Рішення

від 07.02.2013 по справі 4/5014/3068/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.13 Справа № 4/5014/3068/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Олтранс", м. Луцьк Волинської області

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 31939 грн. 05 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за договором №116/11 від 16.06.2011 про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в сумі 31939 грн. 05 коп., з яких: 28227 грн. 67 коп. - сума основного боргу, 2205 грн. 62 коп. - пеня, 3% річних у сумі 1167 грн. 00 коп. та інфляційні збитки у розмірі 338 грн. 76 коп.

Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву від 08.01.2013, одержаний судом 11.01.2013, в якому відхилив вимоги позивача з підстав, викладених у даному відзиві, та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись, між іншим, на сплив строку позовної давності.

Представник позивача надіслав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 06.02.2013, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №116/11 від 16.06.2011 про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в сумі 29524 грн. 60 коп., з яких: 28227 грн. 67 коп. - сума основного боргу, 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп. Заява про зменшення розміру позовних вимог від 06.02.2013 судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення позивних вимог судом прийнята, тому позовними вимогами у справі є вимоги: про стягнення з відповідача заборгованості за договором №116/11 від 16.06.2011 про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в сумі 29524 грн. 60 коп., з яких: 28227 грн. 67 коп. - сума основного боргу, 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп.

Представником позивача надіслав до суду пояснення на відзив від 06.02.2013, яке судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Представник позивача надіслав до суду клопотання від 06.02.2013 про розгляд справи без участі представника позивача. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та долучене до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд -

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо зменшення позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №116/11 від 16.06.2011 про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в сумі 29524 грн. 60 коп., з яких: 28227 грн. 67 коп. - сума основного боргу, 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп.

Новою ціною позову слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №116/11 від 16.06.2011 про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в сумі 29524 грн. 60 коп., з яких: 28227 грн. 67 коп. - сума основного боргу, 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 16.06.2011 між Приватним підприємством «Олтранс» (надалі- Перевізник, позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі- Експедитор, відповідач) укладено договір про надання експедиторських послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №116/11 (надалі- Договір)., відповідно до умов договору перевізник здійснює транспортне перевезення вантажу із залученням власних транспортних засобів на підставі письмових заявок від експедитора.

На виконання умов договору про надання експедиторських послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 16.06.2011 та заявки №17/06/11 від 17.06.2011 ПП «Олтранс»(позивач) здійснив перевезення вантажу відповідача за маршрутом м. Гросдубрау (Німеччина) - м. Маріуполь (Україна), що підтверджується CMR №103092 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000385, актом №44/11 приймання-передачі виконаних робіт від 01.07.2011.

Згідно вищезазначених документів відповідач повинен сплатити 28 227,67 грн. , при цьому, слід зазначити, що надані послуги прийняті відповідачем, оскільки акт № ОУ-0000385 є підписаним та завірений печаткою ФОП ОСОБА_1 і надіслано через електронну пошту на адресу позивача, як підтвердження факту прийняття робіт. Однак, другий примірник оригіналу акту з мокрою печаткою ФОП ОСОБА_1 не надіслав на адресу позивача.

У відповідності до п.4.3. Договору і Заявки №17/06/11 оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника на протязі 7-10 днів з моменту надання оригіналів документів.

Позивач у позові зазначив, що надіслання підтверджуючих перевезення документів позивачем було здійснено, а саме: 05.07.2011 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) направлено оригінали наступних документів: рахунок №254 від 01.07.2011 заявка №17 /06/11 від 17.07.2011 (2шт.), акт здачі - прийняття № 385 від 01.07.2011(2шт), Договір №116/11 від 16.06.2011, що підтверджується копіями журналу реєстрації вихідної кореспонденції за № 217 від 04.07.2011, копіями повідомлення про вручення з підписом доставлено 11.07.2011 особисто - ОСОБА_1, копією чеку про відправлення від 05.07.2011.

Також, позивач зазначив, що у телефонному режимі відповідачем було повідомлено про те, що він не перебуває місцем реєстрації, а фактично проживає за іншою адресою, за якою може здійснювати листування: 61007, м. Харків, вул. Маршала Рибалко, 87/7.

Отже, позивачем 06.10.2011 повторно на адресу ОСОБА_1 у м.Харків (яку він вказав: АДРЕСА_2. ) було відправлено через кур'єрську службу доставки наступні документи: рахунок №254 від 01.07.2011, заявка №17 /06/11 від 17.07.2011 (2шт.), акт здачі-прийняття № 385 від 01.07.2011(2шт), Договір №116/11 від 16.06.2011, оригінал CMR №103092. Факт отримання вказаних документів підтверджується наданою інформацією від Приватного підприємства «КСД-Волинь», що підтверджено матеріалами справи.

