Постанова

від 07.02.2013 по справі 2-18/1988-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року Справа № 2-18/1988-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Котлярової О.Л.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Фролкова Олександра Олександрівна, довіреність б/н від 10.01.13р. - ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій";

представник позивача: Максимов Олег Володимирович (повноваження перевірені), довідка з ЄДРПОУ №05.3-06-19/1158 від 29.10.07р., керівник - ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій";

представник відповідача: Бобришева Ніна Анатоліївна, довіреність №02-14/146 від 28.01.13р. - Маломаяцька сільська рада;

представник третьої особи: не з'явився - Спільне мале підприємство "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій";

прокурор: Алісов Олег Володимирович, посвідчення №005827 від 25.09.12р., старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу Маломаяцької сільської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К. ) від 27.07.2010 року у справі № 2-18/1988-2010

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій"

до Маломаяцької сільської ради

за участю третьої особи: Спільне мале підприємство "Алуштинський завод строительных материалов"

за участю: Прокуратури міста Севастополя

про визнання частково недійсним рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Маломаяцької сільської ради, в якій просило визнати противоправним та скасувати рішення № 152 від 25.07.2003р. "Про прийняття на облік сільської ради безхазяйного майна" в частині поставлення на облік в якості безхазяйного майна будівель цегляного заводу, розташованих з правого боку від в'їзду на АЗЖБК.

16.06.2010р. від позивача надійшла заява (клопотання) про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить визнати недійсним рішення Маломаяцької сільської ради від 25.07.2003р. № 152 "Про прийняття на облік сільської ради безхазяйного майна" в частині поставлення на облік в якості безхазяйного майна будівель цегляного заводу, розташованих з правого боку від в'їзду на АЗЖБК.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.06.2010р. суд, у порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Спільне мале підприємство "Алуштинський завод будівельних матеріалів".

Рішенням господарського суду АР Крим 27 липня 2010 року у справі № 2-18/1988-2010 (суддя Осоченко І. К.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення Маломаяцької сільської ради від 25.07.2003 року №152 "Про прийняття на облік сільської ради безхазяйного майна" в частині поставлення на облік в якості безхазяйного майна будівель цегляного заводу, розташованих з правого боку від в'їзду на АЗЖБК". Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що на момент прийняття спірного рішення Маломаяцькою сільською радою не було дотримано приписів Інструкції Мінфіну УРСР від 17.12.1987р. №112 "Про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна", а саме не було складено відповідного акту опису і оцінки спірного майна та не вилася книга обліку актів опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік як безхазяйне, а також порушені норми ст. 137 ЦК УРСР, так як спірне рішення було прийнято самою радою, а не її виконавчим комітетом. До того ж, на час прийняття цього рішення, будівлі цегляного заводу, розташовані з правого боку від в'їзду на АЗЖБК не були безхазяйні, а належали Малому спільному підприємству "Алуштинський завод будівельних матеріалів", що підтверджується звітами про фінансові результати та балансом підприємства за 1994-1996 роки.

Крім того, місцевий господарський суд вказав на те, що Мале спільне підприємство "Алуштинський завод будівельних матеріалів" є належним позивачем у справі, оскільки згідно відповіді КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" за № 7469/14 від 23.07.2010 року, у дійсний час право власності на нерухоме майно споруда літ. "А" 51% готовності, споруда літ. "Б" 70% готовності, споруда № 1, розташоване в Автономній Республіці Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 6, зареєстроване за ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" 21.05.2007 року.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Маломаяцька сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, у позові відмовити, посилаючись на те, що право управління, розпорядження комунальною власністю також є компетенцією ради, тому рішення про прийняття на облік майна повинно відбуватися саме за рішенням ради, а не виконавчого комітету.

Крім того, посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 79 ГПК України, оскільки провадження у даній справі необхідно було зупинити до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання недійсним рішення Кримського третейського суду від 15.04.2005р., яка розглядалася Київським районним судом м. Сімферополя.

