами, зібраними БТІ , виконавчий комітет за підготовленим управлінням комунальної власності проектом рішення, приймає таке рішення про видачу або відмову видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Пунктом 3 рішення Херсонської міської ради від 18.08.2005 р. № 870 зазначено що, начальник управління комунальної власності лише засвідчує свідоцтва про право власності підписом та печаткою. Підготовку та збирання документів покладено на ХБТІ спеціалізований орган який і повинен перевіряти дійсність наданих документів, а потім забезпечити їх зберігання. Судом встановлено, що ТОВ "Примор'я-Сервіс", звернувся з заявою щодо видачі свідоцтва про право власності на об'єкт розташований по вул. Робоча, 64, у зв'язку із зміною назви. На момент звернення він доводить, що майно належить йому, як правонаступнику попереднього власника, згідно до правовстановлючих документів, які в свою чергу містять інформацію щодо переліку нерухомого майна та технічної документації, яка серед конструктивних елементів основних об'єктів нерухомого майна визначає також і допоміжні елементи таких об'єктів, як то: колодязі, вигрібні ями, ворота, хвіртки, огорожа, замощення або мостіння.

За результатами розгляду заяви ТОВ "Примор'я-Сервіс" виконавчий комітет Херсонської міської ради прийняв рішення № 80 від 15.02.11. За п. 1. рішення виконком вирішив оформити право власності та управлінню комунальної власності міської ради видати свідоцтво про право власності ТОВ "Примор'я-Сервіс" на будівлі та споруди по вул. Робочій, 64 згідно з технічною документацією. ( т.1 арк.73)

При дослідженні питання щодо технічної документації, на яку є посилання у спірному рішенні суд встановив, що виконавчий комітет, при винесені свого рішення про видачу свідоцтва, покладався на документи, які зберігалися в інвентарній справі Херсонського БТІ, хоча на момент винесення спірного рішення та видачі спірного свідоцтва інвентарна справа не витребовувалась від ХБТІ ні виконкомом Херсонської міської ради , ні Управлінням комунальної власності.

При розгляді даної справи інвентарна справа була витребувана господарським судом та досліджено документи, які стали підставою для прийняття спірного рішення та оскарженого свідоцтва на право власності.

Суд звернув увагу, що технічна документація ХДБТІ на колишній майновий комплекс за вказаною адресою містить також інформацію і про об'єкти нерухомості інших власників, а отже співвласників цього комплексу.

В матеріалах інвентарної справи обліковується договір №3062 від 27.05.11 про виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів та оформлення юридичної документації за замовленням ТОВ "Примор'я-сервіс". Також в матеріалах справи підшиті, перед спірним свідоцтвом, експлікації технічні плани всіх об'єктів нерухомості, на які видано свідоцтво на право власності ТОВ "Примор'я-сервіс" від 21.03.11. Однак, будь-яка технічна документація на мостіння відсутня.

Згідно з наказом Держкомстату України від 01.04.2009 № 110, нерухоме майно - це об'єкти майна, а саме: будівлі, та споруди, приміщення для постійного або тимчасового перебування в них людей, а також об'єкти власності, функціонально пов'язані з такими приміщеннями. Будівлі поділяються на будинки (включаючи готелі, мотелі, кемпінги та інші подібні об'єкти інфраструктури туризму), квартири, кімнати, гаражі або місця на гаражних стоянках чи гаражному кооперативі, дачні будинки, відмінні від землі. Споруди це - об'єкти нерухомості, відмінні від будівель.

Аналізуючи чинні нормативно-правові документи (ДБН В.2.2-15-2005 "Дома и сооружения. Жилые дома. Основные положения" , ЗУ "Про планування і забудову територій", ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127, Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженого Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 №55, Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273, тощо) можна прийти до висновку, що мостіння (змощення) є конструктивним елементом в описі об'єктів нерухомого майна, що розташовані на відповідній земельній ділянці, підлягає внесенню в технічну документацію з визначенням у виді римської літери, відноситься до відповідної категорії благоустрою прилеглої території (охорона ґрунту від розмивання або перезволоження) до об'єктів нерухомого майна, та який не є самостійним об'єктом нерухомості, а лише його складовою частиною.

Пунктом 2.2. Розділу II "Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації", затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 660/5 від 14.04.2009р. зазначено, що асфальтобетонне покриття є одне із типів дорожнього покриття. А саме, асфальтобетонне покриття - це удосконалене покриття капітального типу, яке збудовано з ущільнених асфальтобетонних сумішей (гарячих, теплих). Асфальтобетонне покриття використовується як складова об'єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема - як складова дорожнього покриття, тротуару тощо.

Правове визначення слова "мостіння" міститься у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016-97, згідно якого за поз. 45.43.11.120, 45.43.11.140 мостінням обумовлено будівельні роботи.

Отже, з огляду на наведене та з огляду на позовні вимоги - мостіння (асфальтове покриття), яке є предметом спору,не є окремим об"єктом нерухомості та повинно бути віднесено до усіх співвласників цілісного комплексу по вул. Робоча, 64 та передаватись в їх користуванні при визначені розміру земельної ділянки для кожного із співвласників бувшого майнового комплексу при реалізації права землекористування у відповідності до норм земельного законодавства. Таким чином, суд дійшов до висновку, що включення до свідоцтва на праві власності мостіння (воно ж покриття земельних ділянок) не обґрунтовані правовими нормами про віднесення таких об'єктів до об'єктів нерухомого майна. В матеріалах справи також знаходиться свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомості, яке було видане ЗАТ "Примор'я-Сервіс" 17.02.02 та у якому вказаний об'єкт нерухомості за № 1 -мостіння. На підставі зазначеного свідоцтва ТОВ " Примор"я-сервіс" отримав оскаржуване свідоцтво.