Також, позивачем 06.06.2012 повторно були направлені вказані документи з листом - претензією від 05.06.2012 № 84, які надсилались рекомендованим листом з повідомленням, однак лист був повернений ПП «Олтранс» у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за надані послуги не провів.

Загальна вартість послуг надана позивачем відповідачу складає 28227,67 грн., яка узгоджена сторонами у справі у Договорі та Заявці .

Таким чином, позивачем, покладені на нього відповідно із умовами Договору та Заявки, обов'язки щодо перевезення були виконані у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

Позивач у позові зазначив, що відповідач оплату за надані послуги не провів , тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані транспортні послуги за Договором та Заявкою складає 28227,67 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп. період з 21.07.2011 по 30.01.2013 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, направлений лист-претензія № 84 від 05.06.2011, якою позивач просить відповідача провести оплату за надані транспорті послуги на суму 28227,67 грн., але відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за надані транспортні послуги не здійснив (а.с.17-19).

Представник відповідача відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач не виконав умови Договору та Заявки щодо оплати вартості отриманих транспортних послуг, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором №116/11 від 16.06.2011 про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в сумі 29524 грн. 60 коп., з яких: 28227 грн. 67 коп. - сума основного боргу, 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови Договору про надання експедиторських послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №116/11 від 16.06.2011 та заявки № 17/06/11 від 17.06.2011 та положення ст.ст . 525,527,530,549,612, 625 Цивільного кодексу України.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України (ст. 174 ГК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч. 2 ст. 307 ГК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Так, між позивачем та відповідачем був укладений про надання експедиторських послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №116/11 від 16.06.2011 (далі - договір) та заявка № 17/06/11 від 17.06.2011(а.с.8-9).

На підставі підписаної та надісланої відповідачем заявки № 17/06/11 від 17.06.2011, після їх погодження і підписання позивачем, останнім надавалися послуги перевезення.

Відповідно із ч.2 ст.307 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Так, укладення між позивачем та відповідачем договору перевезення шляхом підписання договору-заявки, та виконання позивачем обов'язку щодо здійснення перевезення згідно із цим договором-заявкою, підтверджується також товаротранспортними накладними до кожного договору-заявки відповідно.

Як свідчать матеріали справи, позивач, згідно заявки № 17/06/11 від 17.06.2011 відповідачу були надані послуги щодо перевезення вантажу за маршрутами вказаними у заявці (а.с.9), що підтверджено СМR №103092. Позивачем даний пакет документів за вказаним Договором та Заявкою було надано відповідачу, що підтверджено матеріалами справи .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані транспортні послуги відповідачу згідно вищезазначеного Договору та Заявки. З боку відповідача до позивача яких-небудь претензій щодо кількості та вартості наданих послуг не надходило.

Але, відповідач умови Договору та заявки № 17/06/11 від 17.06.2011 щодо оплати за надані транспортні послуги не виконав, оплату не провів.

Посилання відповідача на положення ч.3 ст. 925 Цивільного кодексу України щодо застосування позовної давності в один рік, що випливають із договору перевезення судом стосовно договору про надання експедиційних послуг в сфері організації перевезення вантажу автомобільним транспортом не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу сторона ( перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно наданої норми вказаної статті одна сторона повинна бути Перевізником а друга Одержувачем.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.06.2011 між Приватним підприємством «Олтранс» (Перевізник, позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор, відповідач) укладено договір №116/11 про надання експедиторських послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом (Договір). Відповідно до умов договору перевізник здійснює транспортне перевезення вантажу із залученням власних транспортних засобів на підставі письмових заявок від експедитора.

З наведеного вбачається, що даний договір є договором про надання експедиційних послуг.

Отже, між сторонами у справі укладений договір про надання експедиційних послуг, де одна із сторін є Перевізник а інша Експедитор, тому необхідно застосовувати за спірним договором у даній справі загальний строк позовної давності встановлений тривалістю у три роки, відповідно до вимог ст. 257 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності в один рік судом відхиляється за необґрунтованістю.

Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, але відповідач за надані послуги оплату повністю не провів в порушення вимог ст. 903 ЦК України.

Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за договором №116/11 від 16.06.2011 про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в сумі 28227 грн. 67 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп. період з 21.07.2011 по 30.01.2013 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, направлений лист-претензія № 84 від 05.06.2011, якою позивач просить відповідача провести оплату за надані транспорті послуги на суму 28227,67 грн., але відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за надані транспортні послуги не провів (а.с.17-19).

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованість за надані послуги у сумі 28227 грн. 67 коп., 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні 07.02.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства "Олтранс" , вул. Вороніхіна,15А/26 , м. Луцьк Волинської області, код ЄДРПОУ 25089774, заборгованість за надані послуги у сумі 28227 грн. 67 коп., 3% річних у сумі 1296 грн. 93 коп. , витрати зі сплати державного мита в сумі 1609 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 12.02.2013 .

Суддя Г.М. Старкова