Письмових заперечень проти апеляційної скарги не надходило.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 05 жовтня 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Антонова І.В., Ткаченко М.І.

Заявою від 27.09.2010р. за вих. №05-1060вих-10 Прокуратура міста Севастополя повідомила про вступ у справу, в порядку ст. 29 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року суддів Антонову І.В., Ткаченко М.І. було замінено на суддів Котлярову О.Л., Фенько Т.П. відповідно.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2010 року у справі №2-18/1988-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" до Маломаяцької сільської ради, 3-тя особа - Спільне мале підприємство "Алуштинський завод будівельних матеріалів" про визнання частково недійсним рішення, провадження у справі зупинено, на підставі ст. 79 ГПК України, до розгляду Центральним районним судом міста Сімферополя Автономної Республіки Крим справи №2-4824/2010р. за позовом Маломаяцької сільської ради до Іщенко І.В., малого підприємства "Алуштинський завод строительных материалов" про визнання рішення Третейського суду при концерні „ДСН" від 15.04.2005 року недійсним та Алуштинським міським судом Автономної Республіки Крим справи № 2-1226/10 за позовом Маломаяцької сільської ради до Іщенко І.В., малого підприємства "Алуштинський завод строительных материалов", третіх осіб: Кримського третейського суду при концерні „ДСН", КРП „СМ БРТІ" про скасування рішення третейського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 грудня 2010 року, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. у справі №2-18/1988-2010 залишено без змін.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.01.2011р., в зв'язку з відпусткою, суддю Прокопанич Г. К. замінено у складі колегії на суддю Воронцову Н. В.

Головуючим у справі призначено суддю Воронцову Наталію Владиславівну.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 грудня 2012 року провадження у справі №2-18/1988-2010 було поновлено та справу призначено до розгляду.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р., в зв'язку з відпусткою, суддю Фенько Т. П. замінено у складі колегії на суддю Проценко О. І.

В судовому засіданні, 07 лютого 2013 року, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та скасуванні оспорюваного рішення.

Прокурор підтримав апеляційну скаргу відповідача, посилаючись на безпідставність задоволення позовних вимог.

Відповідач наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні оспорюваного рішення, а також надав суду додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що на даний час ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя від 14.12.2011р. позов Маломаяцької сільської ради про визнання недійсним рішення Кримського третейського суду від 15.04.2005р. задоволений, але право власності на спірне майно, так і залишилося зареєстроване за позивачем.

Тертя особа в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, ухвалою суду від 24.01.2013р., яка направлялася на його адресу рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи, що згідно частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком, а також беручи до уваги положення частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, за якої апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає за можливе повторно розглянути справу за відсутності представника третьої особи, який був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.07.2003 року 15 сесією 24 скликання Маломаяцької сільської ради прийняте рішення № 152 "Про прийняття на облік сільської ради безхазяйного майна", відповідно до пункту 1 якого вирішено поставити на облік як безхазяйні наступні об'єкти: шість літніх будиночків у с. Чайка; три бокси гаражів, розташованих на продбазі 5-й км Ялтинського шосе; споруди цеглинного заводу, розташовані праворуч від в'їзду на АЗЖБК; частково зруйнована споруди колишнього та розбірного пункту у с. Кипарисне; берегоукріплювальні споруди у кількості 41 буни і бетонної набережної, протяжністю 3 км 105 м. у селищах Лазурне, Чайка, Бондаренково, Утес.

Пунктом 2 рішення доручено Відділу по управління і реформуванню комунальної власності оформити необхідну документацію для прийняття на облік вказаних об'єктів.