Суд прийняв до уваги нормативні усереднені терміни служби житлових будинків та елементів, визначених Правилами визначення фізичного зносу житлових будинків СОУ ЖКГ 75.11- 35077234. 0015: 2009 додаток Б. Згідно вищезгаданих нормативів усереднені терміни служби в містах по групах капітальності будинків для асфальтного покриття визначені 20 років. Суд вважає про можливе прийняття до уваги зазначених термінів зношення для асфальтних покриттів територій виробництв, оскільки такі затверджені нормативи для територій промислових виробництв відсутні. Таким чином, за матеріалами інвентарної справ будівлі та споруди майнового комплексу будувались у 1971-78 роках, відповідно і мощення подвір'я у вигляді асфальтного покриття відбувалося у ті ж роки. На день видачі спірного свідоцтва пройшло 20 років, а ТОВ "Примор'я-сервіс" не надав доказів проведення капітальних робіт по поновленню зазначеного покриття ним або своїм правопопередником, то підстави для включення мостіння № 1 у свідоцтво на право власності у 2011 році відсутні, оскільки строк служби того мостіння (асфальтного покриття), яке було створено державним підприємством "Херсонводбуд" та було продано ЗАТ "Примор'я-Сервіс" закінчились. У в'язку з цим, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнати недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.03.11, виданого Херсонською міською радою товариству з обмеженою відповідальністю "Примор'я-Сервіс" на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради № 80 від 15.02.11 в частині включення об'єкту нерухомого майна зазначеного № 1- мостіння.

В обґрунтування свого рішення цій частині позовних вимог суд посилається на п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 22.06.11 № 703 та набувшого чинності з 01.01.13. За вказаним пунктом свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, виданих до набрання чинності цього Порядку віднесені до документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно. Таким чином, вищезгадані свідоцтва є правовстановлюючими документами, на підставі яких можуть укладатися правочини, які направлені на реалізацію власниками нерухомого майна свої прав щодо розпорядження, користування та володіння цим майном.

В частині позовних вимог про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №80 від 15.02.11, суд відмовляє у задоволенні, оскільки не встановив з боку виконавчого комітету Херсонської міської ради будь-яких порушень чинного законодавства при його прийняті.

Система, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади (в даному випадку жителів міста) самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Пунктом 2 Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" встановлено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд дійшов до висновку, що позивач не довів фактів порушення відповідачем-2 норм чинного законодавства при прийняття спірного рішення та не обґрунтував свої вимоги обставинами, з якими він пов'язує незаконність рішення та порушення своїх прав. Суд погодився з доводами відповідача-2, що рішення не містить у собі вирішення питання про набуття права власності ТОВ "Примор'я-Сервіс"на спірні мостіння, а лише зобов'язує уповноважений орган-управління комунальної власності, видати свідоцтво на право власності на будівлі та споруди за технічною документацією, тобто документацією, яка зберігається в інвентарній справі.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Пунктом 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Таким чином, позивачу має бути повернутий з державного бюджету сплачений ним судовий збір в сумі 2119 грн. за позовні вимоги в частині яких припинено провадження.

На підставі ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язує управління комунальної власності Херсонської міської ради відшкодувати на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки в ході розгляді справи було встановлено, що саме зазначений орган при видачі свідоцтва належним чином не звірив дані, які містилися в свідоцтві про право власності на споруди та будівлі, що розміщені за адресою м. Херсон. вул. Робоча,64 та належать ТОВ "Примор'я-сервіс" з технічною документацією, що зберігається в інвентарній справі.

Керуючись ст.ст. п. 4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Визнати відповідачаем-3 Управління комунальної власності Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, буд. 37, код ЄДРПОУ 25900093).

2. Позов задовольнити частково.

3. Визнати частково недійсним свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 21.03.11, видане Херсонською міською радою (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, буд. 37, код ЄДРПОУ 04059958) товариству з обмеженою відповідальністю "Примор'я-Сервіс" (73000, м. Херсон, вул. Робоча,64, код ЄДРПОУ 31047316) на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради № 80 від 15.02.11 в частині виключення об'єкту нерухомого майна зазначеного №1 -мостіння.

4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання за приватним виробничим підприємством "М.А.Л." права власності на мостіння, розташоване за адресою: м. Херсон. вул. Робоча,64.

5. Повернути приватному виробничому підприємству "М.А.Л." (73000, м. Херсон, вул. Робоча,64, код ЄДРПОУ 24962979) з держбюджету судовий збір у сумі 1678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн., сплаченого згідно з квитанцією №12061.992.3 від 21.12.2012р. та судовий збір в сумі 441 (чотириста сорок одна) грн., сплаченого згідно квитанцією №13587.837.1 від 24.01.2013р., в зв'язку з припиненням провадження, оригінали квитанцій знаходиться в матеріалах справи №5024/1698/2012.

6. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 80 від 15.02.11 в частині включення мостіння як нерухомого майна до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.03.2011р. виданого Херсонською міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю "Примор'я-Сервіс".

7. Стягнути з Управління комунальної власності Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, буд. 37, код ЄДРПОУ 25900093) на користь приватного виробничого підприємства "М.А.Л." (73000, м. Херсон, вул. Робоча,64, код ЄДРПОУ 24962979) 1073 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 06.02.13

Суддя Л.М. Немченко