Постанова

від 12.02.2013 по справі 16/98/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р.Справа № 16/98/09 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від ПАТ "Миколаївобленерго": Мотін О.М. - за дорученням

від ТОВ "ЮТЕК": не з'явився

від ВДВС: Ільїн О.В. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 16 січня 2013 року

у справі № 16/98/09

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

на дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.04.2009 р. позов Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (далі позивач, ПАТ) задоволений у повному обсязі та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕК" (далі відповідач, ТОВ) на користь ПАТ стягнуто: 2181 грн. 81 коп. - боргу, 685 грн. 76 коп. - інфляційних витрат, 95 грн. 01 коп. - 3% річних, а також понесені судові витрати по справі: 102 грн. - на сплату держмита та 118 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та 05.05.2009 р. місцевим судом виданий наказ на його виконання.

ПАТ, у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку, подало заяву та відповідний наказ до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі ВДВС) для примусового виконання судового рішення.

За зазначеними заявою ПАТ та судовим наказом ВДВС відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного судового рішення.

30.08.2012 р. ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", а виконавчий документ від 29.11.2012 р. повернутий до господарського суд Миколаївської області.

10.12.2012 р. ПАТ звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ВДВС та просило визнати неправомірними дії ВДВС щодо ухвалення постанови від 30.08.2012 р. про закінчення виконавчого провадження та визнати її недійсною, а також просило суд зобов'язати ВДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Миколаївської області № 16/98/09 від 05.05.2009 р. та здійснити дії по його виконанню відповідно до вимог діючого законодавства.

Скарга мотивована тим, що 29.11.2012 р. ПАТ стало відомо про закінчення виконавчого провадження вищезазначеною постановою ВДВС, якою порушені вимоги п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки ТОВ не ліквідовано, а тому виконавче провадження повинно бути закінчено на підставі п. 7 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого оскаржена постанова є недійсною, а тому скарга підлягає задоволенню.

ВДВС скаргу ПАТ вважав безпідставною посилаючись на те, що виконавче провадження правомірно закінчено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до реєстру внесено запис щодо припинення ТОВ як юридичної особи з обставин, що не пов'язанні з її банкрутством. В довідці відсутні відомості щодо ліквідаційної комісії та відсутні відомості щодо реорганізації відповідача. Враховуючи наявність постанови господарського суду Миколаївської області від 29.10.2008 р. згідно якої відповідача ліквідовано, у зв'язку з чим державним виконавцем правомірно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", атому підстави для задоволення скарги відсутні.

ТОВ відзив на скаргу не надав та будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, внаслідок чого скарга була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.01.2013 р. (суддя Фролов В.Д.) вищезазначена скарга ПАТ залишена без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що виконавче провадження правомірно закінчено на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до реєстру внесено запис щодо припинення ТОВ як юридичної особи з обставин, що не пов'язанні з її банкрутством. В довідці відсутні відомості щодо ліквідаційної комісії та відсутні відомості щодо реорганізації відповідача. Враховуючи наявність постанови господарського суду Миколаївської області від 29.10.2008 р. згідно якої юридичну особу ТОВ припинено, у зв'язку з чим державним виконавцем правомірно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

В апеляційній скарзі ПАТ просить ухвалу місцевого суду скасувати, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалена з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити його скаргу у повному обсязі. В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ВДВС просить ухвалу місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ без задоволення. В судовому засіданні представник ВДВС доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

ТОВ був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржена ухвала частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.04.2009 р. позов ПАТ задоволений у повному обсязі та з ТОВ на користь ПАТ стягнуто: 2181 грн. 81 коп. -боргу, 685 грн. 76 коп. - інфляційних витрат, 95 грн. 01 коп. - 3% річних, а також понесені судові витрати по справі: 102 грн. - на сплату держмита та 118 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та 05.05.2009 р. місцевим судом виданий наказ на його виконання.

ПАТ, у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку, подало заяву та відповідний наказ до ВДВС для примусового виконання судового рішення.

За зазначеними заявою ПАТ та судовим наказом ВДВС відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного судового рішення.

30.08.2012 р. ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", а виконавчий документ від 29.11.2012 р. повернутий до господарського суд Миколаївської області.

Як вбачається з матеріалів справи названа постанова ВДВС від 30.08.2012 р. направлена ПАТ 23.11.2012 р. за вихідним номером 50517 та отримана останнім 29.11.2012 р. та зареєстрована за вхідним номером 11/7450.

Скарга на дії ВДВС щодо ухвалення останнім постанови від 30.08.2012 р. подана ПАТ до місцевого суду 10.12.2012 р., тобто у встановлений ч. 1 ст. 121-2 ГПК України 10-денний строк.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Приписи зазначеної статті Закону кореспондуються та є аналогічними з приписами ч. 1 ст. 104 ЦК України та ст. 51 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру (автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок внесення відповідного запису, перелік необхідних дій та документів, встановлюється Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( в редакції чинній на момент прийняття рішення) , суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та щодо призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії), та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Як вбачається з матеріалів справи постановою господарського суду Миколаївської області від 29.10.2008 р. прийнято рішення щодо припинення юридичної особи відповідача, що не пов'язано з її банкрутством.

Водночас, суд не призначив у вищезазначеному рішенні комісію з припинення (ліквідаційну комісію) відповідача та не встановив строк і порядок її роботи.

Але, на підставі ч. 5 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на момент ухвалення рішення) у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Порядок внесення державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи встановлюється відповідно до ч. 8-10 ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції чинній на момент ухвалення рішення).

Як свідчать матеріали справи комісія з припинення (ліквідаційна комісія) відповідача не призначалася ані судом, ані реєстратором та останній лише обмежився внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 13.11.2008 р. щодо ухвалення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством та що ТОВ знаходить у стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до вищевказаного Закону датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є дата державної реєстрації припинення юридичної особи, а ніяким чином не дата вчинення запису про знаходження юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності, оскільки поняття „знаходження у стані припинення підприємницької діяльності" не є тотожним поняттю припинення (ліквідації) юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що на час винесення оскаржуваної постанови судом першої інстанції в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були відсутні відомостей про припинення (ліквідацію) ТОВ, а було тільки зазначено, що останній „знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, що не пов'язано з її банкрутством" (а.с.64), а тому, ВДВС не мав законних підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження", внаслідок чого такі дії останнього визнати обґрунтованими та законним неможливо, у зв'язку з чим оскаржена постанова є безпідставною та недійсною.

Вимоги скаржника щодо зобов'язання ВДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Миколаївської області № 16/98/09 від 05.05.2009 р. та здійснити дії відповідно до вимог діючого законодавства задоволені бути не можуть, оскільки згідно Закону України „Про виконавче провадження" у господарського суду відсутні повноваження щодо покладання на ВДВС будь-яких обов'язків в процесі здійснення останнім майбутніх виконавчих дій по примусовому виконанню судового наказу, внаслідок чого підстави для задоволення скарги ПАТ в цій частині - відсутні.

Оскільки, при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, то колегія суддів вважає за необхідне цю ухвалу частково скасувати, а скаргу ПАТ задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України ВДВС повинний відшкодувати ПАТ: 573 грн. 50 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.01.2013 року у справі № 16/98/09 - частково скасувати.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - задовольнити частково.

Визнати дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.08.2012 року ВП № 13094332 неправомірними та визнати цю постанову - недійсною.

В решті частині скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - залишити без задоволення.

Стягнути з Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго": 573 грн. 50 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням усіх повних та необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.02.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.