Позовні вимоги ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" ґрунтуються на доводах щодо порушення рішенням Маломаяцької сільської ради від 25.07.2003 №152 "Про прийняття на облік сільської ради безхазяйного майна" права власності товариства на нерухоме майно (цілісний майновий комплекс Алуштинського заводу будівельних матеріалів), набуте на підставі ст.115 ЦК України при формуванні статутного капіталу ТОВ за рахунок внеску співзасновника (гр-ки Іщенко І. В.), що підтверджено рішенням Кримського третейського суду при концерні "ДСН" від 17.05.2007 у справі №СІ-05/020-Н-2007.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в оскаржуваному судовому рішенні та застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання. Вказані норми узгоджуються з приписами ст. 16 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

Також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено можливість захисту цивільних (майнових та особистих немайнових) прав та інтересів, зокрема, визнанням незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду АР Крим від 19.06.2009 року по справі № 2-8/2233.1-2008 за позовом ТОВ "Алуштинський завод будівельним матеріалів і конструкцій" до Маломаяцької сільської ради про визнання недійсним договору, яке залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.09.2009 року і набрало законної сили, встановлено, що з 1990 року за рахунок вкладів учасників Спільного малого підприємства "Алуштинский завод строительных материалов" було почато будівництво майнового комплексу Алуштинського заводу будівельних матеріалів на земельній ділянці площею 4,29 га.

Також зазначеним судовим рішенням встановлено, що Малим спільним підприємством "Алуштинський завод будівельних матеріалів" було возведено але не закінчено будівництвом дві будівлі та одна споруда літ "А" - виробничий комплекс (площею 934,2кв.м.) 51% готовності, літ. "Б" корпус фракційного накопивуча (площею 633,9 кв.м.) 70 % готовності, споруда №1 - кульовий млин (площею 35,1кв.м.).

Як свідчать матеріали справи, у квітні 2005 року між Іщенко Іною Володимирівною та Малим спільним підприємством "Алуштинський завод будівельних матеріалів" укладений договір купівлі-продажу майнового комплексу Алуштинський завод будівельних матеріалів.

Постійно діючим Кримським третейським судом при Концерні "ДСН" розглянута справа №01-04\03-2005 за позовом Іщенко І.В. до відповідача МСП "Алуштинський завод будівельних матеріалів" про визнання договору купівлі-продажу укладеним і визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництвом.

15 квітня 2005 року по справі №01-04\053-2005 Постійно діючим Кримським третейським судом при Концерні "ДСН" прийнято рішення яким вирішено наступне: визнати право власності на об'єкт незавершеного будівництвом майновий комплекс Алуштинського заводу будівельних матеріалів, яки складається з літ "А"- виробничий комплекс (площею 934,2кв.м.) 51% готовності, літ. "Б" корпус фракційного накопивуча (площею 633,9кв.м.) 70 % готовності, споруда №1 - кульовий млин (площею 35,1кв.м.) - за Іщенко Іною Володимирівною.

06 жовтня 2007 року Постійно діючим Кримським третейським судом при Концерні "ДСН" розглянута справа №С1-05\020-Н-2007 та прийнята ухвала, відповідно до якої - рішення постійно діючого Кримського третейського суду при Концерні "ДСН" від 17 травня 2007 року №С1-05\020-Н-2007 скасувати, провадження по справі припинити.

14 травня 2007 року Постійно діючим Кримським третейським судом при Концерні "ДСН" по справі №201-4\053-205 прийнята ухвала, якою ухвалено - Рішення постійно діючого Кримського третейського суду при Концерні "ДСН" від 15 квітня 2005 року №01-04\053-2005 скасувати, провадження по справі припинити.

Водночас, при розгляді справи №2-8/2233.1-2008 судом було встановлено що Центральним районним судом м. Сімферополя розглядалася справа №3961\08 за позовом ТОВ "Алуштинський завод будівельним матеріалів і конструкцій" до Постійно діючого Кримського третейського суду при Концерні "ДСН", Іщенко І.В., МСП "Алуштинський завод будівельних матеріалів" про скасування ухвал Постійно діючого Кримського третейського суду при Концерні "ДСН" від 14 травня 2005 року та 06 жовтня 2007 року.

15 травня 2007 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради зареєстроване як юридична особа ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій", про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №632463.

Згідно з протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" від 14 травня 2007 року по акту прийняття-передачі майна від 14 травня 2007 року Іщенко І.В. зробила свій внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів та конструкцій" в розмірі 399960 грн. наступним майном літ. "А" виробничий корпус (недобудований) площею 934,2 кв. м І1% готовності (вартість 159 795 грн.), літ. "Б" корпус фракційного накопичувача (недобудований) площею 633,9 кв.м. 70% готовності (вартість - 238 648 грн.) , споруда № 1 - кульовий млин 35,1 кв.м (вартість - 1 517 грн.), розташованого в Автономній Республіці Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 6.

14 жовтня 2008 року Центральним районним судом м. Сімферополя по справі №2-3961\08 було прийнято рішення, відповідно до якого було вирішено наступне:

- скасувати ухвалу Постійно діючого Кримського третейського суду при Концерні "ДСН" і 14 травня 2007 року по справі №01-04\053-2005 "Про скасування рішення від 15.04.05р. по справі №01-04\053-2005 про визнання договору купівлі-продажу укладеним та визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництвом";

- скасувати ухвалу Постійно діючого Кримського третейського суду при Концерні "ДСН" від 06 жовтня 2007 року по справі №С1-05\020-Н-2007 "Про скасування рішення від 17.05.07р. №С1-05\020-Н-2007 про визнання права власності".

Крім того, на запит Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. за вих. №5038-53870, Маломаяцька сільська рада повідомила, що Алуштинським міським судом припинено провадження у справі №2-1226/10, в зв'язку із розглядом судом аналогічного спору між тими сторонами і про той же предмет у справі №2-707/11 Центральним районний суд міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Листом від 09 квітня 2012 року №3.14 Апеляційний суд АР Крим повідомив, що ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах від 16.02.2012р., апеляційну скаргу представника Спільного малого підприємства "Алуштинський завод будівельних матеріалів" - Фролкової Олександри Олександрівни відхилено, ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14.12.2011р. залишено без змін.

На запит Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2012р. за вих. №5036-44652, Центральний районний суд міста Сімферополя Автономної Республіки Крим направив належним чином засвідчену копію ухвали від 14.12.2011р. у справі № 2-707/11 за позовом Маломаяцької сільської ради до Іщенко І.В., малого підприємства "Алуштинський завод строительных материалов", яким скасовано повністю рішення постійно діючого Кримського третейського суду при концерні "ДСН" від 15 квітня 2005 року по справі №01-04/053-2005 за позовом Іщенко Інни Володимирівни до Малого спільного підприємства "Алуштинський завод будівельних матеріалів", із відміткою про вступ в законну силу (а. с. 11-13, том 3).

Відтак, рішення Третейського суду щодо визнання права власності на майновий комплекс Алуштинського заводу будівельних матеріалів за Іщенко Інною Валеріївною, яка в подальшому передала це майно в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів", були скасовані.

Таким чином, як підставно зазначив і суд першої інстанції, на момент прийняття Маломаяцькою сільською радою рішення №152 від 25.07.2003р., спірне майно не було безхазяйним, а знаходилося у власності саме Малого спільного підприємства "Алуштинський завод будівельних матеріалів" яке, в свою чергу, було створене на підставі наказу №110 від 04.05.1990р. виданого Об'єднанням "Укртабакефирагропром" в рамках положення про організацію і діяльність малих підприємств, затвердженого комісією по удосконаленню господарського механізму при Раді Міністрів СССР.

Проте, посилаючись на вищевказані обставини, місцевий господарський суд залишив поза увагою ті факти, що в даному випадку позов про визнання недійсним спірного рішення ради поданий саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів".

За правилами частини 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Згідно частини 3 ст. 83 ГК України, господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Як вже вказувалося вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів" було зареєстроване як юридична особа 15 травня 2007 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №632463 (а. с. 41, том 1).

Згідно до Витягу Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації від 23 травня 2007 року, право власності на нерухоме майно, яке складається з літ. "А" виробничий корпус (недобудований) площею 934,2 кв.м. 51% готовності, літ. "Б" корпус фракційного накопичувача (недобудований) площею 633,9 кв.м. 70% готовності, споруда № 1 - кульовий млин 35,1 кв.м, розташованого в Автономній Республіці Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, Промзона, 6, зареєстроване за ТОВ "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій".

Отже, на ряду із викладеним, оспорюване рішення ради було прийнято 25.07.2003р., тобто ще до створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів" (15.05.2007р.), яка є позивачем у справі та посилається на порушення своїх прав, в зв'язку із прийняттям оспорюваного рішення.

Водночас, згідно положень статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів", останнє є самостійною юридичною особою, яка заснована на необмежений строк з метою отримання прибутку і подальшого його розподілу між учасниками товариства (а. с. 24, том 1).

За положеннями статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 114 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною першою статті 393 Цивільного кодексу України унормовано, що правовий акт органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

За таких обставин, підставами для визнання недійсним акту органу державної влади або місцевого самоврядування є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Отже, умовою для подання такого позову є невідповідність актів, прийнятих зазначеними органами, вимогам закону, а також порушення цими актами права власності. Незаконність може полягати як у невідповідності акта компетенції органу, який його прийняв, так і в безпосередньому порушенні права власності виданням такого акта.

Виходячи з зазначеної норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушене виданням переліченими органами актів, і таке право має вже існувати, тобто, безпосередньо передувати прийняттю оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи, що спірне рішення ради було прийнято раніше ніж створений позивач, як юридична особа, та право власності за ним на спірне майно було зареєстроване тільки 23.05.2007р., судова колегія дійшла до висновку про відсутність на момент прийняття рішення Маломаяцькою сільською радою №152 від 25.07.2003р. порушень його прав та охоронюваних законом інтересів, як необхідної умови для їх захисту в судовому порядку, оскільки речове право останнього на спірне майно виникло лише після прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, судова колегія також зазначає, що рішенням 13 сесії 5-го скликання Маломаяцької сільської ради від 30.11.2007р. №13-4 вирішено списати з балансового обліку селищної ради споруди цегляного заводу розташовані праворуч від в'їзду на АЗЖБК "Алуштинський завод будівельних матеріалів" (а. с. 64, том 1).

Відтак, на даний час спірне майно не знаходиться на балансі Маломаяцької сільської ради та в силу прийнято рішення, рада фактично внесла зміни в правовідносини, які склалися щодо визнання спірного майна безхазяйним.

За встановлених обставин, із застосуванням ст. 10, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97р. ст.ст. 12,83,124 ЗК України із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 16.04.09р. № 7-рп/2009 (Справа № 1-9/2009) судова колегія дійшла висновку про те, що оспорюване рішення є актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а також в зв'язку із прийняттям рішення від 30.11.2007р. №13-4.

Також, позивач в порушення норм ст. ст. 33, 34 ГПК України не представив суду належних та допустимих доказів в підтвердження обставин щодо здійснення Маломаяцькою сільської радою дій, які ґрунтуються на оспорюваному рішенні №152 від 25.07.2003р. та порушуються його права і законні інтереси.

Беручи до уваги, встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при вирішенні даного спору було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваного судового акту із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Маломаяцької сільської ради задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.07.2010 року у справі №2-18/1988-2010 скасувати.

3. Прийняти в справі нове рішення:

В задоволені позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 25, кв. 164; код ЄДРПОУ 35109538) на користь Маломаяцької сільської ради (98540, АР Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8; код ЄДПРОУ 04367387) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 42,50 грн.

5. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді О.Л. Котлярова

О.І. Проценко